Постанова

від 27.07.2023 по справі 372/1710/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 липня 2023 року

м. Київ

справа № 372/1710/19

провадження № 61-1294св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства і Державного підприємства «Київське лісове господарство»,

відповідачі: Першотравенська сільська рада Обухівського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовомпершого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Київське лісове господарство» до Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними рішень, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, визнання недійсним свідоцтв про право власності, витребування майна з чужого незаконного володіння

за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 грудня 2019 року у складі судді Зінченко О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Музичко С. Г., Болотова Є. В., Кулікової С. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2019 року перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Київське лісове господарство» (далі - ДП «Київське лісове господарство») звернувся до суду з позовом до Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області (далі - Першотравенська сільська рада), ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення Першотравенської сільської ради від 10 вересня 2018 року № 472/19 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок в с. Перше Травня»; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19 жовтня 2018 року індексний номер 43567934 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 , на земельну ділянку площею 0,2308 га з кадастровим номером 3223186600:02:020:0026, що розташована в с. Перше Травня Обухівського району Київської області; стягнення з відповідачів на користь прокуратури Київської області судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області посилався на те, що під час опрацювання інформації органів державної влади прокуратура виявила порушення вимог земельного та лісового господарства при виділенні земельних ділянок на території Першотравенської сільської ради та встановила, що рішенням 46-ї сесії 7-го скликання Першотравенської сільської ради від 10 вересня 2018 року № 472/19 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,2308 га, кадастровий номер 3223186600:02:020:0026, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у межах с. Перше Травня за рахунок земель комунальної власності.

На підставі вказаного рішення ОСОБА_1 зареєструвала право власності на зазначену земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

На думку прокурора, рішення Першотравенської сільської ради було прийнято поза межами її компетенції, у зв`язку з чим набуття права власності на вказану земельну ділянку відбулося з порушенням норм земельного та лісового законодавства.

З інформації від 04 лютого 2019 року № 02-02/94, наданої ДП «Київське лісове господарство», та інформації від 25 лютого 2019 року № 87, наданої Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням «Укрдержліспроект» відомо, що земельна ділянка з кадастровим номером 3223186600:02:020:0026 розташована на землях лісогосподарського призначення кварталу 3 Обухівського лісництва та входить до складу єдиного масиву лісових насаджень.

Таким чином, рішення Першотравенської сільської ради від 10 вересня 2018 року № 472/19 прийняте всупереч нормам пункту «ґ» частини четвертої статті 84 та частини другої статті 56 ЗК України.

Крім того, згідно з інформацією Київського обласного та по м. Києву Управління лісового та мисливського господарства від 04 лютого 2019 року воно згоди на вилучення чи припинення права постійного користування вказаною земельною ділянкою не надавало, а тому цільове призначення вказаної земельної ділянки було змінено всупереч нормам частини п`ятої статті 116 та частин першої - третьої статті 149 ЗК України.

У зв`язку з цим прокурор просив позов задовольнити.

У травні 2019 року перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, ДП «Київське лісове господарство» звернувся до суду з позовом до Першотравенської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення Першотравенської сільської ради від 12 жовтня 2010 року № 842 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд»; визнання недійсним свідоцтва про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3223186600:02:020:0014, серія та номер 18263030, виданого 26 лютого 2014 року; стягнення з відповідачів на користь прокуратури Київської області судового збору.

У травні 2019 року перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, ДП «Київське лісове господарство» звернувся до суду з позовом до Першотравенської сільської ради, ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення Першотравенської сільської ради від 12 жовтня 2010 року № 851 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд»; визнання недійсним свідоцтва про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3223186600:02:020:0018, серія та номер 18264816, виданого 26 лютого 2014 року; стягнення з відповідачів на користь прокуратури Київської області судового збору.

У травні 2019 року перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, ДП «Київське лісове господарство» звернувся до суду з позовом до Першотравенської сільської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення Першотравенської сільської ради від 12 жовтня 2010 року № 841 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд»; витребування на користь держави в особі ДП «Київське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,25 га з кадастровим номером 3223186600:02:020:0007, що розташована на території Першотравенської сільської ради; стягнення з відповідачів на користь прокуратури Київської області судового збору.

Обухівський районний суд Київської області ухвалою від 13 вересня 2019 року об`єднав указані цивільні справи в одне провадження, присвоївши об`єднаній справі № 372/1710/19.

Суди справу розглядали неодноразово.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Обухівський районний суд Київської області рішенням від 23 грудня 2019 року в задоволенні позову відмовив.

Скасував заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 31 травня 2019 року, у вигляді накладення арешту на земельну ділянку площею 0,2308 га з кадастровим номером 3223186600:02:020:0026, що розташована в с. Перше Травня та належить на праві власності ОСОБА_1 .

Скасував заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 31 травня 2019 року, у вигляді накладення арешту на земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3223186600:02:020:0018, що розташована в с. Перше Травня та належить на праві власності ОСОБА_3 .

Скасував заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 31 травня 2019 року у вигляді накладення арешту на земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3223186600:02:020:0014, що розташована в с. Перше Травня та належить на праві власності ОСОБА_2 .

Суд першої інстанції рішення мотивував тим, що позивач не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження накладення спірних земельних ділянок на землі лісогосподарського призначення, а тому його посилання на порушення прав чи інтересів держави та відповідних установ і підприємств у спірних правовідносинах, які підлягали б судовому захисту, є недоведеними. Крім того, наявні у справі докази не дають достатніх підстав для задоволення позову і позбавлення відповідачів права власності на зазначені земельні ділянки.

Київський апеляційний суд постановою від 23 вересня 2020 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 грудня 2019 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив.

Визнав недійсним рішення Першотравенської сільської ради від 10 вересня 2018 року № 472/19 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок в с. Перше Травня».

Скасував рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43567934 від 19 жовтня 2018 року, про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,2308 га з кадастровим номером 3223186600:02:020:0026, що розташована в селі Перше Травня.

Визнав недійсним рішення Першотравенської сільської ради від 12 жовтня 2010 року № 842 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд».

Визнав недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3223186600:02:020:0014, серія та номер 18263030, видане 26 лютого 2014 року.

Визнав недійсним рішення Першотравенської сільської ради від 12 жовтня 2010 року № 851 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд».

Визнав недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3223186600:02:020:0018, серія та номер 18264816, видане 26 лютого 2014 року.

Визнав недійсним рішення Першотравенської сільської ради від 12 жовтня 2010 року № 841 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд».

Витребував на користь держави в особі ДП «Київське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3223186600:02:020:0007, що розташована на території Першотравенської сільської ради.

Стягнув з Першотравенської сільської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на рахунок прокуратури Київської області судовий збір по 6 403,33 грн з кожного.

Апеляційний суд мотивував рішення тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, оскільки з фрагментів з публічної кадастрової карти України Обухівського лісництва державного підприємства «Київський лісгосп» видно, що спірні земельні ділянки розташовані на землях лісогосподарського призначення, які перебувають у користуванні ДП «Київське лісове господарство», що підтверджується наявними в матеріалах справи планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування Обухівського лісництва державного лісогосподарського об`єднання «Київліс» за 2003 рік. Разом з тим з листів ДП «Київське лісове господарство» від 04 лютого 2019 року № 02-02/94 та Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства від 04 лютого 2019 року № 04-48/236 відомо, що ці установи не надавали погодження на вилучення чи зміну цільового призначення спірних земельних ділянок. Вказане свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсними рішень Першотравенської сільської ради щодо відведення земельних ділянок у власність відповідачів. Оскільки право власності на спірні земельні ділянки до відповідачів перейшло на підставі рішень, які є незаконними, то видані на їх підставі свідоцтва про право власності також підлягають визнанню недійсними.

Крім того, власник земельної ділянки лісогосподарського призначення може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини та вимагаючи повернути таку ділянку. У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що є підстави для задоволення позовних вимог в частині витребування на користь держави в особі ДП «Київське лісове господарство» спірних земельних ділянок.

Верховний Суд постановою від 17 березня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишив без задоволення. Постанову Київського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року залишив без змін.

Верховний Суду постановою від 31 серпня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Постанову Київського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року в частині вирішення вимог позову, заявлених до Першотравенської сільської ради та ОСОБА_1 , про визнання недійсним рішення Першотравенської сільської ради від 10 вересня 2018 року № 472/19 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок в с. Перше Травня»; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19 жовтня 2018 року, індексний номер 43567934 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,2308 га з кадастровим номером 3223186600:02:020:0026, що розташована в с. Перше Травня Обухівського району Київської області, а також розподілу судових витрат щодо цих вимог скасував, справу в цій частині направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Київський апеляційний суд постановою від 07 грудня 2022 року апеляційну скаргу прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, ДП «Київське лісове господарство» задовольнив частково. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 грудня 2019 року в частині вирішення вимог позову, заявлених до Першотравенської сільської ради та ОСОБА_1 , про визнання недійсним рішення Першотравенської сільської ради від 10 вересня 2018 року № 472/19 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок в с. Перше Травня»; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19 жовтня 2018 року, індексний номер 43567934, про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,2308 га з кадастровим номером 3223186600:02:020:0026, що розташована в с. Перше Травня Обухівського району Київської області, а також розподілу судових витрат щодо цих вимог скасував та ухвалив нове рішення в цій частині.

Позов першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах ДП «Київське лісове господарство» до Першотравенської сільської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку залишив без розгляду.

Позов першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства до Першотравенської сільської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку залишив без задоволення.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи

У січні 2023 року заступник керівника Київської обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Підставою касаційного оскарження вказує те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справах № 488/5027/14 та № 488/6211/14, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 13 червня 2018 року у справі № 369/1777/13, від 25 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18, від 29 квітня 2020 року у справі № 727/14197/18 та постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 361/6826/16, від 30 травня 2018 року у справі № 368/1158/16, від 01 березня 2018 року у справі № 911/2049/16, від 16 лютого 2022 року у справі № 366/1866/17, від 26 травня 2020 року у справі № 369/16040/18, від 30 січня 2018 року у справі № 707/2192/15, від 21 лютого 2018 року у справі № 488/5476/14.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди безпідставно не застосовали до спірних правовідносин ЗК України, пункт 5 Прикінцевих положень ЛК України і не врахували, що на момент прийняття оскаржуваного рішення Першотравенської сільської ради були чинними планово-картографічні матеріали лісовпорядкування Обухівського лісництва Державного лісогосподарського об`єднання «Київліс» 2003 року, які підтверджують право постійного користування державного лісогосподарського підприємства земельними лісовими ділянками. У матеріалах справи є докази, які підтверджують незаконність рішення Першотравенської сільської ради про надання у власність земель лісогосподарського призначення та виданих на підставі цього рішення правовстановлюючих документів та державної реєстрації прав власності за останнім власником.

При зверненні до суду з цим позовом прокурор зазначив, що Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, як уповноважений суб`єкт, що реалізує права та інтереси держави у спірних правовідносинах, протягом тривалого часу не вживало заходів щодо повернення спірної земельної ділянки у власність держави. На виконання статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор повідомив Київське обласне та по місту Києву управління лісового господарства про те, що прокуратура звертатиметься до суду з позовом, в інтересах держави в особі указаного органу. Вказана стаття Закону передбачає право суб`єкта владних повноважень на оскарження повідомлення прокурора про представництво інтересів у суді, тобто надає такій особі право на спростування обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу на обґрунтування підстав представництва.

Водночас Київське обласне та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, в інтересах якого подано позов, не спростовувало обставин, на які посилався прокурор у позовній заяві на обґрунтування підстав представництва інтересів держави.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, вказуючи, що Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства не є органом, який може бути належним позивачем у спірних правовідносинах щодо всіх позовних вимог, заявлених у справі. У зв`язку з цим, суд не був позбавлений можливості надати оцінку законності прийнятим рішенням сільської ради, на підставі яких із державної власності вибули землі лісогосподарського призначення.

У лютому 2023 року представник Першотравенської сільської ради та ОСОБА_1 - адвокат Ковпак І. Ю. подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, оскільки це судове рішення є законним та обґрунтованим, суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дав їм належну правову оцінку.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

07 березня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи

Апеляційний суд встановив, що рішенням 6-ої сесії 7-го скликання від 04 лютого 2016 року № 91 Першотравенська сільська рада надала ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га для будівництва і обслуговування будинку, господарських будівель та споруд у с. Перше Травня із земель сільської ради - землі житлової та громадської забудови відповідно до Генерального плану населеного пункту (іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм та державних стандартів).

Відповідно до висновку відділу містобудування і архітектури Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 15 червня 2018 року ОСОБА_1 погоджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Згідно з актом перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності встановлено, що через земельну ділянку, яка знаходиться у с. Перше Травня, площею 0,2308 га, надану ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, не проходять межі охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисні зони, зони особливого режиму використання земель.

Рішенням 46-ої сесії 7-го скликання Першотравенської сільської ради від 10 вересня 2018 року № 472/19 затверджено проект землеустрою, розроблений фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 , щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,2308 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 3223186600:02:020:0026, що у селі Перше Травня, за рахунок земель комунальної власності Першотравенської сільської ради та передано у власність ОСОБА_1 цю земельну ділянку.

Із листа ДП «Київське лісове господарство» від 04 лютого 2019 року № 02-02/94 відомо, що воно не надавало погодження на вилучення земельних ділянок, зокрема, з кадастровим номером 3223186600:02:020:0026.

Із листа Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства від 04 лютого 2019 року відомо, що управління не надавало погодження на вилучення чи зміну цільового призначення земельних ділянок з кадастровим номером 3223186600:02:020:0026.

Із фрагменту з публічної кадастрової карти України видно, що земельна ділянка з кадастровим номером 3223186600:02:020:0026 розташована у межах кварталу № 3 Обухівського лісництва ДП «Київське лісове господарство».

Згідно з висновком Обухівського районного відділу земельних ресурсів від 17 травня 2004 року погоджено проект землеустрою щодо встановлення і зміни меж Першотравенської сільської ради і села Перше Травня, яким передбачено площу земель у межах Першотравенської сільської ради - 3164,1 га, у тому числі площа села Перше Травня - 764,8 га.

Згідно з рішенням 30-ї сесії 24-го скликання Обухівської міської ради Київської області від 21 травня 2004 року Київській обласній раді внесено подання про встановлення меж селища Козин, села Перше Травня, населених пунктів на території Старобезрадичівської сільської ради; погоджено проєкт землеустрою щодо встановлення меж населених пунктів за їх переліком та площею земель згідно з додатком.

Рішенням Київської обласної ради від 27 травня 2004 року затверджено межі окремих населених пунктів Київської області згідно з відповідними проектами землеустрою; визначено, що проекти землеустрою щодо встановлення меж населених пунктів зберігаються у відповідних районних відділах земельних ресурсів; визнано таким, що втратив чинність пункт 4 додатка 5 до рішення Київської обласної ради від 18 вересня 2003 року № 117-09-XXIV «Про встановлення меж окремих населених пунктів Київської області»; контроль за виконанням рішення покладено на постійну комісію обласної ради з питань агропромислового комплексу та земельних відносин.

Згідно з довідкою відділу в Обухівському районі Головного управління Держгеокадастру від 14 листопада 2017 року станом на 01 січня 2016 року земельна ділянка площею 0,2264 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що у с. Перше Травня на території Першотравенської сільської ради, намічена для відведення у власність ОСОБА_1 , рахується згідно з Державною статистичною звітністю (форма 6-зем) як землі, не надані у власність або постійне користування в межах населеного пункту (номер рядка 96), інші лісовкриті площі для відпочинку (номер стовпця 33).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Зміст касаційної скарги з урахуванням принципу диспозитивності свідчить про те, що судові рішення оскаржені лише в частині вимог позову, заявлених до Першотравенської сільської ради та ОСОБА_1 , про визнання недійсним рішення від 10 вересня 2018 року № 472/19 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок в с. Перше Травня»; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19 жовтня 2018 року, індексний номер 43567934, про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,2308 га з кадастровим номером 3223186600:02:020:0026, а тому переглядаються Верховним Судом тільки в частині вирішення цих вимог.

Разом з тим скарга не містить і доводів у частині неправильності висновку щодо залишення без розгляду позову прокурора в інтересах держави в особі ДП «Київське лісове господарство» до Першотравенської сільської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Згідно зі статтею 8 ЛК України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Частиною третьою статті 17 ЛК України визначено, що ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. У разі прийняття рішення про надання лісів у постійне користування обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Прийняття рішень Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами.

Отже, питання щодо розпорядження земельними ділянками державної власності, в тому числі лісовими ділянками, забезпечення заходів щодо охорони і захисту лісів законом покладено на органи виконавчої влади (Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації) за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища.

Водночас до компетенції Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства належить лише погодження зміни цільового призначення земельних ділянок.

Такий правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 369/16419/18 та у справі № 372/2969/18.

Апеляційний суд встановив, що позивачем в цій справі, крім ДП «Київське лісове господарство», прокурор визначив Київське обласне та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства.

Згідно з пунктами 1, 3 Положення про обласні управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 21 березня 2012 року № 134, в редакції, чинній на час подання позовної заяви (далі - Положення № 134), обласні управління лісового та мисливського господарства підпорядковуються Державному агентству лісових ресурсів України та є його територіальними органами. Голови місцевих державних адміністрацій координують діяльність обласних управлінь лісового та мисливського господарства і сприяють їм у виконанні покладених на ці органи завдань. Завданням обласних управлінь лісового та мисливського господарства є реалізація повноважень Державного агентства лісових ресурсів України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці у сфері лісового та мисливського господарства.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2014 року № 521 (далі - Положення № 521), Державне агентство лісових ресурсів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.

Підпунктами 4-9 пункту 4 Положення № 521 передбачено, що Державне агентство лісових ресурсів України відповідно до покладених на нього завдань: здійснює державне управління в галузі ведення лісового і мисливського господарства, а також державного контролю за дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо ведення лісового господарства (крім державного контролю з карантину рослин та у сфері захисту рослин); здійснює державне управління територіями та об`єктами природно-заповідного фонду в лісах підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління; організовує ведення лісовпорядкування та впорядкування мисливських угідь; веде державний лісовий кадастр та облік лісів; здійснює моніторинг лісів; приймає рішення про віднесення лісів до відповідної категорії.

Крім того, згідно з підпунктами 4.1, 4.2, 4.3, 4.16, 4.18, 4.20 пункту 4 Положення про Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 22 червня 2021 року № 370, управління відповідно до покладених на нього завдань: надає адміністративні послуги; здійснює державний контроль за дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо ведення лісового господарства (крім державного контролю з карантину рослин та у сфері захисту рослин), державний контроль за дотриманням законодавства в галузі мисливського господарства і полювання, контроль за виконанням договорів про умови ведення мисливського господарства, видачу спеціальних дозволів на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування, видачу дозволів на використання мисливських тварин, що перебувають у державній власності, а також на відстріл та відлов хижих та шкідливих тварин за винятком тих, що знаходяться на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду, видачу паспортів на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів, видачу сертифікатів про походження лісоматеріалів, методичне керівництво діяльністю підприємств, що належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України, відомчий контроль за станом охорони праці на підприємствах, що належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України та координуються Управлінням; управляє об`єктами державної власності, в межах, визначених законодавством; погоджує в установленому порядку надання лісів у постійне користування, а також лісів державної та комунальної власності в довгострокове тимчасове користування; виділяє особливо захисні лісові ділянки; затверджує матеріали лісовпорядкування; надає дозвіл на переведення земельних лісових ділянок до нелісових земель у цілях, пов`язаних з веденням лісового господарства.

Таким чином, враховуючи, що завданням Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства є реалізація повноважень Державного агентства лісових ресурсів України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці у сфері лісового та мисливського господарства, апеляційний суд дійшов висновку, що Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства є суб`єктом владних повноважень, інтереси якого може представляти прокурор, однак на законодавчому рівні воно не наділене повноваженнями щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, а тому не є органом, який може бути належним позивачем у спірних правовідносинах.

Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

При цьому позивачем є особа, яка подала позов або в інтересах якої подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами ж є особи, до яких пред`явлено позовні вимоги.

Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб`єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб`єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов`язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.

Нормами ЦПК України не передбачено можливості заміни позивача чи залучення особи як співпозивача.

Якщо позов пред`явила особа, якій не належить право вимоги, суд повинен відкрити провадження, встановити дійсні обставини і, переконавшись у тому, що вимоги пред`явлено неналежним позивачем, відмовити йому у задоволенні позову.

Такі правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2022 року у справі № 607/14378/21.

Крім того, в пункті 114 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц зазначено, що відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити.

Залишаючи без задоволення позов прокурора в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства до Першотравенської сільської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, апеляційний суд, зокрема, виходив з того, що Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства є суб`єктом владних повноважень, інтереси якого може представляти прокурор, однак на законодавчому рівні воно не наділене повноваженнями щодо розпорядження спірною земельною ділянкою і, відповідно, не є органом, який може бути належним позивачем у спірних правовідносинах.

Враховуючи наведене апеляційний суд дійшов правильного висновку про залишення позову без задоволення у зв`язку з його пред`явленням неналежним позивачем.

У справі, яка переглядається, апеляційний суд не робив висновків щодо недоведеності прокурором підстав для представництва інтересів держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, а навпаки, виходив з того, що Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства є суб`єктом владних повноважень, інтереси якого може представляти прокурор.

Також колегія суддів враховує і те, що в позовній заяві прокурор просив визнати недійсним рішення та скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку і не заявляв будь-яких вимог, які призводили б до відновлення порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства.

Враховуючи, що в цій справі позов, поданий прокурором в інтересах держави в особі ДП «Київське лісове господарство», апеляційний суд залишив без розгляду, то суд не міг і вирішувати вказані вимоги прокурора в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства.

Близьких за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 369/3147/19 (провадження № 61-897св23) та від 05 липня 2023 року у справі № 372/4972/14 (провадження № 61-14683св21).

Доводи касаційної скарги про неврахування апеляційним судом висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 361/6826/16 та інших постановах, в яких визнано належними відомості щодо розташування земель лісового фонду, надані Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням «Укрдержліспроект» як єдиним на території України суб`єктом, що виконує лісовпорядні роботи, про те, що планшет лісовпорядкування є документом, що підтверджує право постійного користування державним лісогосподарським підприємством спірною земельною ділянкою і належність земельної ділянки до земель лісового фонду, не заслуговують на увагу, оскільки вони є висновками щодо оцінки обставин, встановлених у зазначених справах, і не стосуються застосування норм права у подібних правовідносинах. Тому немає підстав вважати, що апеляційний суд у цій справі застосував норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених в зазначених постановах Верховного Суду. Посилаючись на ці висновки, заявник вважав, що апеляційний суд неправильно встановив обставини справи на підставі здійсненої ним оцінки доказів у їх сукупності і що Верховний Суд має їх переоцінити, разом з тим з підстав порушення апеляційним судом норм процесуального права (пункт 4 частини другої статті 389, частина третя статті 411 ЦПК України) судове рішення не оскаржено.

Крім того, апеляційний суд у цій справі не встановив підстав для задоволення позову не у зв`язку з недоведенням позивачем факту належності спірної земельної ділянки до земель лісового фонду, а через відсутність у Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства повноважень здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах у спосіб, який обрав прокурор.

Аргументи касаційної скарги спростовуються встановленими фактичними обставинами справи та наведеними нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не входить до компетенції Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Постанова апеляційного суду в оскаржуваній частині відповідає вимогам закону, і підстав для її скасування немає.

У касаційній скарзі заявник просив скасувати як рішення місцевого суду, так і постанову апеляційного суду. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування постанови апеляційного суду, немає підстав для скасування рішення місцевого суду, тому що воно вже скасоване за наслідками апеляційного перегляду.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко М. Ю. Тітов