Ухвала

від 31.07.2023 по справі 520/19771/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

31 липня 2023 р. справа № 520/19771/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Олексій Котеньов, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 3983495) про визнання протиправними та скасування наказів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 27 липня 2022 року № 15-дс/вс «Про притягнення до дисциплінарно відповідальності», який прийнято стосовно ОСОБА_1 , який займає посаду державної служби начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Харківській області;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 29 червня 2023 року № 25-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ».

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст.171 КАС України, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України, а саме із порушенням строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.121 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з ч.1 ст.122 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

У позовній заяві позивач просить суд поновити строки звернення до суду (за заявленими в позові обставинами та документами) щодо визнання протиправними та скасування Наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 27 липня 2022 року № 15-дс/вс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» стосовно ОСОБА_1 , про що ухвалити ухвалу.

Позивач зазначає, що він не пам`ятає, за яких обставин до нього було застосовано дисциплінарне стягнення у 2022 році, а тому він звернувся до керівника ГУ ДПС у Харківській області з відповідною заявою про ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження, за яким прийнято наказ від 27 липня 2022 року № 15-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності». Листом від 38541/6/20-40-11-22 від 19.07.2023 з боку в.о. начальника Гладченка В. позивача повідомлено, що він 21.07.2023 о 10:00 год. може прибути на таке ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи, але фактично 21 червня 2023 року відмовлено у наданні можливості такого ознайомлення та зняття копій таких матеріалів, про що позивачем зроблено на такому листі запис.

Позивач наполягає, що він не пам`ятає, щоб він з таким наказом ознайомлювався, і що б до нього його було застосовано та реалізовано встановленим законом порядком таке дисциплінарне стягнення, а тому звертається до суду з клопотанням про поновленню строку на його оскарження.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду у справі №813/3756/17, відповідно до якої встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У пункті 36 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Європейський суд) від 04.12.1995 у справі «Белле проти Франції» (Bellet v. France) ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання іншого, не менш важливого принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.

Поряд із цим, ЄСПЛ звертав увагу на те, що "застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірною гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява №35787/03, п. 29, від 26.07.2007)".

Колегія суддів Верховного Суду у справі №813/3756/17 зробила висновок, що порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.

Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Так, позивач зазначає, що він не пам`ятає про обставини прийняття наказу від 27 липня 2022 року № 15-дс/вс, утім, до матеріалів позову позивачем додано копію оскаржуваного наказу із відміткою про ознайомлення та отримання копії наказу позивачем 28.07.2022.

Відтак, суд вважає неприйнятними посилання позивача як на поважну причину пропуску строку звернення до суду щодо оскарження цього наказу на обставини про те, що у липні 2023 року його не ознайомлено з матеріалами дисциплінарної справи, а також те, що позивач ніби-то не пам`ятає про обставини притягнення його до дисциплінарної відповідальності, оскільки в матеріалах справи наявний доказ про ознайомлення позивача з наказом та отримання його копії.

При цьому суд зважає на той факт, що позивач є державним службовцем п`ятого рангу, займає посаду протягом тривалого часу та відповідно до приписів Закону України "Про державну службу" має володіти інформацією про наслідки винесення такого наказу.

З урахуванням вищевикладеного суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду щодо оскарження наказу від 27 липня 2022 року № 15-дс/вс.

Для усунення вказаних вище недоліків позову позивачу необхідно надати до суду заяву про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням інших (за наявності) причин із необхідними доказами їх поважності.

Згідно з ч.3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684 гривень.

Згідно з ч.3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позов подано через систему "Електронний суд", предметом позову у даній справі є дві позовні вимоги немайнового характеру, сума судового збору становить 2147,20 грн, доказів сплати судового збору до суду не надано.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ v. POLAND" № 28249/95).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду документ, що підтверджує сплату судового збору у повному обсязі (за позовні вимоги щодо оскарження двох наказів), сплативши 2147,20 грн судового збору на платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: Отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача - UA678999980313141206084020661, Код класифікації доходів бюджету - 22030101, Призначення платежу*;101;

---

, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ позивача), Харківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.2 ст.293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

На підставі викладеного керуючись ст.ст.160, 161, 169, 256, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду щодо оскарження наказу від 27 липня 2022 року № 15-дс/вс, зазначених у позові.

Позовну заяву - залишити без руху.

Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання копії ухвали.

Повідомити позивача про необхідність виправлення зазначених недоліків адміністративної позовної заяви у строк десять днів з моменту отримання копії ухвали та роз`яснити, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Олексій Котеньов