Ухвала

від 31.07.2023 по справі 910/7768/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/7768/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інновація"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Демидов В.О.)

від 15.12.2022

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Разіна Т.І., судді - Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.)

від 13.06.2023

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інновація"

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Теллус-М",

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-2016",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1. ОСОБА_1 ,

2. ОСОБА_2

про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги,

ВСТАНОВИВ:

1. У серпні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інновація" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Теллус-М", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-2016", за участю у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якому просив суд визнати:

- недійсним договір про відступлення права вимоги № 372 від 29.12.2015, укладений між ТОВ "Арма Факторинг" та ТОВ "Теллус -М";

- недійсним договір про відступлення права вимоги від 02.02.2018, укладений між ТОВ "Теллус-М" та ТОВ "Ніка-2016";

- відсутнім права вимоги "Ніка-2016" за кредитним договором № 014/3531/9/14415 від 25.04.2008.

2. Позов обґрунтований тим, що всі договори про відступлення прав є договорами факторингу, які укладені з порушенням норм Цивільного кодексу України.

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю.

4. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивач не є стороною договорів відступлення права вимоги, дійсність яких оспорюється, а також позивач права вимоги за кредитним договором №014/8088/9/14415 від 25.04.2008 не набував. Тобто, позов про визнання недійсним договорів про відступлення права вимоги подала особа, яка не була стороною цих договорів - заінтересована особа. Однак, конкретних фактів порушення власних майнових прав та інтересів внаслідок укладення спірних договорів не довів, як і не довів, що в результаті визнання таких договорів недійсним право позивача буде захищено та відновлено. Відсутність порушення спірними договорами прав та інтересів позивача є самостійною підставою для відмови у позові, тому суд першої інстанції зазначив про відсутність підстав для надання оцінки його дійсності.

5. 10.07.2023 позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

6. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

7. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

8. У касаційній скарзі позивач визначає підставами касаційного оскарження судових рішень випадки, передбачені пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України.

9. Верховний Суд звертає увагу, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах, у який саме спосіб суду необхідно сформувати єдину практику застосування цих норм.

10. Водночас у касаційній скарзі скаржник взагалі не наводить обґрунтування цієї підстави касаційного оскарження судових рішень.

11. З огляду на викладене та враховуючи, що правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, суд залишає касаційну скаргу без руху з огляду на необхідність скаржнику уточнити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга у відповідності до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, та за необхідності навести відповідне обґрунтування.

12. Також відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

13. Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

14. Частиною другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

15. Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

16. Згідно зі статтею 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

17. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 1 січня було встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 481, 00 грн.

18. Відповідно до вимог касаційної скарги скаржник за подання касаційної скарги мав сплатити судовий збір у розмірі 14 886,00 грн (2 481,00 грн х 3 х 200%).

19. Водночас Верховний Суд зауважує, що з 05 жовтня 2021 року офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку. У зв`язку з цим, статтю 4 Закону України "Про судовий збір" було доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

20. Скаржник подав касаційну скаргу в електронній формі - через систему "Електронний суд", тому розмір судового збору з пониженням за подання цієї касаційної скарги становить 11 908,80 грн (14 886,00 грн * 0,8).

21. До касаційної скарги заявник не додав документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, тому касаційна скарга також підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України для надання строку на усунення встановлених недоліків у частині сплати судового збору.

22. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

23. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись нормами статей 174, 234, 288, 291, пункту 5 частини другої, пункту 2 частини четвертої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інновація" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 у справі № 910/7768/22 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пунктах 8-11 цієї ухвали;

- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази такого надіслання;

- надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 11 908, 80 грн.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Кондратова