Ухвала

від 06.07.2023 по справі 523/2843/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/986/23

Справа № 523/2843/23, 1-кс/523/583/23

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючий - суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

представника власника майна - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 17.02.2023 року про арешт майна в кримінальному провадженні №12022162490000626 від 29.07.2022 року,

установив

Зміст оскаржуваного судового рішення

Ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_8 про арешт майна в кримінальному провадженні в кримінальному провадженні №12022162490000626 від 29.07.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та на підставі п.3 ч.2 ст.167 та ч.1, ч.3 ст.170 КПК України, з метою збереження предмету злочину, накладено арешт на:

-автомобіль «Hyundai Grandeur HG» VIN-код: НОМЕР_1 , д/н НОМЕР_2 ;

-автомобіль «Renault Samsung New SM5 Platinum» VIN-код: НОМЕР_3 , д/н НОМЕР_4 ;

-автомобіль «Renault Samsung New SM6» VIN-код: НОМЕР_5 , д/н НОМЕР_6 ;

-автомобіль «Ssangyong korando C» VIN-код: НОМЕР_7 , д/н АМ НОМЕР_8 .

Зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_7 звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу в частині накладення арешту на автомобіль «Ssangyong korando C» VIN-код: НОМЕР_7 , д/н АМ НОМЕР_8 .

Апелянт посилається на те, що арешт на автомобіль накладено безпідставно, оскільки він не має доказового значення в кримінальному провадженні та не є речовим доказом у даному провадженні. Апелянт вважає, що обставини зазначені в ухвалі слідчого судді є цивільно-правовими відносинами, а накладений арешт свідчить про порушення його права власності.

Одночасно з апеляційною скаргою ОСОБА_7 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.

Позиції учасників апеляційного розгляду

Прокурор, будучи належним чином повідомлений про дату та час апеляційного розгляду, в судове засідання апеляційного суду не з`явився, а тому за згодою учасників провадження, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає за можливе провести судове засідання без участі прокурора.

Заслухавши суддю-доповідача, представника власників майна адвоката ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Щодо клопотання ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів дійшла до таких висновків.

Відповідно до положень ст. 395 КПК, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно матеріалів судового провадження та оскарженої ухвали вбачається, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно розглянуто без участі власників/володільців майна, після постановлення ухвали 17.02.2023 року її копія нікому не вручалась та не направлялась.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 вказує, що про існування ухвали слідчого судді від 17.02.2023 року він дізнався лише 24.05.2023 року, матеріали судового провадження на спростування вказаних доводів інформації не містять.

26.05.2023 року ОСОБА_7 надіслав засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу, відповідно до трекінгу поштових відправлень.

З матеріалів провадження вбачається, що оскаржувана ухвала була постановлена без участі власника майна, копія не була йому вручена або надіслана поштою, а тому апеляційний суд дійшов висновку що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді не пропущений.

Щодо доводів апеляційної скарги по суті

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до пунктів 1, 2, 5 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Перевіривши доводи апеляційної скарги про необґрунтованість рішення слідчого судді та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, апеляційний суд дійшов висновку, що вказані вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про арешт майна, слідчим суддею виконані належним чином.

Згідно з положеннями ч. 1-3 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Положення даної норми КПК України узгоджуються зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Крім того, частиною 3 ст.132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, в тому числі, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Як убачається з матеріалів судової справи СВ ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №12022162490000626 від 30.07.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

З обставин викладених у клопотанні вбачається, що в період з 22.02.2022 року по 16.06.2022 року невстановлені особи, шахрайським шляхом заволоділи майном ПП «Альянс Кар» (код ЄДРПОУ 43319565), що завдало значної шкоди.

05.10.2022 року допитано в якості потерпілого директора ПП «Альянс Кар» ОСОБА_9 , яка пояснила, що в період з 11.06.2021 року по 13.07.2021 року підприємством було придбано транспортні засоби на аукціоні «Autowini inc» (Південна Корея), згідно контрактів та інвойсів до них, а саме: автомобіль «Hyundai Grandeur HG» VIN-код: НОМЕР_1 (був придбаний 11.06.2021 року згідно контракту 0118 від 11.06.2021 року та інвойсу по якому були сплачені грошові кошти в сумі 3400 доларів США); автомобіль «Renault Samsung New SM5 Platinum» VIN-код: НОМЕР_3 (був придбаний 06.07.2021 року згідно контракту 0118 від 02.07.2021 року та інвойсу по якому були сплачені грошові кошти в сумі 1489 доларів США); автомобіль «Renault Samsung New SM6» VIN-код: НОМЕР_5 (був придбаний 29.06.2021 року згідно контракту 0120 від 25.06.2021 року та інвойсу по якому були сплачені грошові кошти в сумі 2125 доларів США); автомобіль «Ssangyong korando C» VIN-код: НОМЕР_7 (був придбаний 13.07.2021 року згідно контракту 0118 від 09.07.2021 року та інвойсу по якому були сплачені грошові кошти в сумі 2065 доларів США).

Згідно клопотання підтвердженням того, що підприємством були сплачені кошти за вищевказані автомобілі, є виписки із електронної системи «Swift» банку «Січ», копії яких долучено до матеріалів кримінального провадження.

22.02.2022 року вказані транспортні засоби повинні були прибути з Північної Кореї до м. Чорноморськ Одеської області. По коносаменту (документ щодо перевезення по морю) транспортні засоби повинні були прибути на ордерного отримувача ТОВ «ІМТЕХТРЕЙД», яке має повноваження на отримання товару. В свою чергу, ТОВ «ІМТЕХТРЕЙД» повинно було отримати вищевказані автомобілі, здійснити їх попереднє митне оформлення (транзит 81) та транспортувати до митного складу в м. Житомир для передачі ПП «Альянс Кар».

24.02.2022 року через введений на території України військовий стан, представникам ПП «Альянс Кар» не вдалось з`ясувати чи прибули автомобілі в Україну.

В подальшому, ПП «Альянс Кар» з`ясувало, що судно з придбаними транспортними засобами прибуло до порту м. Чорноморськ, однак їх отримувачем було не ТОВ «ІМТЕХТРЕЙД», а ТОВ «ВЕДАНТА-ІМПОРТ» (ЄДРПОУ 40610900), яке через менеджера аукціону «Autowini inc» здійснило заміну коносаментів, а також підробку інших необхідних документів, що дало змогу отримати контейнер з транспортними засобами у порту м. Чорноморськ.

На запит, з Одеської митниці отримано відомості, що вищевказані транспортні засоби були розмитнені на осіб, а саме: автомобіль «Hyundai Grandeur HG» VIN-код: НОМЕР_1 , розмитнений на ОСОБА_10 ; автомобіль «Renault Samsung New SM5 Platinum» VIN-код: НОМЕР_3 , розмитнений на ОСОБА_11 ; автомобіль «Renault Samsung New SM6» VIN-код: НОМЕР_5 , розмитнений на ОСОБА_12 ; автомобіль «Ssangyong korando C» VIN-код: НОМЕР_7 , розмитнений на ОСОБА_7 .

Згідно з відповіді з РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області, вказані транспортні засоби були поставлені на облік та зареєстровані за особами: автомобіль «Hyundai Grandeur HG» VIN-код: НОМЕР_1 , зареєстрований 18.07.2022 року за ОСОБА_10 , д/н НОМЕР_2 ; автомобіль «Renault Samsung New SM5 Platinum» VIN-код: НОМЕР_3 , зареєстрований 19.07.2022 року за ОСОБА_11 та 03.01.2023 року перереєстрований на нового власника ОСОБА_13 , д/н НОМЕР_4 ; автомобіль «Renault Samsung New SM6» VIN-код: НОМЕР_5 , зареєстрований 13.01.2023 року за ОСОБА_12 , д/н НОМЕР_6 ; автомобіль «Ssangyong korando C» VIN-код: НОМЕР_7 , зареєстрований 19.05.2022 року за ОСОБА_7 , д/н НОМЕР_8 .

Постановою старшого слідчого СВ ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_14 від 27.01.2023 року вищевказані автомобілі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні (а.п.116-118).

Прокурор Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_8 звернулась до слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси з клопотанням від 15.02.2023 року про накладення арешту на зазначені транспортні засоби.

Клопотання прокурора мотивоване тим, що у кримінальному провадженні виникла необхідність в накладенні арешту на вказані в клопотанні автомобілі, оскільки вони мають ознаки ст.98 КПК, є речовими доказами у кримінальному провадженні, а не застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до відчуження будь-яким чином вказаного майна та втрати речових доказів. Крім того, прокурор в клопотанні вказує, що наразі місцезнаходження вказаних транспортних засобів не встановлено, а тому існує ризик їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування та передачі.

17.02.2023 року слідчим суддею Суворовського районного суду м. Одеси постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на автомобіль «Hyundai Grandeur HG» VIN-код: НОМЕР_1 , д/н НОМЕР_2 ; автомобіль «Renault Samsung New SM5 Platinum» VIN-код: НОМЕР_3 , д/н НОМЕР_4 ; автомобіль «Renault Samsung New SM6» VIN-код: НОМЕР_5 , д/н НОМЕР_6 ; а також автомобіль «Ssangyong korando C» VIN-код: НОМЕР_7 , д/н АМ НОМЕР_8 .

Прийняте рішення слідчий суддя мотивував тим, що існує сукупність підстав вважати, що вказані в клопотанні прокурора автомобілі є предметом злочину, відповідають критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, оскільки є речовими доказами у кримінальному провадженні, та на підставі п.3 ч.2 ст.167, ч.1, ч.3 ст.170 КПК України дійшов до висновку про необхідність в накладенні арешту на майно.

Приймаючи до уваги, оскарження апелянтом ОСОБА_7 ухвали слідчого судді в частині накладення арешту на автомобіль «Ssangyong korando C» VIN-код: НОМЕР_7 , д/н АМ НОМЕР_8 , апеляційний суд переглядає ухвалу слідчого судді за апеляційними доводами апелянта лише в частині правомірності накладення арешту на вказаний автомобіль.

Перевіривши матеріали судового провадження, доводи апеляційної скарги та долучені до неї документи в цій частині, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги апелянта, з огляду на таке.

Перевіривши ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на автомобіль «Ssangyong korando C» VIN-код: НОМЕР_7 , д/н АМ НОМЕР_8 , колегією суддів встановлено, що клопотання прокурора та обставини, на які посилається останній, як на обґрунтування необхідності накладення арешту на вказаний автомобіль, фактично відповідає вимогам ст.171 КПК та узгоджується з положеннями ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

При розгляді клопотання прокурора, слідчий суддя, пославшись на вимоги ст.ст.167, 170 КПК України, задовольнив клопотання та наклав арешт на майно, зазначивши про те, що воно є предметом злочину та відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками слідчого судді та вважає, що вказаний в клопотанні прокурора автомобіль «Ssangyong korando C» VIN-код: НОМЕР_7 , д/н АМ НОМЕР_8 , відповідає критеріям визначеним ст.98 КПК України, а тому в даному кримінальному проваджені з правовою кваліфікацією за ч.2 ст.190 КК України може бути речовим доказом та потребує детального дослідження в ході досудового розслідування.

Доводи апелянта про те, що слідчий суддя помилково визнав майно речовим доказом, оскільки воно, на його думку, не має властивостей передбачених ст.98 КПК, та прокурором ніби не надано копії постанови про визнання автомобілю речовим доказом, колегія суддів визнає неспроможними та такими, що спростовуються наявною в матеріалах судового провадження постановою слідчого від 27.01.2023 року про визнання автомобіля речовим доказом (а.п. 116-118).

Твердження апелянта про те, що арештоване майно не підпадає під жодну з підстав, що допускала б арешт майна, перелік яких визначений у ч.1 ст.170 КПК, колегія суддів визнає безпідставними, оскільки спростовуються обґрунтуванням клопотання прокурора та ухвалою слідчого судді.

Посилання апелянта на те, що обставини зазначені в ухвалі ніби є цивільно-правовими відносинами, що склалися між ОСОБА_9 та ОСОБА_15 , а він лише придбав автомобіль у останнього, колегія суддів визнає непереконливими.

Апеляційний суд звертає увагу, що всі обставини кримінального провадження, доведеність факту події злочину, з наявністю всіх його складових елементів, чи його не доведення, має бути перевірена в ході подальшого досудового розслідування кримінального провадження, з урахуванням всіх доказів в їх сукупності.

Колегія суддів звертає увагу, що на даній стадії кримінального провадження ні слідчим суддею, ні судом апеляційної інстанції не дається оцінка допустимості та належності доказів для визнання винуватості осіб, підозру ще нікому не пред`явлено, а лише вирішується питання про правомірність накладення арешту на майно.

Колегія суддів критично відноситься до тверджень апелянта про те, що подання заяви про скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_9 свідчить нібито про намагання вимоги у нього грошових коштів, оскільки вказані доводи не підтверджені доказами та не спростовують висновків слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту на майно.

Підстав сумніватися в розумності та співрозмірності обмеження права власності/володіння на вказаний автомобіль завданням кримінального провадження колегія суддів на даній стадії досудового розслідування не вбачає. Можливість настання надмірно тяжких наслідків арешту майна для власника/володільця, апеляційним судом також не встановлено та апелянтом не доведено.

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що питання про доцільність подальшого арешту на вказаний автомобіль буде перевірено на стадії досудового розслідування на протязі нетривалого часу, про що має бути постановлено відповідне процесуальне рішення, а власник, володілець цього майна або його представник, вправі звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст.174 КПК України, у разі нівелювання подальших підстав для подальшого арешту майна.

Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд дійшов до висновку, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК, наклав арешт на вказаний автомобіль «Ssangyong korando C» VIN-код: НОМЕР_7 , д/н АМ НОМЕР_8 , що буде слугувати меті забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для власника/володільця та забезпечив своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності/володіння завданням кримінального провадження, а тому вимоги апелянта щодо незаконності та необґрунтованості оскарженої ухвали, слід визнати непереконливими.

Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.407 КПК, згідно з якими апеляційний суд, за наслідками апеляційного розгляду має право залишити ухвалу слідчого судді без змін, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст.ст. 167, 170-173, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 17.02.2023 року про арешт майна в кримінальному провадженні №12022162490000626 від 29.07.2022 року, -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4