Рішення

від 29.05.2023 по справі 355/1534/22

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/1534/22

Провадження № 2/366/267/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 травня 2023 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючого-судді Ткаченка Ю.В., за участю секретаря судових засідань - Морозовій Я.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків Київської області, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Київського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

05 квітня 2023 року за підсудністю з Вишгородського районного суду Київської області до Іванківського районного суду Київської області надійшла позовна заява Київського обласного центру зайнятості (далі Позивач) до ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своєї заяви, позивач посилається на те, що в період з 07.02.2020 року по 11.08.2020 року ОСОБА_1 перебував на обліку в Іванківській районній філії Київського обласного центру зайнятості.

Відповідачу на підставі наданих відомостей та поданих документів була призначена виплата допомоги по безробіттю.

На підставі п. 14 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення», центром зайнятості здійснений обмін інформацією з Пенсійним Фондом України, в результаті якого встановлений факт перебування Відповідача у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕВОЛЮТ» (ЄДРПОУ 43628795), під час перебування на обліку в центрі зайнятості в статусі безробітного.

У п. 18 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи, відповідно до покладених на них завдань, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників. Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення», п. п. 2, З Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 № 60/62, Постанови правління Пенсійного фонду України 13.02.2009 № 7-1, розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов`язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

В результаті проведення розслідування даного страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, Іванківською філією КОЦЗ було складено Акт розслідування страхових випадків від 10.08.2020 року № 41, в якому зазначено, що Відповідач перебував у трудових відносинах з ТОВ «ЕВОЛЮТ» з 21.05.2020.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником та керівником ТОВ «ЕВОЛЮТ» з 21.05.2020 року є Відповідач.

У відповідності до п. 1 ч. 4 Закону України «Про зайнятість населення» під час перебування на обліку, Відповідач, як безробітний, належав до зайнятого населення. В даному випадку, Відповідачем було порушено п. 4 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення», що встановлює обов`язок безробітного інформувати кар`єрного радника, протягом трьох робочих днів про обставини, які є підставою для припинення реєстрації, визначені у ч. 1 ст. 45 цього Закону, а саме про факт виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг).

Частинами 2, 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані у встановленому порядку, як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до розрахунку, сума заборгованості неправомірно отриманих Відповідачем допомоги по безробіттю складає 12 483,74 грн. з період з 07.02.2020 року по 10.08.2020 рік.

У зв`язку з встановленим фактом та з метою досудового врегулювання спору, відповідачу була надіслана претензія від 10.08.2020, відповідно до якої відповідачу запропоновано перерахувати в п`ятнадцяти денний термін заборгованість у сумі 12 483,74 грн. на рахунок Київського обласного центру зайнятості.

Однак вказана сума ОСОБА_1 у добровільному порядку не сплачена.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача на користь Київського обласного центру зайнятості неправомірно отриману допомогу по безробіттю в сумі 12 483, 74 грн. та судовий збір в сумі 2481 грн 00 коп.

Ухвалою суду від 06 квітня 2023 року було ухвалено прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження в справі та призначити до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 01 травня 2023 року на 10 год. 15 хв., яке в подальшому було відкладено на 29 травня 2023 року на 09 год. 15 хв. в зв`язку з неявкою відповідача /а.с. 48-49, 51/.

У судове засідання сторони не з`явилися, про розгляд справи судом повідомлені.

Представник позивача Кравченко Ю. звернулася до суду із заявою про розгляд справи без участі представника центру, позовні вимоги підтримують.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України на офіційному веб-сайті судової влади України було розміщено оголошення.

Враховуючи вимоги частини 11 статті 128 ЦПК України «з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Однак, ОСОБА_1 відзив не надіслав.

Враховуючи те, що відзиву відповідачем до суду подано не було, клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні з викликом від жодної із сторони не надходило, сторони в поданій позовній заяві просили розглянути справу за їх відсутності, позивач позовні вимоги підтримує, відповідач, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи, в судове засідання не з`явився, тому суд приходить до переконання, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у відповідності до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України проводиться без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду на захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи встановлено, що 07 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Іванківської районної філії Київського обласного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного та про призначення виплати допомоги по безробіттю /а.с. 25/.

У заяві про надання статусу безробітного від 07 лютого 2020 року ОСОБА_1 повідомив та засвідчив особистим підписом, що він ознайомлений з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного та відповідальністю за подання недостовірних даних та документів /а.с. 25/.

На підставі заяви від 07.02.2020 року ОСОБА_1 була призначена допомога по безробіттю /а.с. 26/.

ОСОБА_1 на підставі ч. 1 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" було надано статус безробітного.

Відповідач перебував на обліку у Іванківській районній філії Київського обласного центру зайнятості як безробітний в період з 07 лютого 2020 року по 10 серпня 2020 року.

Згідно Акту № 41 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 07 лютого 2020 року - ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «ЕВОЛЮТ», зокрема, ОСОБА_1 дійсно є керівником ТОВ «ЕВОЛЮТ» з 21 травня 2020 року /а.с. 27/.

У зв`язку з встановленням факту зайнятості під час перебування на обліку в Іванківській районній філії Київського обласного центру зайнятості та отримання виплат по безробіттю, ОСОБА_1 незаконно отримав допомогу по безробіттю у сумі 12 483,74 грн.

Наказом Іванківської районної філії Київського обласного центру зайнятості № 14/5-20 від 10 серпня 2020 року "Про повернення незаконно отриманих коштів" вжито заходи по поверненню коштів в сумі 12 483,74 грн, виплачених ОСОБА_1 у вигляді допомоги по безробіттю.

ОСОБА_1 у своїй заяві від 11.08.2020 року зобов`язався повернути допомогу по безробіттю частинами до 30 вересня 2020 року /а.с. 20/.

З метою повернення виплаченої допомоги по безробіттю позивач направляв відповідачу претензійний лист № 369/40.02/40.01-35 від 10 серпня 2020 року, в якому ОСОБА_1 запропоновано у 15-денний термін повернути Іванківській районній філії Київського обласного центру зайнятості кошти, а саме допомогу по безробіттю в сумі 12 483,74 грн /а.с. 30/.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначені правові, фінансові та організаційні засади загальнодержавного соціального страхування на випадок безробіття.

Пунктом 1 ст. 1 вказаного закону передбачено, що загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 ЗУ «Про зайнятість населення» статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті статус безробітного надається зазначеним у ч. 1 ст. 43 особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У ч. 3 ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» зазначено, що допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в Державній службі зайнятості.

У п. 2 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Статтею 4 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або індивідуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою. До зайнятого населення також належать: непрацюючі працездатні особи, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, особою з інвалідністю I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, та отримують допомогу, компенсацію та/або надбавку відповідно до законодавства; батьки вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства; особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, та одержує грошову допомогу на догляд за нею відповідно до законодавства.

Частиною 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 44 ЗУ «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні зобов`язані: інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону «встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг».

Частиною 3 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Відповідно до абзацу 6 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати відповідно до Закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Відповідно до вимог ч. 3 статті 36 вказаного Закону сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України № 60/62 від 13 лютого 2009 року, передбачено, що у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною першою статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У зв`язку з тим, що відповідач, перебуваючи на обліку, як безробітний, не повідомив центр зайнятості про перебування його у трудових відносинах, а тому йому було безпідставно нараховано та виплачено допомогу по безробіттю за період з 07.02.2020 по 11.08.2020 в сумі 12 483,74 грн.

Суд вважає, що дії відповідача є недобросовісними, оскільки в заяві від 07 лютого 2020 року ОСОБА_1 власноручно проінформував, що через відсутність роботи він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, не відноситься до зайнятого населення відповідно до ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення». При цьому з правами та обов`язками безробітного ознайомлений та несе відповідальність за достовірність поданих даних та відомостей.

При ухваленні рішення суд приймає до уваги позицію Верховного Суду, висловлену у справі № 545/164/17 (постанова від 26.09.2018) про те, що неповідомлення особою обставини, яка не дає право їй для визнання її безробітною, свідчить про невиконання нею своїх обов`язків та відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення.

Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач на день звернення до позивача із заявою про надання йому статусу безробітного та про виплату допомоги по безробіттю мав статус зайнятого населення. Оскільки ОСОБА_1 отримував грошову державну допомогу непрацюючій працездатній особі, тому він не мав права на отримання статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю.

Оскільки відповідач кошти в сумі 12 483, 74 грн Київському обласному центру зайнятості не повернув, то ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ст. ст. 1212, 1215 ЦК України, ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір в сумі 2481,00 грн.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 1212 ЦК України, Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Законом України «Про зайнятість населення», ст.ст. 4, 5, 10, 12, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-268, 280-283, 352 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Київського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), на користь Київського обласного центру зайнятості (р/р НОМЕР_2 , банк ГУ ДКСУ у Київській області, ЄДРПОУ 03491085, місцезнаходження за адресою: 02100, м. Київ, пров. Будівельників, 5-А) неправомірно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 12 483,74 грн. (дванадцять тисяч чотириста вісімдесят три гривні сімдесят чотири копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), на користь Київського обласного центру зайнятості (р/р НОМЕР_2 , банк ГУ ДКСУ у Київській області, ЄДРПОУ 03491085, місцезнаходження за адресою: 02100, м. Київ, пров. Будівельників, 5-А) витрати на відшкодування судового збору у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.

Копію заочного рішення не пізніше двох днів з дня його проголошення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 08 червня 2023 року

Відомості про учасників справи:

Позивач: Київський обласний центр зайнятості, ЄДРПОУ 03491085, місцезнаходження за адресою: 02100, м. Київ, пров. Будівельників, 5-А

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1

Суддя: Юрій ТКАЧЕНКО