Постанова

від 24.07.2023 по справі 910/5659/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2023 р. Справа№ 910/5659/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Ткаченка Б.О.

Суліма В.В.

при секретарі судового засідання Новосельцеві О.Р.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача 1: Опаріна А.Л.;

від відповідача 2: не з`явився;

від третьої особи 1: не з`явилися;

від третьої особи 2: не з`явилися;

від третьої особи 3: Попов А.С.;

від третьої особи 4: Попов А.С.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Алгоритмцентр"

на рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 (повний текст рішення складено 12.09.2022)

у справі №910/5659/21 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Акціонерного товариства "Алгоритмцентр"

до 1. Державного підприємства "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки"

2. Міністерства юстиції України

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Джуринська Людмила Володимирівна

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чайка Ірина Григорівна

третя особа 3 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрказа" третя особа 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Приватне підприємство "Юридична консалтингова фірма "Геровскі"

про визнання протиправними та скасування наказів, відновлення становища,

яке існувало до порушення прав, визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2021 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів про визнання протиправними і скасування наказів відповідача-2 № 4218/5 від 04.12.2020 та № 730/5 від 24.02.2021 та про відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача, шляхом відновлення запису про право власності № 35205236 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50831889 від 27 січня 2020 року, та шляхом відновлення запису про право власності № 39077177 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 55026022 від 9 листопада 2020 року, та шляхом відновлення запису про право власності № 39081046 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 55030331 від 9 листопада 2020 року; про визнання права власності позивача на об`єкт нерухомого майна - групу нежитлових приміщень № 1, літера А, загальною площею 230,3 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Василя Стуса, 35-37; про визнання права власності позивача на об`єкт нерухомого майна - групу нежитлових приміщень № 2, літера А, загальною площею 230,3 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Василя Стуса, 35-37 на підставі ст. ст. 16, 331 ЦК України, ст. 37 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що колегія Міністерства юстиції України дійшла хибних висновків щодо незаконності рішень приватних нотаріусів, а тому спірні накази, які прийняті на підставі таких висновків підлягають визнанню протиправними та скасуванню. Скарги відповідача-1 подані з порушенням встановленого законом строку оскарження реєстраційних дій (порушення ч. 3 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження") - 60 календарних днів. Відповідач-2 не повідомив позивача про розгляд скарг, чим порушив пункти 11, 12 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства юстиції № 1128 від 25.12.2015 (далі - Порядок № 1128).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.08.2023 у позові відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд вказав, що позивач не надав доказів того, що для здійснення спірних реєстраційних дій заявник надав третім особам 1 та 2 документи, що підтверджують присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси або доказів того, що державна реєстрація права власності проводилась на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав, або що адреса отримана під час реалiзацiї експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна. Таким чином, позивачем не спростовано наявність порушень, допущених приватними нотаріусами Джуринською Л.В. та Чайкою І.Г. при вчиненні ними оскаржуваних реєстраційних дій та не спростовано вищевказані висновки колегії Міністерства юстиції України.

Доводи позивача про те, що скарги відповідача-1 подані з порушенням встановленого законом строку оскарження реєстраційних дій (порушення ч. 3 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження") - 60 календарних днів також є необґрунтованими, оскільки обидві скарги подані з дотриманням вимог, ст. 37 зазначеного Закону, не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, скарга-1 від 12.08.2020 року подана на рішення від 27.01.2020, а скарга-2 від 21.01.2021 року на рішення від 09.11.2020. Доказів того, що відповідач-1 раніше дізнався чи міг дізнатися про порушення своїх прав позивачем до суду не надано.

Крім того, суд вказав, що з метою повідомлення про час і місце засідання, яке відбулося 22.09.2020 року (розгляд скарги-1), відповідач-2 18.09.2020 розмістив оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту про вказане засідання Колегії, що підтверджується листом Міністерства юстиції України Державного підприємства "Національні інформаційні системи" № 3605/14.2 від 21.09.2020. Крім того, позивач подав до Мін`юсту поясненнями на скаргу від 01.02.2021 року (на скаргу-2), що спростовує доводи позивача про необізнаність про розгляд скарг, тому твердження позивача про те, що відповідач-2 не повідомив позивача про розгляд скарг, чим порушив пункти 11, 12 Порядку № 1128 також є необґрунтованими та безпідставними.

Отже, суд першої інстанції дійшов до висновку, що спірні накази Міністерства юстиції України № 4218/5 від 04.12.2020 року та № 730/5 від 24.02.2021 винесені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, підстави для визнання їх протиправними та скасування відсутні. Таким чином, позивачем не доведено тих обставин, які є підставою позовних вимог та не підтверджено факту порушення права позивача з боку відповідачів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство «Алгоритмцентр» 29.11.2022 (згідно з відомостями відділення поштового зв`язку) звернулося безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 та ухвалити нове рішення, яким:

- визнати протиправними і скасувати накази Міністерства юстиції України від 04.12.2020 №4218/5 та від 24.02.2021 №730/5;

- відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів Акціонерного товариства «Алгоритмцентр» шляхом відновлення запису про право власності № 35205236 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно таїх обтяжень, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50831889 від 27.01.2020;

- відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів Акціонерного товариства «Алгоритмцентр» шляхом відновлення запису про право власності № 39077177 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно таїх обтяжень, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 55026022 від 09.11.2020;

- відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів Акціонерного товариства «Алгоритмцентр» шляхом відновлення запису про право власності № 39081046 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно таїх обтяжень, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 55030331 від 09.11.2020;

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Апелянт вказує, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про порушення прав третіх осіб, за скаргою яких прийнято спірний наказ, мотивуючи це тим, що права власників нерухомого майна значною мірою залежить від стану додержання норм і правил забудови сусідніх об`єктів, внаслідок чого неправильно застосував нормип. 1 ч. 8 ст. 38 та ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України).

Також скаржник зазначає, що суд першої інстанції не надав оцінку тим обставинам, що фактично відповідач, розглянувши скарги третіх осіб, які не є співвласниками об`єкту нерухомого майна, вирішив спір про право між апелянтом та відповідачем - усунення перешкод у користуванні майном (ст. 391 ЦК України), що є порушенням п. 9 ч. 8 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України).

За доводами скаржника, суд першої інстанції проігнорував посилання позивача на належне дотримання державними реєстраторами порядку здійснення реєстраційних дій. При цьому суд зазначив, що апелянтом не було надано доказів надання реєстратором повного пакету документів, хоча копії всіх документів були долучені до позовної заяви у якості додатків, а також суд дійшов хибного висновку про невстановлення державним реєстратором відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, оскільки не було подано документу, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та документу, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, оскільки такі документи для проведення державної реєстрації вимагаються лише вперше, а до проведення спірної державної реєстрації відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вже містили інформацію про об`єкт нерухомого майна.

Апелянт також звертає увагу, що суд не долучив до справи висновок експерта № 02-10/08/21-ТО щодо визначення функціонального призначення та виду цільового використання нежитлових приміщень об`єкта нерухомості: нежиле приміщення загальною площею 460,6 кв м за адресою: м.Київ вул. Стуса Василя, буд. 35-37 та зробив хибні припущення на підставі лише висновку, що був наданий іншою стороною справи, нез`ясувавши обставини, що мають значення для справи, та порушивши принцип рівності та змагальності сторін.

Крім того, скаржник зазначає, що місцевий господарський суд дійшов неправильних висновків щодо дотримання строку на подання скарги, передбаченого ч. 3 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що є окремою підставою для відмови у задоволенні скарги згідно з п. 8 ч. 8 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Також, за доводами апелянта, суд першої інстанції не надав належну оцінку його доводам про розгляд скарги без належного повідомлення заінтересованих осіб (зокрема, апелянта), чим останніх було позбавлено права на участь у розгляді скарги, що є порушенням п. п. 11, 12 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2015 року № 1128 (п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України).

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Державне підприємство "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" надало відзив, в якому просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 залишити без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач -2 Міністерство юстиції України не надав відзив на апеляційну скаргу позивача, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Пояснення третіх осіб щодо суті спору

Третя особа, ТОВ «Укрказа», подала письмові пояснення у даній справі, які за своєю суттю є відзивом. В поясненнях третя особа заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та такою, що суперечить матеріалам справи, просить відмовити у її задоволенні.

Надані учасниками апеляційного провадження пояснення розглядаються судом апеляційної інстанції у межах, визначених ст. 269 ГПК України.

Державні реєстратори Джуринська Л.В. та Чайка І.Г. правом на подання письмових пояснень не скористалися.

Приватне підприємство "Юридична консалтингова фірма" "Геровскі" (третя особа-4 на стороні відповідача) не подавало до суду письмових пояснень щодо суті спору, проте, під час розгляду справи представник третьої особи був присутній в судових засіданнях та підтримав заперечення відповідача - 1 та просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2022 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Алгоритмцентр" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів: Ткаченко Б.О., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2022 поновлено Акціонерному товариству "Алгоритмцентр" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 у справі №910/5659/21, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Алгоритмцентр", розгляд якої призначено на 13.03.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Алгоритмцентр" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 у справі №910/5659/21 відкладено на 10.04.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Алгоритмцентр" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 у справі №910/5659/21 відкладено на 01.05.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2023 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Алгоритмцентр" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 у справі №910/5659/21 відкладено на 12.06.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 у розгляді справи №910/5659/21 оголошено перерву до 24.07.2023.

Справа була розглянута в розумний строк (в розумінні ст. 6 Конвенції) з незалежних від суду причин: враховуючи поведінку сторін, відсутність фінансування на здійснення судової кореспонденції, а також тривалої відсутності інформації щодо належного повідомлення третіх осіб у даній справі (нотаріусів), з метою забезпечення рівності сторін (шляхом задоволення клопотання про продовження строку розгляду апеляційних скарг, що було підписане апелянтами та відповідачем); враховуючи дію воєнного стану в Україні, обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" та перебої з електроживленням.

Явка представників сторін

Представники позивача та відповідача-2, третіх осіб 1,2 у судове засідання, призначене на 24.07.2023, не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання був повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями та поштовим поверненням, наявними у матеріалах справи.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка учасників судового процесу обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність зазначених учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи

Представник відповідача-1 у судовому засіданні апеляційної інстанції 24.07.2023 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 залишити без змін.

Представник третіх осіб 3,4 на стороні відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції 27.04.2023 проти задоволення апеляційних скарг заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

12.08.2020 до Міністерства юстиції України (відповідача-2) надійшла скарга відповідача-1, яка зареєстрована за № 22959-33-20 (далі - скарга-1) на рішення від 27.01.2020 № 50831889, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Джуринською Людмилою Володимирівною щодо державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м.Київ, вул.Василя Стуса, буд. 35-37.

Згідно висновку колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - колегія) від 22.09.2020 за результатами розгляду вищевказаної скарги-1 колегією було встановлено, що приватним нотаріусом Джуринською Л.В. відкрито роздiл № 2016379280000 на нежитлові приміщення та внесено запис про право власності № 35205236 за Акціонерним товариством "Алгоритмцентр" на підставі: технічного паспорту від 04.09.2019; довідки до технічного паспорту № 2019-146 вiд 04.09.2019 на об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення № 10, розташовані за адресою: м. Київ, вул. В. Стуса, 35-37 від 04.09.2019; iнформацiйної довідки від 28.12.2019 НЖ-2019 № 2601. Приватному нотаріусу Джуринській Л.В. не було надано документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. Таким чином, оскаржуване рішення прийнято приватним нотаріусом Джуринською Л.В. за наявності підстав для зупинення розгляду заяви. Оскаржуване рішення прийнято приватним нотаріусом Джуринською Л.В. з порушенням вимог пункту 2 частини третьої статті 10, пункту 1 частини першої статті 23 Закону, абзацу першого пункту 12, пункту 41 Порядку № 1127 та підлягає скасуванню, а доступ приватного нотаріуса Джуринської Л.В. до Державного реєстру прав тимчасовому блокуванню строком на 2 (два) місяці.

04.12.2020 відповідачем-2 видано наказ № 4218/5 про задоволення скарги-1, яким скасовано рішення від 27.01.2020 № 50831889, прийняте приватним нотаріусом Дружинською Л.В.

21.01.2021 до Міністерства юстиції України надійшла скарга відповідача-1, яка зареєстрована за № 2097-33-21 (далі - скарга-2) на рішення від 09.11.2020 №№ 55030331, 55026022 прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чайкою Іриною Григорівною щодо групи нежитлових приміщень № 1, літера "А" (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2215816380000) та щодо групи нежитлових приміщень № 2, літера "А" (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2216022180000), розташованих за адресою: м. Київ, вул. В. Стуса, 35-37.

Згідно висновку колегії від 02.02.2021 за результатами розгляду вищевказаної скарги-2 колегією було встановлено, що на підставі оскаржуваних рішень приватним нотаріусом Чайкою І.Г. зареєстровано право власності за Акціонерним товариством "Алгоритмцентр" на групи приміщень № 1 та № 2. Розділи Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на групи приміщень 1-2 були відкриті приватним нотаріусом Чайкою І.Г. в результаті поділу нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд. 35-37, право власності на які було зареєстровано за АТ "Алгоритмцентр".

З відомостей Державного реєстру прав встановлено, що приватним нотаріусом Чайкою І.Г. на підставі оскаржуваних рішень відкрито розділи Державного реєстру прав на групу приміщень 1 та групу приміщень 2 та внесено записи про право власності №№ 39081046, 39077177 АТ "Алгоритмцентр" на них. Роздiли Державного реєстру прав на групи приміщень 1-2 відкриті приватним нотаріусом Чайкою І.Г. в результаті поділу приміщень, право власності на які було зареєстровано за АТ "Алгоритмцентр" на підставі рішення від 27.01.2020 № 50831889, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Джуринською Л.В.

Крім того, колегією встановлено, що приватним нотаріусом Чайкою І.Г., також було закрито розділ Державного реєстру прав № 2016379280000, відкритий на нежитлові приміщення, у зв`язку із їх поділом на групу приміщень 1 та групу приміщень 2.

12.08.2020 відповідачем - 1 було подано скаргу на рішення від 27.01.2020 № 50831889, прийняте приватним нотаріусом Дружинською Л.В., за результатом розгляду якої Колегія рекомендувала скасувати рішення від 27.01.2020 № 50831889. Наказом Міністерства юстиції України від 04.12.2020 № 4218/5 "Про задоволення скарги", зокрема, було скасовано зазначене рішення.

09.11.2020 (тобто, в період між засіданням колегії та підписанням наказу Мін`юсту вiд 04.12.2020 року № 4218/5) приватним нотаріусом Чайкою І.Г. було прийнято оскаржувані рішення.

Колегією встановлено, що оскаржувані рішення, прийнято приватним нотаріусом Чайкою І.Г. за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію права власності від 04.11.2020 № 42336588, 42336609, до яких не додано документ, що підтверджує присвоєння об`єктом нерухомого майна адреси.

24.02.2021 відповідачем-2 видано наказ № 730/5 про задоволення скарги, яким скасовано рішення від 09.11.2020 року №№ 55030331, 55026022, 55030536 прийняті приватним нотаріусом Чайкою І.Г.

На виконання пунктів 10, 11 Порядку на сайті Міністерства юстиції України було розміщено повідомлення про розгляд о 13 год. 40 хв. 22.09.2020 скарги Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» від 11.08.2020 № 005/2640, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.08.2020 № 22959-33-20. У повідомлені зазначені: тип об`єкта нерухомого майна: нежитлові приміщення, площею 460,6 ква м, розташовані за адресою: м.Київ, вул. Стуса Василя, буд. 35-37; дані про суб`єкта оскарження - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Джуникська Людмила Володимирівна, а також дані заінтересованих осіб (Товариство з обмеженою відповідальністю «Алгоритмцентр», Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрказа», Приватне підприємство «Юридична консалтингова фірма «Геровскі», Державна інспекція ядерного регулювання України, Головне слідче управління Служби Безпеки України ).

Також, на сайті Міністерства юстиції України було розміщено повідомлення про розгляд о 13 год. 00 хв. 02.02.2021 скарги Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» від 21.21.2021 № 005/203, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2021 № 2097-33-21. У повідомлені зазначені: тип об`єкта нерухомого майна: - група нежитлових приміщень №1, літера «А», м.Київ, вул. Стуса Василя, буд. 35-37, -група нежитлових приміщень №2, літера «А», м.Київ, вул. Стуса Василя, буд. 35-37; дані про суб`єкта оскарження - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чайка Ірина Григорівна, а також дані заінтересованої сторони: Акціонерне товариство «Алгоритмцентр.

Крім розміщення повідомлення на веб-сайті Міністерства юстиції України, про розгляд скарг заявника, суб`єкти оскарження та заінтересовані сторони повідомлялись: надісланими на електронні адреси листами - та телефонограмами.

Звертаючись з позовними вимогами, позивач вказав, що колегія Міністерства юстиції України дійшла хибних висновків щодо незаконності рішень приватних нотаріусів, а тому спірні накази, які прийняті на підставі таких висновків підлягають визнанню протиправними та скасуванню. Також позивач зазначив, що скарги відповідача-1 подані з порушенням встановленого законом строку оскарження реєстраційних дій (порушення ч. 3 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження") - 60 календарних днів. Відповідач-2 не повідомив позивача про розгляд скарг, чим порушив пункти 11, 12 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства юстиції № 1128 від 25.12.2015 (далі - Порядок № 1128).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до частин 2, 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як встановлено у статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV зі змінами та доповненнями (надалі - Закон). Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав (ст. 1 Закону).

Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" закріплено систему органів та об`єктів, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, процедуру проведення державної реєстрації, перелік документів необхідних для вчинення таких дій та порядок їх оскарження.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає реєстрації. Державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (частина 1 статті 11 зазначеного Закону).

Згідно із частиною 1, пунктом 1 частини 2 та частиною 10 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення державного реєстратора можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав. Рішення Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» звернулось зі скаргою до Міністерства юстиції України від 11.08.2020 №005/2640, що була зареєстрована в Мін`юсті 12.08.2020 №22959-33-20, на рішення від 27.01.2020 № 50831889, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Джуринською Людмилою Володимирівною щодо державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м.Київ, вул. Василя Стуса, буд.35-37.

Вказана скарга була розглянута колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб 'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції 22.09.2020, та підготовлено висновок про задоволення її в повному обсязі.

Колегією було встановлено, що згідно з відомостями Державного реєстру прав приватним нотаріусом Джуринською Л.В. відкрито розділ № 2016379280000 на нежитлові приміщення та внесено запис про право власності № 35205236 за Акціонерним товариством «Алгоритмцентр» на підставі: технічного паспорту від 04.09.2019; довідки до технічного паспорту № 2019-146 від 04.09.2019 на об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення № 10, розташовані за адресою: м. Київ, вул. В. Стуса, 35-37 від 04.09.2019; інформаційної довідки від 28.12.2019 НЖ-2019 № 2601.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Абзацом другим пункту 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) (далі - Порядок № 1127), встановлено, що розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав. Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону та Порядком №1127.

Відповідно до пункту 41 Порядку №1127 для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються: документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності). Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів. У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує терийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому реєстрі.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки. Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, також не вимагається у разі, коли адреса отримана під час реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна та зазначена в документі, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта. У такому разі державний реєстратор відповідно до зазначених заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що згідно з вимогами законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє відсутність суперечностей між заявленою адресою та відомостями, що містяться в цьому реєстрі. Пунктом 1 частини першої статті 23 Закону передбачено, що розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором у разі, зокрема, подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством. Приватному нотаріусу Джуринській Л.В. не було надано документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Таким чином, оскаржуване рішення прийнято приватним нотаріусом Джуринською Л.В. за наявності підстав для зупинення розгляду заяви.

Колегією було встановлено, що оскаржуване рішення прийнято приватним нотаріусом Джуринською Л.В. з порушенням вимог пункту 2 частини третьої статті 10, пункту 1 частини першої статті 23 Закону 1952-IV, абзацу першого пункту 12, пункту 41 Порядку № 1127 та підлягає скасуванню, а доступ приватного нотаріуса Джуринської Л.В. до Державного реєстру прав тимчасовому блокуванню строком на 2 (два) місяці.

На підставі підготовленого висновку Міністерство юстиції України видало Наказ №4218/5 від 04.12.2020 «Про задоволення скарги», яким вирішено: скаргу державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» від 11.08.2020 № 005/2640 задовольнити у повному обсязі; скасувати рішення від 27.01.2020р. №50831889, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Джуринською Людмилою Володимирівною.; тимчасово блокувати доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Джуринській Людмилі Володимирівні строком на 2 (два) місяці.

Також, Державне підприємство «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» звернулось до Міністерства юстиції України зі скаргою від 21.01.2021 вих.№005/208, що була зареєстрована в Мін`юсті 21.01.2021 №2097-33-21 на рішення від 09.11.2020 № 55030331, 55026022, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чайкою Іриною Григорівною щодо групи нежитлових приміщень №1, літера «А», розташованих за адресою: м.Київ, вул. Василя Стуса, буд.35-37 та щодо групи нежитлових приміщень №2, літера «А», розташованих за адресою: м.Київ, вул. Василя Стуса, буд.35-37.

З відомостей з Державного реєстру прав встановлено, що приватним нотаріусом Чайкою І.Г. на підставі оскаржуваних рішень відкрито розділи Державного реєстру прав на групу приміщень № 1 та групу приміщень № 2 та внесено записи про право власності № 39081046, №39077177 АТ «АЛГОРИТМЦЕНТР» на них. Розділи Державного реєстру прав на групи приміщень 1-2 відкриті приватним нотаріусом Чайкою І.Г. в результаті поділу нежитлових приміщень, право власності на які було зареєстровано за AT «АЛГОРИТМЦЕНТР» на підставі рішення від 27.01.2020 № 50831889, прийнятого приватним нотаріусом Джуринською Л.В.

Крім того, колегією встановлено, що приватним нотаріусом Чайкою І.Г. на підставі рішення 2 також було закрито розділ Державного реєстру прав №2016379280000, відкритий на нежитлові приміщення, у зв`язку із їх поділом на групу приміщень 1 та групу приміщень 2. Колегія зазначила, що 12.08.2020 ДП «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» було подано скаргу на рішення від 27.01.2020 №50831889, прийняте приватним нотаріусом Дружинською Л.В., за результатом розгляду якої колегія рекомендувала скасувати рішення від 27.07.2020 №50831889. Наказом Міністерства юстиції України від 04.12.2020 № 4218/5 «Про задоволення скарги», зокрема, було скасовано зазначене рішення.

09.11.2020 (тобто, в період між засіданням Колегії та підписанням наказу Мін`юсту від 04.12.2020 № 4218/5) приватним нотаріусом Чайкою І.Г. було прийнято оскаржувані рішення 1 та рішення 2.

Колегією встановлено, що оскаржувані рішення 1 та рішення 2, прийняті приватним нотаріусом Чайкою І.Г. за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію права власності від 04.11.2020 № 42336588, №42336609, до яких не додано документ, що підтверджує присвоєння об`єктом нерухомого майна адреси.

Відповідно до пункту 40 Порядку № 1127 визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом, іншими законами України та Порядком № 1127.

Пунктом 54 Порядку № 1127 визначено, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно, утворене шляхом поділу майна, у тому числі в результаті виділення окремого об`єкта нерухомого майна із складу нерухомого майна, що складається з двох або більше об`єктів, або об`єднання майна, проводиться за умови наявності технічної можливості такого поділу або об`єднання нерухомого майна та можливості використання такого майна як самостійного об`єкта цивільних правовідносин. Для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, що створюється шляхом поділу або об`єднання, подаються: документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його поділу або об`єднання (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (крім випадків, коли об`єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу або об`єднання без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення); технічний паспорт на новостворений об`єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси (крім випадків поділу або об`єднання таких об`єктів нерухомого майна, як квартира, житлове або нежитлове приміщення тощо).

Пунктом 9 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок 1128) передбачено, зокрема, що під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема, шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі прав, і вирішує, чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації, які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини шостої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України приймає мотивоване рішення, зокрема про задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про скасування рішення про державну реєстрацію прав.

Колегією було встановлено, що оскаржувані рішення 1 та рішення 2 прийняті приватним нотаріусом Чайкою І.Г. з порушенням вимог пункту 2 частини третьої статті 10, частини першої статті 23 Закону 1952-IV, пунктів 14, 40, 54 Порядку № 1127 та підлягають скасуванню, а доступ приватного нотаріуса Чайці Ірині Григорівні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно блокуванню строком на 3 (три) місяці.

На підставі підготовленого висновку Міністерство юстиції України видало Наказ №730/5 від 24.02.2021 «Про задоволення скарги», яким вирішено: скаргу Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» від 21.01.2021 № 005/208 задовольнити в повному обсязі; скасувати рішення від 09.11.2020 №№ 55030331, 55026022, 55030536, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чайкою Іриною Григорівною; тимчасово блокувати доступ приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Чайці Ірині Григорівні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги позивач стверджує, що колегія Міністерства юстиції України дійшла хибних висновків щодо незаконності рішень приватних нотаріусів, а тому спірні накази, які прийняті на підставі таких висновків підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Проте, доказів того, що для здійснення спірних реєстраційних дій заявник надав третім особами 1 та 2 документи, що підтверджують присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси або доказів того, що державна реєстрація права власності проводилась на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав, або що адреса отримана під час реалiзацiї експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна позивачем суду не надано.

Таким чином, позивачем не спростовано наявність порушень допущених приватними нотаріусами Джуринською Л.В. та Чайкою І.Г. при вчиненні ними оскаржуваних реєстраційних дій та не спростовано вищевказані висновки колегій Міністерства юстиції України.

Тому, доводи позивача про те, що колегія Міністерства юстиції України дійшла хибних висновків щодо незаконності рішень приватних нотаріусів, а тому спірні накази, які прийняті на підставі таких висновків підлягають визнанню протиправними та скасуванню є необґрунтованими та безпідставними.

Суд апеляційної інстанції також відхиляє доводи апелянта про те, що відповідач, розглянувши скарги третіх осіб, вирішив спір про право між апелянтом та відповідачем - усунення перешкод у користуванні майном (ст. 391 ЦК України). В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що питання усунення перешкод у користуванні майном не входило до предмету доведення та предмету розгляду у даній справі. Як було з`ясовано судом апеляційної інстанції, між учасниками існують судові спори: по справі № 640/14135/21, яка перебуває на розгляді в Окружному адміністративному суді міста Києва та по справі №910/139/05/21, яка перебуває на розгляді Північного апеляційного господарського суду. Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що у вказаних справах відсутні остаточні судові рішення, які б набрали законної сили та які могли б бути враховані судом на підставі ч. 4 ст. 75 ГПК України. А тому доводи апелянтів в цій частині відхиляються судом апеляційної інстанції як безпідставні.

Відносно доводів скаржника, про належне дотримання державними реєстраторами порядку здійснення реєстраційних дій, при цьому зазначивши щодо до проведення спірної державної реєстрації необхідні дії щодо нерухомого майна вже містились в поданих апелянтом документах (включаючи підтвердження присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси), суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Порядок проведення реєстрації врегульовано розділом IV Закону, і така реєстрація здійснюється на підставі документів, поданих у паперовій або електронній формі. Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч. 2 ст. 18 Закону).

Реєстрація прав здійснюється на підставі документів, поданих у паперовій або електронній формі. Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч. 2 ст. 18 Закону).

Пунктом 41 Порядку передбачено, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються такі документи: документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 частини третьої статті 10 Закону державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства та перевіряє документи, зокрема, на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та приймає відповідне рішення.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 24 Закону підставою для відмови в державній реєстрації прав є подання документів, які не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Водночас, подані приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Джуринській Л.В. документи на об`єкт завершеного будівництва (довідка про показники об`єкта, технічний паспорт та інформаційна довідка КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації») не відповідали вимогам чинного законодавства, оскільки був відсутній серед них документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, на підставі яких може бути прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна, а тому рішення № 50831889 від 27.01.2020 про відкриття розділу № 2016379280000 у Державному реєстрі речових прав на об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення № 10, розташовані за адресою: м. Київ, вул. В. Стуса, 35-37 та реєстрацію права власності на нього за АТ «Алгоритмцентр» суперечить вимогам чинному законодавству.

Посилання позивача на наявність вказівки на адресу у поданих документах, а саме у довідці ТОВ «БТІ-ЄВРОФАСП» від 04.09.2019 та у інформаційній довідці КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 28.12.2019 не свідчить про те, що це документи, якими відповідно до вимог законодавства підтверджується факт присвоєння адреси цьому об`єкту нерухомого майна.

Таким чином, колегія суддів вважає, що документи, які були використані 27.01.2020 державним реєстратором приватним нотаріусом Джуринською для реєстрації права власності на підвал у будинку № 35-37 літ. А по вул.Стуса Василя у м.Києві за Акціонерним товариством «Алгоритмцентр» не є документами, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно, оскільки по суті є документами технічного обліку.

Крім того, у листопаді 2020 року позивач звернувся до третьої особи 2 з метою здійснення поділу оспорюваного приміщення на два окремі об`єкти нерухомого майна. Так, відповідно до пункту 54 Порядку № 1127 серед документів, які мають бути подані для державної рестрації права вланості на об`єкт нерухомого майна, що створюється шляхом поділу або об`єднання має бути: документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (крім випадків, коли об`єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу або об`єднання без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення), який не наданий державному реєстрату.

Колегія суддів звертає увагу, що поданий позивачем приватному нотаріусу Чайці І.Г. для проведення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що створюються шляхом поділу у листопаді 2020 документ, а саме висновок БТІ ФОП Пилишенко А.В. щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 03.11.2020, у якому зазначено про наявність технічної можливості поділу оспорюваного приміщення на 2 окремі об`єкти нерухомого майна: групу нежитлових приміщень №1 загальною площею 230 кв м та групу нежитлових приміщень № 2 загальною площею 230,3 кв м, не є документом, який підтверджує наявність технічної можливості такого поділу, оскільки не визначає можливість використання такого майна як двох самостійних об`єктів цивільних правовідносин, що є обов`язковою умовою для такої реєстрації.

Стосовно доводів позивача, що суд не долучив до справи висновок експерта № 02-10/08/21-ТО щодо визначення функціонального призначення та виду цільового використання нежитлових приміщень об`єкта нерухомості: нежиле приміщення загальною площею 460,6 кв м за адресою: м.Київ вул. Стуса Василя, буд. 35-37, колегія суддів зазначає наступне.

Так, у частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Відповідно до приписів частин першої, четвертої та восьмої статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

AT «Алгоритмцентр» заявлено клопотання про долучення доказів вже під час розгляду справи по суті, а не разом із позовною заявою, як того вимагає стаття 80 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку із чим, в судовому засіданні 08.09.2021 суд першої інстанції ухвалив залишити без задоволення клопотання позивача про долучення доказів з огляду на пропуск строку для подання доказів та відсутність клопотання про його поновлення, що відповідає приписам частини другої статті 118 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо доводів скаржника про недотримання заявниками строку на подання скарги, передбаченого ч. 3 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що є окремою підставою для відмови у задоволенні скарги згідно з п. 8 ч. 8 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 37 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про зареєстровані права власності на об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав (ч. 1 ст. 12 Закону).

Пунктом 5 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок № 1127) визначено, що інформація з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, їх обтяження, наявні в Державному реєстрі прав, а також відповідні відомості з його невід`ємної архівної складової частини або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень.

В цій частині суд апеляційної інстанції вважає, що документально підтверджена обізнаність відповідача-1 про існування рішення № 50831889 від 27.01.2020 підтверджується від керівника ТОВ «Укрказа», яким 30.07.2020 було отримано інформаційну довідку №218487465 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Про існування рішення №55030536 від 09.11.2020 відповідач -1 (скаржник) дізнався з моменту отримання листа від 22.12.2020 Міністерства юстиції України про неможливість виконати наказ № 42185 від 04.12.2020. Доказів, які б свідчили про обізнаність скаржника з іншої дати, як до суду першої, так і до суду апеляційної інстанції в розумінні ст. 76-80, 269 ГПК України подано не було.

Так, законодавець встановив не присічний строк (60 днів з дня прийняття рішення), а можливість звернення з відповідною скаргою з прив`язкою до моменту обізнаності особи з ухваленим рішенням. Враховуючи, що моніторинг даних Державного реєстру прав не є обов`язком заявників (третіх осіб на стороні відповідача) суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що з моменту обізнаності про порушення прав скаржників, 60-денний строк не було пропущено. Тому доводи апелянта в цій частині не є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Відхиляються також доводи апелянта про розгляд скарги без належного повідомлення заінтересованих осіб (зокрема, АТ «Алгоритцентр»), чим останніх було позбавлено права на участь у розгляді скарги, що є порушенням п. п. 11, 12 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2015 року № 1128.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що процедура розгляду скарги врегульована Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (надалі - Порядок № 1128).

Відповідно до пунктів 10, 11 Порядку № 1128 для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.

Тоді, як передбачено абзацом 2 пункту 10 вказаного Порядку, відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

Згідно з пунктом 11 Порядку Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);

2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Проаналізувавши наведені норми Порядку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що чинне законодавство передбачає обов`язок Мін`юсту чи відповідного його територіального органу запросити для розгляду скарги скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів, та своєчасно повідомити осіб, запрошених до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги.

При цьому, основним обов`язковим способом повідомлення про розгляд скарги по суті є розміщення Мін`юстом чи його територіальним органом відповідного оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту. Натомість надіслання повідомлення про розгляд скарги телефонограмою або засобами електронної пошти є додатковими способами повідомлення, які в силу зазначених вище норм Порядку є обов`язковими для Мін`юсту чи його територіальних органів лише у разі, якщо номер телефону, адреса електронної пошти осіб, зазначених у пункті 10 Порядку, вказані у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлені заінтересованою особою або встановлені з інших офіційних джерел.

Отже, додатковий спосіб повідомлення про розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом чи відповідним територіальним органом особи виключно за наявності у них відомостей про номер телефона / адресу електронної пошти, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлених заінтересованою особою або встановлених з інших офіційних джерел, про що правильно зазначив суд апеляційної інстанції. Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 16 березня 2023 року у справі № 910/574/22.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання пунктів 10, 11 Порядку на сайті Міністерства юстиції України було розміщено повідомлення про розгляд о 13 год. 40 хв. 22.09.2020 скарги Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» від 11.08.2020 № 005/2640, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.08.2020 № 22959-33-20. У повідомлені зазначені: тип об`єкта нерухомого майна: нежитлові приміщення, площею 460,6 ква м, розташовані за адресою: м.Київ, вул. Стуса Василя, буд. 35-37; дані про суб`єкта оскарження - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Джуринська Людмила Володимирівна, а також дані заінтересованих осіб (Товариство з обмеженою відповідальністю «Алгоритмцентр», Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрказа», Приватне підприємство «Юридична консалтингова фірма «Геровскі», Державна інспекція ядерного регулювання України, Головне слідче управління Служби Безпеки України ).

Також, на сайті Міністерства юстиції України було розміщено повідомлення про розгляд о 13 год. 00 хв. 02.02.2021 скарги Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» від 21.21.2021 № 005/203, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2021 № 2097-33-21. У повідомлені зазначені: тип об`єкта нерухомого майна: - група нежитлових приміщень №1, літера «А», м.Київ, вул. Стуса Василя, буд. 35-37, -група нежитлових приміщень №2, літера «А», м.Київ, вул. Стуса Василя, буд. 35-37; дані про суб`єкта оскарження - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чайка Ірина Григорівна, а також дані заінтересованої сторони: Акціонерне товариство «Алгоритмцентр.

Окрім розміщення повідомлення на веб-сайті Міністерства юстиції України, в матеріалах справи наявні докази повідомлення скаржника, суб`єкта оскарження та заінтересованих сторін про час та місце розгляду скарг Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» шляхом складення телефонограм та направлення електронних листів.

Колегія суддів також звертає увагу, що позивачем подано до Мін`юсту пояснення на скаргу від 01.02.2021 (на скаргу-2), що спростовує доводи позивача про необізнаність про розгляд скарг, тому твердження позивача про те, що відповідач-2 не повідомив позивача про розгляд скарг, чим порушив пункти 11, 12 Порядку № 1128 також є необґрунтованими та безпідставними.

Оцінюючи стан повідомлення заінтересованих осіб, колегія суддів дійшла до висновку, що відповідач-2 виконав вимоги пункту 11 Порядку, які зобов`язують Мін`юст поряд з розміщенням оголошення на офіційному веб-сайті повідомити цих осіб телефонограмою або засобами електронної пошти за номером телефону або засобом електронної пошти, встановлених з інших офіційних джерел. З урахуванням тієї обставини, що порядок не передбачає обов`язкової присутності заінтересованих осіб, - вказані обставини відхиляються судом апеляційної інстанції як підстава для задоволення апеляційних скарг через необґрунтованість.

Отже, спірні накази Міністерства юстиції України № 4218/5 від 04.12.2020 та № 730/5 від 24.02.2021 винесені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, підстави для визнання їх протиправними та скасування відсутні.

Таким чином, позивачем не доведено тих обставин, які є підставою позовних вимог та не підтверджено факту порушення права позивача з боку відповідачів.

Відповідно до частина 2 статті 4 ГПК України передбачає, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, видатний органом державної влади, органом Автономної Республіки Крим та органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавство і порушує її цивільні права або інтереси.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18, від 28.11.2019 у справі № 918/150/19, від 26.01.2022 у справі № 921/787/20 від 14.06.2022 у справі № 904/3870/21, від 13.09.2022 у справі № 918/1222/21.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.10.2019 у справі № 910/6642/18 зроблено висновок про стадійність захисту права, зокрема вказано на те, що під час вирішення господарського спору суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорення відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Отже, відсутність порушеного права як у позивача, так і у третьої особи із заявленням самостійних вимог зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

Також, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні похідних вимог про відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача, шляхом відновлення запису про право власності № 35205236 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50831889 від 27 січня 2020 року, та шляхом відновлення запису про право власності № 39077177 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 55026022 від 9 листопада 2020 року, та шляхом відновлення запису про право власності № 39081046 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 55030331 від 9 листопада 2020 року, про визнання права власності позивача на об`єкт нерухомого майна - групу нежитлових приміщень №1, літера А, загальною площею 230,3 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Василя Стуса, 35-37, про визнання права власності позивача на об`єкт нерухомого майна - групу нежитлових приміщень №2, літера А, загальною площею 230,3 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Василя Стуса , 35-37, оскільки накази відповідача-2 № 4218/5 від 04.12.2020 року та № 730/5 від 24.02.2021 не визнані протиправними та не скасовані.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, а тому відхиляються колегією суддів як необґрунтовані, зроблені з невірним правозастосуванням та без врахування релевантної практики Верховного Суду та спростовуються викладеним вище.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які вони посилаються у своїй апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

З огляду на те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, тому апеляційна скарга Акціонерного товариства "Алгоритмцентр" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 у справі №910/5659/21 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 у справі №910/5659/21 слід залишити без змін.

Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційних скарг по суті, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржників в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Алгоритмцентр" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 у справі №910/5659/21, залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 у справі №910/5659/21 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на Акціонерне товариство "Алгоритмцентр".

4. Матеріали справи №910/5659/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, порядку та строку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 31.07.2023.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді Б.О. Ткаченко

В.В. Сулім