Рішення

від 19.07.2023 по справі 380/12023/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2023 рокусправа №380/12023/22

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяКравців О.Р.,

за участю:

секретар судового засіданняШийович Р.Я.,

від позивача ОСОБА_1 ,

від відповідачаКельбас Р.А.,

розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Речстиль» до Головного управління ДПС у Львівській області, про визнання протиправними та скасування рішень.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Речстиль» (далі позивач, ТОВ «Речстиль») із позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Львівській області), в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №5134/13-01-07-04, №5135/13-01-07-04, №5136/13-01-07-04, №5137/13-01-07-04, прийняті на підставі акту перевірки від 19.07.2022 №4805/13-01-07-04/44321120 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Речстиль» (44321120) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету»;

- зобов`язати ГУ ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Речстиль» (ЄДРПОУ 44321120) за січень 2022 року;

- стягнути на користь ТОВ «Речстиль» за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, Головного управління ДПС у Львівській області судові витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування позову зазначено, що податковим органом проведено перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, про що складено акт від 19.07.2022.

Позивач вважає висновки акта перевірки такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, невірно застосовано норми матеріального права, а оскаржені податкові повідомлення-рішення протиправними, безпідставними та необґрунтованими.

Позивач вказує, зокрема, що товариство не оформляло взаємовідносини з ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення від`ємного значення суми податку на додану вартість (далі - ПДВ), яка бере участь у бюджетному відшкодуванні ПДВ по декларації з ПДВ за січень 2022 року, що підтверджується відповідним актом.

Господарські відносини між позивачем та його контрагентами були реальними, товарними, зумовили зміну майнового стану позивача та підтверджуються усіма належними первинними документами, зауважень до яких не висловлено ні в ході перевірки, ні при судовому розгляді.

Своєю чергою висновки акта перевірки базуються на наявній в інформаційних базах ДПС податкової інформації, яка зібрана станом на дату складання відповідного акта перевірки.

Зауважено, що оплати на рахунок Державної митної служби України проведено в листопаді, грудні 2021 року та січні 2022 року. Тобто, податковий кредит формувався за такими показниками.

ТОВ «Речстиль» відповідно до вимог ст. 187 Податкового кодексу України до складу податкового кредиту за жовтень-грудень 2021 року включено, зокрема ПДВ, сплачений при ввезенні товарів на митну територію України, зокрема, відповідно до вантажно-митних декларацій (далі - ВМД), в яких у графі 9 «Особа відповідальна за фінансове врегулювання» зазначено ТОВ «Бегемотік» загальною сумою 8793688,00 грн., в т.ч. у жовтні 2021 року 8316806,00 грн., у листопаді 2021 року 170897,00 грн., у грудні 2021 року 305985,00 грн.

Вказані господарські операції підтверджуються контрактом, договором, ВМД, платіжними дорученнями.

Оплата за митне оформлення здійснена як позивачем, так і митним брокером.

Позивач вказав, що якщо відповідно до договору доручення, укладеного між митним брокером та імпортером, сплата ПДВ до бюджету при розмитненні товарів здійснюється через митного брокера, то такий імпортер власник товарів має право віднести суму ПДВ до податкового кредиту на підставі митної декларації, в якій він має бути вказаний як одержувач (власник) товару, за умови перерахування ним коштів митному брокеру до моменту розмитнення товару.

Право податкового кредиту виникло за фактом оплати, що і підтверджується платіжними дорученнями.

Так, у р. 11.1 «Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи з основною ставкою» Декларації з ПДВ за січень 2022 року задекларовано показник у сумі 203118918,00 грн. відповідно до ВМД.

Відповідно до Податкової декларації з ПДВ за січень 2022 року та додатку 3 ( з урахуванням уточнюючих розрахунків), від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту січня 2022 року, яке заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника, становить 22444367,00 грн.

Різниця 2125449,00 грн. виникла внаслідок відображення у додатку 3 Податкової декларації з ПДВ за січень 2022 року по взаєморозрахунках з постачальником (ІПН 443211213064), крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну території України за основною ставкою у січні 2022 року, коригування податкових зобов`язань з ПДВ за січень 2022 «-2121871 грн.» та придбання послуг на митній території України з основною ставкою у сумі 3578,00 грн.

Таким чином, позивач вважає, що ТОВ «Речстиль» правомірно сформовано показники, які вплинули на суму заявленого бюджетного відшкодування.

Оскільки оскаржені податкові повідомлення-рішення порушують права позивача, з метою їх скасування позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 05.09.2022 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 15.09.2022 провадження у справі відкрито та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

05.10.2022 за вх. №63412 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву /Т.1, арк.спр.85-90/.

Відповідач, зокрема, вказав, що у структурі податкового зобов`язання з ПДВ, задекларованого позивачем, згідно з поданою Податковою декларацією з ПДВ за січень 2022 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків), мали вплив такі показники:

-відображення показників у р. 5А «Операції, що не є об`єктом оподаткування (ст. 196 ПКУ), операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пп. 186.2, 186.3 ст. 186 ПКУ за межами митної території України, операції, які звільнені від оподаткування (ст. 197 ПКУ, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародні договори (угоди))» Декларації з ПДВ за січень 2022 року у сумі 4822130,00 грн.;

-відображення у р. 7Б «Коригування податкових зобов`язань» Декларації з ПДВ за січень 2022 року у сумі 2121871,00 грн.

При цьому, завищення позивачем від`ємного значення з ПДВ відбулося, зокрема, внаслідок необґрунтованого застосування ТОВ «Речстиль» режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого п. 26 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, до операцій по взаєморозрахунках з ТОВ «Атоммонтажсервіс» за січень 2022 року у сумі 4822130,00 грн. за програмне забезпечення комплексу серверу баз даних комплексного стенда та програмного забезпечення периферійного процесового модулю комплексного стенда.

Відповідач звернув увагу на те, що позивачем не надано до перевірки ліцензійного договору або іншого документа, визначеного законодавством на використання програмної продукції як об`єкта права інтелектуальної власності.

Ба більше, ТОВ «Речстиль» не здійснює діяльність у сфері комп`ютерного програмування та в штаті підприємства відсутні працівники відповідних кваліфікацій та професії.

У січні 2022 року у трудових відносинах з підприємством перебувало 5 працівників.

Додатків, визначених у п. 9 Договору від 21.09.2021 за №21/09/03-21, не представлено.

На підтвердження виконання договірних зобов`язань надано лише акт від 20.01.2022 №1 приймання-передачі товару до договору від 21.09.2021 за №21/09/03-21, згідно якого неможливо встановити зміст та об`єм наданих послуг, в ньому відсутні відомості щодо переліку обладнання комплексного стенду, для якого розробляється програмне забезпечення, технічні вимоги до програмного забезпечення, тощо.

Таким чином, в порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України ТОВ «Речстиль», внаслідок включення до об`єкта та бази оподаткування ПДВ суми наданих послуг ТОВ «Атоммонтажсервіс», знижено податкові зобов`язання з ПДВ за січень 2022 року на суму 964426,00 грн.

Відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі ЄРПН) відсутня зареєстрована ТОВ «Речстиль» податкова накладна по наданих послуг ТОВ «Атоммонтажсервіс» у січні 2022 року на суму ПДВ 964426,00 грн.

Позивач до складу податкового кредиту за жовтень-грудкнь 2021 року включено, зокрема, ПДВ, сплачений при ввезенні товарів на митну територію України, зокрема, відповідно до наступних ВМД, в яких в графі 9 «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання» зазначено ТОВ «Бегемотік» на загальну суму 8793688,00 грн.

Вказане надалі мало вплив на формування показників у р. 16.1 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» Декларації з ПДВ за січень 2022 року.

Позивач не надав до перевірки платіжних документів, що підтверджують сплату підприємством ПДВ до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України відповідно до ВМД, в яких в графі 9 «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання» зазначено ТОВ «Бегемотік» на загальну суму 8793688,00 грн.

Згідно з представленою оборотно-сальдовою відомістю по бухгалтерському рахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» по контрагенту ТОВ «Логістика ЮА» за жовтень 2021 року січень 2022 року дебетовий оборот становить 1497025,17 грн., кредитовий оборот становить 8845275,38 грн.

Станом на 31.01.2022 дебетове сальдо по бухгалтерському рахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» між ТОВ «Речстиль» та ТОВ «Логістика ЮА» становить 7348250,41 грн.

Відповідно до представленої оборотно-сальдової відомості по бухгалтерському рахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» по контрагенту ТОВ «Імпорт Ленд» за жовтень 2021 року січень 2022 року дебетовий оборот становить 00 грн., кредитовий оборот становить 1198684,09 грн.

Станом на 31.01.2022 дебетове сальдо по бухгалтерському рахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» між ТОВ «Речстиль» та ТОВ «Імпорт Ленд» становить 1198684,09 грн.

Таким чином, станом на 31.01.2021 позивачем перерахування коштів митним брокерам (ТОВ «Логістика ЮА», ТОВ «Імпорт Ленд») не проведено.

Отже, перевіркою встановлено порушення позивачем п. 187.8 ст. 187, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України в частині безпідставного включення до складу податкового кредиту з ПДВ у сумі 8793688,00 грн.

Крім того, між позивачем та ТОВ «Опт-Фортуна» укладено договір поставки від 28.10.2021.

Висновок контролюючого органу про завищення від`ємного значення з ПДВ сформований також у зв`язку з виявленням неправомірного факту коригування ТОВ «Речстиль» податкового зобов`язання з ПДВ, в зв`язку з поверненням товару від ТОВ «Опт-Фортуна», діяльність якого містить ознаки фіктивності.

Відповідач вказав, що на підтвердження фактичності здійснення зазначених операцій позивачем надано видаткові накладні, які не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, не ідентифіковано підписанта зі сторони позивача; не зазначено місце їх складення, номера, серії та дати довіреностей, що позбавляє права ідентифікувати осіб, причетних до здійснення господарських операцій з реалізації товару.

Перевіркою встановлено, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Опт-Фортуна» з реалізації товарів у листопаді 2021 року містять ознаки нереальності їх здійснення та проведені з метою штучного формування витрат та податкового кредиту для ТОВ «Опт-Фортуна».

В ході перевірки позивача встановлено відображення в регістрах бухгалтерського обліку операцій з реалізації товарів без фактичного їх руху.

Таким чином, в порушення п. 185.1 ст. 185, п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України позивачем внаслідок проведення коригування податкового зобов`язання з ПДВ, що не підтверджено первинними документами, занижено податкові зобов`язання з ПДВ за січень 2022 року на суму 2121871,00 грн.

Ухвалою суду від 28.12.2022 у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

01.03.2023 за вх. №14154 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, за якими до матеріалів справи долучено до матеріалів справи копії підтверджуючих документів на повернення товару /Т.22, арк.спр.70/.

26.04.2023 за вх. №29761 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких, зокрема, зазначено, що згідно договору комісії від 20.08.2021 №REC/Иуп-21, укладений з ТОВ «Бегемотік», відповідно до якого комісіонер бере на себе зобов`язання від свого імені і за рахунок комітента (ТОВ «Речстиль») знаходити за межами митного кордону України і реалізовувати доставку на митну територію України товар, необхідний комітенту у відповідності з технічними і якісними характеристиками за найменуваннями і у кількості, вказаними у специфікаціях, а також здійснювати всі необхідні платежі для митного оформлення товару.

ТОВ «Бегемотік» (покупець) укладено контракт від 20.08.2021 з фірмою Beijing Tagmark Import And Export Co. Ltd (продавець), відповідно до якого продавець поставить покупцю продукцію іменовану товар, у кількості, асортименті й за цінами, зазначеними у інвойсі до кожної партії товару, які є невід`ємною частиною контракту, а покупець одержить і оплатить товар, відповідно до умов договору.

Позивачем здійснено покликання на норми ст. 1011 Цивільного кодексу України, п. 201.12. ст. 201 Податкового кодексу України.

При цьому вказано, що податківці у консультації від 14.12.2018 №5241/6/99-99-15-03-02-15/ІПК роз`яснюють: якщо згідно з договором комісії комісіонер за рахунок комітента придбаває у нерезидента товари та при їх розмитненні здійснює сплату ПДВ до бюджету, то право на віднесення суми ПДВ до податкового кредиту має лише власник таких товарів комітент на підставі митної декларації, в якій він має бути вказаний як одержувач (власник) товару.

Водночас суми ПДВ, сплату яких до бюджету здійснив комісіонер за рахунок комітента, враховуються для комітента при обрахунку показників форули, визначеної п. 200-1.3 Податкового кодексу України, відповідно до якої розраховується сума ПДВ, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.

Тобто у разі здійснення придбання товару у нерезидента через комісіонера, імпортером є комітент і саме він отримує право на податковий кредит та реєстраційний ліміт зі сплаченої на митницю суми ПДВ.

Ухвалою суду від 31.05.2023 у задоволенні клопотання представника відповідача про виклик свідка відмовлено.

Ухвалою суду від 31.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечила повністю, просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав вступне слово представників сторін, з`ясував підстави позову, відзиву, пояснень, фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, дослідив письмові докази, та, -

в с т а н о в и в :

ТОВ «Речстиль» зареєстроване як юридична особа 17.08.2021 (попередня назва ТОВ «ФРУКТЕКО»), податковий номер платника податків: 44321120; основний вид економічної діяльності: 46.16 Діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами; зареєстроване платником ПДВ з 01.09.2021.

ГУ ДПС у Львівській області у період з 04.07.2022 по 12.07.2022 проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, про що складено акт №4805/13-01-07-04/44321120 від 19.07.2021 /Т.1, арк.спр.9-53/.

Перевіркою дотримання ТОВ «Речстиль» податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року у Декларації з податку на додану вартість від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено порушення платником податків:

1.п. 185.1 ст. 185 п. 187.1 ст. 187, п. 188, п. 192.1 ст. 192, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством завищено суму податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за січень 2022 року у сумі 3089875,00 грн.;

2.п. 187.8 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результат чого підприємством завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за січень 2022 року у сумі 8798588,00 грн.;

3.п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підприємством не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за січень 2022 року у сумі ПДВ 964426,00 грн.;

4.п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України підприємством до перевірки не у повному обсязі надано документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

На вказаному акті директором Товариства здійснено відмітку про незгоду з висновками акта перевірки.

На підставі вказаного акта перевірки у зв`язку з виявленими порушеннями прийнято податкові повідомлення-рішення:

-форми «В1» №5134/13-01-07-04 від 09.08.2022, відповідно до якого зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за січень 2022 року на 3089875,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) 772468,75 грн. /Т.1, арк.спр.54-57/;

-форми «В4» №5135/13-01-07-04 від 09.08.2022, відповідно до якого зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2022 року на 8798588,00 грн. /Т.1, арк.спр.58-61/;

-форми «ПС» №5136/13-01-07-04 від 09.08.2022, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 1020,00 грн. /Т.1, арк.спр.62-63/;

-форми «ПН» №5137/13-01-07-04 від 09.08.2022, відповідно до якого до позивача застосовано штраф у сумі 482213,00 грн. за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) /Т.1, арк.спр.64-66/.

Оскільки позивач з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями не погодився, вважає їх безпідставним, протиправними та таким, що порушують його права, з метою їх скасування звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 (далі ПК України), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлюються ст. 200 ПК України.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету (п. 200.2 ст. 200 ПК України).

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України встановлено, При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - ; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (абз. 1 п. 200.7, п.п. 200.8, 200.9 ст. 200 ПК України).

Податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (підпункт 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

За приписами п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (абз. 1-4 п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені ст. 44 ПК України. Згідно з п. 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 №996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон №996-ХIV).

Відповідно до ст. 1 цього Закону №996-ХIV первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі ст. 1 Закону №996-ХIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Доцільно зауважити, що якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Отже, наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження під час вирішення цієї справи.

У акті перевірки від 19.07.2021 зафіксовано, що основним чинником виникнення у ТОВ «Речстиль» від`ємного значення з ПДВ (103,5% від загального податкового кредиту) є:

1.Придбання товарів (послуг) на митній території України на загальну суму ПДВ 3578 грн. (оренда приміщення), що становить 0,01% від загальної суми податкового кредиту;

2.Ввезення на митну територію України товарів, необоротних активів за основною ставкою на загальну суму ПДВ 20318918,00 грн., що становить 33,9% від загальної суми податкового кредиту;

3.Відображення показників у р.16 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» Декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року у сумі 39514361,00 грн., що становить 66% від загальної суми податкового кредиту;

4.Коригування податкових зобов`язань на загальну суму (мінус) 2121871,00 грн. (повернення раніше реалізованого товару).

Перевіркою встановлено, що позивач не оформляв взаємовідносини з ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення від`ємного значення суми ПДВ, яка бере участь у бюджетному відшкодуванні ПДВ за декларацією з ПДВ за січень 2022 року.

Перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення ТОВ «Речстиль» суми податкових зобов`язань та врахування при розрахунку показника р. 19 Декларації (р. 9 (колонка Б) Декларації) встановлено його заниження на суму 3086297,00 грн., що призвело до завищення показника р. 19 Декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року на суму 3086297,00 грн., оскільки на порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 192.1 ст. 192 ПК України ТОВ «Речстиль» занижено показник у р. 1.1 (колонка Б) Декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року на суму 964426,00 грн. та показник у р. 7 (колонка Б) декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року на суму 2121871,00 грн.

У структурі податкового зобов`язання з ПДВ, задекларованого позивачем згідно з поданою Декларацією за січень 2022 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків), мали вплив такі показники:

-відображення показників у р. 5А «Операції що не є об`єктом оподаткування (стаття 196 розділу V), операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до п. 186.2, п. 186.3 розділу V Кодексу за межами митної території України, операції, які звільнені від оподаткування (ст. 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу ХХ Кодексу, міжнародні договори (угоди))» Декларацій з податку на додану вартість за січень 2022 року у сумі 4822130,00 грн.;

-відображення у р. 7Б «Коригування податкових зобов`язань» Декларацій з податку на додану вартість за січень 2022 року у сумі (мінус) 2121871,00 грн.

Відповідно до поданої Податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків) ТОВ «Речстиль» у р. 1.1. «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою» Декларацій з ПДВ задекларовано показник у сумі 0,0 грн.

Перевіркою достовірності відображених показників у вказаному вище рядку встановлено їх заниження у сумі 964426,00 грн.

Перевіркою встановлено, що між позивачем та ТОВ «Атоммонтажсервіс» (покупець) укладено договір від 21.09.2021 №21/09/03-21.

Відповідно до представленої позивачем оборотно-сальдової відомості по бухгалтерському рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» по контрагенту ТОВ «Атомонтажсервіс» за січень 2022 року, дебетовий оборот становить 4822130,00 грн., кредитовий оборот становить 2411065,00 грн.

Станом на 31.01.2022 дебетове сальдо по бухгалтерському рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» становить 2411065,00 грн.

Операції по взаєморозрахунках з ТОВ «Атоммонтажсервіс» задекларовано ТОВ «Речстиль» у р. 5А «Операції що не є об`єктом оподаткування (стаття 196 розділу V), операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до п. 186.2, п. 186.3 розділу V Кодексу за межами митної території України, операції, які звільнені від оподаткування (ст. 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу ХХ Кодексу, міжнародні договори (угоди))» Декларацій з податку на додану вартість за січень 2022 року у сумі 4822130,00 грн.

В акті перевірки вказано, що позивач не здійснює діяльність у сфері комп`ютерного програмування, у нього відсутні працівники відповідних кваліфікацій та професій.

Так, у січні 2022 року на підприємстві працювало 5 працівників, в т.ч. директор, офіс-адміністратор, економіст, менеджер із постачання, менеджер зі збуту.

ТОВ «Речстиль» до перевірки додатків, що передбачені п. 9 договору від 21.09.2021 не надав, а представив лише акт від 20.01.2022 №1 приймання-передачі товару до договору, у зв`язку з чим неможливо зрозуміти зміст та об`єм наданих послуг, відсутні відомості щодо переліку обладнання комплексного стенду, для якого розробляється програмне забезпечення, технічних вимог до програмного забезпечення тощо.

Враховуючи вищенаведене перевіркою встановлено неправомірне (необґрунтоване) застосування позивачем режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановлених п. 26№ підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, до операцій по взаєморозрахунках з ТОВ «Атоммонтажсервіс» за січень 2022 року у сумі 4822130,00 грн.

Таким чином, в порушення вимог п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України ТОВ «Речстиль» (внаслідок невключення до об`єкта та бази оподаткування податком на додану вартість суми наданих послуг ТОВ «Атоммонтажсервіс») занижено податкові зобов`язання з ПДВ за січень 2022 року на суму 964426,00 грн.

Перевіркою відображених показників у р. 5 А «Операції що не є об`єктом оподаткування (стаття 196 розділу V), операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до п. 186.2, п. 186.3 розділу V Кодексу за межами митної території України, операції, які звільнені від оподаткування (ст. 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу ХХ Кодексу, міжнародні договори (угоди))» та р. 5.1 А «у тому числі операції, що звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу ХХ Кодексу, міжнародні договори (угоди))» Декларації з ПДВ за січень 2022 року у сумі 4822130,00 грн., встановлено, що на формування даних показників мало вплив декларування підприємством операцій із постачання програмної продукції, які відповідно до п. 26№ підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, тимчасово з 01.01.2013 по 01.01.2023 звільняються від оподаткування ПДВ.

В ході проведення перевірки встановлено неправомірне (необґрунтоване) застосування ТОВ «Речстиль» режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого п. 26№ підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, до операцій по взаєморозрахунках з ТОВ «Атоммонтажсервіс» за січень 2022 року у сумі 4822130,00 грн.

Перевіркою відображених показників у р. 7 «Коригування податкових зобов`язань» Декларацій з ПДВ за січень 2022 року, встановлено їх завищення на суму 2121871,00 грн.

Відповідно до поданої декларації з ПДВ за січень 2022 року позивач ПДВ згідно зі складеними у січні 2022 року розрахунками коригування до податкових накладних за листопад 2021 відображено у р. 7 «Коригування податкових зобов`язань» Декларацій з ПДВ за січень 2022 року у сумі (мінус) 2121871,00 грн.

Відповідно до даних ЄРПН у січні 2022 року зареєстровані розрахунки коригування до податкових накладних за листопад 2021 року складених від покупця ТОВ «Опт-Фортуна».

Відповідно до представленої позивачем оборотно-сальдової відомості по бухгалтерському рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» по контрагенту ТОВ «Опт-Фортуна» за листопад 2021 року, дебетовий оборот становить 33317249,39 грн., кредитовий оборот 0,00 грн..

Відповідно до представленої позивачем оборотно-сальдової відомості по бухгалтерському рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» по контрагенту ТОВ «Опт-Фортуна» за січень 2022 року дебетове сальдо на початок періоду становить 33317249,39 грн., дебетовий оборот 0,00 грн., кредитовий оборот 12776958,26 грн.

Станом на 31.01.2022 дебетове сальдо по бухгалтерському рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» між позивачем та ТОВ «Опт-Фортуна» становить 20540291,13 грн.

Перевіркою встановлено, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Опт-Фортуна» з реалізації товарів у листопаді 2021 року містять ознаки нереальності їх здійснення та проведені з метою штучного формування витрат та податкового кредиту для ТОВ «Опт-Фортуна».

Враховуючи вищенаведене, в порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України ТОВ «Речстиль» за листопад 2021 року:

-завищило податкове зобов`язання з ПДВ по нереальних операціях та безпідставно виписаних податкових накладних на адресу ТОВ «Опт-Фортуна» на загальну суму 5552875,00 грн.;

-занижено податкове зобов`язання з ПДВ у зв`язку з не нарахуванням податкових зобов`язань при реалізації товарів невстановленим особам на загальну суму 5552875,00 грн.

Перевіркою не встановлено факт повернення товарів позивачем покупцем ТОВ «Опт-Фортуна» - у січні 2022 року, а встановлено лише відображення зазначених операцій в регістрах бухгалтерського обліку.

Відповідно до представленої позивачем оборотно-сальдової відомості по бухгалтерському рахунку 281 «Товари» за січень 2022 року відображено повернення товару у кількості 167866,7 штук.

Однак, до перевірки позивачем не представлено документів щодо повернення товару у січні 2022 року у кількості 167866,7 шт. на суму ПДВ 2129493,5 грн., який як встановлено даною перевіркою, реалізований особам у листопаді 2021 року.

Таким чином, на порушення п. 185.1 ст. 185 п. 192.1 ст. 192 ПК України позивач (внаслідок проведення коригування податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що не підтверджено первинними документами) занижено податкові зобов`язання з ПДВ за січень 2022 року на суму 2121871,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, на порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 192.1 ст. 192, п. 200.1, п.200.4 ст. 200 ПК України ТОВ «Речстиль» (внаслідок не включення до об`єкта оподаткування та бази оподаткування податком на додану вартість вартості наданих послуг ТОВ «Атоммонтажсервіс» та проведення коригування податкового зобов`язання з ПДВ, що не підтверджено первинними документами) занижено податкові зобов`язання з ПДВ за січень 2022 року на загальну суму 3086297,00 грн., внаслідок чого підприємством завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (р. 19) на загальну суму 3086297,00 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого на рахунок платника у банку за січень 2022 року, на суму 3086297,00 грн.

Крім вищезазначеного, перевіркою встановлено порушення щодо реєстрації підприємством податкових накладних, зокрема, відповідно до даних ЄРПН відсутня зареєстрована позивачем податкова накладна по наданих послугах ТОВ «Атоммонтажсервіс» у січні 2022 року на суму ПДВ 964426,00 грн., відповідно до акта наданих послуг №1 від 20.01.2022 на суму 4822130,00 грн.

Перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника р. 19 Декларації з ПДВ суми податкового кредиту (р. 17 (колонка Б)) встановлено її завищення на загальну суму 8798588,00 грн., що призвело до завищення на цю ж суму показника р. 19 декларації з ПДВ за січень 2022 року, оскільки на порушення вимог п. 187.7 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, підприємством було завищено показник у р. 16 (колонка Б) Декларації з ПДВ за січень 2022 року всього у сумі 8798588,00 грн.

За період з 01.01.2022 по 31.01.2022 позивачем задекларовано податкового кредиту з ПДВ всього у сумі 59836857,00 грн., на що повпливали показники:

1.відображення у п. 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою» Декларації з ПДВ у сумі 3578,00 грн.;

2.відображення у р. 11.1 «Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи з основною ставкою» декларації з ПДВ у сумі 20318918,00 грн.;

3.відображення у р. 16 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» декларації з ПДВ у сумі 39514361,00 грн.

Відповідно до поданої податкової декларації з ПДВ за січень 2022 року (з врахуванням уточнюючих розрахунків) у р. 19 «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17- рядок 19 декларації) (позитивне значення)» задекларовано показник в сумі 61958728,00 грн., на формування якого мали вплив значення показників задекларованих у р. 9 «Податкове зобов`язання» у сумі (мінус) 2121871,00 грн. у р. 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою» - у сумі 20318918,00 грн., у р. 16 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» декларації з ПДВ у сумі 39514361,00 грн.

Перевіркою відображення показників у р. 16 Декларації встановлено їх завищення на 8798588,00 грн.

Відповідно до поданої Податкової декларації з ПДВ за січень 2022 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків) у р. 16. «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» задекларовано показник 39197241,00 грн., на формування якого мало вплив від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 рядок 19 декларації) (позитивне значення) Декларації з ПДВ за жовтень-грудень 2021 року.

Позивач в вказаному періоді включено до складу податкового кредиту ПДВ, сплачений при ввезенні товарів на митну територію України, зокрема, відповідно до ВМД, в яких у графі 9 «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання» зазначено ТОВ «Бегемотік» у загальній сумі 8793688,00 грн.

До перевірки також надано договір комісії від 20.08.2021, укладений з ТОВ «Бегемотік», яке зазначене у ВМД у графі 9 «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання». Тобто ввезення на митну територію України ввезення здійснювалося комітентом-імпортером позивачем.

Брокерські послуги надавалися ТОВ «Імпорт Ленд» та ТОВ «Логістика ЮА», через яких здійснювалася сплата ПДВ до бюджету при розмитненні товару.

Позивач до перевірки не надав платіжні документи, що підтверджують сплату підприємством ПДВ до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України відповідно до ВМД.

Станом на 31.01.2022 позивач перерахування коштів митним брокерам не провів.

Враховуючи вищезазначене, в порушення п. 187.8 ст. 187, п. 198.2 ст. 198 ПК України ТОВ «Речстиль» (внаслідок віднесення ПДВ до податкового кредиту на підставі митних декларацій, за якими ТОВ «Речстиль» не сплачено суми ПДВ до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України) безпідставно включено до складу податкового кредиту ПДВ всього у сумі 8793688,00 грн., в т.ч. у жовтні 2021 року у сумі 8316806,00 грн., у листопаді 2021 року 170897,00 грн., у грудні 2021 року 305985,00 грн., внаслідок чого підприємством завищено показник к р. 16.1 (колонка Б) Декларації з ПДВ за січень 2022 року на суму 8793688,00 грн., що призвело до завищення показників р. 17 (колонка Б) Декларації з ПДВ за січень 2022 року на суму 8793688,00 грн.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Речстиль» внаслідок проведення операцій, які не підтверджені первинними документами, безпідставно включено до складу податкового кредиту по взаєморозрахунках з ТОВ «Логістика ЮА» та ТОВ «Бегемотік» ПДВ всього у сумі 4900,00 грн.

Позивач не надав до перевірки договору, укладеного з ТОВ «Логістика ЮА», платіжних доручень, які б підтверджували б здійснення оплати за надані послуги у жовтні-листопаді 2021 року, актів прийому-передачі виконаних робіт/наданих послуг. Аналогічно стосовно ТОВ «Бегемотік».

В ході проведеної перевірки посадові особі підприємства надано листи «Про надання документів» від 04.07.2022 та від 07.07.2022, однак позивач не представив таких документів.

У зв`язку з вищевикладеним, відсутні первинні документи, які б підтверджували фактичне отримання ТОВ «Речстиль» брокерських послуг у жовтні-листопаді 2021 року від ТОВ «Логістика ЮА» та ТОВ «Бегемотік». Тому, податкові накладні, виписані зазначеними підприємствами, вважаються недійсними.

Відповідно до поданої Декларації з ПДВ за січень 2022 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків) на формування показників у р. 16 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» Декларації з ПДВ у сумі 39514361,00 грн. мало вплив, зокрема, від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 рядок 9 декларації) (позитивне значення»» Декларації з ПДВ за листопад 2021 року.

Між позивачем (постачальник) та ТОВ «Опт-Фортуна» (покупець) укладено договір поставки від 28.10.2021 №28/10-1.

Відповідно до представленої ТОВ «Речстиль» оборотно-сальдової відомості по бухгалтерському рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» по контрагенту ТОВ «Опт-Фортуна» за листопад 2021 року, дебетовий оборот становить 33317249,39 грн., кредитовий оборот 0,00 грн.. Станом на 31.01.2021 дебетове сальдо 33317249,39 грн.

Податок на додану вартість згідно з складеними податковими накладними включено позивачем до складу податкових зобов`язань декларації з ПДВ за листопад 2021 року в сумі 5552874,91 грн.

Щодо реєстрації позивачем податкових накладних від 01.11.2021 №1, 01.11.2021 №2, 04.11.2021 №32, 04.11.2021 №33, 04.11.2021 №34 на загальну суму ПДВ 1525881,85 грн. зазначено, що такі не відповідають даним бухгалтерського обліку платника податку та не підлягають відображенню у податковій звітності платника податку.

Аналізом господарської діяльності ТОВ «Опт-Фортуна» встановлено реалізація товарів за номенклатурою, відмінною від номенклатури документально оформленого попереднього придбання, відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.

Відповідно при проведенні аналізу зареєстрованих ТОВ «Опт-Фортуна» податкових накладних встановлено, що товар придбаний у позивача протягом листопада 2021 року контрагентом не реалізовувався.

В наданих до перевірки видаткових накладних, виписаних для ТОВ «Опт-Фортуна» видаткові накладні зі сторони позивача підписані особою ОСОБА_2 , зі сторони контрагента підпис не ідентифіковано; не зазначено місце їх складання, не вказано номера, серії та дати довіреностей, згідно з якими отримувався товар представниками ТОВ «Опт-Фортуна», що, відповідно, не дозволяє ідентифікувати осіб, які причетні до здійснення господарської операції з реалізації товару.

Таким чином, перевіркою встановлено, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Опт-Фортуна» з реалізації товарів у листопаді 2021 року містять ознаки нереальності їх здійснення та проведені з метою штучного формування витрат та податкового кредиту для ТОВ «Опт-Фортуна», а також встановлено відображення в регістрах бухгалтерського обліку операції з реалізації товарів без фактичного їх руху.

Також в ході перевірки не встановлено факт реалізації позивачем товарів контрагенту у листопаді 2021 року.

Відповідно до представлених підприємством оборотно-сальдових відомостей по бухгалтерському рахунку 281 «Товари на складі», не встановлено наявність у позивача на залишку станом на 30.11.2021 товару, що задекларований як реалізований для ТОВ «Опт-Фортуна» у листопаді 2021 року, що свідчить про реалізацію товарів невстановленим особам.

Враховуючи викладене, на порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1, ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України позивачем за листопад 2021 року:

-безпідставно завищено податкове зобов`язання з податку на додану вартість по нереальних операціях та безпідставно виписаних податкових накладних на адресу ТОВ «Опт-Фортуна» на загальну суму 5552875,00 грн.;

-занижено податкове зобов`язання з податку на додану вартість у зв`язку не нарахування податкових зобов`язань при реалізації товарів невстановленим особам на загальну суму 5552875,00 грн.

Перевіркою достовірності і правильності визначення ТОВ «Речстиль» суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (р. 19 декларації) встановлено її завищення на 11884885,00 грн. внаслідок заниження показників рядка 9 (колонка Б) декларації з ПДВ за січень 2022 року та завищення показників р. 17 (колонка Б) Декларації з ПДВ за січень 2022 року.

Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник р. 20.2 Декларації з ПДВ) за січень 2022 року встановлено її завищення на загальну суму 3089875,00 грн. внаслідок:

1.завищення показника р. 19 Декларації з ПДВ на суму ПДВ 3086297,00 грн.;

2.недостовірності відображення в додатку 3 до Податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року індивідуального податкового номера контрагента звітного (податкового) періоду, у якому виникло від`ємне значення на суму 3578,00 грн. та суми від`ємного значення з ПДВ, що виникла у січні 2022 року.

Перевіркою достовірності визначення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник р. 21 Декларації), встановлено її завищення на 8798588,00 грн., внаслідок завищення показника р. 19 Декларації.

Стосовно господарських операцій між ТОВ «Речстиль» та ТОВ «Атоммонтажсервіс» судом встановлено таке.

Між ТОВ «Речстиль» (постачальник) та ТОВ «Атоммонтажсервіс» (покупець) укладено договір №21/09/03-21 від 21.09.2021 /Т.22, арк.спр.188-190/, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити (передати у власність) покупцеві товарно-матеріальні цінності програмне забезпечення, за номенклатурою та ціною відповідно до Додатку №1 договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.

Товар повинен відповідати вимогам якості згідно Технічного завдання (додаток до договору, який є його невід`ємною частиною).

Перехід права власності (дата поставки товару): дата оформлення сторонами видаткової накладної на товар та акта приймання-передачі товару; термін поставки товару з 21.12.2021 по 21.01.2022.

Покупець оплачує товар в гривнях за ціною, наведеною в Специфікації №1 (Додаток №1 до договору, який є його невід`ємною частиною).

Загальна сума договору складає 4822130,00 грн. без ПДВ.

Згідно зі Специфікацією №1 постачанню підлягає: програмне забезпечення комплексу серверу баз даних комплексного стенда покупця згідно з технічним завданням, погодженим між сторонами за ціною 2800030,00 грн. без ПДВ; програмне забезпечення периферійного процесового модуля комплексного стенда покупця згідно з технічним завданням, погодженим між сторонами за ціною 2022100,00 грн. /Т.22, арк.спр.191/.

На підтвердження виконання умов договору надано копію: Програмного забезпечення КСБД і ПМ комплексного стенду (інструкція оператора) та формуляр Програмного забезпечення КСБД і периферійного модуля комплексного стенду автоматизованої системи контролю ТОВ «Атоммонтажсервіс»; технічного завдання на розробку програмного забезпечення комплексу серверу баз даних у взаємодії з периферійним процесовим модулем комплексного стенда автоматизованої системи контролю покупця; акта приймання-передачі товару від 20.01.2022; видаткову накладну №202200001 від 20.01.2022 /Т.22, арк.спр.141-162, 163-176, 177-187, 263-192, 193/.

Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 за №824 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції.

Пунктом 26№ підрозділу 2 розділу XX ПК України для операцій з постачання програмної продукції тимчасово, з 01 січня 2013 року до 01 січня 2023 року, запроваджено пільговий режим оподаткування податком на додану вартість, згідно з яким звільняються від оподаткування цим податком операції з постачання програмної продукції.

Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», який набрав чинності з 01.01.2018, пункт 26№ підрозділу 2 розділу XX ПК України викладено у новій редакції.

З урахуванням внесених змін пунктом 26№ підрозділу 2 розділу XX ПК України визначено, що тимчасово, з 01 січня 2013 року до 01 січня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абзацами другим - сьомим підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу. А саме звільняються від оподаткування податком на додану вартість:

операції з постачання програмної продукції, до якої відносяться:

- результати комп`ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп`ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них;

- примірники (копії, екземпляри) комп`ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп`ютерної програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп`ютерної програми чи в іншій формі;

- будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп`ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу;

- криптографічні засоби захисту інформації;

операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абзацами другим - сьомим підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, а саме платежі, отримані:

- як винагорода за використання комп`ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);

- за придбання примірників (копій, екземплярів) об`єктів інтелектуальної власності (комп`ютерних програм), у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);

- за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об`єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;

- за передачу прав на об`єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об`єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності, або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов`язковим згідно із законодавством України;

- за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення, або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

При цьому слід враховувати, що для цілей застосування пункту 26№ підрозділу 2 розділу XX Кодексу перелік отриманих платежів, визначений абзацами другим - сьомим підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, застосовується виключно для операцій з програмною продукцією.

Звільнення від оподаткування податком на додану вартість, згідно з пунктом 26№ підрозділу 2 розділу XX ПК України, передбачає постачання програмної продукції як окремого елемента поставки.

За таких обставин, оскільки за договором від 21.09.2021 здійснено поставку програмного забезпечення як окремого елемента поставки, плата за забезпечення не підпадає під ознаки роялті згідно з абзацами 2-7 підп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПК України, суд вважає, що позивачем правомірно застосовано пільговий режим оподаткування щодо відповідних операцій.

Стосовно покликань контролюючого органу на ненадання ліцензійних договорів або інших документів, визначених законодавством на використання програмної продукції як об`єкта інтелектуальної власності, то у цій ситуації суд погоджується з поясненнями позивача про те, що вказаний пункт ПК України (26№ підрозділу 2 розділу XX) не ставить у залежність застосування пільги від наявності чи відсутності такого договору (договорів) чи інших документів. Крім того, за відсутності такої законодавчої вимоги у вказаному пункті ПК України, суд позбавлений можливості надавати оцінку правомірності чи неправомірності переходу прав від позивача до контрагента на відповідне програмне забезпечення в контексті дотримання вимог щодо переходу прав саме як на об`єкти прав інтелектуальної власності.

Крім того, суд критично оцінює доводи відповідача про нездійснення діяльності у сфері комп`ютерного програмування та відсутність у штаті підприємства працівників відповідних кваліфікацій та професії.

Так, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, одним із додаткових видів діяльності ТОВ «Речстиль» є « 62.01 Комп`ютерне програмування», що не спростовано відповідачем.

Своєю чергою, залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Суд зауважує, що ЄРПН містить відомості щодо операцій з придбання та реалізації, які оформлялися шляхом складення податкових накладних. Однак платник податків не позбавлений можливості придбавати той чи інший товар, послугу, у постачальників, які не є платниками ПДВ і у цьому випадку такі відомості у Єдиному реєстрі не можуть бути відображені.

Отже, відповідні доводи відповідача є безпідставними та необґрунтованими, а тому заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість за січень 2022 року на суму 964426,00 грн. (20% від 4822130,00 грн.) спростовано в ході судового розгляду.

Крім того, суд подивований твердженнями відповідача про відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної по наданих послугах ТОВ «Атоммонтажсервіс» у січні 2022 року на суму ПДВ 964426,00 грн., оскільки на стор.8 акта перевірки від 19.07.2021 самим контролюючим органом зазначено про факт реєстрації податкової накладної №112 від 20.01.2022, зареєстровано 01.02.2022 за відповідними господарськими операціями з ТОВ «Атоммонтажсервіс» /Т.1, арк.спр.16/.

Стосовно встановленого перевіркою завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявленої на рахунок платника у банку за січень 2022 року на суму 3578,00 грн. через помилку в індивідуальному податковому номері контрагентів, по яких заявлено бюджетне відшкодування 3578,00 грн., а саме по постачальнику Спільне українсько-польське підприємство у формі ТОВ «Інтерконтракт», ІПН 224063313041, поставлено ІПН 44321121306, по постачальнику ТОВ «Юргруп Ресурс» ІПН439271113075, поставлено ІПН 44321121306, суд зазначає таке.

У цій ситуації контролюючий орган не стверджує про невірність формування вказаного показника, а позбавляє фактично позивача права на суму бюджетного відшкодування з ПДВ 3578,00 грн. через допущену позивачем технічну помилку (описку).

Зазначене не створило контролюючому органу перешкод в адмініструванні податку на додану вартість за січень 2022 року та в наступних звітних періодах, а також не призвело до втрат бюджету.

Своєю чергою будь-які технічні описки при заповненні окремих рядків додатків до декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року не можуть та не повинні впливати на правомірно заявлену до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість.

Стосовно господарських операцій між ТОВ «Речстиль» та ТОВ «Бегемотік» судом встановлено таке.

Судом зі змісту долучених письмових доказів до матеріалів справи встановлено, що між ТОВ «Речстиль» (комітент) та ТОВ «Бегемотік» (комісіонер) укладено договір комісії №REC/BEG-21 від 20.08.2021 /Т.1, арк.спр.134-136/, відповідно до якого комісіонер бере на себе зобов`язання від свого імені та за рахунок комітента знаходити за межами митного кордону України і реалізовувати доставку на митну територію України товар, необхідний комітенту у відповідності з технічними і якісними характеристиками за найменуваннями і у кількості, вказаній у специфікаціях, а також здійснювати всі необхідні платежі для митного оформлення товару.

Між ТОВ «Бегемотік» (покупець) та фірмою Beijing Tagmark Import And Export Co. Ltd (продавець) укладено контракт №BEIG/BEG/REC від 20.08.2021 /Т.1, арк.спр.129-133/, відповідно до якого продавець поставить покупцеві продукцію в асортименті, у кількості й за цінами, що зазначені в Інвойсі до кожної партії товару, які є невід`ємною частиною контракту, а покупець одержить і оплатить товар, відповідно до умов контракту.

Кількість, асортимент товару зазначені в рахунках-інвойсах до кожної партії товару у товаросупровідних документах.

Базисні поставки: CPT Київ (Україна), CFR Одеса (Україна) Інкотермс 2010. Допускаються поставки на інших умовах згідно Інкотермс 2010, які будуть зазначені в рахунках-інвойсах.

До того ж, між ТОВ «Логістика ЮА» (виконавець) та ТОВ «Бегемотік» (замовник) укладено договір про надання митно-брокерських послуг №LOG/BEG-25 від 25.05.2021 /Т.1, арк.спр.137-141/, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе за обговорену плату і в обумовлений термін виконати такі зобов`язання:

а) надати послуги по декларуванню (митному оформленню) вантажів, майна, транспортних засобів та інших предметів замовника, що переміщуються через митний кордон України, та їх оформленню у митних відділах України на умовах та у порядку, передбаченому митним законодавством України.

б) надати послуги по розрахунку митної вартості товарів та інших платежів передбачених для сплати за цим договором та у відповідності до чинного законодавства України.

в) самостійно вчиняти дії, пов`язані з декларуванням і митним оформленням товарів замовника, в порядку, передбаченому цим договором та чинним законодавством України.

г) надавати замовнику консультації щодо вимог митного законодавства України, а також надавати інші послуги, пов`язані із зовнішньоекономічною діяльністю замовника.

Замовник зобов`язаний сплачувати усі (митні) обов`язкові платежі, пов`язані з виконанням умов цього договору (мито, митні збори, акцизний збір, ПДВ) до моменту пред`явлення митниці товарів для оформлення (але в будь-якому випадку не пізніше ніж за 24 години до митного оформлення товарів) відповідно до наданого виконавцем розрахунку. Кошти необхідні для митного оформлення вантажів перераховуються на рахунок виконавця, зазначений у цьому договорі. За домовленістю сторін виконавець сплачує за рахунок власних коштів необхідні платежі, які замовник відшкодовує виконавцю протягом 3-х банківських днів з моменту надання йому рахунку на відшкодування здійснених витрат. Відповідальність за правильність нарахування митних платежів несе виконавець. Відповідальність за своєчасну сплату митних платежів під час митного оформлення товарів несе замовник, за виключенням випадків, передбачених договором.

На підтвердження факту реального здійснення відповідних господарських операцій до матеріалів справи долучено копії: коносаментів, інвойсів, CMR, документів «Результат зважування», митних декларацій, е-Фактур, оборотно-сальдових відомостей по рах. 632 Контрагенти; Замовлення; оборотно-сальдових відомостей по рах. 6852 Контрагенти; оборотно-сальдових відомостей по рах. 281 Місця зберігання; ТМЦ; оборотно-сальдових відомостей по рах. 361 Контрагенти; оборотно-сальдових відомостей по рах. 631 Контрагенти, а також відповідні картки рахунків /Т.1, арк.спр.148-250, Т.2, Т.3, арк.спр.1-24, 61-210, Т.4 14, Т.15, арк.спр.1-18, 112-210, Т.16, Т.17, арк.спр.1-52, 69-209, Т.18, Т.19 арк.спр.1-136, 173-194, Т.20, арк.спр.1-106, 206-221, Т.21, Т.22, арк.спр.1-67/.

Згідно з платіжними дорученнями №8 від 12.11.2021, №9 від 15.11.2021, №12 від 17.11.2021, №13 від 18.11.2021, №14 від 22.11.2021, №15 від 24.11.2021, №16 від 25.11.2021, №17 від 26.11.2021, №18 від 29.11.2021, №19 від 29.11.2021, №21 від 30.11.2021, №23 від 02.12.2021, від 03.12.2021, №26 від 08.12.2021, №29 від 09.12.2021, №32 від 10.12.2021, №31 від 10.12.2021, №30 від 10.12.2021, №33 від 13.12.2021, №35 від 15.12.2021 /Т.15, арк.спр.92-111/, №1 від 04.01.2022, №3 від 06.01.2022, №4 від 10.01.2022, №6 від 12.01.2022, №7 від 14.01.2022, №8 від 14.01.2022, №9 від 17.01.2022, №10 від 18.01.2022, №11 від 20.01.2022, №13 від 21.01.2022, №14 від 21.01.2022 /Т.1, арк.спр.142-147, Т.17, арк.спр.63-68, Т.19, арк.спр.167-172/ ТОВ «Речстиль» здійснено перерахування коштів на користь ДМС України з призначенням платежів: «попередня оплата за митне оформлення. Без ПДВ».

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (п. 187.8 ст. 187 ПК України).

Представник позивача пояснила, що відповідно до договору між позивачем та ТОВ «Бегемотік» від 20.08.2021 комісіонер (ТОВ «Бегемотік») бере на себе зобов`язання від свого імені та за рахунок комітента (ТОВ «Речстиль»), зокрема, здійснювати всі необхідні платежі для митного оформлення товару.

Згідно з контрактом з Beijing Tagmark Import And Export Co. Ltd від 20.08.2021, продавець поставить покупцю ТОВ «Бегемотік» продукцію з в асортименті, у кількості й за цінами, що зазначені в Інвойсі до кожної партії товару, які є невід`ємною частиною контракту, а покупець одержить і оплатить товар, відповідно до умов контракту.

Відповідно до приписів ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові зобов`язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду (п. 201.12 ст. 201 ПК України).

При цьому, у консультації від 14.12.2018 за №5241/6/99-99-15-03-02-15/ІПК роз`яснено: якщо згідно з договором комісії комісіонер за рахунок комітента придбаває у нерезидента товари та при їх розмитненні здійснює сплату ПДВ до бюджету, то право на віднесення суми ПДВ до податкового кредиту має лише власник таких товарів комітент на підставі митної декларації, в якій він має бути вказаний як одержувач (власник) товару.

Водночас суми ПДВ, сплату яких до бюджету здійснив комісіонер за рахунок комітента, враховуються для комітента при обрахунку показників формули, визначеної п. 200№.3 ПК України, відповідно до якої розраховується сума ПДВ, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.

Тобто, у разі здійснення придбання товару у нерезидента через комісіонера, імпортером є комітент. І саме він отримує право на ПК та реєстраційний ліміт зі сплаченої на митницю суми ПДВ.

Отже, оскільки товар ввезено на митну територію України та сплата відповідних митних платежів відповідачем не оспорювалася, через комісіонера, згідно з ВМД імпортером є ТОВ «Речстиль», то саме ТОВ «Речстиль» має право на віднесення суми ПДВ до податкового кредиту як власник таких товарів комітент на підставі митних декларацій.

За таких обставин, безпідставне включення до складу податкового кредиту з ПДВ у сумі 8793688,00 грн., зокрема за жовтень 2021 року у сумі 8316806,00 грн., за листопад 2021 року 170897,00 грн., за грудень 2021 року у сумі 305985,00 грн., що в подальшому вплинуло на формування показників у р. 16.2 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» Декларації з ПДВ за січень 2022 року, спростовано в ході судового розгляду.

Стосовно господарських операцій між ТОВ «Речстиль» та ТОВ «Опт-Фортуна» судом встановлено таке.

Висновок контролюючого органу про завищення від`ємного значення з ПДВ сформований також у зв`язку із виявленням неправомірного факту коригування ТОВ «Речстиль» податкового зобов`язання з ПДВ, в зв`язку з поверненням товару від ТОВ «Опт-Фортуна», діяльність якого містить ознаки фіктивності.

Так, між ТОВ «Речстиль» (постачальник) та ТОВ «Опт-Фортуна» (покупець) укладено договір поставки №28/10-1 від 28.10.2021 /Т.22, арк.спр.72-74/, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар промтовари, а покупець прийняти його і оплатити на умовах цього договору.

Всі розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника згідно з виставленим ним рахунком. Датою оплати вважається день зарахування покупцем коштів на рахунок постачальника. Датою поставки товару вважається дата підписання накладної представником покупця в момент передачі постачальником товару в місці поставки.

Якість товару, що поставляється продавцем повинна відповідати діючим державним стандартам.

Кількість товару, що поставляється за цим договором вказується у накладних. Ціна на поставлений товар вказується у накладних.

На підтвердження операцій за цим договором до матеріалів справи надано копії видаткових накладних, а також накладних на повернення /Т.15, арк.спр.19-91, Т.22, арк.спр.75-120/.

Також, до матеріалів справи надано копії актів контрольної перевірки інвентаризації цінностей, інвентаризаційних описів, наказу про проведення інвентаризації /Т.3, арк.спр.32-60/.

Пунктом 192.1 ст. 192 ПК України передбачено необхідність коригування сум податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача шляхом складання розрахунку коригування до податкової накладної, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи, зокрема, повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг. Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зокрема, підп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України, визначено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Відповідно до поданої податкової декларації з ПДВ за січень 2022 року ТОВ «Речстиль» ПДВ згідно зі складеними у січні 2022 року розрахунками коригування до податкових накладних за листопад 2021 року відображено у р. 7 «Коригування податкових зобов`язань» Декларацій з ПДВ за січень 2022 року у сумі «- (мінус) 2121871,00 грн.».

Вказане коригування мало місце, як пояснила представник позивача, у зв`язку з поверненням усієї партії товару позивачу, що підтверджується вищевказаними документами.

Стосовно зауважень контролюючого органу до представлених видаткових накладних, суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Необхідно зазначити, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Крім того, не є свідченням нереальності господарських операцій відсутність деталізації їх опису в первинних документах.

Подібні висновки міститься в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №804/939/16, від 26.06.2018 у справі № 826/3006/14, від 27.11.2018 у справі №826/11629/16, від 12.04.2019 у справі №821/474/16, від 25.02.2020 у справі №826/4914/16.

Суд зазначає, що всі представлені позивачем документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами.

Податковий орган безпідставно посилається на отриману податкову інформацію щодо порушення контрагентами позивача норм податкового законодавства.

Так, законодавство передбачає можливість використання податковим органом інформаційних баз контролюючих органів з метою виконання покладених на останніх функцій та завдань. Разом з тим, наявна у інформаційних базах ДПС інформація не може в розумінні процесуального закону бути доказом стосовно реальності або нереальності господарських операцій.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №804/1984/16.

Сумнівність господарських операцій позивача обґрунтована податковим органом виключно інформацією, викладеною в інформаційних базах даних податкового органу не може слугувати підтвердженням нереальності господарської операції, оскільки така інформація містить лише загальну оцінку господарської діяльності контрагентів позивача та їх постачальників (покупців), без оцінки їх спільної діяльності, зокрема, щодо реальності здійснення досліджуваних господарських операцій.

Перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає дотримання «справедливого балансу» між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Після проведення відповідної оцінки, Європейський суд з прав людини визнав, що «справедливий баланс» не дотримується, коли платника ПДВ позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування при відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, або доказів того, що йому було відомо/повинно було бути відомо про таку діяльність його постачальників. Відповідно, Суд констатував факт порушення статті 1 Протоколу №1, якою гарантується право на мирне володіння майном. Право на податковий кредит фактично прирівнюється до права власності на майно платника податків, відшкодування якого останній правомірно очікує від податкового органу.

Таким чином, недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак в порушення вимог чинного законодавства, податковим органом таких доказів не наведено, а реальність виконання господарських операцій, на підставі яких підприємством сформовано податковий кредит, не спростовано.

Не подано ГУ ДПС у Львівській області і належних доказів на підтвердження недобросовісності ТОВ «Речстиль» як платника податку, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ «Речстиль» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних поставок ТОВ «Речстиль» та його контрагент був належним чином зареєстрованим як юридична особа та платником податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Щодо внесення ТОВ «Опт-Фортуна»» до переліку ризикових платників податку, суд зазначає, що рішення про відповідність/невідповідність платника критеріям ризиковості приймається комісією регіонального рівня при відповідності хоча б одному з 8-ми критеріїв (абз. 2 і 3 п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165).

Рішення ж про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі комісія регіонального рівня приймає в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства (п. 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 № 520).

Отже, включення платника податків до переліку ризикових платників податку не свідчить про нереальність здійснених ним господарських операцій та само по собі не спростовує наданої таким платником податків інформації щодо такої діяльності, як і не має прямим наслідком відмову в реєстрації чи скасування реєстрації податкових накладних складених зазначеним суб`єктом.

Наслідки подібного роду створює лише рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

В даному ж конкретному випадку доказів того, що за спірними операціями прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних відповідачем не надано

Крім того, в акті перевірки зафіксовано, що в ході проведення перевірки директору ТОВ «Речстиль» надано листа від 04.07.2022 №1/6/13-01-07-04-17 «Про надання документів». Позивачем не надано до перевірки договорів, укладених з ТОВ «Логістика ЮА», ТОВ «Бегемотік» про надання брокерських послуг, платіжних доручень, які б підтверджували здійснення оплати для ТОВ «Логістика ЮА» та ТОВ «Бегемотік» за надані послуги у жовтні-листопаді 2021 року, актів прийому-передачі виконаних робіт/наданих послуг, про що складено акт надання документів у неповному обсязі від 06.07.2022.

Згідно з листом від 07.07.2022 за №11840/413-01-07-04-17 «Про надання документів, ГУ ДПС у Львівській області зобов`язало керівника ТОВ «Речстиль» надати для проведення перевірки документи, що стосуються діяльності підприємства за період, який підлягає перевірці, а саме: установчі документи, штатний розпис підприємства; відомості про наявність власних, орендованих, переданих у користування транспортних засобів, земельних ділянок, складських, офісних виробничих приміщень за відповідний період; договори, контракти, акти приймання-передачі, прихідних та розхідних накладних, ВМД, CMR, рахунки, товарно-транспортні документи; акти виконаних робіт (наданих послуг), акти списання ТМЦ, акти приймання-передачі ТМЦ; платіжні доручення, банківські виписки, інші платіжні документи; головні книги, оборотно-сальдові відомості, журнали-ордери, картки рахунків, аналізи рахунків по всіх бухгалтерських рахунках, задіяних у бухгалтерському обліку підприємства, з врахуванням існуючих субрахунків; інші наявні документи за період діяльності підприємства, який підлягає перевірці /Т.20, арк.спр.195-196/.

Як вказав відповідач, відповідні документи до перевірки не надано, у зв`язку з чим контролюючим органом застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 1020,00 грн.

Представник позивача пояснила, що відповідні запити не були конкретизованими, а тому позивач надав ті документи, які вважав достатніми для відображення змісту господарських операцій, внаслідок яких сформовано податкове зобов`язання та податковий кредит з ПДВ, а надалі сформовано суму бюджетного відшкодування з ПДВ та від`ємне значення, що зараховується до складу наступного звітного (податкового) періоду.

Статтею 44 ПК України передбачені вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до абз. 2 п. 44.6 ст. 44 ПК України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов`язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.

Згідно з п. 86.8. ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, за змістом ст. 1 Закону №996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Суд зазначає, що недоліки в оформленні документів за своєю суттю не спростовують вчинені між сторонами господарські операції, а тому такі недоліки самі по собі не нівелюють наслідків цих господарських операцій.

04.03.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №0440/5658/18 вказав на те, що обставина порушення платником податків обов`язку, встановленого п. 85.2 ст. 85 ПК України, щодо надання після початку перевірки всіх документів, які належать або пов`язані з предметом перевірки, не означає, що такий платник не має права додатково їх надати після спливу 90-денного строку, але до прийняття відповідного рішення, й, при цьому, не звільняє контролюючий орган від обов`язку врахувати такі документи, та, за наявності передбачених п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України підстав, призначити додаткову позапланову перевірку.

Верховний Суд також зауважує, що неможливість платника в силу об`єктивних обставин надати певні документи контролюючому органу безпосередньо до перевірки не свідчить про невиконання ним обов`язку, встановленого п.п. 16.1.5, 16.1.7 п. 16.1 ст. 16 ПК України, а також обумовлює здійснення відповідачем певних дій з метою отримання таких документів.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №805/1690/16-а.

Згідно з приписами п. 121.1 ст. 121 ПК України, яким передбачено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Суд у контексті цих правовідносин зазначає, що до матеріалів справи не представлено лист від 04.07.2022 та акт про часткове надання документів, а надано лише лист від 07.07.2022 (позивачем), як стверджує контролюючий орган, повторний, який, з позиції суду, містить загальні формулювання, без конкретизації документів, які не надано вперше.

За таких обставин, суд не установив, які саме документи витребовував контролюючий орган під час перевірки та які з них не надано платником.

Недоведеність податкового правопорушення обумовлює безпідставність застосування штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

У контексті спірних правовідносин особливу увагу суд звертає на те, що усі податкові накладні, за якими сформовано показники податкової звітності та надалі мали вплив на визначення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, а також від`ємного значення з ПДВ, що включається до складу наступного звітного (податкового) періоду є зареєстрованими належним чином в ЄРПН, що не заперечувалося відповідачем та не спростовано в ході судового розгляду.

При реєстрації податкової накладної контролюючий орган здійснює масштабну перевірку. Якщо контролюючий орган в ході перевірки не знаходить порушень і податкова накладна не відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків господарської операції та оцінки ступеня ризиків платника податків, в такому випадку податкова накладна приймається до реєстрації та реєструється, а платнику податків надсилається засобами електронного зв`язку підтвердження про реєстрацію - квитанція.

Платник податків, якому надіслано квитанцію, як підтвердження реєстрації податкової накладної, фактично пройшов перевірку законності формування податкового зобов`язання ним, як продавцем, та законність формування податкового кредиту його контрагентом-покупцем, який зазначений у зареєстрованій податковій накладній, а отже, неможливо припускати, що має місце незаконність дій або підміна номенклатури у платника податків, якого контролюючий орган вже перевірив та підтвердив законність цієї дії.

Підсумовуючи викладене у сукупності, суд констатує таке:

-відсутній факт заниження підприємством податкового зобов`язання з ПДВ по взаєморозрахунках з ТОВ «Атоммонтжсервіс» за січень 2022 року на суму ПДВ 964426,00 грн.;

-в ході судового розгляду не спростовано правомірність та не підтверджено безпідставність формування показника у р. 7 «Коригування податкових зобов`язань» Декларацій з ПДВ за січень 2022 року в частині заниження на суму 2121871,00 грн.;

-підстави для застосування штрафної (фінансової) санкції через завищення бюджетного відшкодування на 3089875,00 грн. відсутні.

-позивачем не допущено завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявлену за рахунок платника у банку за січень 2022 року на суму 3578,00 грн.;

-позивачем не допущено завищення віл`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 8798588,00 грн.;

-податкова накладна внаслідок господарських операцій між ТОВ «Речстиль» та ТОВ «Атоммонтажсервіс» зареєстрована в ЄРПН.

За таких обставин, зафіксовані в акті перевірки від 19.07.2022 порушення ТОВ «Речстиль» вимог:

1.п. 185.1 ст. 185 п. 187.1 ст. 187, п. 188, п. 192.1 ст. 192, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством завищено суму податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за січень 2022 року у сумі 3089875,00 грн.;

2.п. 187.8 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результат чого підприємством завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за січень 2022 року у сумі 8798588,00 грн.;

3.п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підприємством не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну за січень 2022 року у сумі ПДВ 964426,00 грн.;

4.п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України підприємством до перевірки не у повному обсязі надано документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки,

спростовано повністю та не доведено в ході судового розгляду.

Таким чином, прийняті на підставі актів перевірки ТОВ «Речстиль» від 19.07.2021 податкові повідомлення-рішення від 09.08.2022 не відповідають критеріям правомірності, визначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, є протиправними та такі слід скасувати.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Речстиль» (код ЄДРПОУ 44321120) за січень 2022 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до підп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.12 ст. 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення. У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Згідно з п. 200.13 ст. 200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Відповідно до п. 200.15 ст. 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 року №26 встановлено, що формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства (п. 3 Порядку).

Відповідно до п. 4 Порядку орган ДФС вносить до Реєстру певні дані: дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); - суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; - дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; - дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; - дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; - дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; - суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно з п. 6 Порядку повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру.

Отже, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків.

При цьому, передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.

Суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування належних позивачу, задля забезпечення доступу органу, що здійснює казначейське обслуговування для подальшого її виконання.

Таким чином, метою відновлення прав позивача в повному обсязі позовні вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, позивачем за березень та квітень 2021 року у відповідних розмірах, підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та безпідставність податкових повідомлень-рішень. Отже, позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача слід стягнути удові витрати у виді судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 294, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області №5134/13-01-07-04 від 09.08.2022.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області №5135/13-01-07-04 від 09.08.2022.

4.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області №5136/13-01-07-04 від 09.08.2022.

5.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області №5137/13-01-07-04 від 09.08.2022.

6.Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; ЄДРПОУ ВП 43968090) внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Речстиль» (79035, м. Львів, вул. Півколо, 14; ЄДРПОУ: 44321120) за січень 2022 року.

7.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Речстиль» (79035, м. Львів, вул. Півколо, 14; ЄДРПОУ: 44321120) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; ЄДРПОУ ВП 43968090) судові витрати у виді судового збору в сумі 18835 (вісімнадцять тисяч вісімсот тридцять п`ять) грн. 53 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.07.2023.

СуддяКравців О.Р.