Ухвала

від 24.07.2023 по справі 202/11113/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1658/23 Справа № 202/11113/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

судді-доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника третьої особи,

щодо майна якої вирішується

питання про арешт - адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 21 червня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022040000000358,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 21 червня 2023 року задоволено клопотання прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022040000000358, та накладено арешт на вилучене 15 червня 2023 року під час обшуку приміщення пункту обміну валют за адресою: АДРЕСА_1, майно з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування ним, а саме на грошові кошти:

- два мільйони триста шістдесят одна тисяча гривень (2361 купюра номіналом по 1000 грн.);

- п`ятсот тридцять вісім тисяч гривень (1076 купюр номіналом по 500 грн.);

- сто тридцять сім тисяч триста доларів США (1373 купюри номіналом по 100 доларів США);

- сімдесят шість тисяч триста євро (763 купюри номіналом по 100 Євро);

- двадцять дев`ять тисяч вісімсот шістдесят Євро: (461 купюра номіналом по 50 Євро; одна купюра номіналом по 500 Євро; 19 купюр номіналом по 200 Євро; 52 купюри номіналом по 10 Євро; 77 купюр номіналом по 20 Євро);

- десять тисяч триста дев`яносто п`ять доларів США (118 купюр номіналом по 10 доларів США; 148 купюр номіналом по 50 доларів США; 90 купюр номіналом по 20 доларів США; 3 купюри номіналом по 5 доларів США);

- п`ятдесят вісім тисяч гривень (95 купюр номіналом по 20 гривень; 58 купюр номіналом по 50 гривень; 223 купюри номіналом по 200 гривень; 86 купюр номіналом по 100 гривень);

- три тисячі сто доларів США (31 купюра номіналом по 100 доларів США);

- сто Євро номіналом одна купюра;

- сімнадцять тисяч чотириста гривень (14 купюр номіналом по 1000 гривень, 7 купюр номіналом по 200 гривень, 4 купюри номіналом по 500 гривень).

На майно:

- два мобільні телефони Redmi та айфон 10 про;

- мобільний телефон марки айфон 12 промакс;

- мобільний телефон марки айфон 14 промакс.

Мотивуючи ухвалене рішення слідчий суддя зазначив, що перелічене у клопотанні майно може бути використане у кримінальному провадженні як доказ, належним чином підтверджений допустимими в розуміння ст. 86 КПК України, так як мобільні телефони містять відомості, які можуть бути використані як доказ. Під час проведення обшуку у приміщенні пункту обміну валют за адресою: АДРЕСА_1 , особи, що перебували у вказаному приміщенні відмовились відповідати на будь-які поставлені питання слідчого, що унеможливило встановити факт приналежності осіб до здійснення діяльності пов`язаної з обміном валют. У приміщенні відповідно зафіксовано факт відсутності належно оформленої документації на підтвердження здійснення законної діяльності з обміну валюти, та іншої документації, передбаченої Положенням про Реєстр пунктів обміну іноземної валюти та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України. Слідчий суддя зазначає, що із наданих органами досудового розслідування доказів вбачається, що з метою уникнення викриття діяльності злочинної організації, здійснювалася передача грошових коштів через нелегальний пункт обміну валют, який працює поза межами банківської і фінансової системи та розташований за адресою: АДРЕСА_1 . На переконання слідчого судді на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника або володільця цього майна та арешт не матиме тяжких наслідків, оскільки втручання у право володіння та користування майном, пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді про арешт майна та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури про арешт майна.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги адвокат вказує на те, що обшук працівниками поліції було проведено зовсім в іншому приміщенні, відмінному від того, що вказаний в ухвалі слідчого судді, що є грубим порушенням та призводить до незаконності та недійсності слідчо-процесуальної дії, наслідком чого має бути відмова у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна. У приміщенні офісу ОСОБА_8 зберігав власні грошові кошти, які належать йому на праві приватної власності. ОСОБА_8 не причетний до інкримінованого правопорушення, не має будь-якого статусу у кримінальному провадженні.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, адвоката ОСОБА_7 , який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати ухвалу слідчого судді, прокурора, який заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Зазначеним вимогам ухвала слідчого судді про накладення арешту не відповідає.

Розглядаючи вимоги апеляційної скарги по суті, апеляційний суд зважає на те, що відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому зазначеним Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді. Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації. Такі відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, а отже відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя зобов`язаний врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зі змісту клопотання прокурора про арешт майна вбачається, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42022040000000358 від 30 вересня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.204, ч.3 ст.209, ч.3 ст.362, ч.1 ст.366 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «Павлоградський нафтопереробний завод» (код ЄДРПОУ 32702436) за попередньою змовою з службовими особами ТОВ «Лерсен ЛТД» код ЄДРПОУ 42671567, ТОВ «Мото Трейдінг» код ЄДРПОУ 42034393, ТОВ «Мото Рентал» код ЄДРПОУ 42536284, ТОВ «Тімакс Інвест» код ЄДРПОУ 42226936, ТОВ «Колотрейдінг» код ЄДРПОУ 44513437, ТОВ «Кард Сервіс Плюс» код ЄДРПОУ 44525348, ТОВ «Мотто Рітейл» код ЄДРПОУ 44796056, ТОВ «Південь Оіл Груп» код ЄДРПОУ 44857967, ТОВ «Бізнес Консалт ВНГ» код ЄДРПОУ 32241001, ТОВ «АГРІ ЛТД» код ЄДРПОУ 43747982, ТОВ «Імпекс ойл» код ЄДРПОУ 44582720, ТОВ «ПРАЙМ ГРУПП НАФТА» код ЄДРПОУ 43431254, ТОВ «ЕСК» код ЄДРПОУ 32510506 та ФОП ОСОБА_9 ІПН НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, направленим на маскування незаконного походження підакцизних товарів та послідуючу легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом, вчиняють підробку товарно-транспортних та акцизних накладних, тим самим маскуючи місце виготовлення та фактичного придбання не облікованих, незаконно виготовлених акцизних товарів, які в послідуючому збуваються через мережу АЗС, внесення відомостей до ЄРАН, спрямованих на легалізацію незаконно виготовлених підакцизних товарів, введення їх в реальний сектор економіки та необхідності у збільшенні документальних офіційних об`ємів пального з метою створення ззовні вигляду проведення законної господарської діяльності.

В ході проведення НСРД відносно ОСОБА_10 встановлено, що відповідно до розробленого плану ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , відомого всім учасникам організованої групи від незаконного збуту підакцизних товарів та його легалізації на адресу учасників організованої групи надходили кошти для подальшого їх розподілу згідно раніше обумовлених пропорцій як готівкою так і шляхом перерахування на розрахункові рахунки ТОВ «Павлоградський нафтопереробний завод». Так 07 жовтня 2022 року, 10 жовтня 2022 року, 12 жовтня 2022 року на адресу ОСОБА_11 за організації ОСОБА_10 з дотриманням конспірації було передано готівкові кошти від реалізації незаконно виготовлених підакцизних товарів до нелегального пункту, який працює поза межами банківської та фінансової системи в АДРЕСА_1.

Прокурор звернувся з клопотанням про арешт майна, яке вилучене в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1, з метою збереження речових доказів та запобіганню можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження, шляхом заборони розпоряджатися, використовувати, відчужувати.

Слідчий суддя погодився з доводами викладеними в клопотанні прокурора та наклав арешт на майно, яке вилучене 15 червня 2023 року під час обшуку приміщення пункту обміну валют за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: два мільйони триста шістдесят одна тисяча гривень (2361 купюра номіналом по 1000 грн.); п`ятсот тридцять вісім тисяч гривень (1076 купюр номіналом по 500 грн.); сто тридцять сім тисяч триста доларів США (1373 купюри номіналом по 100 доларів США); сімдесят шість тисяч триста євро (763 купюри номіналом по 100 Євро); двадцять дев`ять тисяч вісімсот шістдесят Євро: (461 купюра номіналом по 50 Євро; одна купюра номіналом по 500 Євро; 19 купюр номіналом по 200 Євро; 52 купюри номіналом по 10 Євро; 77 купюр номіналом по 20 Євро); десять тисяч триста дев`яносто п`ять доларів США (118 купюр номіналом по 10 доларів США; 148 купюр номіналом по 50 доларів США; 90 купюр номіналом по 20 доларів США; 3 купюри номіналом по 5 доларів США); п`ятдесят вісім тисяч гривень (95 купюр номіналом по 20 гривень; 58 купюр номіналом по 50 гривень; 223 купюри номіналом по 200 гривень; 86 купюр номіналом по 100 гривень); три тисячі сто доларів США (31 купюра номіналом по 100 доларів США); сто Євро номіналом одна купюра; сімнадцять тисяч чотириста гривень (14 купюр номіналом по 1000 гривень, 7 купюр номіналом по 200 гривень, 4 купюри номіналом по 500 гривень); два мобільні телефони Redmi та айфон 10 про; мобільний телефон марки айфон 12 промакс; мобільний телефон марки айфон 14 промакс.

Разом з тим, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя допустив неповноту судового розгляду та належним чином не дослідив обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема.

Так, ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 червня 2023 року за наслідками розгляду клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_13 , погодженого прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про надання дозволу на проведення обшуку, надано дозвіл на проведення обшуку приміщення пункту обміну валют, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна належить на праві власності ТОВ "ЮВГ ГРУП" (код ЄДРПОУ: 42145999).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна приміщення №№62, 54 належить на праві власності ТОВ "ЮВГ ГРУП" (код ЄДРПОУ: 42145999).

В протоколі обшуку від 15 червня 2023 року зазначено, що обшук було проведено за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте, фактично обшук проводився у приміщенні №53, яке належить на праві власності зовсім іншій особі - ОСОБА_14 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та згідно договору оренди нежитлового приміщення орендується ФОП ОСОБА_8 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 .

Статтею 30 Конституції України встановлено, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду та обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, закон допускає проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду та обшуку.

Частиною 1 ст. 233 КПК України визначено, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім невідкладних випадків, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення.

Аналіз вищевказаних положень кримінальних процесуальних норм свідчить про те, що право слідчого, прокурора на проникнення до житла і проведення в ньому обшуку може виникати у трьох випадках: 1) за ухвалою слідчого судді, 2) без постановлення такої ухвали на підставі добровільної згоди власника житла чи іншого володіння особи; 3) до постановлення ухвали слідчого судді лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.

Апеляційний суд вважає, що на момент проведення обшуку приміщення АДРЕСА_1 , не існували підстави, передбачені ч.3 ст.233 КПК України для проведення обшуку без відповідної ухвали слідчого судді, пов`язані із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.

Крім того, в матеріалах провадження відсутня ухвала слідчого судді, яка б свідчила про те, що після проведення невідкладного обшуку він був легалізований.

Не була надана така ухвала і прокурором під час апеляційного розгляду.

Частиною 1 ст.87 КПК України передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Згідно з ч.2 ст.87 КПК України суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Враховуючи те, що обшук приміщення №53, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, був проведений без відповідного дозволу слідчого судді та апеляційним судом встановлено, що підстави, передбачені ч.3 ст.233 КПК України для проведення такого невідкладного обшуку не існували, а також прокурор не зміг надати відповідну ухвалу слідчого судді про подальшу легалізацію обшуку, апеляційний суд визнає, що обшук працівниками СУ ГУНП в Дніпропетровській області був проведений незаконно, що в подальшому тягне за собою недопустимість отриманих під час такого обшуку доказів, а тому виключає можливість для накладення арешту на вилучене майно.

Крім того, клопотання прокурора про арешт майна не містить даних щодо вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, та з часу внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінальних правопорушень за ознаками ч.ч.1,2 ст.204, ч.3 ст.209, ч.3 ст.362, ч.1 ст.366 КК України,тобто з 30 вересня 2022 року, останньому не було повідомлено про підозру у кримінальному провадженні та взагалі не визначено його статусу у провадженні.

Слідчий суддя не надав належної оцінки встановленим апеляційним судом обставинам, чим допустив неповноту судового розгляду, що, в свою чергу, призвело до невідповідності висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження.

Апеляційний суд вважає, що висновок слідчого судді про наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно не підтверджується доказами, дослідженими під час апеляційного розгляду, а також слідчий суддя не дослідив обставини кримінального провадження та не взяв до уваги те, що обшук був проведений незаконно без відповідного дозволу слідчого судді, та в подальшому він не був легалізований.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_7 підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна і необґрунтована, із постановленням у межах повноважень суду апеляційної інстанції, визначених ч. 3 ст. 407 КПК України, нової ухвали, якою у задоволенні клопотання прокурора належить відмовити як у безпідставному.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 21 червня 2023 року про накладення арешту на майно, яке вилучене 15 червня 2023 року під час обшуку приміщення пункту обміну валют за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022040000000358 - скасувати.

Постановити нову ухвалу апеляційного суду, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури, про арешт майна, яке вилучене 15 червня 2023 року під час обшуку приміщення пункту обміну валют за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022040000000358.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді

---

---

---

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4