Рішення

від 06.11.2023 по справі 909/501/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.11.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/501/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", вул.Індустріальна, буд. 34, м. Івано-Франківськ, 76014,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Засоби промислового захисту", вул. Городоцька, буд. 162, м. Львів, 76041,

про стягнення штрафних санкцій за договором про закупівлю товарів в сумі 5116 грн 32 коп., з яких 3330,72 грн пеня у розмірі 1% від вартості недопоставленого товару, 1785,60 грн штраф у розмірі 10% від вартості недопоставленого товару

встановив: Приватне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Засоби промислового захисту" про стягнення штрафних санкцій за договором про закупівлю товарів в сумі 5116 грн 32 коп., з яких 3330,72 грн пеня у розмірі 1% від вартості недопоставленого товару, 1785,60 грн штраф у розмірі 10% від вартості недопоставленого товару

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 30.05.2023 направлено матеріали за позовом Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Засоби промислового захисту" про стягнення штрафних санкцій за договором про закупівлю товарів в сумі 5116 грн 32 коп. за територіальною підсудністю до Господарського суду Львівської області.

Постановою Західного апеляційного Господарського суду від 19.07.2023 ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 30.05.2023 скасовано, справу №909/501/23 направлено до Господарського суду Івано-Франківської області для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 23.08.2023 прийнято справу до розгляду, постановлено здійснювати розгляд справи за відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та запропонував сторонам у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження подати заяву з відповідним обґрунтуванням своїх заперечень.

Копію ухвали від 23.08.2023, згідно вимог ст. 120 ГПК України, суд надіслав відповідачу рекомендованою кореспонденцією за його місцезнаходженням, згідно даних ЄДРЮОФОПГФ: вул. Городоцька, буд. 162, м. Львів, 76041.

Зазначена кореспонденція повернута до суду АТ "Укрпошта" 04.10.2023. На конверті прикріплено довідку ф.20, в якій зазначено підставу повернення - за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пунктів 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Виходячи зі змісту положень статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДРЮОФОПГФ прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах, передбачена стаття 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі №904/2584/19).

Також судом надіслано вказану ухвалу на електронну адресу відповідача, вказану в договорі про закупівлю товарів № 2023/158 від 18.01.2023.

Крім того, відповідно до частини другої ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами першою та другою ст. 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина перша ст. 4 цього Закону).

З огляду на вказане, відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у даній справі.

25.09.2023 від Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" до суду надійшла заява про відшкодування судових витрат від 21.09.2023 (вх.№ 13862/23), у якій просить суд стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Враховуючи, що клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням. Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено умови договору про закупівлю товарів № 2023/158 від 18.01.2023 - не здійснено поставку товару, внаслідок чого позивачем на підставі п. 8.2. договору нараховано відповідачу 3330,72 грн пені у розмірі 1% від вартості недопоставленого товару та 1785,60 грн штраф у розмірі 10% від вартості недопоставленого товару.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не подав.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Обставини справи, дослідження доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

18.01.2023 між Приватним акціонерним товариством "Прикарпаттяобленерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Засоби промислового захисту" укладено договір про закупівлю товарів №2023/158.

Згідно умов зазначеного договору, постачальник зобов`язується в 2023 році передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити за цінами, встановленими даним договором, наступний товар: 1) Шапка зимова під каску захисну (1100 шт, ціна без ПДВ за одиницю виміру 115,00 грн, вартість партії без ПДВ 126 500,00 грн, підприємство виробник: ТОВ "Засоби промислового захисту", країна виробник: Україна); 2) Каска захисна біла з логотипом (30 шт, ціна без ПДВ за одиницю виміру 120,00 грн, вартість партії без ПДВ 3 600,00 грн, підприємство виробник: ТОВ "Засоби промислового захисту", країна виробник: Україна); 3) Каска захисна оранжева з логотипом (100 шт., ціна без ПДВ за одиницю виміру 120,00 грн, вартість партії без ПДВ 12 000,00 грн, підприємство виробник: ТОВ "Засоби промислового захисту", країна виробник: Україна).

Розрахунки проводяться шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 20 робочих днів з моменту поставки товарів (п. 4.1. договору).

Поставка товару проводиться партіями в асортименті і кількості відповідно до поданої покупцем заявки за встановленими цим договором цінами, з якісними характеристиками й у строки, які не перевищують 10 робочих днів з дня отримання від покупця заявки на поставку (п. 5.1 договору).

Заявка надсилається покупцем електронною поштою на адресу постачальника. Заявка надіслана електронною поштою, вважається такою, що має юридичну силу (п. 5.2 договору).

Постачальник зобов`язаний в електронній та/або письмовій формі, за 2 (два) робочих дні до дати фактичної поставки, попередити покупця про терміни надходження товару, що є предметом поставки за цим договором, та надати повну інформацію, необхідну покупцю для здійснення необхідних заходів для його приймання (п. 5.3 договору).

Товар, що є предметом поставки за цим договором, відвантажується постачальником за адресою: Центральний склад АТ "Прикарпаттяобленерго", м. Івано-Франківськ, вул.Індустріальна, 34/1. Графік роботи Центрального складу АТ "Прикарпаттяобленерго": понеділок-четвер з 08:00 год. до 17:15 год.; п`ятниця з 08:00 год. до 16:00 год.; перерва на обід з 12:00 год. до 13:00 год. Державні свята, субота та неділя - вихідні (п. 5.4 договору).

У разі нездійснення поставки у встановлені строки та у визначених договором обсягах, постачальник сплачує пеню у розмірі 1% від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення, а в разі порушення термінів поставки більш ніж на 10 календарних днів - сплачує покупцю додатково штраф у розмірі 10% від вартості недопоставленого товару (п. 8.2. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 04.01.2023 та 28.02.2023 у відповідності до п. 5.2 договору, надіслав електронною поштою на адресу відповідача (zpz062020@ukr.net) заявки на поставку товару.

На підставі надісланих заявок відповідачем виставлено рахунки на оплату №8 від 19.01.2023 на суму 10800 грн, №38 від 07.03.2023 на суму 7056 грн.

Однак, в порушення п. 5.1 договору відповідач, не здійснив поставку товару вчасно.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновок суду.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ч.1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частин першої, четвертої, шостої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що відповідач, в порушення умов договору, не здійснив поставку товару у відповідності до п. 5.1 договору.

Частинами 1 та 3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.2. договору сторони передбачили, у разі нездійснення поставки у встановлені строки та у визначених договором обсягах, постачальник сплачує пеню у розмірі 1% від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення, а в разі порушення термінів поставки більш ніж на 10 календарних днів - сплачує покупцю додатково штраф у розмірі 10% від вартості недопоставленого товару.

Позивачем на підставі вказаного пункту договору нараховано відповідачу 3330,72 грн пені у розмірі 1% від вартості недопоставленого товару, 1785,60 грн штрафу у розмірі 10% від вартості недопоставленого товару.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання щодо поставки товару у встановлені строки не виконав, отже позивачем правомірно нараховано відповідачу неустойку (пеню та штраф).

Судом здійснено перевірку поданого позивачем та встановлено його вірність.

З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Судові витрати.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову судовий збір слід покласти на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Як вбачається з позовної заяви, позивачем зазначався попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Письмових заперечень щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу чи клопотання про зменшення розміру цих витрат відповідачем до суду не подано.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката надано такі докази:

- договір про надання правничої допомоги №2023/11 від 02.01.2023;

- додатковий правочин №1 до договору про надання професійної правничої допомоги від 02.01.2023 №2023/11 від 10.05.2023;

- акт приймання-передачі послуг про надання професійної правничої допомоги №2023/11 від 02.01.2023 від 21.09.2023;

- платіжна інструкція №V28471/1 від 22.09.2023 на суму 7000 грн.

При дослідженні зазначених вище доказів судом встановлено, що 02.01.2023 між Приватним акціонерним товариством "Прикарпаттяобленерго" та адвокатом Загайкевич Світланою Михайлівною укладено договір про надання правничої допомоги №2023/11. Умовами даного договору передбачено наступне.

Адвокат зобов`язується надавати послуги з професійної правничої допомоги по захисту прав та законних інтересів клієнта під час цивільного, господарського, адміністративного та кримінального провадження, юридичної консультації, правового інформування та іншої юридичної допомоги, пов`язаної з діяльністю клієнта та його посадових осіб, а клієнт зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити надані адвокатом послуги (п. 1.1. договору).

Під послугами, що надаються згідно цього договору, сторони розуміють: надання адвокатом необхідної інформації у письмовій, електронній та/або усній формі. Результати послуг, що надаються за цим договором, можуть бути виражені у вигляді консультацій, роз`яснень, висновків, довідок, документів, звітів, заяв, клопотань, скарг, запитів, підготовлених клієнтом або отриманих від третіх осіб, а також в інших формах, у відповідності з послугою, що надається. (п.п. 1.2.1. п. 1.2. договору).

Представництво та захист прав та законних інтересів клієнта, а також надання йому необхідної професійної правничої допомоги під час цивільного, господарського та кримінального провадження, пов`язаного з діяльністю клієнта, відповідно до умов цього договору, здійснюється на платній основі (п. 3.1. договору).

Для визначення умов щодо ціни та порядку розрахунків за представництво та захист прав клієнта та законних інтересів, а також надання йому необхідної професійної правничої допомоги під час цивільного, господарського та кримінального провадження, пов`язаного з діяльністю клієнта та його посадових осіб, сторони укладають додатковий правочин до цього договору (п. 3.2. договору).

Вартість 1 людино-години роботи виконавця до 1000,00 грн. без ПДВ. Остаточний розмір витрат клієнта та фактично надані адвокатом послуги відповідно до умов цього договору підтверджуються оформленими сторонами у встановленому законодавством порядку актами приймання-передачі наданих послуг (п. 3.3. договору).

Згідно п. 1 додаткового правочину №1 до договору про надання професійної правничої допомоги від 02.01.2023 №2023/11 від 10.05.2023, клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання щодо представництва прав та законних інтересів клієнта у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Засоби промислового захисту" про стягнення штрафних санкцій за договором про закупівлю товарів, а також надання клієнту замовника необхідної професійної правничої допомоги під час даного провадження з дотриманням умов договору про надання професійної правничої допомоги від 02 січня 2023 року № 2023/11.

У відповідності до п. 3 додаткового правочину, на виконання п. 3.2 договору про надання професійної правничої допомоги від 02 січня 2023 року № 2023/11 сторони погодили, що витрати клієнта на професійну правничу допомогу у справі за позовом АТ "Прикарпаттяобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Засоби промислового захисту" про стягнення штрафних санкцій за договором про закупівлю товарів розраховуються відповідно до даних, що наводяться у таблиці цього додаткового правочину. Сторони домовились, що відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар обчислюється у фіксованому розмірі. Опис затрат (перша судова інстанція): 1. Адвокатська консультація клієнта - 2000 грн. 2. Вивчення документів по справі, аналіз нормативно-правової бази та судової практики. Формування правової позиції - 2000 грн. 3. Підготовка та подання позовної заяви - 5000 грн. 4. Правовий аналіз відзиву на позовну заяву, підготовка та подання відповіді на відзив - 4000 грн. 5. Забезпечення участі адвоката у судових засіданнях суду першої інстанції - 2000 грн. 6. Покриття транспортних витрат адвоката - згідно із цінами на перевезення.

Згідно п. 4 додаткового правочину, остаточне визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу в даній справі - за фактично надані послуги підтверджуються оформленими між сторонами актами приймання-передачі наданих послуг, на підставі яких проводиться розрахунок протягом п`яти днів з моменту їх оформлення.

Згідно акту приймання-передачі послуг про надання професійної правничої допомоги №2023/11 від 02.01.2023 від 21.09.2023, клієнт доручив, а адвокат прийняв на себе зобов`язання щодо представництва прав та законних інтересів клієнта в справі № 909/501/23 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Засоби промислового захисту" про стягнення штрафних санкцій за договором про закупівлю товарів, а також надає клієнту необхідну професійну правничу допомогу під час даного провадження з дотриманням умов договору про надання професійної правничої допомоги від 02.01.2023 року №2023/11 та додаткового правочину № 1 до договору про надання професійної правничої допомоги від 02.01.2023 року № 2023/11 від 10.05.2023, а саме: Опис затрат (перша судова інстанція): 1. Вивчення документів по справі, аналіз нормативно-правової бази та судової практики. Формування правової позиції - 2000 грн. 2. Підготовка та подання позовної заяви - 5000 грн. Вартість наданих послуг складає 7000 грн.

Згідно платіжної інструкції №V28471/1 від 22.09.2023 на суму 7000 грн, Приватним акціонерним товариством "Прикарпаттяобленерго" сплачено адвокату Загайкевич Світлані Михайлівні 7000 грн, призначення платежу - "за надання професійної правничої допомоги згідно договору №2023/11 від 02.01.2023 у справі №909/501/23 та акту б/н від 21.09.2023 без ПДВ".

Положеннями статті 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Тобто, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". Аналогічну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19.

Разом з тим, як відзначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.12.2020 по справі №640/18402/19, гонорар адвоката може бути погодинний або фіксований. Останній є більш зручним не лише для клієнтів (дає можливість чітко розрахувати суму витрат на суд), але й для цілей відшкодування витрат на його оплату. Розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача. Тому в цьому випадку подавати опис робіт, виконаних адвокатом, не обов`язково.

Отже, виходячи з умов договору про надання правової допомоги, сторонами встановлено розмір гонорару адвоката у фіксованому розмірі.

У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки: 1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21); 2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункти 28-29); 3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 6 ст. 126 ГПК).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказаний правовий висновок викладено у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі N 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі N 910/906/18.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 169 ГПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду у питанні відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Принцип змагальності сторін має свої втілення, зокрема, у наведених положеннях частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України, виходячи з яких зменшення внаслідок неспівмірності суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення з підстав неспівмірності суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2022 у справі №922/2913/21.

При цьому, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

Однак, відповідачем до не подано до суду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі поданих представником позивача доказів суд установив, що витрати на оплату послуг адвоката позивача є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатами робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Крім того, судом враховано реальність наданих адвокатом відповідачу послуги з надання правової допомоги (їхня дійсність та необхідність).

Згідно вимог ч. 8 ст. 129 ГПК розмір судових втрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Матеріалами справи підтверджується фактичне надання адвокатом Загайкевич Світланою Михайлівною професійної правничої допомоги Приватному акціонерному товариству "Прикарпаттяобленерго".

Зважаючи на підтвердження розміру витрат на оплату правничої допомоги відповідними документами та на відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру цих витрат, заявлені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 ГПК України, враховуючи те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, витрати на професійну правничу допомогу слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Засоби промислового захисту" про стягнення штрафних санкцій за договором про закупівлю товарів в сумі 5116 грн 32 коп. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Засоби промислового захисту", вул. Городоцька, буд. 162, м. Львів, 76041 (ідентифікаційний код 42513220) на користь Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", вул. Індустріальна, буд. 34, м. Івано-Франківськ, 76014 (ідентифікаційний код 00131564) 3330 (три тисячі триста тридцять) грн 72 коп. пені у розмірі 1% від вартості недопоставленого товару, 1785 (одну тисячу сімсот вісімдесят пять) грн 60 коп. штрафу у розмірі 10% від вартості недопоставленого товару, 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн судового збору, 7000 (сім тисяч) грн витрат на професійну правову допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.11.2023

Суддя Неверовська Л. М.