Ухвала

від 28.07.2023 по справі 916/966/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"28" липня 2023 р.Справа № 916/966/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (код ЄДРПОУ 36422974, 02152, м. Київ, пр. Павла Тичини, буд. 1-В)

до відповідача: Фермерського господарства "Людміла" (код. ЄДРПОУ 42805063, 74000, Херсонська обл., Високопільський р-н, смт. Високопілля, вул. Андреєва, буд. 23)

про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача Фермерського господарства "Людміла" про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає про порушення відповідачем договірних зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору від 02.03.2021.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.04.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 04.05.2023 та вирішено інші процесуальні питання.

Ухвалою суду від 04.05.2023 було відкладено підготовче засідання на 01.06.2023.

Ухвалою від 01.06.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 02.07.2023, закрито підготовче провадження у справі №916/966/23 та призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 29.06.2023.

В судовому засіданні 29.06.2023 оголошено перерву до 28.07.2023 .

13.07.2023 до суду звернувся представник позивача із заявами про зміну предмета позову та поновлення строку на подання заяви про зміну предмета позову.

28.07.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання для надання можливості сторонам врегулювати спір шляхом укладення мирової угоди у справі.

Ухвалами суду від 14.06.2023 та 16.06.2023 були задоволені клопотання представників сторін про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Водночас, у зв`язку з нестабільним з`єднанням з медіа-сервісом не вдалось провести судове засідання в режимі відеоконференції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання, що надійшли до судового засідання, суд дійшов наступних висновків.

Так позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача Фермерського господарства "Людміла" в якому просить:

1) Стягнути з Фермерського господарства "Людміла" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" заборгованість за кредитним договором №50018969 від 02.03.2021 у розмірі 1130398,78 грн.

2) В рахунок часткового погашення заборгованості Фермерського господарства "Людміла" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" за кредитним договором №50018969 від 02.03.2021, розмір якої станом на 01.02.2023 становить 1130398,78 грн., звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки VW Touareg Ambience 3.0 V6 TDI, шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , 2021 року випуску, що належить на праві власності Фермерському господарству "Людміла", шляхом продажу вказаного автомобіля з публічних торгів відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження", встановивши його початкову вартість на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

13.07.2023 позивач звернувся до суду із заявою про зміну предмета позову шляхом вилучення позовної вимоги про звернення стягнення на предмет застави. Крім того, позивач просить поновити строк на подання вказаної заяви.

Обґрунтовуючи заяву про зміну предмета позову заявник зазначає, що згідно з пояснень відповідача, предмет застави було знищено під час бойових дій на території Херсонської області, а тому такий спосіб судового захисту не в повній мірі забезпечить позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Щодо пропуску строку на подання заяви зауважує, що про обставини, які зумовили подання заяви про зміну предмета позову, позивачу стало відомо під час судового розгляду справи по суті, що унеможливило подання такої заяви на стадії підготовчого провадження.

Частинами 1, 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 4, 5, 6 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Судом при розгляді питання поновлення позивачу строку для подання заяви про зміну предмета позову не встановлено підстав неможливості такого поновлення згідно ч. 1 ст. 119 ГПК України.

Враховуючи вище викладене, задля дотримання принципів господарського судочинства та повного і всебічного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість поновлення позивачу строку для подання заяви про зміну предмета позову, чим задовольняє його заяву.

Разом з тим, суд враховує, що за приписами ч.3 ст.46 ГПК України, позивач має право змінити предмет або підстави позову до закінчення підготовчого засідання шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

В даному випадку провадження у справі перебуває на стадії розгляду справи по суті.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 ГПК України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, обов`язковість судового рішення, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За приписами ст.161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 177 ГПК України визначено завдання та строк підготовчого провадження.

Так, відповідно до частини 1 статті 177 ГПК України, завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно зі статтею 181 ГПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

За приписами ст.182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд: у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує заяви та клопотання учасників справи; встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що нормами ГПК України передбачено можливість подання позивачем заяви про зміну предмета позову до закінчення підготовчого засідання, зважаючи на зміст та характер спірних правовідносин у цій справі, з метою повного та всебічного розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення до стадії підготовчого провадження.

Згідно ч. 3 ст. 198 ГПК України, головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Главою 6 Розділу ІІІ ГПК України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття, зокрема, зі стадії розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, господарський суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21 зроблено висновок, що: відповідно до практики Верховного Суду, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21) зроблено висновок, що: при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18 сформульовано такий правовий висновок: "Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя".

Також, близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №204/6085/20 від 05.10.2022.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

Отже, з метою дотримання та забезпечення реалізації права позивача на подання заяви про зміну предмета позову, суд вважає за можливе повернутись до стадії підготовчого провадження у справі №916/966/23.

Що стосується заяв позивача про зміну предмета позову, суд зазначає наступне.

За приписами статті 162 ГПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Таким чином, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Згідно зі ст. 177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 22.07.2021 по справі № 910/18389/20 зазначив, що зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Верховний Суд зазначив, що необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати, чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема, у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому, збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Таким чином, позивач, не змінюючи первісних позовних вимог та обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, змінив предмет позову шляхом вилучення вимоги про звернення стягнення на майно, що не суперечить вимогам ст. 46 ГПК України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку задовльнити заяву позивача про зміну предмету позову від 13.07.2023, у зв`язку з чим подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням вказаної заяви.

Враховуючи повернення у судовому засіданні до стадії підготовчого провадження, з огляду на клопотання відповідача про відкладення розгляду справи для надання можливості сторонам врегулювати спір шляхом укладення мирової угоди, суд, з метою правильного і об`єктивного розгляду справи та надання учасникам справи передбаченого статтями 42-46 ГПК України рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, призначає підготовче засідання у справі.

На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 42-46, 118, 119, 120, 121, 183, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

у х в а л и в:

1. Повернутись на стадію підготовчого провадження у справі №916/966/23 та замінити судове засідання щодо розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" про поновлення строку на подання заяви про зміну предмета позову задовольнити.

3. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" строк на подання заяви про зміну предмета позову.

4. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" від 13.07.2023 про зміну предмета позову задовольнити.

5. Змінити предмет позову у справі №916/966/23 та вважати заявленими Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" до Фермерського господарства "Людміла" наступні вимоги: "Стягнути з Фермерського господарства "Людміла" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" заборгованість за кредитним договором №50018969 від 02.03.2021 у розмірі 1130398,78 грн."

6. Призначити підготовче засідання у справі на "31" серпня 2023 р. об 11:00. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т. Шевченка, 29, в залі судових засідань № 11(5 поверх) тел. 0(482)307-955.

7. Ухвалу направити учасникам провадження.

Суддя М.Б. Сулімовська

Ухвала суду набрала законної сили 28.07.2023, оскарженню не підлягає.