Рішення

від 24.07.2023 по справі 918/520/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2023 р. Справа № 918/520/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"

до Приватного підприємства "Віліс"

про стягнення коштів у сумі 139 057 грн 36 коп.,

у судовому засіданні приймали участь:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - Михалевич Д.А., ордер серія ВК № 1092219 від 30.06.2023 р.

Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

У судовому засіданні 24 липня 2023 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В травні 2023 року Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" (далі - Товариство, позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Приватного підприємства "Віліс" (далі - Підприємство, відповідач) про стягнення коштів у сумі 139 057 грн 36 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач в силу положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) набув право вимоги до особи, відповідальної за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Також Товариство просить стягнути судовий збір в розмірі 2 684 грн 00 коп. В позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи, та які складаються з судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, в розмірі 2 684 грн 00 коп.

Ухвалою суду від 6 червня 2023 року позовну заяву Товариства від 27.05.2023 року залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 (п`ять) днів з дня отримання даної ухвали шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, а саме в сумі 2 147 грн 20 коп.

12 червня 2023 року від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла на виконання ухвали суду, до якої додано платіжну інструкцію від 30.05.2023 року № 5232 на суму 2 684 грн 00 коп.

Ухвалою суду від 12 червня 2023 року позовну заяву Товариства від 27.05.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи призначено на 10 липня 2023 року.

30 червня 2023 року від представника відповідача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Зокрема відповідач зазначає, що відповідно до рахунку № ФС88721 від 28 травня 2020 року сума запасних частин та матеріалів становить 183 104 грн 64 коп. В той час, як зазначає відповідач, у ремонтній калькуляції № 3505 загальна сума запчастин складає 186 415 грн 82 коп. Також відповідач зазначає, що в частині проведення робіт та фарбування транспортного засобу позивачем не надано жодного доказу, який свідчив би про надання таких послуг. Крім того відповідач зазначає, що до позовної заяви долучена платіжна інструкція № 105910 від 19 червня 2020 року, відповідно до якої призначення платежу зазначене наступне: страхове відшкодування згідно Договору № FO710587 від 5 травня 2020 року на ремонт Ford Mondeo, д/н НОМЕР_1 згідно рахунком № ФС 88721 від 28 травня 2020 року. Відповідач звертає увагу на те, що сума вказана у платіжній інструкції становить 269 057 грн 36 коп., а в рахунку 219 725 грн 57 коп. На думку відповідача, долучені до позовної заяви документи жодним чином не підтверджують факт виконання робіт щодо відновлення транспортного засобу. Як зауважує відповідач, підставою для здійснення розрахунків є первинні документи до яких належить, зокрема: акт приймання-передачі наданих послуг (робіт), однак до матеріалів справи такий документ взагалі не долучений. Крім того відповідач зазначає, що при дослідженні доказів, що долучені до позовної заяви прослідковується невідповідність, зокрема: сума вказана у рахунку № ФС88721 від 28 травня 2020 року запасних частин відрізняється від суми вказаній у ремонтній калькуляції № 3505; платіжна інструкція № 105910 від 19 червня 2020 року сплачена згідно рахунку № ФС 88721 від 28 травня 2020 року, проте сума в рахунку є значно меншою, ніж в платіжній інструкції. Таким чином, відповідач вважає, що позивачем не доведений факт здійснення відновлювального ремонту автомобіля належними та допустимими доказами. Системні розбіжності у документах свідчать про безпідставність позовних вимог, оскільки з позовної заяви неможливо встановити у якому обсязі необхідно було замінювати частини та матеріали, що в подальшому впливає і на виконання робіт.

3 липня 2023 року від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява від 01.07.2023 року про розгляд справи без участі.

7 липня 2023 року від представника відповідача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

10 липня 2023 року від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 10 липня 2023 року розгляд справи відкладено на 24 липня 2023 року.

Представник Підприємства у судовому засіданні 24 липня 2023 року позов заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Позивач у судове засідання 24 липня 2023 року не з`явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 10.07.2023 року (а.с. 58). В той час, в матеріалах справи міститься заява представника позивача від 01.07.2023 року про розгляд справи без участі, в якій просив здійснювати розгляд справи без участі Товариства. Також в заяві представник позивача зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Враховуючи належне повідомлення позивача про судове засідання, призначене на 24.07.2023 року, а також його заяву від 01.07.2023 року про розгляд справи без участі, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності останнього.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Підприємства, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

5 травня 2020 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бравос" (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № FO-00710587 (далі - Договір).

Предметом вищезазначеного Договору є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом Ford Mondeo реєстраційний номер НОМЕР_1 . Строк дії договору з 07.05.2020 року по 06.05.2021 року.

28 травня 2020 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів Ford Mondeo державний номерний знак НОМЕР_1 та DAF державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить Приватному підприємству "Віліс", яким керував ОСОБА_1 .

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 14 серпня 2020 року у справі № 301/1145/20 водія транспортного засобу DAF державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. У результаті даної ДТП було пошкоджено транспортний засіб Ford державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 .

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу DAF державний номерний знак НОМЕР_2 за шкоду майну перед третіми особами станом на 28.05.2020 року була застрахована в ПАТ "СК "УСГ" згідно полісу № 139876355.

Власник пошкодженого транспортного засобу Ford Mondeo державний номерний знак НОМЕР_1 звернувся до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" із заявою про настання події та виплату страхового відшкодування.

З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу Ford Mondeo державний номерний знак НОМЕР_1 04.06.2020 року було проведено його огляд, про що складено Акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) та ремонтну калькуляцію.

Вартість відновлювального ремонту на підставі рахунку ТОВ "Форвард Автоцентр" від 28.05.2020 року № ФС88721 склала 260 985 грн 64 коп. з ПДВ, з яких: 219 725 грн 57 коп. - запасні частини та матеріали, за які сплачує замовник, та 41 260 грн 07 коп. - виконані роботи (сума без знижки склала 269 057 грн 36 коп., загальна знижка 8 071 грн 72 коп.).

За страховим випадком позивачем складено страховий акт № 13002/29/920 від 17.06.2020 року та було визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 269 057 грн 36 коп. (виплата страхового відшкодування підтверджується платіжною інструкцією від 19 червня 2020 року № 105910).

Враховуючи, що винуватцем ДТП визнано водія транспортного засобу DAF державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є Приватне підприємство "Віліс", а його цивільно-правова відповідальність на момент ДТП була застрахована в ПАТ "СК "УСГ" згідно полісу № 139876355, позивач звернувся до страхової компанії відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування в порядку суброгації.

В той час, ПАТ "СК "УСГ" задовольнило заяву позивача лише на суму 130 000 грн 00 коп., що покриває частину витрат позивача та підтверджується платіжним дорученням від 24 липня 2020 року № 18523.

Оскільки розмір витрат позивача на виплату страхового відшкодування складає 269 057 грн 36 коп., при цьому полісом № 139876355 покрито лише частину шкоди на суму 130 000 грн 00 коп., то залишок шкоди, що підлягає стягненню з відповідача, складає 139 057 грн 36 коп.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 14 серпня 2020 року у справі № 301/1145/20 встановлено, що ОСОБА_1 працює водієм, керував транспортним засобом DAF державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить Приватному підприємству "Віліс".

Враховуючи, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Приватним підприємством "Віліс" та відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків, то відповідачем в даній справі має бути саме Приватне підприємство "Віліс".

Відтак позивач звернувся з даним позовом до суду з матеріально-правовою вимогою про стягнення з Приватного підприємства "Віліс" 139 057 грн 36 коп. матеріальної шкоди в порядку суброгації (269 057,36 - 130 000,00).

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із статтею 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 3 ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Положеннями ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Таким актом є Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), який містить спеціальні норми щодо регулювання правовідносин з відшкодування шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У відповідності до ст. 5 Закону, об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Статтею 29 Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

З матеріалів справи та положень ст. ст. 512, 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" вбачається, що позивач набув право вимоги до відповідача в порядку суброгації.

Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. При суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого.

Хоч і регрес, і суброгація виникають на підставі закону, проте вказані підстави є різними. Так суброгація виникає, зокрема, на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", а регрес, зокрема, на підставі ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Між поняттями суброгації та регресу існують відмінності. За суброгації відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов`язанні (зміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов`язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. При регресі одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

Регрес у страхуванні виникає стосовно вузького кола осіб, тоді як суброгація застосовуються щодо будь-якої особи, відповідальної за настання страхового випадку. При суброгації перебіг строку позовної давності починається з моменту виникнення страхового випадку. При регресі - з моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування, тобто зазнав збитків.

Відповідно до положень статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування", від дня страхового випадку внаслідок заміни кредитора у зобов`язанні з відшкодування шкоди до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат й у межах загального строку позовної давності, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки.

За цією нормою страхувальник, який отримав майнову шкоду в деліктному правовідношенні набув право вимоги відшкодування до заподіювача й строк такої вимоги почав спливати у момент заподіяння шкоди, але у зв`язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача із залишком строку позовної давності, оскільки відповідно до статті 262 ЦК України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. При цьому строк позовної давності у страховому зобов`язанні є загальним (три роки) та його перебіг починається від дня настання страхового випадку.

У спірному зобов`язанні відбулася заміна кредитора - страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. При цьому строк позовної давності у страховому зобов`язанні є загальним (три роки) та його перебіг починається від дня настання страхового випадку. Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду України № 6-112цс13 від 25.12.2013 року.

За ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з частинами 1-3 статті 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку.

На підставі ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Суд звертає увагу, що у відзиві на позовну заяву відповідач не заперечує факт володіння транспортним засобом DAF державний номерний знак НОМЕР_2 . Крім того відповідач не заперечує і факт перебування водія ОСОБА_1 станом на 28.05.2020 року у трудових відносинах з Приватним підприємством "Віліс".

Володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є юридична або фізична особа, що експлуатує такий об`єкт в силу наявності права власності, користування (оренди), повного господарського відання, оперативного управління або іншого речового права. Не вважається володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з таким володільцем (водій, машиніст, оператор тощо).

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 року по справі № 461/8496/15-ц: "...Правило відшкодування шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки сформульоване у частині другій статті 1187 Цивільного кодексу України. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Суб`єктом права вимоги (потерпілим) у зазначеному зобов`язанні може бути будь-яка особа, якій заподіяно шкоду.

Частиною першою статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

За змістом частини п`ятої статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди, відповідно до вимог 1166 ЦК України, покладено на відповідача.

Нормами ч. 2 ст. 1187 ЦК України визначено особливого суб`єкта, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, - його володільця.

Частиною 2 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З урахуванням наведеного, у розумінні ст. ст. 993, 1187 ЦК України у відповідача виникло зобов`язання перед позивачем відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого позивачем страхового відшкодування страхувальнику.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілої страхового відшкодування, є такими, що засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги до винної особи від страхувальника (потерпілого), що відшкодував шкоду потерпілому у деліктному зобов`язанні.

Наведених висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 року у справі № 910/2603/17.

Таким чином, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування, страховик (позивач) набув права зворотної вимоги до страховика винної особи (відповідача у справі) у сумі виплаченого страхового відшкодування, але у межах фактичних затрат із вирахуванням франшизи.

Позивач звертався до страхової компанії відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування в порядку суброгації, в свою чергу ПАТ "СК "УСГ" сплатило на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" 130 000 грн 00 коп. страхового відшкодування за автомобіль DAF державний номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується платіжним дорученням від 24 липня 2020 року № 18523.

За страховим випадком позивачем складено страховий акт № 13002/29/920 від 17.06.2020 року та було визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 269 057 грн 36 коп. (виплата страхового відшкодування підтверджується платіжною інструкцією від 19 червня 2020 року № 105910).

Як зазначає позивач, ПАТ "СК "УСГ" задовольнило заяву позивача лише на суму 130 000 грн 00 коп., що покриває частину витрат позивача, що підтверджується платіжним дорученням від 24 липня 2020 року № 18523.

Матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що транспортний засіб DAF державний номерний знак НОМЕР_2 належить відповідачу, зокрема відповідно до розширеної довідки.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 14 серпня 2020 року у справі № 301/1145/20 водія транспортного засобу DAF державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно пункту 2 статті 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

В силу наведених положень законодавства, відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому транспортному засобу Ford Mondeo державний номерний знак НОМЕР_1 , має нести відповідач як юридична особа, з винних неправомірних дій водія якої сталася ДТП.

Як зазначено позивачем, оскільки розмір витрат позивача на виплату страхового відшкодування складає 269 057 грн 36 коп., при цьому полісом № 139876355 покрито лише частину шкоди на суму 130 000 грн 00 коп., то залишок шкоди, що підлягає стягненню з відповідача, складає 139 057 грн 36 коп.

В той час, як було встановлено судом, вартість відновлювального ремонту на підставі рахунку ТОВ "Форвард Автоцентр" від 28.05.2020 року № ФС88721 склала 260 985 грн 64 коп. з ПДВ, з яких: 219 725 грн 57 коп. - запасні частини та матеріали, за які сплачує замовник, та 41 260 грн 07 коп. - виконані роботи (сума без знижки склала 269 057 грн 36 коп., загальна знижка 8 071 грн 72 коп.).

За страховим випадком позивачем складено страховий акт № 13002/29/920 від 17.06.2020 року та було визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 269 057 грн 36 коп.

На підставі страхового акту № 13002/29/920 від 17.06.2020 року Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" 19 червня 2020 року згідно рахунку № ФС88721 від 28.05.2020 року здійснено виплату вказаного страхового відшкодування в сумі 269 057 грн 36 коп., що підтверджується платіжною інструкцією від 19 червня 2020 року № 105910.

Таким чином, Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" здійснено виплату страхового відшкодування згідно рахунку ТОВ "Форвард Автоцентр" від 28.05.2020 року № ФС88721 в сумі 269 057 грн 36 коп. без врахування знижки, яка склала 8 071 грн 72 коп.

Враховуючи те, що вартість відновлювального ремонту на підставі рахунку ТОВ "Форвард Автоцентр" від 28.05.2020 року № ФС88721 склала 260 985 грн 64 коп. з ПДВ, то позивач мав здійснити виплату страхового відшкодування саме в сумі 260 985 грн 64 коп., в той час здійснив виплату в сумі 269 057 грн 36 коп. без врахування знижки.

Таким чином, враховуючи покриття полісом № 139876355 шкоди на суму 130 000 грн 00 коп., то залишок шкоди складає 130 985 грн 64 коп. (260 985,64 - 130 000,00).

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що відповідно до рахунку № ФС88721 від 28 травня 2020 року сума запасних частин та матеріалів становить 183 104 грн 64 коп., а в ремонтній калькуляції № 3505 загальна сума запчастин складає 186 415 грн 82 коп. спростовуються матеріалами справи, оскільки загальна вартість ремонту згідно калькуляції від 04.06.2020 року № 3505 складає 269 057 грн 36 коп. з ПДВ та загальна вартість запчастин і ремонтних робіт згідно рахунку № ФС88721 від 28.05.2020 року складає 269 057 грн 36 коп. з ПДВ без знижки.

Твердження відповідача про те, що в частині проведення робіт та фарбування транспортного засобу позивачем не надано жодного доказу, який свідчив би про надання таких послуг, судом не приймаються до уваги, оскільки, як було встановлено судом в рахунок ТОВ "Форвард Автоцентр" від 28.05.2020 року № ФС88721 включені такі роботи в сумі 41 260 грн 07 коп.

Крім того твердження відповідача про те, що у платіжній інструкції № 105910 від 19 червня 2020 року сума вказана 269 057 грн 36 коп., а в рахунку - 219 725 грн 57 коп. також судом не приймаються до уваги, оскільки, як було встановлено судом вартість відновлювального ремонту на підставі рахунку ТОВ "Форвард Автоцентр" від 28.05.2020 року № ФС88721 без знижки склала 269 057 грн 36 коп., загальна знижка 8 071 грн 72 коп.

Інші доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, суд також відхиляє як такі, що необґрунтовані та не доведені.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" до Приватного підприємства "Віліс" про стягнення матеріальної шкоди в порядку суброгації є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 130 985 грн 64 коп. В решті позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди в порядку суброгації в сумі 8 071 грн 72 коп. необхідно відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 1 січня складає 2 684 грн 00 коп.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом 2147 до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підп. "б" підпункту 1 п. 17 § 1 розділу 4).

Особи, які після 04.10.2021 року подають до суду документи через підсистему "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8. (Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 916/228/22, Провадження № 12-26гс22).

Враховуючи, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру, за яку судовий збір становить не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та позовну заяву подано через систему "Електронний суд", відповідно останній зобов`язаний був сплатити при поданні позову до суду, судовий збір в розмірі 2 147 грн 20 коп., так як у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2 684,00*0,8).

До позовної заяви Товариством долучено платіжну інструкцію від 30.05.2023 року № 5232 про оплату судового збору за подання даної позовної заяви до Господарського суду Рівненської області в розмірі 2 684 грн 00 коп.

Таким чином Товариством внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом (наразі є переплата судового збору в розмірі 536 грн 80 коп.).

Відтак, судом береться до уваги судовий збір в сумі 2 147 грн 20 коп.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 2 022 грн 56 коп.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин, суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися з відповідним клопотанням про повернення судового збору, сплаченого в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Віліс" (33003, м. Рівне, вул. Грушевського, буд. 2 А, код ЄДРПОУ 23302324) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 30115243) 130 985 (сто тридцять тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять) грн 64 коп. - матеріальної шкоди в порядку суброгації та 2 022 (дві тисячі двадцять дві) грн 56 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" про стягнення з Приватного підприємства "Віліс" матеріальної шкоди в порядку суброгації в сумі 8 071 грн 72 коп. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 31 липня 2023 року.

Суддя Політика Н.А.