Ухвала

від 20.07.2023 по справі 370/1356/23

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

У Х В А Л А

"20" липня 2023 р. Справа № 370/1356/23

Провадження № 1-кс/370/308/23

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт Макарів Київської області

заяву судді Макарівського районного суду Київської області ОСОБА_3 , про самовідвід від розгляду кримінального провадження №42022100000000453 від 31.08.2022 року, за яким

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України,

в с т а н о в и в:

14.06.2023 року суддя ОСОБА_3 заявила про самовідвід від розгляду даного кримінального провадження з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, посилаючись на те, що вона є хрещеною мамою дитини обвинуваченого ОСОБА_5 .

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2023 року заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід розподілено на суддю ОСОБА_1 .

Керуючись ч. 3 ст. 81 КПК України, суд вважає за можливе розглянути заяву про самовідвід за відсутності учасників провадження.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду заяви про самовідвід фіксування за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Розглянувши заяву про самовідвід судді ОСОБА_3 , суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75, 76 КПК України, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 75 ЦПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до п.1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист основних свобод та прав людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п.1 ст.6 Конвенції має визначатися згідно з суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

ЄСПЛ зазначає у рішеннях у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Вважаю, що за суб`єктивним критерієм упередженість судді ОСОБА_3 , відносно обвинуваченого ОСОБА_5 відсутня, оскільки відсутні докази протилежного.

Разом із тим, перебування у дружніх стосунках судді з обвинуваченим з точки зору стороннього спостерігача може викликати об`єктивні побоювання щодо її безсторонності у цій справі.

Таким чином, суд вважає, що вказані у заяві обставини можуть викликати сумнів у неупередженості судді при розгляді справи, що узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі 227/599/15-к.

Враховуючи викладене, заява про самовідвід судді ОСОБА_3 , підлягає задоволенню, а дане кримінальне провадження слід передати на розгляд іншому судді у порядку, передбаченому ст. 35 КПК України.

Керуючись ст. ст. 75, 81, 372, 376 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Заяву судді Макарівського районного суду Київської області ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду даного кримінального провадження - задовольнити, а провадження передати на розгляд іншому судді у порядку, передбаченому ст. 35 КПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1