Постанова

від 19.07.2023 по справі 909/501/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2023 р. Справа №909/501/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЖелік М.Б.

суддів Орищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» б/н від 14.06.2023 (вх.ЗАГС №01-05/1957/23 від 19.06.2023)

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 30.05.2023 (суддя Неверовська Л.М.)

у справі № 909/501/23

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго», вул.Індустріальна, буд. 34,м. Івано-Франківськ,76014,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Засоби промислового захисту», вул. Городоцька, буд. 162,м. Львів,76041,

про стягнення штрафних санкцій за договором про закупівлю товарів в сумі 5116 грн 32 коп.

за участю представників:

від апелянта: Загайкевич С.М. адвокат (в режимі відеоконференції)

від відповідача: не з`явився

Учаснику процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 30.05.2023 у справі №909/501/23 направлено матеріали за позовом ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» до ТзОВ «Засоби промислового захисту» про стягнення штрафних санкцій за договором про закупівлю товарів в сумі 5116 грн 32 коп. за територіальною підсудністю до Господарського суду Львівської області.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 30.05.2023 у справі №909/501/23 та направити матеріали справи до Господарського суду Івано-Франківської області для продовження розгляду, стягнути судовий збір з ТзОВ «Засоби промислового захисту» на користь ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» за подання апеляційної скарги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2023 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді Галушко Н.А., Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 поновлено позивачу строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 30.05.2023 у справі №909/501/23, відкрито апеляційне провадження, встановлено відповідачу строк для надання відзиву на апеляційну скаргу до 17.07.2023, призначено розгляд справи на 19.07.2023.

В судовому засіданні 19.07.2023 представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримала, просила оскаржену ухвалу скасувати та направити матеріали справи до Господарського суду Івано-Франківської області для продовження розгляду.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, правом подання відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не скористався.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а відтак оскаржувану ухвалу слід скасувати з прийняттям нового судового рішення, з огляду на наступне.

Приватне акціонерне товариство «Прикарпаттяобленерго» звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Засоби промислового захисту» про стягнення штрафних санкцій за договором про закупівлю товарів в сумі 5116 грн 32 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем умов договору про закупівлю товарів №2023/158 від 18.01.2023 щодо поставки позивачу товарно-матеріальних цінностей, у зв`язку з чим позивачем на підставі п.8.2. договору нараховано відповідачу пеню у розмірі 1% від вартості недопоставлених товарно-матеріальних цінностей та 10% штрафу від вартості недопоставлених товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, предметом заявленого позову є стягнення штрафних санкцій за невиконання умов договору про закупівлю товарів №2023/158 від 18.01.2023.

Розглянувши позовні матеріали, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що такі підлягають направленню за підсудністю до Господарського суду Львівської області з огляду на те, що місцезнаходженням відповідача у справі є місто Львів, з умов договору не вбачається, що останній в частині стягнення штрафних санкцій може бути виконаний боржником виключно в м. Івано-Франківську, тому безпідставними є покликання позивача на ч.5 ст.29 ГПК України, натомість застосуванню підлягає ч.1, ч.2 ст.27 ГПК України.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскаржена ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, адже аналіз положень ч.5 ст.29 ГПК України свідчить про те, що Кодексом передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної підсудності, а саме: якщо спір, виник з договору, в якому визначено місце виконання, або, якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можна лише в певному місці.

При цьому, за загальним правилом, місце виконання зобов`язання є договірною умовою та узгоджується сторонами, і сторони вправі передбачити будь-яке місце виконання, зручне для сторін.

Оскільки, у договорі сторони визначили, що місцем його виконання є м.Івано-Франківськ, а ч.5 ст.29 ГПК України не містить вимоги про те, що предмет спору повинен бути пов`язаний з виконанням договору безпосередньо у певному місці, апелянт вважає порушеним своє право обирати до якого суду звертатись з позовом за місцезнаходженням відповідача чи за місцем виконання договору.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що правила територіальної юрисдикції (підсудності) визначено главі 2 розділу І «Загальні положення» Господарського процесуального кодексу України.

За загальним правилом, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (з ч.1, ч.2 ст. 27 ГПК України).

Як правильно було встановлено судом першої інстанції, місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Засоби промислового захисту», є: 79041, м. Львів, вул. Городоцька, 162, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, у статті 29 ГПК України передбачено випадки визначення підсудності справ за вибором позивача.

Зокрема, відповідно до ч.1 ст.29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.29 ГПК України, на яку покликається апелянт, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Зі змісту вказаної норми випливає, що правила цієї статті застосовуються до спорів, що виникають: 1) із договорів, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці; 2) із договорів, в яких визначено місце виконання.

У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається на підставі ст.27 Кодексу.

Правило альтернативної територіальної підсудності, закріплене у ч.5 ст.29 Господарського процесуального кодексу України, є прикладом підсудності, яка застосовується для деяких позовів, особливий характер яких обумовлює доцільність надання позивачеві можливості пред`явити позов не лише в судах за місцем знаходження відповідача, тобто у порядку застосування положень загальної територіальної підсудності, але і в інших судах. Тобто, нормами процесуального права позивачу надано право за певних умов обирати між господарськими судами, яким підсудна справа.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.01.2023 ТзОВ «Засоби промислового захисту» (постачальник) та ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» (покупець) укладено договір про закупівлю товарів за №2023/158, за змістом якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити товар: шапку зимову під каску захисну в кількості 1100 шт., каску захисну білу з логотипом в кількості 30 шт. та каску захисну оранжеву з логотипом в кількості 100 шт.

Позивач звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з відповідача (на підставі п.8.2. договору) пені в розмірі 3330,72 грн. та штрафу в розмірі 1785,60 грн. за порушення строків поставки товару, визначеного договором.

Відповідно до п.1.5 договору місцем виконання договору є місто Івано-Франківськ, а відповідно до п.5.4. договору товар, що є предметом поставки за цим договором, відвантажується постачальником за адресою: Центральний склад АТ «Прикарпаттяобленерго», м.Івано-Франківськ, вул.Індустріальна, 34/1.

Відповідно до ч.1 ст.532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. Статтею 197 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов`язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором або місцем, яке визначено змістом зобов`язання.

Умова про місце виконання договору, у випадку її визначення сторонами у договорі, зумовлює обов`язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.

Враховуючи те, що у договорі про закупівлю товарів №2023/158 від 18.01.2023 сторони узгодили місце його виконання - місто Івано-Франківськ, а положеннями ч.1 ст.27 та ч.5 ст.29 ГПК України передбачено можливість пред`явлення позову як до господарського суду за місцезнаходженням відповідача, так і до господарського суду за місцем виконання договору (якщо договір містить чітку умову щодо місця його виконання), у спірному випадку в позивача наявне право обирати суд, який має розглянути спір: або за місцезнаходженням відповідача відповідно до ч.1 ст.27 ГПК України, або за місцем поставки товару (виконанням договору) згідно з положеннями ч.5 ст.29 ГПК України.

Відтак позивач, звернувшись з позовом до Господарського суду Івано-Франківської області, правомірно скористався наданим йому процесуальним правом щодо вибору суду, у відповідності до положень ч.5 ст.29 ГПК України, проте, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо необхідності застосування положень п.1 ч.1 ст.31 ГПК України та передачі справи за територіальною підсудністю до Господарського суду Львівської області у зв`язку зі встановленим місцезнаходженням відповідача у місті Львові.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

У відповідності до вимог п.4 ч.1 ст.280 ГПК України, вимоги апеляційної скарги ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» слід задоволити, а ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2023 скасувати та направити справу №909/501/23 для продовження розгляду до Господарського суду Івано-Франківської області.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи те, що апеляційний суд дійшов висновку про направлення матеріалів справи для продовження розгляду, то розподіл судових витрат слід здійснити суду першої інстанції за наслідками розгляду справи відповідно до вимог ч.4 ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 276, 280, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Вимоги апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» б/н від 14.06.2023 (вх.ЗАГС №01-05/1957/23 від 19.06.2023) - задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 30.05.2023 у справі №909/501/23 скасувати.

3. Справу №909/501/23 направити до Господарського суду Івано-Франківської області для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 31.07.2023.

Головуючий суддяЖелік М.Б.

суддяОрищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.