Ухвала

від 31.07.2023 по справі 913/262/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

31 липня 2023 року м. Харків Справа № 913/262/23

Провадження №15/913/262/23

Суддя Смола С.В., розглянувши матеріали

за позовом заступника керівника Старобільської окружної прокуратури Луганської області (вул. Монастирська, буд. 15, м. Старобільськ Луганської області, 92700) в інтересах держави в особі

позивача Міністерства освіти і науки України (проспект Берестейський, буд. 10, м. Київ, 01135)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» (вул. Гоголя, буд. 137, м. Черкаси, 18000)

про повернення надмірно сплачених коштів у сумі 90 211 грн 77 коп.,

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Старобільської окружної прокуратури Луганської області (далі прокурор) 21.07.2023 (дата оформлення відповідного поштового відправлення) звернувся до Господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» (далі ТОВ «Енергогазрезерв») про стягнення надмірно сплачених коштів у сумі 90 211 грн 77 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Державним закладом «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (далі ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка») 02.01.2018 розміщено на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель «Prozorro» оголошення №UA-2018-01-02-000436-b про намір здійснити закупівлю природного газу (09123000-7, ДК 021:2015: 09120000-6 Газове паливо) для вказаного вузу обсягом 120 000 м куб. за бюджетні кошти та розміщено тендерну документацію з вимогами до учасників, предметом закупівлі та проектом договору.

За результатами розгляду цінової пропозиції ТОВ «Енергогазрезерв» указаного учасника визнано переможцем та повідомлено про намір укласти договір поставки газового палива.

06.02.2018 між ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка» та ТОВ «Енергогазрезерв» укладено договір поставки природного газу №С/115-18 на період з моменту підписання договору по 31.12.2018.

Додатковою угодою від 17.07.2018 №1 внесено зміни до договору та збільшено ціну природного газу з 10 700 грн 00 коп. за 1 000 м куб. до 10 851 грн 00 коп. за 1 000 м куб. та зменшено загальний обсяг газу, що поставляється.

Підставою внесення змін до договору та укладення додаткової угоди від 17.07.2018 №1 стали експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати від 22.05.2018 №О-418/01, від 14.06.2018 №О-477/01.

10.09.2018 між сторонами укладена додаткова угода №2, якою збільшено ціну природного газу до 11 936 рн 10 коп. за 1 000 м куб. та зменшено загальний обсяг газу, що поставляється.

Підставою внесення змін до договору став експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати від 03.09.2018 №О-689/03.

10.09.2018 між сторонами укладена додаткова угода №3, якою збільшено ціну природного газу до 13 128 рн 00 коп. за 1 000 м куб. та зменшено загальний обсяг газу, що поставляється.

Підставою внесення змін до договору став ініціативний лист постачальника від 05.09.2018 №05/09/1, до якого був доданий експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати від 03.09.2018 №О-689/03.

08.11.2018 між сторонами укладена додаткова угода №4, якою збільшено ціну природного газу до 14 356 рн 74 коп. за 1 000 м куб. та зменшено загальний обсяг газу, що поставляється.

Підставою внесення змін до договору став ініціативний лист постачальника від 27.09.2018 №27/09/1, до якого був доданий експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати від 25.09.2018 №О-810/01.

Прокурор зазначив, що з укладенням додаткових угод №1, №2, №3 та №4 збільшено ціну за 1 000 м куб. природного газу з 10 700 грн 00 коп. (початкова ціна) до 14 356 грн 74 коп., тобто на 3 656 грн 74 коп., що складає 34,18%.

Прокурор указав, що відповідач жодним чином не обґрунтував необхідність підвищення ціни за одиницю товару, разом з тим додані до відповідних листів цінові довідки лише надають інформацію щодо цін на природний газ різних постачальників по Україні та в жодному разі не підтверджують коливання ціни такого товару на ринку, а також причини неможливості постачання відповідачем товару на умовах, які визначено договором від 06.02.2018 №С/115-18 з самого початку.

Зазначив, що укладення указаних додаткових умов суперечить ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» та вони є нікчемними.

На виконання умов договору ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка» сплачено ТОВ «Енергогазрезерв» у період з 31.03.2018 по 12.02.2019 за природний газ використаний протягом березня 2018 року січня 2019 року 480 729 грн 72 коп.

Прокурор вважає, що переплата складає 90 211 грн 77 коп.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2023 справа передана на розгляд судді Смолі С.В.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд приходить до висновку, що вони відповідають вимогам ст.ст.162-164 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України); підстав для їх повернення чи відмови у відкритті провадження не встановлено.

Відповідно до ч.ч.3-4 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

За змістом ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Законом України «Про прокуратуру» визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1, абз.1 ч.3 та абз.1 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Отже, прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм.

Аналіз положень ч.ч.3-4 ст.53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва заступником керівника Старобільської окружної прокуратури Луганської області інтересів держави в особі позивача Міністерства освіти і науки України, з наведеними позовними вимогами, господарський суд виходить з наступного.

Міністерство освіти і науки України як центральний орган виконавчої влади згідно ст.ст.1, 6 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій. Повноваження міністерств, інших центральних органів виконавчої влади поширюються на всю територію держави.

Згідно з п.1.2 статуту Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» Міністерство освіти і науки України є органом управляння, якому підпорядкований Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка».

Відповідно до розділу 3 статуту закладу та інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Державного закладу «Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України є засновником вказаного університету, реалізує права та обов`язки уповноваженого органу стосовно університету, як центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, у підпорядкуванні та сфері управління якого перебуває університет, а також здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю університету та здійснює контроль за дотриманням статуту.

Відтак, у спірних правовідносинах Міністерство освіти і науки України є уповноваженим органом на здійснення контролю за дотриманням державних інтересів в частині законності використання державними закладами освіти коштів державного бюджету.

Відповідно до ст.28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

На думку господарського суду, з наведених положень законодавства випливає, що Міністерство освіти і науки України могло самостійно звернутися до суду із позовом до відповідача з вимогами про стягнення 90 211 грн 78 коп.

Суд відзначає, що не зважаючи на наявність у Міністерства освіти і науки України повноважень щодо звернення до суду з відповідним позовом воно з моменту отримання запитів Старобільської окружної прокуратури від 31.05.2023 №53-1689вих-23 та від 06.07.2023 №53-2124вих-23 про надання інформації про вжиті заходи з приводу встановленого порушення законодавства (у порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру») та надання відповіді на них від 12.07.2023 №1/10177-23 не вжило заходів щодо звернення з позовом до суду.

Крім того, у листі від 12.07.2023 №1/10177-23 Міністерство освіти і науки України повідомило, у нього відсутня інформація щодо укладення 06.02.2018 договору №С/115-18 та додаткових угод до нього, а тому заходів, спрямованих на забезпечення дотримання вимог законодавства, міністерством не вживалось; просило прокурора вжити заходів, спрямованих на захист інтересів держави за необхідності.

У той же час приписами ч.ч.3-4 ст.53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», про що наголосив Верховний Суд у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, передбачено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Суд бере до уваги, що розумність строку визначається з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Підсумовуючи викладене, суд погоджується з доводами прокурора, що у нього були підстави, вбачаючи порушення законодавства, вважати, що Міністерство освіти і науки України, будучі обізнаним з такими порушеннями з 31.05.2023 не вжило заходів до їх усунення з метою захисту інтересів держави та, навпаки, просило прокурора вжити відповідних заходів.

Суд зауважує, що сам факт незвернення Міністерства освіти і науки України з цим позовом до суду свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження відносно вжиття відповідних заходів щодо стягнення 90 211 грн 77 коп.

Викладене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 15.10.2019 (справа №903/129/18), які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норм права.

Вимога щодо попереднього повідомлення Міністерства освіти і науки України про намір звернутися до суду за захистом інтересів держави з позовом про стягнення 90 211 грн 77 коп. виконана прокурором, що підтверджується повідомленням від 14.07.2023 №53-2255вих-23.

За таких обставин господарський суд погоджується з твердженням прокурора, що позивачем не вжито заходів, спрямованих на стягнення 90 211 грн 77 коп., та наявність у даному випадку підстав для представництва прокурором інтересів держави у відповідності до ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч.13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 12 ГПК України передбачено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Частиною 1 ст.247 ГПК України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч.5 ст.12 ГПК України малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У даному випадку прокурором до стягнення заявлено суму 90 211 грн 77 коп., що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (268 400 грн 00 коп.), тобто дана справа є малозначною.

Відповідно до ч.1 ст.250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.5 ст.252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Судом установлено, що позовні матеріали не містять клопотання прокурора про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відтак, розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд визнав їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі та розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) прокурора та представників сторін.

Згідно з ч.2 ст.50 ГПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Суд за власною ініціативою вважає за необхідне залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (далі ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка») (площа Гоголя, вул. 1, м. Старобільськ Луганської області, 92703, ідентифікаційний код 02125131) з огляду на наступне.

Пунктами 38, 47 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України передбачено, що одержувач бюджетних коштів суб`єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету; розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я та здійснення витрат бюджету.

На думку суду, ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка» є учасником бюджетного процесу та наділений повноваженнями розпоряджатися бюджетними коштами, зокрема, на оплату поставленого природного газу, оскільки саме з ним був укладений договір поставки природного газу від 06.02.2018 №С/115-18 з додатковими угодами до нього.

Відповідно до п.п.1.2, 1.12, 1.13 статуту ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка» є автономним та самоврядним закладом вищої освіти зі статусом національного, який є державною установою, фінансується за рахунок коштів державного бюджету і належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України; є юридичною особою, утвореною та зареєстрованою в порядку, визначеному законодавством України, закладом вищої освіти державної форми власності, який працює на засадах неприбутковості; здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України, інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів України, укладених в установленому законодавством порядку, цього статуту; веде самостійний баланс, має спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в територіальному органі центрального органу виконавчої влади у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів та/або поточні, вкладні (депозитні) рахунки в установах державних банків, кошторис, гербову та інші печатки зі своєю назвою, знаки для товарів і послуг, бланки і штампи з реквізитами та іншу атрибутику.

Відтак рішення у справі може вплинути на права та обов`язки ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка» відносно позивача.

Відповідно до ч.3 ст.176 ГПК України якщо при відкритті провадження у справі було вирішено питання про залучення третіх осіб, позивач не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі повинен направити таким третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання або до початку розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно зі ст.168 ГПК України у поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються правила, встановлені частинами третьою - сьомою статті 165 цього Кодексу. Пояснення третьої особи подаються в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк, який дозволить третій особі підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, та надати пояснення до позову або відзиву, а іншим учасникам справи - відповідь на такі пояснення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ст.179 ГПК України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі або ухвалі, постановленій у підготовчому засіданні (якщо третіх осіб було залучено у підготовчому засіданні), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, мають право подати письмові пояснення щодо позову або відзиву.

Керуючись ст.ст.8, 12, 50, 168, 176, 179, 232 234, 247, 250, 252 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Підтвердити підстави представництва заступником керівника Старобільської окружної прокуратури інтересів держави в особі Міністерства освіти і науки України з заявленими позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв».

2. Прийняти позовну заяву прокурора від 20.07.2023 №53-2310 вих-23 до розгляду та відкрити провадження у справі.

3. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

4. Залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», пл. Гоголя, буд. 1, м. Старобільськ Луганської області, 92703, ідентифікаційний код 02125131 (фактична адреса: вул. Коваля, буд. 3, м. Полтава, 36003).

5. Зобов`язати прокурора у строк не пізніше двох днів з дня вручення копії даної ухвали направити Державному закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», копію позовної заяви з додатками до неї на поштову адресу: вул. Коваля, буд. 3, м. Полтава, 36003, та на адресу електронної пошти: mail@luguniv.edu.ua (ч.3 ст.176 ГПК України). Докази надіслання (надання) надати суду.

6. Довести до відома позивача та відповідача, що у відповідності до ч.1 ст.251 ГПК України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У випадку подання відзиву позивачу та відповідачу слід подати до суду докази його надіслання іншим учасникам справи з усіма додатками.

7. Звернути увагу відповідача, що він повинен подати суду докази разом з поданням відзиву (ч.3 ст.80 ГПК України). У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (відповідно до ст.178 ГПК України).

8. Встановити прокурору строк для подання відповіді на відзиви позивача та відповідача протягом п`яти днів з дня отримання відповідних відзивів. У випадку подання заявником відповіді на відзив подати суду докази надіслання (надання) її іншим учасникам справи.

9. Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив відповідача протягом п`яти днів з дня отримання відзиву відповідача. У випадку подання позивачем відповіді на відзив відповідача подати суду докази надіслання (надання) її іншим учасникам справи.

10. Встановити позивачу та відповідачу строк для подання заперечень протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. У випадку подання позивачем та/або відповідачем заперечень подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.

11. Встановити третій особі строк для подання пояснень щодо позову та щодо відзиву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали та протягом десяти днів з дня отримання відзиву відповідно. У випадку подання третьою особою пояснень подати суду докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи з усіма додатками.

12. Встановити прокурору, позивачу та відповідачу строки для подання відповідей на пояснення третьої особи щодо позову та щодо відзиву протягом п`яти днів з дня отримання пояснень третьої особи щодо позову та щодо відзиву. У випадку подання прокурором, сторонами відповідей на пояснення третьої особи подати суду докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи з усіма додатками.

13. Звернути увагу прокурора, сторін та третьої особи на порядок подання відповіді на відзив, заперечень та пояснень третьої особи, встановлений ст.ст.166 -168 ГПК України.

14. Звернути увагу учасників судового процесу, що відповідно п.5.26 Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2020) відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

15. Звернути увагу учасників справи на процесуальні права та обов`язки, передбачені ст.46 ГПК України, зокрема в частині строків подання до суду заяв про збільшення/зменшення позовних вимог, зміни предмету або підстави позову та доказів направлення копій таких заяв та доданих до них документів іншим учасникам справи, а також щодо наслідків неподання таких доказів суду (ч.ч.2, 3, 5 ст.46 ГПК України).

16. Звернути увагу учасників справи на порядок подання доказів, встановлений у ст.80 ГПК України, та наслідки неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи. У випадку неможливості учасником справи самостійно надати докази - він вправі подати клопотання про витребування доказів судом у строки, встановлені у ч.ч.2, 3 ст.80 ГПК України (ч.1 ст.81 ГПК України).

17. Звернути увагу учасників справи, що при визначенні строків отримання ними процесуальних документів від суду та від інших учасників справи, з метою недопущення зловживанням процесуальними правами, судом враховуються Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 31.07.2023 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Інформацію у справі можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/sud5014.

Суддя Сергій СМОЛА