Постанова

від 31.07.2023 по справі 369/12225/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

31 липня 2023 року

м. Київ

справа № 369/12225/22

провадження № 61-7387св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Олрайз»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Олексою Людмилою Анатоліївною, на постанову Київського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви та заяви про забезпечення позову

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Олрайз» (далі - ТОВ «Олрайз»), про поділ майна подружжя.

Позовна заява мотивована тим, що 30 червня 2007 року між ним та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстровано Донецьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 582. Від шлюбу подружжя має трьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначав, що 28 березня 2018 року за час перебування у шлюбі за спільні кошти подружжя набуло у власність: 1/2 частину житлового будинку загальною площею 498 кв. м, житловою площею 187,4 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та 1/2 частину земельної ділянки площею 0,15 га, кадастровий номер 3222481201:01:005:0113, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене майно зареєстровано за ОСОБА_2 .

Посилався на те, що шлюб між ним та ОСОБА_2 на дату звернення до суду із цим позовом не розірвано, проте він планує ініціювати процес розлучення.

Позивач вважав, що спірне майно є спільною сумісною власністю подружжя, відтак підлягає поділу у рівних частинах між ним та ОСОБА_2 .

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд визнати спільною сумісною власністю подружжя та здійснити поділ в рівних частинах об`єктів нерухомого майна: 1/2 частини житлового будинку загальною площею 498 кв. м, житловою площею 187,4 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 14899631232224 та 1/2 частини земельної ділянки площею 0,15 га, кадастровий номер 3222481201:01:005:0113, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1078733932224.

Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти дії щодо відчуження 1/2 частки житлового будинку загальною площею 498 кв. м, житловою площею 187,4 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 14899631232224 та 1/2 частки земельної ділянки площею 0,15 га, кадастровий номер 3222481201:01:005:0113, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1078733932224; заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб`єктам, на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з наступним майном, що належить ОСОБА_2 , а саме 1/2 часткою житлового будинку загальною площею 498 кв. м, житловою площею 187,4 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 14899631232224 та 1/2 часткою земельної ділянки площею 0,15 га, кадастровий номер 3222481201:01:005:0113, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1078733932224.

Заява про забезпечення позову мотивована ризиком того, що відповідачка може відчужити спірне майно третім особам, що унеможливить виконання судового рішення, а невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може утруднити або унеможливити виконання рішення суду, що призведе до необхідності вжиття позивачем додаткових заходів для поновлення своїх прав у разі задоволення позовних вимог.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 грудня 2022 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

Заборонено ОСОБА_2 вчиняти дії щодо відчуження 1/2 частки житлового будинку загальною площею 498 кв. м, житловою площею 187,4 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1489631232224 та 1/2 частки земельної ділянки площею 0,15 га, кадастровий номер 3222481201:01:005:0113, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1078733932224.

Заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб`єктам, на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 , а саме 1/2 частки житлового будинку загальною площею 498 кв.м., житловою площею 187,4 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1489631232224 та 1/2 частки земельної ділянки площею 0,15 га, кадастровий номер 3222481201:01:005:0113, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1078733932224.

Задовольняючи заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Олекси Л. А. про забезпечення позову, районний суд вважав, що є підстави для забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти дії щодо відчуження 1/2 частки житлового будинку та 1/2 частки земельної ділянки площею 0,15 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а також, забороняючи державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб`єктам, на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 , а саме 1/2 частки житлового будинку та 1/2 частини земельної ділянки.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що це забезпечення є доцільним та співмірним із вимогами позову про поділ майна подружжя, а невжиття таких заходів може призвести до істотного порушення прав, охоронюваних законом інтересів позивача та утруднити виконання рішення суду в майбутньому.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Олрайз» задоволено частково.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 грудня 2022 року в частині задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб`єктам, на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з наступним майном, що належить ОСОБА_2 , а саме 1/2 часткою житлового будинку загальною площею 498 кв. м, житловою площею 187,4 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 14899631232224 та 1/2 часткою земельної ділянки площею 0,15 га, кадастровий номер 3222481201:01:005:0113, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1078733932224 скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову районний суд не взяв до уваги те, що зазначений судом спосіб забезпечення позову порушує права ТОВ «Олрайз» на реалізацію прав іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки у спосіб та строки, погоджені сторонами вказаного договору з дотриманням відповідної процедури, визначеної Законом України «Про іпотеку» та розділу 4 Договору іпотеки, укладеного між сторонами 22 березня 2019 року.

Ухвалу районного суду про забезпечення позову ОСОБА_1 шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти дії щодо відчуження спірного нерухомого майна апеляційний суд вважав обґрунтованою, оскільки зазначений спосіб забезпечення позову не перешкоджає ТОВ «Олрайз» реалізації його прав, як іпотекодержателя, визначених іпотечним договором.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову скасувати та залишити в силі ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 грудня 2022 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У травні 2023 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У червні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Олексою Л. А., мотивована тим, що, скасовуючи ухвалу районного суду, суд апеляційної інстанції дійшов неправильних висновків, оскільки перебування спірного майна в іпотеці не перешкоджає поділу спільного майна подружжя.

Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_1 вказує неповне з`ясування апеляційним судом фактичних обставин справи, неповне дослідження та надання правової оцінки наявним у справі доказам, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Зазначає, що необхідність застосування заходу забезпечення позову у вигляді заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб`єктам, на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на спірне нерухоме майно обґрунтована тим, що звернення стягнення ТОВ «Олрайз» на предмет іпотеки за іпотечним договором від 22 березня 2019 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О. В. за реєстровим № 1201, без отримання згоди позивача, як співвласника предмета іпотеки, призведе до безповоротної втрати ним частки у спільному майні. Вважає, що застосований районним судом захід забезпечення позову є законним та обґрунтованим, оскільки направлений на ефективний захист прав позивача у випадку задоволення позову. Посилається на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) та Верховного Суду від 02 червня 2022 року у справі № 522/26382/15 (провадження № 61-8100св21), які не були враховані апеляційним судом.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У червні 2023 року ТОВ «Олрайз» подало відзив на касаційну скаргу, у якому зазначило, що доводи касаційної скарги не містять обґрунтованих посилань на наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, яке відповідає положенням статей 263-265 ЦПК України.

Вважає оскаржуване судове рішення обґрунтованим, оскільки апеляційним судом при його ухваленні правильно враховано, що ТОВ «Олрайз», як кредитор та іпотекодержатель спірного нерухомого майна, має право задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Олексою Л. А., задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Встановлено, що 22 березня 2019 року між ТОВ «Олрайз», як кредитором, та ТОВ «Інноваційна компанія «Нанопротек», як боржником/позичальником, укладено кредитний договір № 1-8, в якості забезпечення якого між ТОВ «Олрайз», як кредитором-іпотекодержателем, та відповідачкою ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , як іпотекодавцями, було укладено іпотечний договір, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О. В.

Відповідно до іпотечного договору іпотекодавці передали в іпотеку ТОВ «Олрайз» нерухоме майно, яке належить їм на праві спільної часткової власності (по 1/2 частині кожній), а саме: житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, ОСОБА_1 просив забезпечити позов шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти дії щодо відчуження спірного нерухомого майна (1/2 частки житлового будинку та 1/2 частки земельної ділянки), а також іншим суб`єктам, на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зі спірним майном.

Скасовуючи судове рішення районного суду в частині заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб`єктам, на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 (спірне нерухоме майно), суд апеляційної інстанції вважав, що забезпечення позову ОСОБА_1 у зазначеній частині впливає на права ТОВ «Олрайз», який має право звернення стягнення на спірне майно.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та вважає, що відсутні підстави для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Як роз`яснив судам Пленум Верховного Суду України в пункті 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, пунктами 1-4 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України судам роз`яснено, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову з урахуванням адекватності вимог заявника, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Конструкція пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України свідчить про те, що позов можна забезпечити накладенням арешту на майно відповідача, яке знаходиться у нього чи перебуває в інших осіб, або яке підлягає передачі йому.

Скасовуючи рішення районного суду в частині заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб`єктам, на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 , суд апеляційної інстанції надав оцінку всім доводам апеляційної скарги ТОВ «Олрайз», врахував наявність заборгованості ТОВ ІК «Нанопротек» за кредитним договором № 1-8 від 22 березня 2019 року, виконання якого забезпечено спірним нерухомим майном на підставі іпотечного договору від 22 березня 2018 року, та дійшов правильного висновку про порушення ухвалою районного суду від 06 грудня 2022 року прав та інтересів ТОВ «Олрайз». При цьому апеляційним судом правильно враховано наявність згоди ОСОБА_1 на передачу в іпотеку 1/2 частини спірного житлового будинку та 1/2 частини спірної земельної ділянки для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 1-8 від 22 березня 2019 року, укладеним між ТОВ «Олрайз та ТОВ ІК «Нанопротек».

Колегія суддів звертає увагу на те, що спір у цій справі виник між подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо поділу нерухомого майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, отже, заходи забезпечення позову в частині заборони ОСОБА_2 вчиняти дії щодо відчуження спірного майна є обґрунтованими та ґарантують неможливість вчинення відповідачем дій щодо відчуження спірного майна для ухилення від виконання судового рішення.

Вимога ОСОБА_1 в частині забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб`єктам, на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на спірне нерухоме майно не підлягає задоволенню, оскільки впливає на права та інтереси особи, яка не є учасником справи. Зокрема, задоволення заяви про забезпечення позову у цій частині впливає на права ТОВ «Олрайз», який є іпотекодержателем за іпотечним договором від 22 березня 2019 року, предметом якого є спірне нерухоме майно (1/2 частини спірного житлового будинку та 1/2 частини спірної земельної ділянки). Маючи передбачене договором та законом право на звернення стягнення на предмет іпотеки, ТОВ «Олрайз», за умови задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову щодо державного реєстратора, буде позбавлене можливості реалізувати право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Посилання заявника на те, що перебування спірного майна в іпотеці перешкоджає поділу спільного майна подружжя, є безпідставними, оскільки відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову щодо державного реєстратора не перешкоджає поділу майна подружжя. Крім того, апеляційним судом не заперечувалася можливість поділу майна подружжя.

Відтак, доводи касаційної скарги про неповне з`ясування апеляційним судом фактичних обставин справи, неповне дослідження та надання правової оцінки наявним у справі доказам, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, не підтвердилися під час перегляду справи у касаційному порядку.

Отже, доводи касаційної скарги відхиляються Верховним Судом, оскільки зводяться до власного тлумачення заявником норм процесуального права, спростовуються матеріалами справи й не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, вважаючи, що апеляційний суд ухвалив судове рішення, яке відповідає положенням статей 263-265 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення- без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням у ній розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З огляду на те, що касаційна скарга залишається без задоволення, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Олексою Людмилою Анатоліївною, залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:Р. А. Лідовець Г. В. Коломієць Д. Д. Луспеник