Постанова

від 19.07.2023 по справі 909/871/16

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2023 р. Справа №909/871/16 (909/357/20)

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЖелік М.Б.

суддів Орищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» б/н від 12.06.2023 (вх.ЗАГС №01-05/1937/23 від 16.06.2023)

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 16.05.2023 (повний текст 15.12.2022, суддя Ткаченко І.В.) за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Авіа» арбітражного керуючого Микитюка А. І. про зміну способу і порядку виконання рішення

у справі №909/871/16 (909/357/20)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Авіа» в особі ліквідатора

до відповідача Приватного підприємства «Рост» про витребування майна з чужого незаконного володіння,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста»

у справі №909/871/16

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Авіа»

за участю представників:

від апелянта: Косарецьков В.М. адвокат (в режимі відеоконференції)

від інших учасників: не з`явилися

Учаснику процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.05.2023 у справі №909/871/16 (909/357/20) в задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Авіа» арбітражного керуючого Микитюка А.І. про зміну способу і порядку виконання рішення у справі №909/871/16 (909/357/20) - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, скаржник звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 16.05.2023 у справі №909/871/16 (909/357/20) та прийняти нове рішення, яким:

-задоволити заяву ліквідатора ТзОВ «Роял Авіа» про зміну способу виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.2021 у справі №909/871/16 (909/357/20);

-змінити спосіб і порядок виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.2021 у справі №909/871/16(909/357/20) про витребування у ПП «Рост» на користь ТзОВ «Роял Авіа» майнові активи, а саме: ксерокс; вертоліт - повітряне судно Мі-2, державний і реєстраційний знак UR-CFJ, заводський номер 5411037119; 1 000 грн - довгострокові інвестиції, частка в Статутному капіталі ТзОВ «Роял Яхтінг Рентал Круїз»; 4 170 грн - дебіторська заборгованість ТзОВ «Роял Яхтінг Рентал Круїз», що виникла на підставі договору зворотної фінансової допомоги № 21/06-13 від 21 червня 2013 р.;

-стягнути з ПП «Рост» на користь ТзОВ «Роял Авіа» грошові кошти в загальному розмірі 7 694 170 грн, що складаються з вартості майнових активів, а саме: 0 грн - ксерокс; 7 689 000 грн - вертоліт - повітряне судно Мі-2, державний і реєстраційний знак UR-CFJ, заводський номер 5411037119; 1 000 грн - довгострокові інвестиції, частка в Статутному капіталі ТзОВ «Роял Яхтінг Рентал Круїз»; 4 170 грн - дебіторська заборгованість ТзОВ «Роял Яхтінг Рентал Круїз», що виникла на підставі договору зворотної фінансової допомоги № 21/06-13 від 21 червня 2013 р.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2023 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді Галушко Н.А., Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 16.05.2023 у справі №909/871/16(909/357/20), відкрито апеляційне провадження, встановлено учасникам справи строк для надання відзиву на апеляційну скаргу до 17.07.2023, призначено розгляд справи на 19.07.2023.

07.07.2023 на електронну адресу суду надійшло пояснення арбітражного керуючого Микитюка А.І., у якому ліквідатор ТзОВ «Роял Авіа» просить задоволити апеляційну скаргу у повному обсязі.

18.07.2023 на електронну адресу суду надійшло клопотання ліквідатора про розгляд справи в судовому засіданні без участі арбітражного керуючого Микитюка А.І. у зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання.

В судовому засіданні 19.07.2023 представник апелянта надав суду пояснення щодо фактичних обставин справи, вимоги апеляційної скарги підтримав, просив оскаржену ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву ліквідатора ТзОВ «Роял Авіа» про зміну способу виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.2021 у справі № 909/871/16 (909/357/20) задоволити в повному обсязі.

Інші учасники справи явки в судове засідання не забезпечили.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у відповідності до вимог п.4 ч.6 ст.242 ГПК України, що підтверджується відповідним поштовим відправленням з відміткою оператором поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою». Окрім того, ухвалу про відкриття апеляційного провадження було відправлено на електронну адресу відповідача.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника апелянта, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, з огляду на наступне.

30.04.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Роял Авіа» в особі ліквідатора Микитюка Андрія Івановича звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства «Рост», за участю третьої особи на стороні позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах справи №909/871/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Авіа».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 12.06.2019 у справі №909/871/16 визнано недійсними результати аукціону з продажу майна банкрута, який відбувся 31.10.2018, та договір купівлі-продажу майна від 06.11.2018, укладений між ТзОВ «Роял Авіа» та ПП «Рост» (переможцем аукціону). Ліквідатор звернувся до ПП «Рост» з вимогою про повернення майна у законне володіння боржника, однак, вказана вимога залишилась невиконаною.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.2021 у справі №909/871/16 (909/357/20) позов ліквідатора задоволено, витребувано в ПП «Рост» на користь ТзОВ «Роял Авіа» майнові активи, а саме: ксерокс; вертоліт - повітряне судно Мі-2, державний і реєстраційний знак UR-CFJ, заводський номер 5411037119; довгострокові інвестиції - частка в Статутному капіталі ТзОВ «Роял Яхтінг Рентал Круїз» розмір частки в Статутному капіталі ТзОВ «Роял Яхтінг Рентал Круїз» 1000 грн; дебіторську заборгованість ТзОВ «Роял Яхтінг Рентал Круїз», що виникла на підставі договору зворотної фінансової допомоги №21/06-13 від 21 червня 2013 р. в розмірі 4 170 грн.

05.04.2021, на виконання рішення, Господарський суд Івано-Франківської області видав наказ.

01.05.2023 ліквідатор ТзОВ «Роял Авіа» звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.2021 у справі №909/871/16(909/357/20).

Вимоги заяви обґрунтовано тим, що 15.03.2023 приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицький В.В. прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження №65542163 на підставі п.11 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відомості про місцезнаходження майна, яке необхідно передати від боржника до стягувача відсутні, а рішення суду не може бути виконано без участі боржника. Таким чином, рішення суду залишається невиконаним, що перешкоджає ліквідатору виконувати повноваження відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

Відтак ліквідатор просив стягнути з ПП «Рост» на користь ТзОВ «Роял Авіа» грошові кошти в загальному розмірі 7 694 170 грн, що складаються з вартості майнових активів, а саме: 0 грн - ксерокс; 7 689 000 грн - вертоліт - повітряне судно Мі-2, державний і реєстраційний знак UR-CFJ, заводський номер 5411037119; 1 000 грн - довгострокові інвестиції, частка в Статутному капіталі ТзОВ «Роял Яхтінг Рентал Круїз»; 4 170 грн - дебіторська заборгованість ТзОВ «Роял Яхтінг Рентал Круїз», що виникла на підставі договору зворотної фінансової допомоги №21/06-13 від 21 червня 2013 р.

В підтвердження ринкової вартості витребуваного вертольоту ліквідатор подав звіт про оцінку майна № 93/03/23 від 16.03.2023.

Місцевий господарський суд, постановляючи оскаржену ухвалу про відмову у задоволенні заяви, дійшов висновку про те, що заява ліквідатора є по суті заявою не про зміну способу виконання рішення, а про зміну способу захисту прав та законних інтересів позивача, і задоволення такої заяви фактично буде мати своїм наслідком вирішення по суті питань, які не досліджувалися під час розгляду справи №909/871/16 (909/357/20), зокрема, щодо фактичної вартості майна.

Вимоги апеляційної скарги третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, обґрунтовано тим, що оскаржену ухвалу постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, за відсутності встановлення та висвітлення обставин справи.

Так, апелянт вказує, що у Господарському процесуальному кодексі України та спеціальному законі, що визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про зміну способу і порядку виконання рішення. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №713/1062/17.

Як зазначає апелянт, підставою для зміни способу та порядку виконання рішення є встановлений судом факт неможливості його виконання у спосіб, визначений в резолютивній частині відповідного рішення тобто конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Особа, яка подала заяву про зміну способу і порядку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у справі, а до заяви мають бути додані відповідні докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.2021 у справі №909/871/16 (909/357/20) витребувано у ПП «Рост» на користь ТзОВ «Роял Авіа» майнові активи, а саме ксерокс, вертоліт та інші визначені у рішенні активи. Відповідне майно належить ТзОВ «Роял Авіа» та перебувало/перебуває у ПП «Рост» на підставі договору купівлі-продажу, який в подальшому було визнано недійсним. З метою виконання рішення суду 24.05.2021 було відкрите виконавче провадження №65542163, яке було закінчене у зв`язку з відсутністю відомостей про місцезнаходження майна, яке необхідно передати від боржника до стягувача. За відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна, виходячи з вартості майна.

При цьому, апелянт наголошує, що звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками (аналогічні правові висновки викладено у п.7.1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»), а у рішенні про витребування майна у ПП «Рост» в резолютивній частині наведені конкретизовані предмети, що в свою чергу, дає можливість їх ідентифікувати та виділити з-поміж іншого майна, тобто визначені родовими ознаками, а відтак стягнення на кошти за відсутності у боржника майна у даному випадку є можливим з урахуванням оцінки, яку було подано ліквідатором ТзОВ «Роял Авіа».

Суд першої інстанції при постановленні оскарженої ухвали зазначив, що під час розгляду справи про витребування майна в предмет доказування не входило питання щодо фактичної вартості майна, зокрема, ксероксу та вертольоту. Тобто, для захисту свого права ліквідатору ТзОВ «Роял Авіа» потрібно знову звертатись до суду з новим позовом до ПП «Рост» про стягнення збитків, що на переконання скаржника, є безпідставним та порушує основні принципи процесуальної економії під час розгляду справи про банкрутство. В свою чергу, затягування строків ліквідаційної процедури у справі про банкрутство призводить до збільшення витрат і зменшення обсягів погашення вимог кредиторів і знецінення майна.

Апелянт вказує, що звернення з новим позовом до ПП «Рост» про стягнення збитків призведе до збільшення строку слухання справи та затягування ліквідаційної процедури, що є порушенням основних прав як позивача, як власника майна, так і скаржника, який є заставним кредитором у справі про банкрутство з розміром вимог 3 772 866 грн., і саме за рахунок предмету іпотеки вертольоту скаржника має право на задоволення своїх вимог. Необхідність подання нового позову ставить під сумнів ефективність інституту зміни судового способу виконання судового рішення.

Також скаржник звертає увагу на те, що спір про витребування майна є за своєю правовою природою майновим спором, а той факт, що в рішенні Господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.2021 у справі №909/871/16 (909/357/20) відсутні відомості про ціну майна, ніяким чином не нівелює того факту, що спір є майновим, а тому ліквідатор ТзОВ «Роял Авіа» має право подати заяву про зміну способу та порядку виконання рішення шляхом стягнення на користь ТзОВ «Роял Авіа» грошових коштів в розмір 7 964 170 грн., і це ніяким чином не можна вважати зміною способу захисту його прав та законних інтересів.

Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що звіт про оцінку майна від 16.03.2023, в якому визначено ринкову вартість вертольоту, не може бути належним доказом його фактичної вартості, на час його продажу на аукціоні від 31.10.2018, результати якого визнано судом недійсними, оскільки такий звіт є письмовим доказом та мав бути оцінений судом. Відповідач мав право подати висновок експерта щодо вартості майна чи контррозрахунок, однак, таким правом не скористався. Окрім того, відповідно до ст.216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Натомість суд не навів жодного правового аргументування щодо того, що заявник повинен був визначити оцінку витребуваного майна на момент його незаконного продажу на аукціоні.

Арбітражний керуючий Микитюк А.І. у поясненнях до апеляційної скарги просив задоволити вимоги третьої особи з підстав, викладених у заяві про зміну способу виконання рішення та зазначав, що посилання на відсутність майна не може бути обґрунтованою причиною невиконання рішення суду, яке є обов`язковим до виконання.

Колегія суддів апеляційної інстанції, зазначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання, і принцип обов`язковості судового рішення належить до основних засад судочинства, передбачених статтею 129 Конституції України.

Відповідно до ч.1 ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації такого рішення в разі неможливості його виконання у порядку та у спосіб, що раніше встановлені.

Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або у спосіб, встановлений господарським судом.

У ч.1 ст.16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині 2 цієї статті визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у статті 16 ЦК України способів захисту цивільних прав.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.

Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про істотне ускладнення або абсолютну неможливість виконання рішення суду.

Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №904/1478/15 та від 27.06.2018 №713/1062/17, на які також покликається апелянт.

Як вбачається з матеріалів справи, у виконавчому провадженні №65542163 з виконання наказу №909/871/16(909/357/20), виданого 05.04.2021 Господарським судом Івано-Франківської області, про витребування у ПП «Рост» на користь ТзОВ «Роял Авіа» майнових активів, а саме: ксероксу, вертольоту повітряного судна Мі-2, державний і реєстраційний знак UR-CFJ, заводський номер 5411037119, довгострокових інвестицій - частки в Статутному капіталі ТзОВ «Роял Яхтінг Рентал Круїз» в сумі 1000 грн; дебіторської заборгованості ТзОВ «Роял Яхтінг Рентал Круїз», що виникла на підставі договору зворотної фінансової допомоги №21/06-13 від 21 червня 2013 р. в розмірі 4170 грн., було встановлено, що відомості про місцезнаходження майна, яке необхідно передати від боржника до стягувача, відсутні, а рішення суду не може бути виконано без участі боржника.

При цьому, як вбачається з постанови приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького В.В. про закінчення виконавчого провадження від 15.03.2023, виконавче провадження закінчено на підставі п.11 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п.11 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Відповідно до ч.3 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно зі змістом постанови приватного виконавця від 15.03.2023 у виконавчому провадженні №65542163 було вчинено наступні заходи:

24.05.2021 постановою приватного виконавця відкрито виконавче провадження з виконання наказу №909/871/16(909/357/20), виданого 05.04.2021;

20.07.2021 зобов`язано керівника ПП «Рост» з`явитись до виконавця 23.07.2021 та направлено виклик боржнику (виклик вручено 22.07.2021);

31.08.2021 складено акт приватного виконавця про те, що рішення суду не виконане;

18.08.2021 за невиконання рішення (наказу) суду на боржника накладено штраф у розмірі 5100 грн. та зобов`язано боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів;

02.09.2021 направлено боржнику виклик приватного виконавця з вимогою з`явитись 08.09.2021 до приватного виконавця (виклик вручено 06.09.2021);

20.09.2021 складено акт про те, що рішення суду не виконане та повторно накладено штраф на боржнику за невиконання рішення суду у розмірі 10200 грн;

24.12.2021 у Івано-Франківський міський відділ поліції ГУНП в Івано-Франківській області направлено подання про вчинення боржником кримінального правопорушення;

згідно з відповіддю від 25.02.2022 Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області не встановлено обставин, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, виконавчі дії здійснювались в порядку, встановленому у ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», якою регламентовано порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що позовна вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння є майновою вимогою та звертає увагу на те, що рішення про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння підлягає примусовому виконанню у порядку, передбаченому ст.60 Закону України «Про виконавче провадження», якою визначено порядок передачі стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі.

У разі задоволення позову про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребовує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові (пункт 116 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16).

Разом з цим, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 01.07.2021 роз`яснено приватному виконавцю виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицькому В.В., що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16 лютого 2021 р. у справі №909/871/16 (909/357/20), яке перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області є рішенням немайнового характеру, яке підлягає виконанню шляхом зобов`язання боржника ПП «Рост» вчинити дії щодо передачі майна, а ксерокс, який підлягає витребуванню у ПП «Рост» згідно з рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16 лютого 2021 р., є в неробочому стані, розукомплектований, потребує капітального ремонту.

Вказана ухвала не оскаржувалась та набрала законної сили 01.07.2021.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що у постанові від 30.06.2021 у справі №201/12569/16 Верховний Суд виклав наступні правові висновки:

«Одночасне зазначення у судовому рішенні (виконавчому листі) про задоволення вимог про витребування із володіння майна та зобов`язання передати його власнику не може свідчити про те, що таке рішення підлягає виконанню як рішення немайнового характеру, оскільки виконання такого рішення передбачає вчинення державним чи приватним виконавцем дій щодо вилучення такого майна у боржника та передачу його стягувачу, а не обмежується лише діями виконавця щодо перевірки виконання рішення боржником.

Таким чином, рішення про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння підлягає примусовому виконанню у порядку, передбаченому статтею 60 Закону №1404-VIII, шляхом вилучення майна у боржника і передачі стягувачу предметів, зазначених у рішенні.»

Із врахуванням наведеної правової позиції Верховного Суду, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що з постанови приватного виконавця ВП№65542163 від 15.03.2023 про закінчення виконавчого провадження та інших документів виконавчого провадження, на які покликається заявник як на докази неможливості виконання рішення суду, не вбачається вчинення виконавчих дій, передбачених у ст.60 Закону України «Про виконавче провадження», для виконання рішення про витребування майна.

Відтак заявник не довів належними, допустимими та вірогідними доказами неможливості виконати рішення суду про витребування майна з чужого незаконного володіння, як і факту відсутності витребуваного майна у боржника.

Окрім того, у постанові Верховного Суду від 10.06.2019 у справі №350/426/16-ц, на правові висновки у якій покликається ліквідатор у поясненнях до апеляційної скарги, вказано, що задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду про витребування майна з володіння боржника (автомобіля та причіпа до нього) на стягнення грошових коштів у розмірі їх вартості фактично змінює рішення суду по суті та спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК України.

Оскільки предметом позовних вимог у справі №909/871/16 (909/357/20) було витребування майна з чужого незаконного володіння (п.5 ч.2 ст.16 ЦК України, ч.1 ст.387 ЦК України), а у заяві про зміну способу та виконання судового рішення ліквідатор просить стягнути кошти в розмірі вартості витребуваного майна (п.8 ч.2 ст.16 ЦК України), колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що фактично предметом заяви є зміна способу захисту порушеного права позивача і задоволення такої заяви буде мати наслідком вирішення по суті питань, які не досліджувалися під час розгляду справи №909/871/16 (909/357/20), зокрема, щодо фактичної вартості майна.

Відтак місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про зміну способу виконання рішення суду, оскільки цим буде змінено саме рішення суду по суті, а не спосіб його виконання.

Враховуючи наведене, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

В порядку положень ст.129 ГПК України сплачений скаржником за подання апеляційної скарги судовий збір слід покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвестохіллс Веста» б/н від 12.06.2023 (вх.ЗАГС №01-05/1937/23 від 16.06.2023) - відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 16.05.2023 у справі №909/871/16 (909/357/20) залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 31.07.2023.

Головуючий суддяЖелік М.Б.

суддяОрищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.