Рішення

від 31.07.2023 по справі 160/10492/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2023 року Справа № 160/10492/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРІТАНД» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРІТАНД» (далі позивач, ТОВ «СТРІТАНД») до Дніпровської митниці (далі відповідач, митниця), в якій, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позивач просить: визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів:

- № UA110140/2023/000103/1 від 03.04.2023 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA110140/2023/000148 від 03.04.2023;

- № UA110140/2023/000104/1 від 03.04.2023 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA110140/2023/000150 від 03.04.2023;

- № UA110140/2023/000105/1 від 03.04.2023 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA110140/2023/000151 від 03.04.2023;

- № UA110140/2023/000106/1 від 04.04.2023 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA110140/2023/000152 від 04.04.2023;

- № UA110140/2023/000107/1 від 06.04.2023 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA110140/2023/000154 від 06.04.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ТОВ «Стрітанд» з метою митного оформлення товарів подало до Дніпровської митниці митні декларації та документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Під час декларування товарів за вказаними митними деклараціями позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема контракт, специфікацію, рахунок-фактуру (інвойс) та інші документи, зазначені в графі 44 митних декларацій. Вказує, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене товариство вважає, що оскаржувані ним рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови є безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 01.06.2023 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

19.06.2023 року відповідачем надано до суду відзив, в якому останній просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що при перевірці поданих ТОВ "Стрітанд" митних деклараціях, а також документів, долучених до декларацій, митним органом здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В результаті такого контролю було встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності. Враховуючи, що декларантом не надано додаткові документи, спірне рішення про коригування митної вартості товарів є цілком обґрунтованим, а підстави для задоволення позову відсутні.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву в якій він зазначає, що доводи представника відповідача викладені у відзиві вважають необґрунтованими, безпідставними такими, що суперечать нормам діючого законодавства та не відповідають дійсності. В своєму відзиві відповідач не надає пояснень стосовно викладеного в позовній заяві, а лише дублює рішення про коригування митної вартості товарів та зазначає, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Дані твердження відповідача є безпідставні, оскільки для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені ч.2 ст. 53 МКУ.

29.06.2023 року від митниці надійшли заперечення в частині суми судового збору за подання даної позовної заяви.

07.07.2023 року від відповідача на адресу суду надійшли додаткові пояснення.

12.07.2023 року шляхом електронного зв`язку та 12.07.2023 через канцелярію суду від позивача надійшли заперечення на пояснення митниці.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 24 лютого 2023 року між Позивачем (далі - Покупець) та іноземним постачальником MANL E LA-KOMPANI DOOEL, Північна Македонія (далі - Продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №31S.

За умовами даного Договору:

п.1.1. - Продавець продає, а Покупець придбає Товар виробництва MANUE LA-KOMPANI DOOEL, у кількості, ціні та на умовах, вказаних у виставлених Продавцем (або Відправником) інвойсах;

п. 1.2. - Базисні умови постачання приймаються згідно ІНКОТЕРМС 2020;

п.2.1. - Загальна сума контракту - 500 000 Євро;

п.2.2. - Валютою контракту Євро;

п.3.1. - Ціна на товар та умови постачання визначаються у інвойсах;

п.4.1. - Покупець сплачує Продавцю за товар на умовах відстрочки платежу. По домовленості сторін товар може бути сплачений на умовах передоплати. Порядок оплати за умови передоплати буде прописано у рахунку-проформі на передоплату. Оплата за товар здійснюється у валюті виставленого рахунку USD.

Згідно даного Договору та на підставі відповідних супровідних документів (INVOICE та інших документів), на умовах СРТ UA Дніпро позивачу надійшли капуста свіжа, необроблена засобами для зберігання, придатний для безпосереднього вживання в їжу, у натуральному вигляді, не в первинній упаковці.

З метою здійснення митного оформлення товару позивач подав митному органу всі наявні в нього документи по кожній з поставко разом з кожною відповідною електронною митною декларацією:

1) ЕМД №23UA 110140003058U6 від 03.04.2023 до якої додано наступні документи:

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) (код док-ту 0380): №008-S/2023 від 28.03.23 на суму 8 404,00 EUR (евро),

- автотранспортна накладна (Road consignment note) (код документу 0730): №Б/н від 28.03.23,

- фітосанітарний сертифікат (код документу 0851): №5901248 від 28.03.23,

- Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR.1) (код документу 0954): №0176529 від 28.03.23,

- Платіжний документ, що підтверджує вартість товару (код документу 3002): №50 від 01.03.23,

- Платіжний документ, що підтверджує вартість товару (код документу 3002): №52 від 17.03.23,

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів (код документу m4104): №31S від 24.02.23,

- Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) (код документу 5509): №9748118 від 01.04.23,

- Інші некласифіковані документи, в т.ч.: копія експортної декларації країни відправлення (код документу 9610) від 28.03.2023, супровідний документ Т1 (Dispatch note model ТІ) (код документу 0821): № 23МК004050561862Т0 від 28.03.23, лист про відсутність можливості надати додатк. док-ти (код документу 9000): №Б/Н від 03.04.23.

За даною ЕМД прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110140/2023/000103/1 від 03.04.2023, Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA110140/2023/000148 від 03.04.2023.

Відмовляючи в прийнятті заявленої митної декларації митним органом зазначено:

1. Поставка партії товару №1 «капуста свіжа» здійснюється на підставі зовнішньоекономічного контракту від 24.02.2023 №31S. Відповідно до пункту 4.1 контракту № 31S від 24.02.2023 оплата за товар здійснюється у валюті виставленого рахунку USD. Проте відповідно до п.2.2 контракту № 31S від 24.02.2023 валютою контракту зазначено Євро. Таким чином зазначені пункти контракту суперечать один одному.

2. У графі 44 ЕМД від 03.04.2023 №UA110140/2023/003058 вказано Інвойс (код документу 0380) № 008- S/2023 від 28.03.2023. У CMR № б/н від 28.03.2023 у графі 5 вказано інвойс від 28.03.2023 № 008-S/2023. До митного оформлення безпосередньо наданий інший документ - Інвойс № 008-S/2023 від 28.3.2023.

3. У п. 12 контракту № 31S від 24.02.2023 зазначено ІBAN Продавця МК07380571131000245, проте у наданому до митного оформлення Інвойсі від 28.03.2023 № 008-S/2023 вказаний інший IBAN Продавця - МК073805711310000245.

4. ТОВ «СТРІТАНД» має ЄДРПОУ - 43256474, але в графі «Buyer» (Покупець) у Інвойсі від 28.03.23 № 008- S/2023 вказаний інший Код ТОВ «СТРІТАНД» (COD: 4325674).

5. На Повідомлення митниці № 1 декларантом 03.04.2023 додатково надіслані: - Платіжна інструкція (в іноземній валюті) № 50 від 01.03.2023; - Платіжна інструкція (в іноземній валюті) № 52 від 17.03.2023;

6. Копія експортної декларації №23МК00405056І862Т0 від 28.03.2023.; Надані декларантом до митного контролю банківські платіжні документи SWIFT щодо оплати за товар від 17.03.2023 та від 01.03.2023 містять посилання лише на контракт, що не дає змогу прив`язати документ до оцінюваної партії товарів (відсутнє посилання на рахунок-фактуру). Також відповідно до п.4.1. контракту №31S від 24.02.2023 порядок оплати за умови передоплати буде прописано у рахунку-проформі на передоплату. Проте рахунок-проформу декларантом не надано до митного оформлення. Надані декларантом до митного контролю банківські платіжні документи SWIFT щодо оплати за товар від 01.03.2023 та від 17.03.2023 не завірені уповноваженою особою банку, відсутнє підтвердження здійснення платежів.

2) ЕМД №UA110140/2023/003077U6 від 03.04.2023 до якої додано наступні документи:

- умови поставки CPT UA Дніпро:

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) (код док-ту 0380): №009-S/2023 від 29.03.23 на суму 8 065,80 EUR (евро),

- автотранспортна накладна (Road consignment note) (код документу 0730): №Б/н від 29.03.23,

- фітосанітарний сертифікат (код документу 0851): №5901348 від 29.03.23,

- Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR. 1) (код документу 0954): №0176538 від 29.03.23,

- Платіжний документ, що підтверджує вартість товару (код документу 3002): №50 від 01.03.23,

- Платіжний документ, що підтверджує вартість товару (код документу 3002): №52 від 17.03.23,

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів (код документу m4104): №31S від 24.02.23,

- Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) (код документу 5509): №9752015 від 02.04.23,

- Інші некласифіковані документи, в т.ч.: копія експортної декларації країни відправлення (код документу 9610): від 29.03.2023, супровідний документ Т1 (Dispatch note model Т1) (код документу 0821): № 23МК004050563466Т5 від 29.03.23, лист про відсутність можливості надати додатк. док-ти (код документу 9000): №Б/Н від 03.04.23.

За даною ЕМД прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110140/2023/000104/1 від 03.04.2023 та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA110140/2023/000150 від 03.04.2023.

Відмовляючи в прийнятті заявленої митної декларації митним органом зазначено:

1. Поставка партії товару №1 «капуста свіжа» здійснюється на підставі зовнішньоекономічного контракту від 24.02.2023 №31S. Відповідно до пункту 4.1 контракту № 31S від 24.02.2023 оплата за товар здійснюється у валюті виставленого рахунку USD. Проте відповідно до п.2.2 контракту №31S від 24.02.2023 валютою контракту зазначено Євро. Таким чином зазначені пункти контракту суперечать один одному.

2. У графі 44 ЕМД від 03.04.2023 №UA110140/2023/003077 вказано Інвойс (код документу 0380) №009-S/2023 від 29.03.2023. У CMR М б/н від 29.03.2023 у графі 5 вказано інвойс від 29.03.2023 №009-S/2023. До митного оформлення безпосередньо наданий інший документ - Інвойс №009-S/2023 від 29.3.2023.

3. У п. 12 контракту №31S від 24.02.2023 зазначено IBAN Продавця МК07380571131000245, проте у наданому до митного оформлення Інвойсі від 29.03.2023 № 009-S/2023 вказаний інший IBAN Продавця - МК073805711310000245.

4. ТОВ «СТРІТАНД» має ЄДРПОУ - 43256474, але в графі «Buyer» (Покупець) у Інвойсі від 28.3.23 №009- S/2023 вказаний інший Код ТОВ «СТРІТАНД» (COD: 4325674).

5. На повідомлення митниці №1 декларантом 03.04.2023 додатково були надані: - Платіжна інструкція (в іноземній валюті) №50 від 01.03.2023; - Платіжна інструкція (в іноземній валюті) № 52 від 17.03.2023; - Копія T1 №23МК004050563466Т5 від 29.03.2023; - Копія експортної декларації № 23MKXP40500000ABEО від 29.03.2023. Надані декларантом до митного контролю банківські платіжні документи SWIFT щодо оплати за товар від 17.03.2023 та 01.03.2023 містять посилання лише на контракт, що не дає змогу прив`язати документ до оцінюваної партії товарів (відсутнє посилання на рахунок-фактуру). Також відповідно до п.4.1. контракту № 31S від 24.02.2023 порядок оплати за умови передоплати буде прописано у рахунку-проформі на передоплату. Проте рахунок-проформу декларантом не надано до митного оформлення. Надані декларантом до митного контролю банківські платіжні документи SWIFT щодо оплати за товар від 01.03.2023 та від 17.03.2023 не завірені уповноваженою особою банку, відсутнє підтвердження здійснення платежів.

3) ЕМД №23UA110140003078U5 від 03.04.2023 до якої додано наступні документи:

умови поставки CPT UA Дніпро:

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) (код док-ту 0380): №10-S/2023 від 30.03.23 на суму 8 225,10 EUR (евро),

- автотранспортна накладна (Road consignment note) (код документу 0730): №Б/н від 30.03.23,

- фітосанітарний сертифікат (код документу 0851): №5901393 від 30.03.23,

- Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR. 1) (код документу 0954): №0176544 від 30.03.23,

- Платіжний документ, що підтверджує вартість товару (код документу 3002): №50 від 01.03.23,

- Платіжний документ, що підтверджує вартість товару (код документу 3002): №52 від 17.03.23,

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів (код документу m4104): №31S від 24.02.23,

- Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) (код документу 5509): №9751619 від 02.04.23,

- Інші некласифіковані документи, в т.ч.: копія експортної декларації країни відправлення (код документу 9610): від 30.03.2023, супровідний документ Т1 (Dispatch note model ТІ) (код документу 0821): № 23МК004050564448Т8 від 30.03.23, лист про відсутність можливості надати додатк. док-ти (код документу 9000): №Б/Н від 03.04.23.

За даною ЕМД прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UА110140/2023/000105/1 від 03.04.2023 та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA110140/2023/000151 від 03.04.2023.

Відмовляючи в прийнятті заявленої митної декларації митним органом зазначено:

1. Поставка партії товару №1 «капуста свіжа» здійснюється на підставі зовнішньоекономічного контракту від 24.02.2023 №31S. Відповідно до пункту 4.1 контракту №31S від 24.02.2023 оплата за товар здійснюється у валюті виставленого рахунку USD. Проте відповідно до п.2.2 контракту №31S від 24.02.2023 валютою контракту зазначено Євро. Таким чином зазначені пункти контракту суперечать один одному.

2. У графі 44 ЕМД від 03.04.2023 №UA110140/2023/003078 вказано Інвойс (код документу 0380) № 10- S/2023 від 30.03.2023. У CMR №б/н від 30.03.2023 у графі 5 вказано інвойс від 30.03.2023 №10-S/2023. До митного оформлення безпосередньо наданий інший документ - Інвойс №10-S/2023 від 30.3.2023.

3. У п. 12 контракту №31S від 24.02.2023 зазначено IBAN Продавця МК07380571131000245, проте у наданому до митного оформлення Інвойсі від 30.03.2023 №10-S/2023 вказаний інший ІBAN Продавця - МК073805711310000245.

4. ТОВ «СТРІТАНД» має ЄДРПОУ - 43256474, але в графі «Buyer» (Покупець) у Інвойсі від 28.3.23 №009-S/2023 вказаний інший Код ТОВ «СТРІТАНД» (COD: 4325674).

5. Банківські платіжні документи SWIFT щодо оплати за товар від 17.03.2023 та 01.03.2023 містять посилання лише на контракт, що не дає змогу прив`язати документ до оцінюваної партії товарів (відсутнє посилання на рахунок-фактуру). Також відповідно до п.4.1. контракту №31S від 24.02.2023 порядок оплати за умови передоплати буде прописано у рахунку-проформі на передоплату. Проте рахунок-проформу декларантом, не надано до митного оформлення. Надані декларантом до митного контролю банківські платіжні документи SWIFT щодо оплати за товар від 01.03.2023 та від 17.03.2023 не завірені уповноваженою особою банку, відсутнє підтвердження здійснення платежів.

4) ЕМД №23UA110140003088U0 від 04.04.2023 до якої долучено наступні документи:

- умови поставки CPT UA Дніпро:

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) (код док-ту 0380) : №11-S/2023 від 31.03.23 (з помилкою у загальній сумі документу),

- лист компанії-нерезидента від 31.03.2023 про виправлення помилки суми у інвойсі №11-S/2023 від 31.03.23,

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) (код док-ту 0380) : №11-S/2023 від 31.03.23 на суму 9 219,00 EUR (евро), з урахуванням виправленої помилки,

- автотранспортна накладна (Road consignment note) (код документу 0730): №Б/Н від 31.03.23,

-фітосанітарний сертифікат (код документу 0851): №5901448 від 31.03.23,

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR. 1) (код документу 0954): №0176547 від 31.03.23,

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару (код документу 3002): №50 від 01.03.23,

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару (код документу 3002): №52 від 17.03.23,

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів (код документу m4104): №31S від 24.02.23,

- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) (код документу 5509): №9758996 від 04.04.23,

- інші некласифіковані документи, в т.ч.: копія експортної декларації країни відправлення (код документу 9610): від 31.03.2023, супровідний документ Т1 (Dispatch note model Т1) (код документу 0821): № 23МК004050565512Т0 від 31.03.23, лист про відсутність можливості надати додатк. док-ти (код документу 9000): №Б/Н від 04.04.23.

За даною ЕМД прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110140/2023/000106/1 від 04.04.2023 та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA110140/2023/000152 від 04.04.2023.

Відмовляючи в прийнятті заявленої митної декларації митним органом зазначено:

1. Поставка партії товару №1 «капуста свіжа» здійснюється на підставі зовнішньоекономічного контракту від 24.02.2023 №31S. Відповідно до пункту 4.1 контракту №31S від 24.02.2023 оплата за товар здійснюється у валюті виставленого рахунку USD. Проте відповідно до п.2.2 контракту №31S від 24.02.2023 валютою контракту зазначено Євро. Таким чином зазначені пункти контракту суперечать один одному.

2. У графі 44 EMД від 04.04.2023 №UA110140/2023/003088 вказано Інвойс (код документу 0380) № 11- S/2023 від 31.03.2023. У CMR № б/н від 31.03.2023 у графі 5 вказано інвойс від 31.03.2023 № 11-S/2023. До митного оформлення безпосередньо наданий інший документ - Інвойс № 11-S/2023 від 31.3.2023.

3. У п. 12 контракту № 31S від 24.02.2023 зазначено IBAN Продавця МК07380571131 000245, проте у наданому до митного оформлення Інвойсі від 31.03.2023 № 11-S/2023 вказаний інший IBAN Продавця - МК073805711310000245.

4. ТОВ «СТРІТАНД» має ЄДРПОУ - 43256474, але в графі «Buyer» (Покупець) у Інвойсі від 28.3.23 № 009- S/2023 вказаний інший Код ТОВ «СТРІТАНД» (COD: 4325674).

5. На повідомлення митниці №1 декларантом 04.04.2023 додатково були надані: - Платіжна інструкція (в іноземній валюті) № 50 від 01.03.2023; - Платіжна інструкція (в іноземній валюті) № 52 від 17.03.2023; - Копія Т1 № 23МК004050565512Т0 від 31.03.2023; - Копія експортної декларації № 23МКХР40500000В878 від 31.03.2023. Надані декларантом до митного контролю банківські платіжні документи SWIFT щодо оплати за товар від 17.03.2023 та 01.03.2023 містять посилання лише на контракт, що не дає змогу прив`язати документ до оцінюваної партії товарів (відсутнє посилання на рахунок-фактуру). Також відповідно до п.4.1. контракту № 31S від 24.02.2023 порядок оплати за умови передоплати буде прописано у рахунку- проформі на передоплату. Проте рахунок-проформу декларантом не надано до митного оформлення. Надані декларантом до митного контролю банківські платіжні документи SWIFT щодо оплати за товар від 01.03.2023 та від 17.03.2023 не завірені уповноваженою особою банку, відсутнє підтвердження здійснення платежів.

5) ЕМД №23UA110140003150U0 від 06.04.2023 до якої долучено наступні документи

- умови поставки CPT UA Дніпро:

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) (код док-ту 0380): №12-S/2023 від 01.04.23 на суму 8 765,88 EUR (евро),

- автотранспортна накладна (Road consignment note) (код документу 0730): №Б/Н від 01.04.23,

- фітосанітарний сертифікат (код документу 0851): №5901519 від 01.04.23,

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR. 1) (код документу 0954): №0177104 від 01.04.23,

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару (код документу 3002): №50 від 01.03.23,

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару (код документу 3002): №52 від 17.03.23,

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів (код документу m4104): №31S від 24.02.23,

- Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) (код документу 5509): №9762605 від 05.04.23,

- інші некласифіковані документи, в т.ч.: копія експортної декларації країни відправлення (код документу 9610): від 01.04.2023, супровідний документ Т1 (Dispatch note model Т1) (код документу 0821): № 23МК004050566339Т2 від 01.04.23, лист про відсутність можливості надати додатк. док-ти (код документу 9000): №Б/Н від 06.04.23.

За даною ЕМД прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110140/2023/000107/1 від 06,04.2023 та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA110140/2023/000154 від 06.04.2023.

Відмовляючи в прийнятті заявленої митної декларації митним органом зазначено:

1. Поставка партії товару №1 «капуста свіжа» здійснюється на підставі зовнішньоекономічного контракту від 24.02.2023 №31S. Відповідно до пункту 4.1 контракту № 31S від 24.02.2023 оплата за товар здійснюється у валюті виставленого рахунку USD. Проте відповідно до п.2.2 контракту № 31S від 24.02.2023 валютою контракту зазначено Євро. Таким чином зазначені пункти контракту суперечать один одному.

2. У графі 44 ЕМД від 06.04.2023 №UA110140/2023/003150 вказано Інвойс (код документу 0380) № 12- S/2023 від 01.04.2023. У CMR № б/н від 01.04.2023 у графі 5 вказано інвойс від 01.04.2023 №12-S/2023. До митного оформлення безпосередньо наданий інший документ - Інвойс № 12-S/2023 від 01.4.2023.

3. У п. 12 контракту №31S від 24.02.2023 зазначено ІBAN Продавця МК07380571131000245, проте у наданому до митного оформлення Інвойсі від 01.04.2023 № 128-S/2023 вказаний інший IBAN Продавця - МК073805711310000245.

4. ТОВ «СТРІТАНД» мас ЄДРПОУ - 43256474, але в графі «Buyer» (Покупець) у Інвойсі від 28.3.23 № 009- S/2023 вказаний інший Код ТОВ «СТРІТАНД» (COD: 4325674).

5. На повідомлення митниці №1 декларантом 06.04.2023 додатково були надані: - Платіжна інструкція (в іноземній валюті) № 50 від 01.03.2023; - Платіжна інструкція (в іноземній валюті) № 52 від 17.03.2023; - Копія Т1 № 23МК004050565512Т0 від 31.03.2023; - Копія експортної декларації 23МКХР40500000ВЕС0 від 01.04.2023. Надані декларантом до митного контролю банківські платіжні документи SWIFT щодо оплати за товар від 17.03.2023 та 01.03.2023 містять посилання лише на контракт, що не дає змогу прив`язати документ до оцінюваної партії товарів (відсутнє посилання на рахунок-фактуру). Також відповідно до п.4.1. контракту № 31S від 24.02.2023 порядок оплати за умови передоплати буде прописано у рахунку- проформі на передоплату. Проте рахунок-проформу декларантом не надано до митного оформлення. Надані декларантом до митного контролю банківські платіжні документи SWIFT щодо оплати за товар від 01.03.2023 та від 17.03.2023 не завірені уповноваженою особою банку, відсутнє підтвердження здійснення платежів.

Не погодившись зі спірними рішеннями, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

За приписами частини 8 статті 52 Митного кодексу України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому, застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об`єктивної неможливості застосування попереднього методу.

В ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів, Дніпровська митниця дійшла висновку про неможливість застосування методу за ціною договору, оскільки в ході перевірки правильності визначення митної вартості товару виявлені невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару, ціни, що фактично сплачена.

Проте, суд вважає необґрунтованими висновки митного органу з огляду на наступне.

Як зазначалося вище, відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд враховує, що орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією. І на підставі тих, що надані додатково з ініціативи декларанта чи на вимогу митного органу.

Щодо недоліків інвойсів, пов`язані з різними форматами дати та механічно пропущеним числовим символом у коді Покупця, суд зазначає наступне.

Змістом кожного спірного рішення про коригування митної вартості товарів митний орган висловив одні й ті самі зауваження про надання декларантом до митного оформлення відповідних інвойсів, які на його думку є іншими, ніж ті, що наведені декларантом у гр. 44 відповідної ЕМД та у відповідній CMR.

Проаналізувавши зазначені в відповідних ЕМД та фактично додані документи, суд зазначає, що відмінність формату дати кожного з інвойсів, наведених у гр. 44 відповідної ЕМД та у відповідній CMR, у співставленні з форматом дати, використаним безпосередньо іноземним партнером (Продавцем) у кожному відповідному інвойсі, і випадковий пропуск однієї цифри у коді Покупця, який помилково був наведений безпосередньо самим іноземним партнером (Продавцем), і зайвий числовий знак (зокрема, зайва цифра 0) у IBAN Продавця, який помилково був наведений безпосередньо самим же іноземним партнером (Продавцем), мають суто технічний характер, і жодним чином не впливають на достовірність відомостей, викладених у кожному з відповідних інвойсів.

Вбачається, що декларантом допущена суто технічна помилка наведення дати кожного відповідного інвойсу у гр.44 відповідної ЕМД, яка ніяким чином не вплинула на числове визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення.

Щодо зауважень стосовно змісту платіжного документу, яким засвідчені розрахунки у валюті Контракту.

Зміст поданих декларантом документів (у складі яких є в тому числі і Договір (контракт), і інвойси), висвітлює волевиявлення Сторін Договору в тому числі і стосовно терміну оплати за товар, і стосовно ціни товару, придбаного Позивачем за умовами поставки СРТ-Дніпро (в редакції Інкотермс-2020). При цьому, безпосередньо змістом пунктів 2.1 та п.2.2 Контракту Сторони наголосили загальну суму та валюту Контракту, якими вони погодили Євро. На виконання наведених і погоджених умов декларант здійснив перерахування грошових коштів на банківський рахунок Продавця (іноземного партнера) саме у валюті Контракту - Євро. Про це свідчать дані поданих декларантом відповідних платіжних документів.

Виходячи з правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної у постанові по справі № 826/13142/13-а, платіжне доручення є доказом щодо виконання (неналежного виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору, а не доказом розбіжностей у документах чи неповноти документів, доданих до вантажної митної декларації. Банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, повинні надаватися у випадку, якщо товар оплачено. Зміст цієї норми вказує на те, що митне оформлення товару повинно бути здійснено як у випадку, коли оплата за договором здійснена вчасно, так і у випадку, коли оплата за товар здійснена з порушенням встановлених строків або не сплачена взагалі. При цьому несвоєчасність оплати партії товару не вказує на розбіжність даних, які містяться у наданих для митного оформлення документах, а лише вказує на порушення умов господарського договору.

Зауваження митного органу щодо поданих декларантом платіжних доручень, які не завірені банківською установою, судом відхиляються, оскільки зміст п.4 ч.2 ст.53 МК України не вимагає від декларанта нанесення банком будь- яких додаткових відміток.

Щодо вимог митного органу про додаткове падання декларантом договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаний із договором (угодою, контрактом), про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), та рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту).

Так, пунктом 1.1 зовнішньоекономічного контракту №31S від 24.02.2023 Сторони погодили предмет поставки, яким погодили «Товар виробництва MANUE LA-KOMPANI DOOEL, у кількості, ціні та на умовах, вказаних у виставлених Продавцем (або Відправником) інвойсах».

Таким чином, викладене свідчить про те, що Продавець одночасно виступає безпосереднім виробником товару, який він поставляє Покупцю.

Крім того, митним органом не надано пояснень яким, чином затребувані відомості повинні підтвердити обумовлену в контракті вартість товару.

Більш того, суд наголошує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості.

Отже, з урахуванням фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що виявлені митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості, тому доводи відповідача про те, що подані позивачем документи не дозволяли у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, не відповідають встановленим фактичним обставинам справи.

Відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи, проте не надання додаткових документів не є підставою для здійснення коригування митної вартості.

Водночас, суд наголошує, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Проте, відповідачем під час судового розгляду не надано жодних доказів недостовірності заявленої ТОВ «Стрітанд» вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Наведений висновок корелюється з правовою позицією, що викладена в постанові Верховного Суду від 13.02.2020 по справі №810/1175/16.

Отже, з огляду на фактичні обставини справи та, враховуючи правові позиції Верховного Суду, суд приходить до висновку, що в заявленому до розгляду спорі розбіжності, на які посилається відповідач, не могли свідчити про наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

Відповідно до п.4 ст.57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 МК України.

Судом також враховано, що в спірному рішення митним органом не було підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар; не спростована правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом; не доведена наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем.

Також, суд звертає увагу, що митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

Наведена позиція узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 09.04.2020 по справі №826/4827/16.

Таким чином, суд приходить до висновку, що митний орган в ході судового розгляду не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Суд також звертає увагу, що Європейським Судом з прав людини неодноразово підкреслено особливу важливість принципу «належного урядування», зокрема, у справі «Рисовський проти України» (рішення від 20.10.2011 заява №29979/04). Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

В рішенні «Щокін проти України» від 14.10.2010 (заяви №23759/03 та №37943/06) ЄСПЛ вказав, що накладання органами державної влади на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку становило втручання в його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.03.2006 №3477-ІV суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Більш того, суд звертає увагу, що Верховний Суд у справі №815/1670/17 зазначив, що в силу частини другої статті 55 МК України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства. Крім того, якщо у спірних рішеннях не наведено обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості, що є самостійною підставою для їх скасування.

Вказана правова позиція застосована також у постанові Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 1.380.2019.004752.

З огляду на викладене, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, суд приходить до висновку про протиправність спірних рішень Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару вартості № UA110140/2023/000103/1 від 03.04.2023; № UA110140/2023/000104/1 від 03.04.2023; № UA110140/2023/000105/1 від 03.04.2023; № UA110140/2023/000106/1 від 04.04.2023; № UA110140/2023/000107/1 від 06.04.2023 та наявність підстав для їх скасування.

Водночас, згідно з частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Відповідно до частини сьомої статті 54 МК України, у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З тлумачення даних норм у їх системному зв`язку між собою та з положеннями пункту 2 частини шостої статті 54, частини третьої статті 53 МК України, вбачається що відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов`язані саме з тими недоліками, у зв`язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи.

Аналогічний правовий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року по справі №815/3142/17.

Оскільки прийняття оскаржуваних карток відмови обґрунтовано митним органом як наслідок прийняття спірних рішень про коригування митної вартості, то суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправними та скасування прийнятих Дніпровською митницею карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110140/2023/000148 від 03.04.2023; № UA110140/2023/000150 від 03.04.2023; № UA110140/2023/000151 від 03.04.2023; № UA110140/2023/000152 від 04.04.2023; № UA110140/2023/000154 від 06.04.2023.

Оцінюючи правомірність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Надані позивачем документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Водночас, відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття спірних рішень.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, у поданій митницею 29.06.2023 заяві відповідач зазначає, що різниця митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом у даній справі за всіма рішеннями, що є предметом спору складає 906 810,29 грн. Таким чином, з урахуванням правової позиції Верховного Суду при зверненні до адміністративного суду із цією позовною заявою сума судового збору мала складати 13602,15 грн (906 810,29 грн х 1,5 % = 13602,15 грн).

Суд не погоджується з такими аргументами відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік встановлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684, 00 грн.

Окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно і вимоги до суду щодо оскарження такого рішення спрямовані на захист порушеного права в публічно-правових відносинах саме з метою збереження належного особі майна.

Оскільки безпосереднім наслідком винесення рішення про коригування митної вартості є зміна складу майна позивача, вимоги про скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень, є майновими.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року (справа №804/1760/16), від 26 березня 2019 року (справа №820/3356/16).

Так, позивачем заявлені до суду вимоги майнового характеру, які полягають у визнанні протиправними та скасуванні рішень Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів: № UA110140/2023/000103/1 від 03.04.2023; № UA110140/2023/000104/1 від 03.04.2023; № UA110140/2023/000105/1 від 03.04.2023; № UA110140/2023/000106/1 від 04.04.2023; № UA110140/2023/000107/1 від 06.04.2023.

Вимоги немайнового характеру, які полягають у визнанні протиправними та скасуванні: картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA110140/2023/000148 від 03.04.2023; картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA110140/2023/000150 від 03.04.2023; картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA110140/2023/000151 від 03.04.2023; картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA110140/2023/000152 від 04.04.2023; картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA110140/2023/000154 від 06.04.2023.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.03.2020 року у справі №1.380.2019.001962 (номер у ЄДРСР 88305171), при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

За змістом приписів ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір становить 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, абзацом 1 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

За позовні вимоги немайнового характеру, які полягають у визнанні протиправними та скасуванні карток відмови позивачем сплачено судовий збір у сумі 13420,00 грн.

За позовні вимоги майнового характеру 13602,15 грн.

Отже, за подання до суду цієї позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю СТРІТАНД сплатило судовий збір у загальному розмірі 27022,15 грн.

Таким чином, судовий збір у розмірі 27 022,15 грн, сплачений ТОВ «Стрітанд» при поданні до суду позовної заяви, підлягає стягненню з Дніпровської митниці за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 5,72, 77,241, 243-246, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРІТАНД» (код ЄДРПОУ 43256474, 49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 15-А) до Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови,- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UA110140/2023/000103/1 від 03.04.2023 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA110140/2023/000148 від 03.04.2023 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UA110140/2023/000104/1 від 03.04.2023 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA110140/2023/000150 від 03.04.2023 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UA110140/2023/000105/1 від 03.04.2023 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA110140/2023/000151 від 03.04.2023 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UA110140/2023/000106/1 від 04.04.2023 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA110140/2023/000152 від 04.04.2023 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UA110140/2023/000107/1 від 06.04.2023 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA110140/2023/000154 від 06.04.2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРІТАНД» (код ЄДРПОУ 43256474) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 27022,15 грн.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 31.07.2023 року.

Суддя О.М. Неклеса