ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.07.2023 року м.Дніпро Справа № 908/174/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,
суддів: Чередка А.Є., Коваль Л.А.
секретар судового засідання Крицька Я.Б.
розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.05.-12.05.2021 року та на додаткові рішення Господарського суду Запорізької області від 15.08.2022 року (суддя Азізбекян Т.А.)
у справі № 908/174/20
за позовом ОСОБА_1 , м. Запоріжжя
до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Олімпієць 2016, м. Запоріжжя
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , м. Запоріжжя
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк Укргазбанк в особі Відділення 188/07 Публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк, м. Київ
про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, визнання незаконними та скасування рішень загальних зборів співвласників ОСББ, стягнення моральної шкоди
ВСТАНОВИВ:
На адресу Господарського суду Запорізької області від фізичної особи ОСОБА_1 надійшла позовна заява з вимогами до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016» про визнання неправомірними дій ОСББ «Олімпієць 2016» щодо ненадання співвласнику будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 прийнятих рішень загальних зборів та затверджені цими рішеннями документи за період з 12 вересня 2017 року на день винесення рішення суду; зобов`язання ОСББ «Олімпієць 2016» надати ОСОБА_1 рішення загальних зборів співвласників та затверджені цими рішеннями документи прийняті за період з 12 вересня 2017 року по день винесення рішення суду, припинення зловживання своїми правами; визнання незаконними та скасування рішення загальних зборів ОСББ «Олімпієць 2016» викладені в протоколі № 4 загальних зборів ОСББ «Олімпієць 2016» співвласників будинку АДРЕСА_1 , від 30 січня 2018 року; визнання незаконними та скасування рішення загальних зборів ОСББ «Олімпієць 2016», викладені в протоколі № 6 загальних зборів ОСББ «Олімпієць 2016» співвласників будинку АДРЕСА_1 , від 28 серпня 2018 року; визнання незаконними та скасування рішення загальних зборів ОСББ «Олімпієць 2016», викладені в протоколі № 7 загальних зборів ОСББ «Олімпієць 2016» співвласників будинку АДРЕСА_1 , від 12 лютого 2019 року; стягнення з ОСББ «Олімпієць 2016» моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.05.-12.05.2021 року у справі №908/174/20 позовні вимоги задоволено частково. Визнано дії об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016» щодо ненадання співвласнику будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 прийнятих рішень загальних зборів та затверджених цими рішеннями документів у період з 12.09.2017 неправомірними.
Зобов`язано об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016» надати ОСОБА_1 рішення загальних зборів ОСББ «Олімпієць 2016» та затверджені цими рішеннями документи, прийняті у період з 12.09.2017.
Визнати недійсним рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016» від 28 серпня 2018 року, оформлені протоколом № 6, в частині питання 2 порядку денного, пунктів 2,4,5.
Визнано недійсним рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016», від 12 лютого 2019 та оформлені протоколом № 7, в частині питання порядку денного № 3 пунктів 2,3,5,6.
Позовні вимоги в частині визнання дій об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016» щодо відключення помешкання позивача від постачання електричної енергії протиправними, залишено без розгляду. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень 00 коп.
Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016» на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 коп.
Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 11.05.-12.05.2021 року по справі № 908/174/20 в частині відмови в позові та задовольнити позов в повному обсязі. Змінити мотивувальну частину рішення господарського суду Запорізької області від 11.05.-12.05.2021 року по справі № 908/174/20 в частині задоволення позовних вимог.
В апеляційній скарзі зазначає на неправильне встановлення судом обставин справи, неналежну оцінку доказів.
Скаржник вказує на невірне визначення судом кількості співвласників ОСББ, відповідно, неналежне встановлення обставин щодо правомірності скликання загальних зборів 30.01.2018 року та законності прийнятих на них рішень.
Також апелянт зазначає, що суд не мотивував ухвалене ним рішення щодо відмови в задоволенні частини позовних вимог.
Щодо залишення частини вимог позивача без розгляду апелянт зазначає, що таке процесуальне рішення відповідно до ст.266 ГПК України має оформлюватись ухвалою, а не рішенням суду.
Просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 11.05.-12.05.2021 року по справі № 908/174/20 в частині відмови в позові та задовольнити позов в повному обсязі та змінити мотивувальну частину рішення господарського суду Запорізької області від 11.05.-12.05.2021 року по справі № 908/174/20 в частині задоволення позовних вимог.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2022 (колегія суддів: Верхогляд Т.А., Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.) апеляційну скаргу залишено без задоволення. Рішення господарського суду Запорізької області від 11.05.-12.05.2021 у справі №908/174/20 залишено без змін.
Додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2022 (колегія суддів: Верхогляд Т.А., Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.) стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Олімпієць 2016" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 300,00 грн.
Постановою Верховного Суду від 18.01.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2022 та додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2022 у справі №908/174/20 скасовано. Справу №908/174/20 направлено на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №908/174/20 передано на розгляд колегії у складі головуючого судді Мороза В.Ф., суддів Кузнецова В.О., Коваль Л.А.
Крім того, додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.08.2022 у справі № 908/174/20 заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016» (ЄДРПОУ 40726535), яка зареєстрована в канцелярії господарського суду Запорізької області 17.05.2021 року, про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу по справі № 908/174/20 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016» (69104, Запорізька область , м. Запоріжжя, вулиця Олімпійська, будинок 22, код ЄДРПОУ 40726535) суму витрат на професійну правничу допомогу - 7 700,00 грн.
Не погодившись з додатковим рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга мотивована тим, що підставою для скасування додаткового рішення від 15.08.2022 є істотне порушення норм процесуального права, а саме ст. 80, ч. 8 ст. 129, 221, 244 ГПК України.
Також, додатковим рішенням господарського суду Запорізької області від 15.08.2022 року у справі № 908/174/20 заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016» (ЄДРПОУ 40726535), яка зареєстрована в канцелярії господарського суду Запорізької області 17.05.2021 року, про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу по справі № 908/174/20 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016» (69104, Запорізька область , м. Запоріжжя, вулиця Олімпійська, будинок 22, код ЄДРПОУ 40726535) суму витрат на професійну правничу допомогу - 2 800,00 грн.
Не погодившись з додатковим рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга мотивована аналогічним чином, а саме тим, що підставою для скасування додаткового рішення від 15.08.2022 є істотне порушення норм процесуального права: ст. 80, ч. 8 ст. 129, 221, 244 ГПК України.
Ухвалами Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2023:
- поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Запорізької області від 11.05.-12.05.2021 у справі №908/174/20;
- прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення господарського суду Запорізької області від 15.08.2022 року у справі №908/174/20 (п/п 28406). Поновлено провадження у справі №908/174/20. Об`єднано апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення господарського суду Запорізької області від 15.08.2022 року у справі №908/174/20 (п/п 28406) в одне апеляційне провадження для спільного розгляду з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Запорізької області від 11.05.-12.05.2021 у справі №908/174/20;
- прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення господарського суду Запорізької області від 15.08.2022 року у справі №908/174/20 (п/п 28407). Поновлено провадження у справі №908/174/20. Об`єднано апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення господарського суду Запорізької області від 15.08.2022 року у справі №908/174/20 (п/п 28406) в одне апеляційне провадження для спільного розгляду з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Запорізької області від 11.05.-12.05.2021 у справі №908/174/20.
18.04.2023 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.04.2023 повідомлено сторін про призначення судового засідання на 08.06.2023 о 10:00.
22.05.2023 від представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Олімпієць 2016 надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції із забезпеченням її проведення у Господарському суді Запорізької області.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку з рішенням ВРП від 23.05.2023р. про звільнення з посади судді Центрального апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку судді ОСОБА_3 , для розгляду справи № 908/174/20 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Мороза В.Ф., суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2023 в задоволенні клопотання представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Олімпієць 2016 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції із забезпеченням її проведення в Господарському суді Запорізької області - відмовити.
Від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції із забезпеченням її проведення в Комунарському районному суду м.Запоріжжя.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2023 клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції із забезпеченням її проведення в Комунарському районному суді м.Запоріжжя задоволено. Ухвалено судове засідання у справі № 908/174/20 провести в режимі відеоконференції. Доручено Комунарському районному суду м.Запоріжжя забезпечити проведення відеоконференції за участю представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з Центральним апеляційним господарським судом 08.06.2023 о 10 год. 00 хв. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з`явитися до Комунарського районного суду м.Запоріжжя (вулиця Європейська, 7, м.Запоріжжя), для проведення судового засідання в режимі відеоконференції 08.06.2023 о 10 год. 00 хв.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.06.2023 заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верхогляд Т.А., Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б. у справі № 908/174/20 залишено без розгляду.
У судовому засіданні 08.06.2023 колегія суддів, порадившись на місці, оголосила про перерву в судовому засіданні на 29.06.2023 на 12:00 год.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.06.2023 повідомлено учасників справи про судове засідання у справі №908/174/20, яке відбудеться 29.06.2023 о 12:00 год.
У судовому засіданні 29.06.2023, порадившись на місці колегія суддів оголосила перерву у судовому засіданні до 20.07.2023 о 12:00 год.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2023 повідомлено учасників справи про судове засідання у справі № 908/174/20, яке відбудеться 20.07.2023 о 12:00 год., шляхом направлення копії цієї ухвали. Ухвалено судове засідання у справі №908/174/20 яке відбудеться 20.07.2023 о 12:00 год. провести в режимі відеоконференції з Комунарським районним судом м.Запоріжжя. Доручено Комунарському районному суду м.Запоріжжя забезпечити проведення відеоконференції з Центральним апеляційним господарським судом.
Крім того, ухвалено Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку Олімпієць 2016 та ОСОБА_1 надати суду у строк до 13.07.2023 року докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а саме: щодо кількості співвласників житлових та нежитлових приміщень в будинку № 22 по вул. Олімпійська в м. Запоріжжя станом на день прийняття оскаржуваних рішень загальних зборів (для чого суду можуть бути надані: реєстр співвласників будинку, витяги, інформаційні довідки з реєстрів: Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, копії правовстановлюючих документів, тощо).
17.07.2023 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача на виконання вимог ухвали суду від 29.06.2023 надійшли письмові пояснення та запитувані документи.
17.07.2023 до Центрального апеляційного господарського суду від позивача на виконання вимог ухвали суду від 29.06.2023 надійшли пояснення.
В судовому засіданні 20.07.2023 приймали участь позивач (апелянт), представник відповідача та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання уповноваженого представника не направила. Колегія суддів зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").
«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.
Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя, навіть в умовах воєнного стану.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).
Таким чином, сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).
Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Отже, враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, не повинні допускати зловживання та уникати прийомів, що затягують судовий розгляд, несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, зважаючи на те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційних скарг, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішень суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представника третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача.
Судом апеляційної інстанції було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації сторонами принципу змагальності та диспозитивності.
Представник апелянта (позивача) просив суд апеляційні скарги задовольнити: оскаржуване рішення в частині відмови в позові скасувати та задовольнити позов в повному обсязі; змінити мотивувальну частину рішення господарського суду Запорізької області від 11.05.-12.05.2021 року по справі № 908/174/20 в частині задоволення позовних вимог, додаткові рішення від 15.08.2022 скасувати та розподілити витрати на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Представник відповідача просив суд, враховуючи доводи, наведені у відзиві, апеляційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.
Представник третьої особи підтримав доводи та вимоги скаржника, наполягав на необхідності задоволення апеляційних скарг.
Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є співвласниками квартири АДРЕСА_3 жилою площею 28,6 кв.м, загальною площею 51,49 кв.м.
30.01.2018 загальні збори ОСББ прийняли рішення, оформлені протоколом №4:
1) обрати головою зборів ОСОБА_5 , секретарем зборів ОСОБА_6 ;
2) затвердити фінансовий плат правління ОСББ за 2017 рік;
3) встановити щомісячний платіж за управління будинком та прибудинковою територією на 2018 рік згідно з кошторисом у розмірі 5,20 грн за квадратний метр житлового або нежитлового приміщення (голосували як за Питання №1);
4) силами за рахунок ОСББ полагодити та привести до ладу освітлення в тамбурах, згідно з вимогами Запоріжобленерго (освітлення в тамбурах повинно здійснюватися через загально будинкову електричну мережу; облік освітлення тамбурів квартир повинен здійснюватися через загальний електричний лічильник будинку) (голосували як за Питання №2);
5) виключити зі складу правління ОСББ ОСОБА_7 власника квартири АДРЕСА_4 , згідно з заявою, що надійшла від неї, а також обрати до складу правління ОСББ ОСОБА_8 власника квартири АДРЕСА_5 (голосували як за Питання №3);
6) співвласникам кожної окремої квартири / приміщення, які входять до складу будинку, визначити одну особу від квартири / приміщення, яка буде приймати участь у загальних зборах та голосувати за прийняття окремих рішень на цих зборах; повноваження визначеній особі надаються шляхом видачі відповідних довіреностей, виданих від інших співвласників квартири / приміщення; від кожної окремої квартири / приміщення на загальних зборах буде враховуватися один голос; загальна кількість голосів в об`єднанні буде дорівнювати 105 (голосували як за Питання №4).
На момент проведення загальних зборів 30.01.2018 загальна кількість співвласників будинку 182 особи, загальна кількість співвласників, які проголосували на зборах 129 осіб.
28.08.2018 загальні збори ОСББ рішенням, оформленим протоколом №6, затвердили порядок дій щодо роботи з боржниками ОСББ:
1) у разі виникнення простроченої більше ніж за два місяці заборгованості співвласника за управління будинком та прибудинковою територією співвласник вважається боржником; правління ОСББ запрошує боржника на найближче засідання правління для з`ясування причин щодо виникнення заборгованості та визначення шляхів її погашення;
2) у разі, якщо боржник не з`являється на засідання правління та не погашає прострочену заборгованість за управління будинком та прибудинковою територією, правління ОСББ має право прийняття рішення щодо обмеження доступу приміщення боржника до загальнобудинкових мереж, а саме, електричної мережі та каналізаційної мережі;
3) правління ОСББ зобов`язане в термін за 30 календарних днів повідомити боржника про обмеження доступу його приміщення до загальнобудинкових мереж шляхом надсилання на адресу боржника або його приміщення, розташованого у будинку, яким управляє ОСББ, рекомендованого листа; якщо боржник не отримав надісланого листа у термін 30 календарних днів, він вважається повідомленим;
4) відновлення доступу приміщення боржника до загальнобудинкових мереж відбувається після повного погашення простроченої заборгованості за рахунок боржника;
5) за самовільне відновлення доступу приміщення боржника до загальнобудинкових мереж без сплати простроченої заборгованості боржник сплачує штраф у розмірі річного платежу за управління будинком та прибудинковою територією, що був нарахований на його приміщення.
Загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку на момент проведення загальних зборів 182 особи, у зборах взяли участь особисто та / або через представників співвласники будинку в кількості 29 осіб, які становлять 15,93% від загальної кількості співвласників будинку, у письмовому опитуванні взяли участь особисто та / або через представників співвласники будинку в кількості 92 осіб, які становлять 50,55% від загальної кількості співвласників будинку.
12.02.2019 загальні збори ОСББ прийняти рішення, оформлені протоколом №7:
1) затвердити щомісячний платіж за управління будинком і прибудинковою територією на 2019 рік згідно з запропонованим кошторисом у розмірі 5,50 грн за квадратний метр житлового або нежитлового приміщення, яким володіє власник;
2) надати згоду на участь ОСББ у проведенні капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку на умовах спільного фінансування у 2019 році;
3) затвердити порядок роботи з боржниками ОСББ:
- у разі виникнення простроченої більше ніж за два місяці заборгованості співвласника за управління будинком та прибудинковою територією співвласник вважається боржником; правління ОСББ запрошує боржника на найближче засідання правління для з`ясування причин щодо виникнення заборгованості та визначення шляхів її погашення;
- у разі, якщо боржник не з`являється на засідання правління та не погашає прострочену заборгованість за управління будинком та прибудинковою територією, правління ОСББ має право прийняття рішення щодо обмеження доступу приміщення боржника до загальнобудинкових мереж, а саме, електричної мережі та каналізаційної мережі, ліфтами, поштовими скриньками, обмежити паркування автомобілів боржника на земельній ділянці будинку тощо;
- правління ОСББ має право не надавати боржнику довідки, відповіді на листи, а також обмежити доступ до документації ОСББ;
- правління ОСББ зобов`язане в термін за 30 календарних днів повідомити боржника про обмеження доступу його приміщення до загальнобудинкових мереж шляхом надсилання на адресу боржника або його приміщення, розташованого у будинку, яким управляє ОСББ, рекомендованого листа; якщо боржник не отримав надісланого листа у термін 30 календарних днів, він вважається повідомленим;
- скасування обмеження боржника у користуванні загальним майном відбувається після повного погашення простроченої заборгованості; у разі обмеження у користування внутрішньобудинковою електричною мережею та каналізаційною мережею скасування обмеження проводиться робітниками ОСББ за рахунок боржника;
- за самовільне відновлення доступу приміщення боржника до загальнобудинкових мереж без сплати простроченої заборгованості боржник сплачує штраф у розмірі річного платежу за управління будинком та прибудинковою територією, що був нарахований на його приміщення;
4) затвердити фінансовий звіт правління ОСББ за 2018 рік.
Загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку на момент проведення загальних зборів ОСББ 175 осіб, загальна площа всіх квартир 5 974,32 кв. м, у зборах прийняли участь особисто та / або через своїх представників співвласники багатоквартирного будинку в кількості 35 осіб, які становлять 20% від загальної кількості співвласників будинку, у письмовому опитуванні взяли особисто та / або через представників співвласники будинку в кількості 94 осіб, які становлять 52,00% від загальної кількості співвласників будинку.
12.02.2018 ОСОБА_1 звернувся до виконавчого органу ОСББ з проханням надати під розписку рішення загальних зборів ОСББ від 30.01.2018 та затверджені цим рішенням документи для ознайомлення та зняття копій.
19.02.2018 правління ОСББ направило відповідь позивачу з повідомленням що згідно зі статутом ОСББ співвласником є особа власник житлового чи нежитлового приміщення, розташованого в будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на 19.02.2018 в розпорядженні правління ОСББ відсутні документи, які підтверджують, що ОСОБА_1 є власником житлового або нежитлового приміщення, розташованого в будинку за цією адресою.
17.12.2019 позивач звернувся до виконавчого органу ОСББ з питання реалізації права на зняття показань та перевірки схоронності вузла комерційного обліку теплової енергії, встановленого в будинку АДРЕСА_1 .
21.12.2018 на ім`я ОСОБА_1 надійшла вимога про сплату простроченої заборгованості з платежу за управління будинком та при будинкової території в сумі 2 273,28 грн.
28.01.2020 ОСОБА_9 звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до ОСББ про: 1) визнання неправомірними дій відповідача щодо ненадання позивачеві прийнятих рішень загальних зборів ОСББ та затверджених цими рішеннями документів за період з 12.09.2017 по день ухвалення рішення суду; 2) зобов`язання ОСББ надати ОСОБА_1 рішення загальних зборів ОСББ та затверджені цими рішеннями документів, прийняті за період з 12.09.2017 по день ухвалення рішення суду, припинення зловживання своїми правами; 3) визнання незаконними та скасування рішень загальних зборів ОСББ, затверджених протоколом від 30.01.2018 №4; 4) визнання незаконними та скасування рішень загальних зборів ОСББ, затверджених протоколом від 28.08.2018 №6; 5) визнання незаконними та скасування рішень загальних зборів ОСББ, затверджених протоколом від 12.02.2019 №7; 6) стягнення з ОСББ моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на прохання позивача надати рішення загальних зборів ОСББ від 30.01.2018 та затверджені цими рішеннями документи відповідач повідомив, що станом на дату звернення відсутні документи, які б підтверджували, що ОСОБА_1 є власником житлового приміщення, розташованого в будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач вказує, що з часу створення ОСББ до 12.09.2017 він був головою правління, голосував на загальних зборах. Власниками квартири АДРЕСА_6 є ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , квартира є спільною сумісною власністю подружжя. Рішення загальних зборів ухвалені з чисельними порушеннями Закону "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі Закон "Про ОСББ") та статуту ОСББ в частині дотримання порядку скликання і проведення зборів, порядку голосування, підрахунку голосів та прийняття рішень. Щодо рішення загальних зборів, які оформлені протоколом від 30.01.2018 №4: загальна кількість співвласників будинку становить 182, а у зборах прийняли участь 33 особи; щодо рішення загальних зборів, які оформлені протоколом від 12.02.2018 №7: загальна кількість співвласників будинку 175 осіб, у зборах прийняли участь 35 осіб, а в опитуванні 94 особи; кількість співвласників будинку не встановлена; із змісту протоколу №4 вбачається, що порушено ст.10 Закону "Про ОСББ" та положення статуту ОСББ; всі оскаржувані рішення є неналежними за формою та змістом, оскільки не відповідають вимогам нормативних актів; приміщення, яке належить позивачу на праві спільної сумісної власності, відповідач протиправно відключив від електропостачання та нарахував штраф за самовільне користування загальним майном; дії відповідача заподіяли позивачу моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях.
Господарський суд Запорізької області рішенням від 11.05.-12.05.2021 позовні вимоги задовольнив частково: 1) визнав дії ОСББ щодо ненадання позивачу прийнятих рішень загальних зборів та затверджених цими рішеннями документів у період з 12.09.2017 неправомірними; 2) зобов`язав ОСББ надати позивачу рішення загальних зборів ОСББ та затверджені цими рішеннями документи, прийняті у період з 12.09.2017; 3) визнав недійсними рішення загальних зборів ОСББ від 28.08.2018, оформлені протоколом №6, в частині питання №2 порядку денного, пунктів 2, 4, 5; 4) визнав недійсними рішення загальних зборів ОСББ від 12.02.2019, оформлені протоколом №7, в частині питання №3 порядку денного, пунктів 2, 3, 5, 6; позовні вимоги в частині визнання дій ОСББ щодо відключення помешкання позивача від постачання електричної енергії протиправними залишив без розгляду; в іншій частині заявлених позовних вимог відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивоване, зокрема, таким:
- відмова відповідача надати позивачу можливість ознайомитись з усіма рішеннями співвласників ОСББ, які ухвалені у період з 12.09.2017, та зробити з них відповідні копії є порушенням вимог Закону "Про ОСББ" в частині реалізації права позивача на участь в управлінні багатоквартирним будинком;
- доводи позивача щодо незаконності та скасування рішень загальних зборів ОСББ від 30.01.2018, які викладені в протоколі №4, є безпідставними з огляду на наявність доказів обізнаності співвласників ОСББ про проведення вказаних загальних зборів та прийняття рішень більшістю співвласників;
- обґрунтованими є доводи про неправомірність рішень загальних зборів ОСББ, викладених в протоколі від 28.08.2018 №6, в частині питання №2 порядку денного; вказані рішення незаконні в силу ст.60 Закону "Про ринок електричної енергії" та положень статуту ОСББ;
- частково обґрунтованими є вимоги про визнання незаконними та скасування рішень загальних зборів ОСББ, які викладені в протоколі від 12.02.2019 №7, оскільки пропозиція відповідача з питання №3 порядку денного щодо права ОСББ не надавати боржнику довідок, відповідей на листи та обмеження доступу до документації ОСББ, є порушенням прав та інтересів співвласників багатоквартирного будинку, а незначні порушення, які відбулися, не можуть вплинути на легітимність проведених зборів;
- вимоги про стягнення моральної шкоди не доведені належними та допустимими доказами;
- вимога про визнання протиправними дій ОСББ щодо відключення помешкання позивача від постачання електричної енергії підлягає залишенню без розгляду через відсутність доказів, на підставі яких можливо її розглянути.
Апелянт не погоджується з мотивами суду першої інстанції та просить змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Запорізької області від 11.05.-12.05.2021 року у справі №908/174/20 в частині задоволення позовних вимог.
Щодо позовних вимог про визнання неправомірними дій ОСББ «Олімпієць 2016» щодо ненадання співвласнику будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 прийнятих рішень загальних зборів та затверджені цими рішеннями документи за період з 12 вересня 2017 року на день винесення рішення суду; зобов`язання ОСББ «Олімпієць 2016» надати ОСОБА_1 рішення загальних зборів співвласників та затверджені цими рішеннями документи прийняті за період з 12 вересня 2017 року по день винесення рішення суду, припинення зловживання своїми правами.
Так, з матеріалів справи, зокрема, протоколу № 1 від 22.06.2016 установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , слідує що ОСОБА_1 власник квартири АДРЕСА_6 був включений до складу правління ОСББ, та приймав участь в голосуванні питань порядку денного.
Позивачем надана належним чином засвідчена копія договору купівлі продажу від 18.11.2003, згідно предмету якого ОСОБА_10 (продавець) зобов`язується передати квартиру АДРЕСА_3 жилою площею 28,6 кв.м., загальною площею 51,49 кв.м. у власність покупців ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .
Також, до матеріалів справи позивачем надана належним чином засвідчена копія Свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_11 .
12.02.2018 ОСОБА_1 звернувся до виконавчого органу ОСББ «Олімпієць 2016», як співвласник об`єднання, з проханням надати під розписку рішення загальних зборів ОСББ «Олімпієць 2016» від 30.01.2018 та затверджені цим рішенням документи, для ознайомлення та зняття копій.
19.02.2018 правління ОСББ «Олімпієць 2016» направило відповідь позивачу з повідомленням, що згідно Статуту ОСББ «Олімпієць 2016» співвласником об`єднання є особа власник житлового чи нежитлового приміщення, розташованого в будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на 19.02.2018 в розпорядженні правління ОСББ «Олімпієць 2016» відсутні документи, які підтверджують, що ОСОБА_1 є власником житлового або нежитлового приміщення, розташованого в будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
17.12.2019 позивач звернувся до виконавчого органу ОСББ «Олімпієць 2016» з питання реалізації права на зняття показань та перевірки схоронності вузла комерційного обліку теплової енергії, встановленого в будинку АДРЕСА_1 .
21.12.2018 на ім`я ОСОБА_1 як співвласника ОСББ «Олімпієць 2016» надійшла вимога про сплату простроченої заборгованості з платежу за управління будинком та при будинкової території в сумі 2 273,28 грн.
У відзиві на позовну заяву (зареєстрований за вхідним № 4286/08-08/20), ОСББ «Олімпієць 2016» вказує, що позивач не є власником квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 .
Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Частинами 1-2 ст. 14 ЦК України визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.
Статтею 382 Цивільного кодексу України передбачено, що всі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Згідно із ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносини, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласниками багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління врегульовані Законом України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку від 14.05.2015 № 417-VIII.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 4, ч. 1 ст. 9 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку від 14.05.2015 № 417-VIII, власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Відповідно до п. 5 ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку від 14.05.2015 № 417-VIII співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.
Положеннями Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» також передбачено, що управління багатоквартирним будинком це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 № 2866-III.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29.11.2001 № 2866-III об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Згідно ч.ч. 1, 4, 5 ст. 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.
Отже, законодавець визначає ОСББ як юридичну особу приватного права (створену в добровільному порядку шляхом її заснування власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку на підставі домовленості між собою), створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна (аналогічний висновок міститься у п. 7.11 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 906/1308/19).
Відповідно до частини 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Згідно ч. 3 ст. 167 ГК України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.
Відтак, враховуючи приписи ГК України Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», корпоративні права співвласника характеризуються правом на участь в управлінні об`єднанням, відповідно до норм діючого законодавства України та Статуту об`єднання.
Матеріалами справи підтверджено, що кв. АДРЕСА_3 придбана дружиною позивача - ОСОБА_2 в період шлюбу з позивачем, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_11 та договором купівлі-продажу від 18.11.2003 року (т. 1 а.с. 40-42).
Отже, вказана квартира є сумісною власністю подружжя в силу приписів ст. 368 Цивільного кодексу України та ст. 60 Сімейного кодексу України.
Відповідачем не спростовано того, що позивач є співвласником багатоквартирного будинку за адресою: кв. АДРЕСА_3 , в якому створено ОСББ Олімпієць 2016.
Як співвласник ОСББ Олімпієць 2016, позивач має право брати участь в управлінні ОСББ у порядку, визначеному Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку і Статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.
Враховуючи викладені обставини, відповідач повинен надати можливість позивачу ознайомитись з усіма рішеннями співвласників ОСББ «Олімпієць 2016», які прийняті у період з 12.09.2017 зробити відповідні копії документів.
Відмови ОСББ «Олімпієць 216» надати співвласнику багатоквартирного будинку ОСОБА_1 рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016» є порушенням вимог ст. 167 ГК України та ст. 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» в частині реалізації права вказаної фізичної особи на участь в управлінні багатоквартирним будинком, ознайомлення з протоколами загальних зборів, отриманням з них виписок; одержання в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання.
За таких умов, вказані дії відповідача є неправомірними, а тому позовна вимога в частині зобов`язання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016» надати ОСОБА_1 рішення загальних зборів ОСББ «Олімпієць 2016» за період з 12.09.2017 правомірно задоволена судом першої інстанції, проте судом не було конкретизовано, які конкретно норми закону порушив відповідач та які конкретно права позивача.
Відтак, рішення в цій частині позовних вимог належить змінити, виклавши його в редакції цієї постанови.
Позивач також просив суд визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016» викладені в протоколі № 4 загальних зборів ОСББ «Олімпієць 2016» співвласників будинку АДРЕСА_1 від 30 січня 2018 року.
Заявник вважав, що прийняття рішення відбувалося з чисельними порушеннями вимог Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статуту ОСББ «Олімпієць 2016», в частині дотримання порядку скликання і проведення зборів, порядку голосування, підрахунку голосів та прийняття рішень.
Позивач пояснив, що рішення загальних зборів співвласників оформлені протоколом № 4 від 30.01.2018, загальна кількість співвласників будинку АДРЕСА_8 у зборах прийняло участь 33 особи, письмове повідомлення про проведення зборів співвласників ОСОБА_1 не вручалось.
Також, позивач зазначив, що в протоколі № 4 відсутні результати голосування, перелік голосів до протоколу на двох аркушах з особистими підписами та порядковим номером 151, що є порушенням положень Статуту ОСББ «Олімпієць 2016».
Крім того, вказав на те, що рішенням, оформленим протоколом № 4 від 30.01.2018 спотворено волевиявлення поіменного голосування всіх співвласників будинку, оскільки згідно Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» лише Статутом встановлюється порядок визначення кількості голосів. Встановлюючи загальну кількість голосів - 105, та один голос від кожної квартири, відповідач порушує права інших співвласників будинку щодо їх особистого волевиявлення, на думку позивача вказані особи усуваються від управління об`єднанням.
Як вбачається зі змісту протоколу № 4 від 30 січня 2018 загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа приміщень будинку 5 974,32 кв.м., загальна кількість співвласників будинку АДРЕСА_8 , у зборах взяли участь особисто та через представників співвласників 33 особи.
При цьому, як пояснив відповідач, дійсна загальна площа приміщень будинку складає 5 820,00 кв.м., а інші значення, які зазначені у спірних протоколах загальних зборів опечаткою.
На порядку денному поставлені, зокрема, питання визначення кількості голосів на зборах від однієї квартири/приміщення.
По шостому питанню було запропоновано співвласникам кожної окремої квартири/приміщення, які входять до складу будинку, визначити одну особу від квартири /приміщення, яка буде приймати участь у загальних зборах та голосувати за прийняття окремих рішень на цих зборах. Повноваження визначеній особі надаються шляхом видачі відповідних довіреностей, виданих від інших співвласників квартири /приміщення. Таким чином, від кожної окремої квартири /приміщення на загальних зборах буде враховуватися один голос. Загальна кількість голосів в об`єднанні буде дорівнювати 105.
Згідно Переліку голосів співвласників ОСББ «Олімпієць 2016» до протоколу № 4 від 30.01.2018, загальна кількість співвласників, які проголосували на зборах становила - 129 осіб, з загальної кількості співвласників 182.
Відповідачем до матеріалів справи надані списки співвласників (наймачів) ІІІ під`їзду будинку АДРЕСА_1 , які отримали витяг з протоколу загальних зборів ОСББ «Олімпієць 2016» від 30.01.2018.
Також, ОСББ «Олімпієць 2016» надано суду копія повідомлення про проведення 30.01.2018 загальних зборів співвласників об`єднання, яке було розміщено в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 .
Так, щодо доводів позивача про неповідомлення його про проведення зборів співвласників багатоквартирного будинку, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем надана належним чином засвідчена копія письмового повідомлення, яка була розміщена в будинку АДРЕСА_1 .
Про обізнаність співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 про проведення 30.01.2018 загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016», свідчить явка більше як половини співвласників на збори.
Крім того, за даними Переліку голосів співвласників багатоквартирного будинку до протоколу № 4 від 30.01.2018, співвласником від квартири АДРЕСА_6 , яка була присутня на зборах і прийняла участь у голосуванні є фізична особа ОСОБА_2 , що свідчить про обізнаність співвласників цієї квартири з питання дати та місця проведення загальних зборів.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду та вважає їх помилковими, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29.11.2001 № 2866-III загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Частинами 3 і 4 ст. 6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29.11.2001 № 2866-III передбачено, що скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень. Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Вищевказана норма імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників: по-перше, форма повідомлення обов`язково повинна бути письмовою; по-друге, повідомляється кожен власник; по-третє, таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №904/2796/17, від 18.09.2018 у справі №916/782/17.
Аналогічні положення, які зазначені в частинах третій та четверті статті 6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29.11.2001 № 2866-III, містяться у Статуті ОСББ «Олімпієць 2016».
Отже, для повідомлення співвласника про проведення загальних зборів їх ініціатори можуть обрати на вибір будь-який з доступних варіантів інформування, а саме: вручення під розписку або направлення рекомендованим листом.
Проте, належних доказів повідомлення у будь-який із зазначених способів ОСОБА_1 відповідачем суду не надано.
Матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача про проведення загальних зборів та порядок денний відповідно до вимог ч.ч. 3, 4 ст. 6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, тобто має місце порушення його прав як співвласника будинку на участь в його управлінні та в діяльності ОСББ.
При цьому апеляційний суд вважає за необхідне наголосити на тому, що повідомлення співвласників про проведення загальних зборів шляхом розміщення оголошень біля входу в під`їзди будинку тощо не передбачено чинним на момент скликання зборів законодавством та Статутом, а отже не може бути визнане судом як належний спосіб сповіщення співвласника про проведення загальних зборів, що відповідає правовим висновкам Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.12.2020 у справі №925/1052/19.
В свою чергу, слід зауважити, що явка більше як половини співвласників на збори не підтверджує обставин належного повідомлення позивача про ці збори, адже згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Посилання суду на те, що на зборах була присутня і приймала участь у голосуванні ОСОБА_2 , яка є співвласником квартири АДРЕСА_6 , що свідчить про обізнаність співвласників цієї квартири з питання дати та місця проведення загальних зборів є необґрунтованими, адже Законом вимагається повідомлення кожного співвласника, незалежно від їх кількості в кожному окремому приміщенні або квартирі.
Отже, у даному випадку наявне порушення порядку повідомлення ОСОБА_1 як співвласників багатоквартирного будинку про проведення загальних зборів ОСББ «Олімпієць 2016».
Водночас, слід наголосити на тому, що навіть встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів.
Так, у постановах Верховного Суду України від 26.10.2016 у справі № 902/1413/15, Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 925/973/17, від 12.02.2020 у справі № 916/1253/19 міститься висновок, що не всі порушення законодавства, допущені під час проведення загальних зборів, слугують підставами для визнання прийнятих рішень недійсними.
Відсутність доказів повідомлення учасника про скликання загальних зборів не є підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, якщо буде встановлено присутність учасника (його представника) на оспорюваних загальних зборах.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 18.05.2022 у справі № 463/3644/17, від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20, від 14.05.2020 у справі № 910/3722/18, від 28.03.2018 у справі № 910/22291/16.
Колегія суддів зазначає, що хоча право позивача на належне повідомлення про проведення загальних зборів було порушено, водночас, вирішуючи питання щодо достатності такого порушення для скасування прийнятих загальними зборами рішень суд повинен дослідити, чи відповідають прийняті рішення чинному законодавству, Статуту та меті діяльності ОСББ, чи порушують спірні рішення права позивача і якщо так, то які саме.
Зокрема, підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи може бути невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства (правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: від 20.02.2018 у справі № 925/706/17, від 27.02.2018 у справі № 918/92/17, від 18.04.2018 у справі № 912/2562/16, від 24.10.2019 у справі № 927/807/18).
У своїй позовній заяві підставами для оскарження рішень загальних зборів ОСОБА_1 визначив порушення підрахунку голосів, необхідних для прийняття рішень на загальних зборах ОСББ, посилаючись на невстановлення судом обставин дійсної кількості співвласників багатоквартирного будинку.
Стосовно цього колегія суддів зазначає, що виходячи із змісту протоколу № 4 від 30.01.2018, вбачається, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку на день проведення зборів становила 182 особи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2023 ухвалено Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку Олімпієць 2016 та ОСОБА_1 надати суду у строк до 13.07.2023 року докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а саме: щодо кількості співвласників житлових та нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_1 станом на день прийняття оскаржуваних рішень загальних зборів (для чого суду можуть бути надані: реєстр співвласників будинку, витяги, інформаційні довідки з реєстрів: Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, копії правовстановлюючих документів, тощо).
17.07.2023 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача на виконання вимог ухвали суду від 29.06.2023 надійшли письмові пояснення та запитувані документи.
Зокрема, відповідачем було надано суду копії:
- Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна № 60720798 (т. 5 а.с. 219-250);
- заяв окремих власників квартир в будинку АДРЕСА_1 (31 особи) щодо відмови в наданні третім особам інформації та розголошення персональних даних щодо підстав набуття ними права власності на квартири та правовстановлюючі документи (т. 5 а.с. 250-258);
- Реєстру співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 (т. 5 а.с. 256-262).
Також, 17.07.2023 до Центрального апеляційного господарського суду від позивача на виконання вимог ухвали суду від 29.06.2023 надійшли пояснення, проте позивачем не було надано відповідних доказів.
Колегія суддів виходить з того, що приписами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX, яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
Тобто, обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосований ЄСПЛ у рішенні від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
ЄСПЛ у рішенні від 21.10.2011 у справі "Дія-97" проти України" зазначив, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Апеляційний суд зазначає, що відповідно до вказаних стандартів доказування, більш вірогідними видаються обставини щодо дійсної загальної кількості співвласників багатоквартирного будинку на день проведення зборів - 182 особи, про що зазначено у протоколі та як стверджує відповідач, а тому, з розумною обачністю можна зробити висновок про недоведеність зазначених ОСОБА_1 обставин щодо іншої кількості співвласників та відсутності кворуму при прийнятті оскаржуваного рішення загальних зборів ОСББ.
При цьому варто зазначити, що зміна кількості голосів в подальшому (в динаміці) проведених зборів за різні періоди, зумовлена значним періодом часу, що минув між зборами, зміною власників квартир/приміщень внаслідок операцій з відчуження майна, спадкування тощо.
Згідно переліку голосів до протоколу № 4 від 30.01.2018, у голосуванні з питань порядку денного, прийняли участь співвласники у загальній кількості 129 осіб , що відповідає порядку голосування, встановленому вимогами Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», тобто за прийняті рішення проголосувало більше половини або 2/3 від загальної кількості усіх співвласників.
Відтак, аргументи позивача відносно незаконного прийняття рішення зборами співвласників з питання шостого порядку денного не можуть бути підставою для визнання рішення зборів співвласників, оформлених протоколом № 4 від 30.01.2018 недійсними саме з цих підстав, оскільки за вказане рішення проголосувала більшість співвласників будинку.
Водночас, апеляційний суд враховує доводи позивача (скаржника), наведені ним в позовній заяві та апеляційній скарзі, а саме: як вбачається з правової позиції позивача, він не погоджується саме з прийнятим рішенням по питанню шостому порядку денного. Вважає, що воно за своїм змістом суперечить вимогам Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Тобто, скаржник не погоджується не з порядком прийняття рішення з даного питання, а зі змістом питання.
Судом встановлено, що на порядок денний поставлені декілька питань, зокрема питання 6 - визначення кількості голосів на зборах від однієї квартири/приміщення.
По даному питанню було запропоновано співвласникам кожної окремої квартири/приміщення, які входять до складу будинку, визначити одну особу від квартири /приміщення, яка буде приймати участь у загальних зборах та голосувати за прийняття окремих рішень на цих зборах. Повноваження визначеній особі надаються шляхом видачі відповідних довіреностей, виданих від інших співвласників квартири /приміщення. Таким чином, від кожної окремої квартири /приміщення на загальних зборах буде враховуватися один голос. Загальна кількість голосів в об`єднанні буде дорівнювати 105.
Необхідно зазначити, що статтею 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (в редакції, що діяла на час проведення оскаржуваних зборів), передбачено наступні положення: - Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.
Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").
Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.
Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.
Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Відповідно до п. 7 Розділу 3 Статуту ОСББ Олімпієць 2016 визначено, що кожний співвласник (його представник) під час голосування має один голос, незалежно від площі та кількості квартир та нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Згідно п. 8 Розділу 3 Статуту рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення з усіх питань вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їх представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів за або проти, встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором зборів (правління або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів (п. 9 Розділу 3 Статуту відповідача).
Аналізуючи вищенаведені положення, суд доходить висновку, що кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Закон визначає, що Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, проте Статутом ОСББ Олімпієць 2016 не передбачено іншого порядку визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, а встановлено, що кожний співвласник (його представник) під час голосування має один голос, незалежно від площі та кількості квартир та нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
За таких обставин, визначення на загальних зборах, що від кожної окремої квартири /приміщення на загальних зборах буде враховуватися лише один голос, тобто загальна кількість голосів в об`єднанні становитиме 105, не відповідає вимогам Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та Статуту відповідача в частині порядку голосування та підрахунку голосів.
Враховуючи вищезазначене, доводи скаржника у відповідній частині апеляційної скарги знайшли своє підтвердження та є обґрунтованими, відтак наявні достатні правові підстави для скасування оскаржуваного рішення у відповідній частині та прийняття нового - про визнання недійсними рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016» з питання порядку денного № 6, оформлених протоколом № 4 від 30.01.2018.
Крім того, судом встановлено, що Позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016», викладених в протоколі № 6 загальних зборів ОСББ «Олімпієць 2016» співвласників будинку АДРЕСА_1 від 28 серпня 2018 року.
Заявник вказував, що за протоколом № 6 від 28.08.2018 до порядку денного включено питання про внесення змін до Статуту ОСББ «Олімпієць 2016», фактично порядок передбачений розділом 7 Статуту порушений, текст запропонованих змін до Статуту не надавався.
За висновками позивача, збори співвласників ОСББ «Олімпієць 2016» приймаючи рішення, вийшли за межі повноважень наданих Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», оскільки ані Статут об`єднання, ані Закон України «Про ОСББ» не надає право об`єднанню співвласників відключати помешкання від постачання електричної енергії.
Так, відповідно до положень статті 60 Закону України «Про ринок електричної енергії» відключення споживачів здійснюється виключно у порядку, визначеному цим Законом та правилами роздрібного ринку.
З матеріалів справи слідує, що 28.08.2018 проведені загальні збори об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць - 2016», прийняті рішення оформлені протоколом № 6.
За даними протоколу загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку - 182 особи, у зборах взяли участь особисто та /або через представників співвласники будинку в кількості 29 осіб, які становлять 15,93 % від загальної кількості співвласників будинку, у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники будинку в кількості 92 особи, які становлять 50,55% від загальної кількості співвласників будинку.
Порядком денним передбачені наступні питання:
1. Внесення змін до Статуту ОСББ «Олімпієць 2016»;
2. Розгляд та затвердження порядку роботи з боржниками ОСББ «Олімпієць 2016».
Пропозиція, яка ставиться на голосування щодо першого питання порядку денного: Зміни до Статуту ОСББ, а саме заміни у всіх пунктах Статуту словосполучення «утримання будинку» на «управління будинком та прибудинковою територією».
За підсумками голосування: - «за» - 29 осіб, які становлять 15,93% від загальної кількості співвласників будинку; - «проти» - 0 осіб .
Підсумки письмового опитування «за» - 92 особи, які становлять 50,55% від загальної кількості співвласників будинку; - «проти» - 0 осіб.
Пропозиція, яка поставлена на голосування щодо другого питання порядку денного:
1. У разі виникнення простроченої більше ніж за два місяці заборгованості співвласника за управління будинком та прибудинковою територією співвласник вважається боржником. Правління ОСББ запрошує боржника на найближче засідання правління для з`ясування причин щодо виникнення заборгованості та визначення шляхів її погашення;
2. У разі, якщо боржник не з`являється на засідання правління та не погашає прострочену заборгованість за управління будинком та прибудинковою територією, правління ОСББ має право прийняття рішення щодо обмеження доступу приміщення боржника до загальнобудинкових мереж, а саме електричної мережі та каналізаційної мережі;
3 Правління ОСББ зобов`язане в термін за 30 календарних днів повідомити боржника про обмеження доступу його приміщення до загальнобудинкових мереж шляхом надсилання на адресу боржника або його приміщення, розташованого у будинку, яким управляє ОСББ «Олімпієць 2016», рекомендованого листа. Якщо боржник не отримав надісланого листа у термін 30 календарних днів - він вважається повідомленим;
4 Відновлення доступу приміщення боржника до загальнобудинкових мереж відбувається після повного погашення простроченої заборгованості за рахунок боржника;
5. За самовільне відновлення доступу приміщення боржника до загальнобудинкових мереж без сплати простроченої заборгованості боржник сплачує штраф у розмірі річного платежу за управління будинком та прибудинковою територією, що був нарахований на його приміщення».
Підсумки голосування: - «за» - 29 осіб, які становлять 15,93%, від загальної кількості співвласників будинку; - «проти» - 0 осіб .
Підсумки письмового опитування «за» 92 особи, які становлять 50,55% від загальної кількості співвласників будинку.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016» та Закону України «Про ринок електричної енергії», стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території можливо лише в судовому порядку.
Матеріали справи не містять інформації на момент прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів щодо звернення відповідача як юридичної особи з позовом до суду про стягнення з співвласника ОСОБА_1 суми заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території, не надані докази щодо попередження співвласника про існуючу ситуацію, відсутнє письмове запрошення на засідання правління ОСББ.
Фактично, пропозиція з питання 2 порядку денного, яка була поставлена на голосування 28.08.2018 (рішення оформлені протоколом № 6), в частині пунктів 2,4,5 - є перевищенням повноважень ОСББ щодо заходів відносно боржників.
Вказане питання, при умові попередження співвласника, необхідно вирішувати в судовому порядку шляхом подання позовів про стягнення відповідної заборгованості з боржника.
За таких обставин, апеляційний суд вбачає наявність правових підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016» від 28 серпня 2018 року, оформлені протоколом № 6 , в частині пунктів 2,4,5 питання 2 порядку денного, як такі, що прийняті без урахування положень Статуту ОСББ «Олімпієць 2016» та Закону України «Про ринок електричної енергії».
В чому полягають порушення з прийняття рішення по першому питанню порядку денного зборів, ОСОБА_1 не зазначає, а судом такі не встановлені. При цьому суд виходить з меж диспозитивності господарського судочинства (ст. 14 ГПК України), в яких судовий процес обмежений підставами позову, які позивач визначає самостійно.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання недійсними рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016» від 28 серпня 2018 року, оформлені протоколом № 6, в іншій частині питань (пунктів питань) порядку денного.
Також, Позивач просив суд визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016», викладені в протоколі № 7 загальних зборів ОСББ «Олімпієць 2016» співвласників будинку АДРЕСА_1 від 12.02.2019.
ОСОБА_1 пояснив, що в протоколі № 7 від 12.02.2019 вказана загальна кількість співвласників будинку - 175 осіб, у зборах прийняли участь 35 осіб, в опитуванні - 94 особи, але за відсутності даних щодо кількості усіх співвласників об`єднання, не можливо встановити кількість голосів співвласників, необхідних для прийняття рішення на загальних зборах співвласників.
Позивач вказував, що спірне рішення загальних зборів співвласників об`єднання є незаконним за формою та змістом. Відповідно до пункту 9 розділу 3 Статуту, порядок проведення письмового опитування співвласниками встановлюється загальними зборами. Загальні збори не встановлювали такий порядок, до протоколу № 7 від 12.02.2019 загальних зборів «Олімпієць 2016» доданий протокол письмового опитування співвласників на двох аркушах, в той час коли відповідно до положень Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування («за», «проти»).
Також, в судовому засіданні позивач пояснив, що заходи, які були введені в дію рішеннями зборів співвласників об`єднання в частині питання 3 - є незаконними, суперечать порядку встановленому положеннями Статуту ОСББ «Олімпієць 2016» та вимогам Закону України «Про ринок електричної енергії».
За змістом протоколу № 7 загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016» від 12.02.2019, загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку 175 осіб, загальна площа всіх квартир 5 974,32 кв.м., у зборах прийняли участь особисто та/або через своїх представників співвласники багатоквартирного будинку в кількості 35 осіб, які становлять 20 % від загальної кількості співвласників будинку, у письмовому опитуванні взяли особисто та/або через представників співвласники будинку в кількості 94 осіб, які становлять 52,00% від загальної кількості співвласників будинку.
На порядку денному 12.02.2019 були поставлені наступні запитання:
1. Розгляд та затвердження кошторису ОСББ «Олімпієць 2016» на 2019 рік;
2. Прийняття рішення про надання дозволу для участі ОСББ «Олімпієць 2016» у проведенні капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку на умовах спів фінансування, відповідно до Порядку проведення капітальних ремонтів спільного майна у багатоквартирних житлових будинках міста Запоріжжя на умовах спільного фінансування у 2019 році, на проведення капітального ремонту даху та покрівлі будинку;
3. Визначення обмежень на користування спільним майном: розгляд та затвердження порядку роботи з боржниками ОСББ «Олімпієць 2016»;
4. Розгляд фінансового звіту правління ОСББ «Олімпієць 2016» за 2018 рік.
Пропозиція, яка була поставлена на голосування з питання 3 порядку денного:
1. У разі виникнення простроченої більше ніж на два місяці заборгованості співвласника за управління будинком та при будинковою територією співвласник вважається боржником. Правління ОСББ запрошує боржника на найближче засідання правління для з`ясування причин щодо виникнення заборгованості та визначення шляхів її погашення;
2. У разі якщо боржник не з`являється на засідання правління та не погашає прострочену заборгованість за управління будинком та при будинковою територією, правління ОСББ має право прийняти рішення щодо обмеження боржника у користуванні загальним майном, яке знаходиться в управлінні ОСББ «Олімпієць 2016», а саме внутрішньо будинковою електричною мережею та каналізаційною мережею, ліфтами, поштовими скриньками, може обмежити паркування автомобіля боржника на земельній ділянці будинку, тощо;
3. Правління ОСББ має право не надавати боржнику довідки, відповіді на листи, а також обмежити доступ до документації ОСББ «Олімпієць 2016»;
4. Правління ОСББ зобов`язане в термін за 30 календарних днів повідомити боржника про обмеження у користуванні загальним майном, яке знаходиться в управлінні ОСББ «Олімпієць 2016», шляхом надсилання на адресу боржника або його приміщення ,розташованого у будинку, яким управляє ОСББ «Олімпієць 2016», рекомендованого листа. Якщо боржник не отримав надісланого листа у термін 30 календарних днів він вважається повідомленим;
5. Скасування обмеження боржника у користуванні загальним майном відбувається після повного погашення простроченої заборгованості. У разі обмеження користування внутрішньо будинковою електричною мережею та каналізаційною мережею скасування обмеження проводиться робітниками ОСББ «Олімпієць 2016» та за рахунок боржника;
6. За мимовільне використання божником без сплати простроченої заборгованості загального майна, користування як окрім згідно рішення правління ОСББ «Олімпієць 2016» було обмежено, боржник сплачує штраф у розмірі річного платежу за управління будинком та при будинкової території, що був нарахований на його приміщення».
Слід зазначити, що викладаючи пропозицію питання 3, збори співвласників ОСББ «Олімпієць 2016» помилково зазначили що це питання 4, хоча питання 4 стосується затвердження фінансового звіту правління ОСББ за 2018 рік.
Результати голосування з питання 3:
- підсумки голосування «за» - 35 осіб; - «проти» - 0 осіб.
Підсумки письмового опитування «за» - 88 осіб; - «проти» - 3 особи.
Всього «за» - 123 особи, які становлять 70,29 % від загальної кількості співвласників будинку; - «проти» - 3 особи, які становлять 1,71 % від загальної кількості співвласників будинку.
Рішення прийнято.
Розглянувши позовні вимоги в цій частині, апеляційний суд зазначає наступне.
Щодо площі, як вже було зазначено раніше, відповідач надав пояснення, що дійсна загальна площа приміщень будинку складає 5 820,00 кв.м., а інші значення, які вказані у спірних протоколах загальних зборів опечаткою.
Щодо загальної кількості співвласників станом на день прийняття рішень, то відповідачем було надано суду копії:
- Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна № 60720798 (т. 5 а.с. 219-250);
- заяв окремих власників квартир в будинку АДРЕСА_1 (31 особи) щодо відмови в наданні третім особам інформації та розголошення персональних даних щодо підстав набуття ними права власності на квартири та правовстановлюючі документи (т. 5 а.с. 250-258);
- Реєстру співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 (т. 5 а.с. 256-262).
Позивачем доказів щодо цих обставин (загальної кількості співвласників) суду не надано.
Застосовуючи стандарт доказування щодо вірогідності доказів, апеляційний суд зазначає, що більш вірогідними видаються обставини щодо дійсної загальної кількості співвласників багатоквартирного будинку на день проведення зборів - 175 осіб, про що зазначено у протоколі та як стверджує відповідач, а тому, з розумною обачністю можна зробити висновок про недоведеність зазначених ОСОБА_1 обставин щодо іншої кількості співвласників та відсутності кворуму при прийнятті оскаржуваного рішення загальних зборів ОСББ.
При цьому, як вже було зазначено вище по тексту постанови, зміна кількості голосів в подальшому (в динаміці) проведених зборів за різні періоди, зумовлена значним періодом часу, що минув між зборами, зміною власників квартир/приміщень внаслідок операцій з відчуження майна, спадкування тощо.
Разом з тим, відповідно до положень статті 60 Закону України «Про ринок електричної енергії» відключення споживачів здійснюється виключно у порядку, визначеному цим Законом та правилами роздрібного ринку.
Варто повторитися, що відповідно до положень Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016» та Закону України «Про ринок електричної енергії», стягнення заборгованості за утримання будинку та при будинкової території можливо лише в судовому порядку.
Фактично, пропозиція з питання 3 порядку денного, яка була поставлена на голосування 12.02.2019 (рішення оформлені протоколом № 7), в частині пунктів 2,3,5,6 - є перевищенням повноважень правління ОСББ щодо заходів відносно боржників.
Вказане питання, при умові попередження співвласника, необхідно вирішувати в судовому порядку шляхом подання позовів про стягнення відповідної заборгованості з боржника.
Колегія суддів констатує, що заходи, можливість вжиття яких щодо боржників було затверджено загальними зборами співвласників об`єднання, порушують права та інтереси співвласників на користування майном, що перебуває у спільній власності ОСББ (комунікаціями будинку, тощо).
Крім того, правління ОСББ не є власником приміщень загального користування об`єднання, а виконує адміністративні функції, покладені на нього співвласниками багатоквартирного будинку.
Безумовно, заходи, які були запропоновані питанням 3 порядку денного за протоколом № 7, обмежують права та інтереси співвласників багатоквартирного будинку у не встановлений Законом спосіб.
Так само, правління ОСББ в ніякому випадку не має права обмежувати співвласників в реалізації їх права на отримання довідок, відповідей на листи запити, документації, яка приймається на загальних зборах співвласників та затверджується ними, що є порушенням ст. 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» в частині реалізації права співвласника на участь в управлінні багатоквартирним будинком, ознайомлення з протоколами загальних зборів, отриманням з них виписок; одержання в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання.
Щодо інших доводів ОСОБА_1 про порушення відповідачем порядку проведення зборів, суд виходить з того, що збори в цілому відбулись.
Апеляційний суд звертає увагу, що у спорах про визнання недійсним рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, повинен встановити, порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів. Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у справі №916/3074/20 від 06.09.2021.
Позивач, звертаючись з позовом до суду, має обґрунтувати порушення його прав і законних інтересів (в чому вони проявились) яким чином у разі задоволення поданого позову буде відновлено порушене право з урахуванням встановлених судом обставин справи.
В свою чергу, інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. При цьому кожна особа може звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, що відповідає положенням статті 2 Господарського процесуального кодексу України та статей 15, 16 Цивільного кодексу України. Якщо співвласник вважає, що він не був належним чином повідомлений про проведення загальних зборів і рішенням(и) на них були порушені його права, то дана особа має право звернутися з відповідним позовом до суду. Матеріали справи не містять відомостей про звернення будь - кого з інших співвласників багатоквартирного будинку № 22 по вул. Олімпійська в м. Запоріжжя з відповідним позовом до суду.
При вирішенні справи судом також враховується необхідність дотримання балансу між приватним інтересом позивача (як одного з співвласників) та інтересами інших співвласників (123 з 175 яких виявили бажання прийняти відповідні рішення, проголосувавши «за»).
Верховний Суд у постанові від 21.12.2021 у справі № 917/664/19 зауважив, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судових захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства також не завжди збігаються. Вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, надавати оцінку добросовісності інших учасників, права яких у разі задоволення позовних вимог можуть бути порушені.
На цьому неодноразово наголошувала Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, а також Верховний Суд у постановах від 27.05.2020 у справі № 927/813/19, від 18.06.2020 у справі № 922/1393/19, від 04.08.2020 у справі № 910/10764/19 та від 23.12.2020 у справі №926/4729/16.
Так, на підставі прийнятих на загальних зборах 12 лютого 2019 рішень, які оформлені протоколом № 7, Відповідач отримав кредит з метою придбання світлопрозорих конструкцій з енергозберігаючим склом, у тому числі вікна та балконні двері для місць загального користування будинку № 22 по вул. Олімпійська в м. Запоріжжя. Зазначений кредит був оформлений в ПАТ АК «Укргазбанк» шляхом укладення кредитного договору № 769/2019/ЗОД-МСБ від 22.07.2019 з ОСББ «Олімпієць 2016». При цьому як зазначає Відповідач, частина коштів по кредиту була компенсована з Державного бюджету України за допомогою програми енергоефективності у відповідності з «Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження» № 1056 від 11.10.2011, затвердженого Поставою Кабінету Міністрів України.
За таких умов, апеляційний суд зазначає, що незначні порушення, які мали місце, зокрема, щодо оформлення протоколу № 7 від 12.02.2019 та доданого до нього протоколу письмового опитування співвласників на двох аркушах, не можуть вплинути на легітимність проведених зборів та нівелювати дійсне волевиявлення співвласників багатоквартирного будинку № 22 по вул. Олімпійська в м. Запоріжжя, проте за умов, що прийняті рішення будуть узгоджуватися з вимогами Закону та не буде порушено процедури їх прийняття.
Враховуючи викладені обставини, рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016», що були проведені 12 лютого 2019 за місцезнаходженням: м. Запоріжжя, вулиця Олімпійська, будинок 22 та оформлені протоколом № 7, правильно визнані судом першої інстанції недійсними в частині пунктів 2,3,5,6 питання порядку денного № 3, як такі, що прийняті без урахування положень Статуту ОСББ «Олімпієць 2016» та Закону України «Про ринок електричної енергії».
Водночас, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання недійсними рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016» від 12 лютого 2019, оформлені протоколом № 7, в іншій частині питань (пунктів питань) порядку денного, оскільки порушень при порядку голосування за прийняті на зборах рішення з питань 1,2,4 порядку денного оскаржуваних зборів допущено не було, позивачем не доведено порушення його прав та яких саме прийнятими рішеннями з зазначених питань, а також приймаючи до уваги необхідність дотримання балансу між інтересами всіх співвласників.
Крім того, Позивач просив суд визнати дії об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016» щодо відключення помешкання позивача від постачання електричної енергії - протиправними.
Розглядаючи позовні вимог в цій частині, суд першої інстанції зазначив, що заявником на підтвердження вказаної позовної вимоги не надано жодного документального доказу, що позбавляє суд можливості розглянути вказану позовну вимогу по суті.
За приписами статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази.
Оскільки документальні докази на підтвердження факту відключення помешкання позивача від постачання електричної енергії суду не надані, позовні вимоги в цій частині слід залишити без розгляду.
Проте погодитися з такими висновками суду колегія судів не може, вважає їх помилковими, враховуючи таке.
Так, за змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Майже аналогічний за змістом перелік способів захисту передбачений у частині другій статті 20 Господарського кодексу України.
Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Водночас, як передбачено ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;
3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;
4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;
5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;
6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;
8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;
9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;
10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;
11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;
12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;
13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;
14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;
15) інші справи у спорах між суб`єктами господарювання;
16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець;
17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Слід зауважити, що у ст. 20 ГПК України в редакції закону від 03.10.2017 №2147-VІІІ визначена предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень щодо розгляду справ, віднесених до їхньої компетенції.
Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, та спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність в законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Зокрема, згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарський суд розглядає справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів
У даній справі позивач оскаржує дії об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016» щодо відключення його помешкання від постачання електричної енергії.
За змістом статей 15, 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право відповідно до законодавства та Статуту встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів. У свою чергу, співвласник зобов`язаний виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати внески і платежі.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодувати заподіянні збитки, а також у повному обсязі сплачувати встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі.
У відповідності до статті 25 Закону України «Про електроенергетику» споживачі електричної енергії мають право на приєднання та підключення до електричної мережі, за умови виконання правил приєднання електроустановок до електричних мереж.
Так, до 11.06.2018 взаємовідносини, які виникали у процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулювалися Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31липня 1996 року № 28 (далі - ПКЕЕ).
Пунктом 35 ПКЕЕ було передбачено, що енергопостачальник має право відключити споживача у разі: самовільного підключення до електричної мережі; розкрадання електричної енергії, навмисного пошкодження приладу обліку та зриву пломби; порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію у порядку, визначеному пунктом 27 цих Правил, або порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості; неоплати за встановлення нового приладу обліку відповідно до пункту 17 або інших платежів згідно з цими Правилами; невиконання припису Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; зниження показників якості електричної енергії з вини споживача.
У справі, яка переглядається, енергопостачання позивача було відключено, за твердженням останнього, не енергопостачальною організацією, а відповідачем.
Наведене прослідковується з наданих позивачем до позовної заяви: звернення Шолудька В.І. від 26.12.2018, листа ОСББ від 04.02.2019 №152 з додатками, листа ОСОБА_1 до Нацполіції від 18.02.2019 та відповіді на нього від 22.01.2019 і 22.02.2019 щодо відключення помешкання від електроенергії та нарахування штрафу.
В свою чергу, відповідно до ч. 3 ст. 60 Закону України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII від 13.04.2017 відключення споживачів здійснюється виключно у порядку, визначеному цим Законом та правилами роздрібного ринку. Для цього п. 4 ч. 1 ст. 57 Закону визначено, що електропостачальники мають право звертатися до оператора системи передачі або оператора системи розподілу щодо відключення електроживлення споживача у випадках, визначених правилами роздрібного ринку, крім випадків постачання вразливим споживачам.
Отже, правом на відключення споживача від електроживлення наділені також й оператори системи передач / системи розподілу, до яких ОСББ «Олімпієць 2016» не належить, що ним не спростовано.
Положеннями статті 27 Закону України «Про електроенергетику» (втратив чинність 01.07.2019) була визначена відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику, а саме: правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
Відтак, дії Відповідача щодо відключення помешкання Позивача від постачання електричної енергії вчинені у не передбачений законом спосіб, а спір, пов`язаний з визнанням їх протиправними не є спором, що виник з корпоративних відносин.
На ці обставини вказує й судова практика Верховного Суду, зокрема, у постановах від 12.12.2018 у справі № 766/22228/17, від 03.02.2022 у справі № 520/8072/16-ц, від 31.10.2022 у справі № 755/19009/20, які розглядають подібну категорію спорів співвласників, членів юридичної особи щодо оскарження дій ОСББ, юридичних осіб, пов`язаних з самовільним відключенням споживача від електроживлення.
В свою чергу, відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарський суд розглядає категорії справ у спорах між суб`єктами господарювання, до яких ОСОБА_1 не належить, оскільки в розумінні ст. 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання є учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна (крім випадків, передбачених законодавством). Суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Слід зауважити, що за змістом ст.ст. 4, 45 ГПК України сторонами в господарському процесі можуть бути й фізичні особи, які не є підприємцями, натомість винятки, коли спори, стороною яких є фізособа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду в господарських судах, чітко визначені положеннями пп. 5, 10, 14 ст. 20 цього кодексу, перелік яких є вичерпним і даний спір до таких категорій справ не належить.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Колегія суддів зауважує, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір слід вирішувати за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа-учасник приватноправових відносин.
Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, як правило, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006 визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За приписами частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У п. 41 рішення ЄСПЛ у справі «Церква села Сосулівка проти України» від 28.02.2008 р. Суд зазначив, що згідно з принципами, які закріплені в його практиці (див., п. 31 рішення у справі «Пудас проти Швеції» (Pudas v. Sweden) від 27.10.1987 р.), спір щодо «права», про яке можна стверджувати (принаймні на підставах, які можна довести), що воно визнається в національному праві, а також є реальним і важливим. Спір може стосуватися як фактичного існування права, так і обсягів та способу його реалізації. Зрештою, результат провадження повинен безпосередньо впливати на можливість реалізації права, про яке йдеться у справі. Окрім того, чи буде право розглядатися як право цивільного характеру у світлі відповідних положень Конвенції, має визначатися не лише за юридичною галузевою кваліфікацією, але й за його матеріально-правовим змістом та наслідками реалізації цього права в межах національної правової системи (див. п. 89 рішення у справі «Кьоніг проти Німеччини» від 28.06.1978 р. (Konig v. Germany)). Відповідно, вирішальним для визначення того, чи стосується справа прав цивільного характеру, вважається безпосередньо характер права, яке є предметом розгляду (див. п. 90 «Кьоніг проти Німеччини»).
Суд, який розглядає справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції. Зокрема, у п. 24 рішення ЄСПЛ від 20.07.2006 р. у справі «Сокуренко і Стригун проти України» Суд вказав, що словосполучення «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
До того ж ЄСПЛ у рішенні від 12.10.1978 р. у справі «Занд проти Австрії» зазначив, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на зазначене, не вважається «судом, встановленим законом» орган, який не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.
Місцевий господарський суд вказані обставини залишив поза увагою та помилково залишив позовні вимоги в цій частині без розгляду за наявності підстав для закриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 269 ГПК України).
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів доходить висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме ст. 20 ГПК України, що полягає у розгляді справи по суті, яка не відноситься до юрисдикції господарських судів.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Відповідно до статті 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті. У разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
А за приписами ч. 2 цієї статті якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
З огляду на зміст позовних вимог в цій частині позову, характер спірних правовідносин, а також враховуючи суб`єктний склад учасників справи, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 11.05.-12.05.2021 року в частині залишення без розгляду позову про визнання дій об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016» щодо відключення помешкання позивача від постачання електричної енергії протиправними та закриття провадження у справі № 908/174/20, оскільки даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
При цьому апеляційний суд роз`яснює Шолудько В.І. його право на звернення з відповідним позовом до компетентного місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства за правилами, передбаченими ЦПК України.
Також, Позивач просив суд стягнути з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016» на свою користь суму моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн.
Заявник вказував, що діями відповідача завдано моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях, які позивач зазнав у зв`язку з порушенням прав Шолудько Володимира Івановича як співвласника об`єднання, так і Конституційних та цивільних прав.
Позивач зазначав, що зазнав обмежень у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь якій формі дискримінації.
Розглянувши вказані позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про їх необґрунтованість.
Апеляційний суд частково погоджується з такими висновками господарського суду та вважає за необхідне зазначити наступне.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Статтею 23 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна …
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом незалежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди.
Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Норми статті 1192 Цивільного кодексу України надають потерпілому право вибору способу відшкодування шкоди. При розгляді спору про відшкодування шкоди шляхом покладення на особу обов`язку відшкодувати її в натурі (надати річ того ж роду і якості, полагодити пошкоджену річ тощо) слід серед іншого встановити можливість відшкодування шкоди в натурі винною особою.
З огляду на обраний позивачем спосіб захисту порушеного, на його думку, права до предмета доказування у цьому спорі відноситься встановлення наявності/відсутності всіх складових цивільного правопорушення і саме залежно від підтвердження/спростування вказаних обставин має бути вирішений цей спір.
Відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Колегія суддів зауважує, що фактично позивач обґрунтовує вимоги про стягнення моральної шкоди, що полягає в душевних стражданнях, які позивач зазнав у зв`язку з порушенням прав ОСОБА_1 як співвласника об`єднання, так і Конституційних та цивільних прав.
Відтак, суду належить розмежувати позовні вимоги в цій частині позову, як такі, що витікають з порушення корпоративних прав, так і стягнення моральної шкоди, що пов`язана з порушенням Конституційних та цивільних прав Позивача.
Серед підстав, з якими ОСОБА_1 пов`язує виникнення у нього права на відшкодування моральної шкоди, зазначено: відключення його від електропостачання, залишення без відповіді його звернень, обмеження доступу до поштової скриньки та перешкоди у користуванні земельною ділянкою біля будинку (прибудинковою територією) для паркування автомобілю.
Слід зауважити, що оскільки провадження в частині позовних вимог про визнання дій об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016» щодо відключення помешкання позивача від постачання електричної енергії протиправними було закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України - спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, то й похідні вимоги про стягнення моральної шкоди, спричиненої такими діями (деліктом) також не можуть бути розглянуті господарським судом, а мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства за правилами, передбаченими ЦПК України.
Відтак, провадження у відповідній частині вимоги про стягнення моральної шкоди, яку Позивач пов`язує з порушенням його Конституційних та цивільних прав, належить закрити.
Щодо іншої частини вимог про стягнення моральної шкоди, то ОСОБА_1 не довів суду факт перешкоджання йому Відповідачем у користуванні поштовою скринькою, як співвласником багатоквартирного будинку, так і можливістю користуватися прибудинковою територію для забезпечення потреб щодо паркування транспортного засобу.
В частині залишення без відповіді його звернень позивач не довів факт спричинення йому моральної шкоди в результаті неправомірних дій відповідача жодними належними та допустимими доказами, зокрема, що він зазнав будь-яких душевних страждань внаслідок цього (що це за страждання, в чому вони виразилися, їх характер, тривалість, категорія прояву тощо).
Проаналізувавши обставини справи, апеляційний суд не вбачає достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення суми моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн, яку позивач обґрунтовував порушенням своїх корпоративних прав, а тому в цій частині позовних вимог належить відмовити у їх задоволенні.
Щодо інших процесуальних порушень, на які вказував ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі.
1) Позивач заявив клопотання про витребування з ОСББ реєстру співвласників багатоквартирного будинку відповідно до ч. 6 ст. 90 ГПК для встановлення кількості осіб, які мали право голосувати на загальних зборах; суд першої інстанції не розглянув це клопотання; ОСОБА_1 .
Апеляційним судом під час перегляду справи в апеляційному порядку ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2023 ухвалено Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку Олімпієць 2016 та ОСОБА_1 надати суду у строк до 13.07.2023 року надати докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а саме: щодо кількості співвласників житлових та нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_1 станом на день прийняття оскаржуваних рішень загальних зборів (для чого суду можуть бути надані: реєстр співвласників будинку, витяги, інформаційні довідки з реєстрів: Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, копії правовстановлюючих документів, тощо).
Відповідачем було надано витребувані докази, серед яких була й копія Реєстру співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 (т. 5 а.с. 256-262).
2) Позивач подав до суду першої інстанції заяву щодо виключення неналежних доказів (перелік голосів ОСББ до протоколів від 30.01.2018 №4, від 28.08.2018 №6, від 12.02.2019 №7), оскільки з них неможливо встановити, чи був отриманий порядок скликання загальних зборів, голосування, підрахунку голосів та прийняття рішень на загальних зборах ОСББ; однак суд не розглянув це клопотання.
Розглянувши вказану заяву про виключення з числа доказів вище перелічених документів, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 11 ст. 80 ГПК України у разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.
Правовий аналіз приписів чинного законодавства свідчить про те, що правом на звернення до суду з клопотанням про виключення того чи іншого документа з числа доказів наділено лише особу, яка його подала.
Вилучення з матеріалів справи доказів, в тому числі з підстав їх неналежності, за клопотанням учасників справи чинним процесуальним законодавством не передбачено.
З огляду на викладене, враховуючи, що доказ, який викликає сумнів у позивача, поданий відповідачем і лише відповідач може просити суд виключити його з числа доказів, заява позивача про виключення доказів (перелік голосів ОСББ до протоколів від 30.01.2018 №4, від 28.08.2018 №6, від 12.02.2019 №70) - є безпідставною і такою, що задоволенню не підлягає.
При цьому варто зазначити, що оцінку доказам на предмет їх належності, допустимості та достовірності відповідно до приписів ст. 86 ГПК України надає суд.
3) Щодо доводів скаржника про визначення правильної дати ухвалення судового рішення, слід зазначити, що згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи (протоколу судового засідання), 12.05.2021 Господарським судом Запорізької області у справі № 908/174/20 було оголошено вступну і резолютивну частини судового рішення, отже дата прийняття оскаржуваного рішення 12.05.2023.
Підсумовуючи все вищевикладене, колегія суддів зазначає, що принцип справедливості судового розгляду в рішеннях ЄСПЛ трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.
ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію стосовно того, що одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення судової помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.
Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 статті 6 (див., mutatismutandis, рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 р., серія A № 140, с. 29, п. 46).
Відповідно до п. 48 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" від 3 липня 2014 року no. 4436/07, остаточне 17.11.2014: "Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах "Проніна проти України" (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, п. 25, від 18 липня 2006 року, та "Нечипорук і Йонкало проти України" (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), заява № 42310/04, п. 280, від 21 квітня 2011 року).
Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За приписами ч. 2 цієї статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 277 ГПК України).
З урахуванням фактичних обставин справи та норм чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі є частково обґрунтованими та підтвердженими відповідними доказами, а оскільки рішення Господарського суду Запорізької області від 11.05.-12.05.2021 року у справі № 908/174/20 прийнято при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права, в частині задоволення позовних вимог його належить змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В частині залишення без розгляду позову про визнання дій об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016» щодо відключення помешкання позивача від постачання електричної енергії протиправними, відмови в іншій частині заявлених позовних вимог та розподілу судового збору скасувати та постановити в цій частині нове рішення, яким:
- визнати недійсним рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016» від 30 січня 2018, оформлені протоколом № 4 в частині питання №6 порядку денного;
- провадження в частині позовних вимог про визнання дій об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016» щодо відключення помешкання позивача від постачання електричної енергії протиправними та стягнення пов`язаної з цим моральної шкоди - закрити;
- в решті заявлених позовних вимог відмовити.
Частиною 14 статті 129 ГПК України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Водночас, відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 звільнений у встановленому порядку від сплати судового збору, останній належить стягнути з відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду 28.01.2020.
З січня 2020 року розмір судового збору визначався залежно від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлюється на 1 січня календарного року.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України» на 1 січня 2020 прийнято такий прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 - 2102 гривні; з 1 липня - 2197 гривень; з 1 грудня - 2270 гривень.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розміри ставок судового збору. Судовий збір стягується у відповідному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у процентному співвідношенні до ціни позову і фіксованому розмірі.
Тобто за кожну заявлену немайнову вимогу у 2020 році належало сплатити 2 102,00 грн.
Таким чином, з огляду на задоволення судом 5 позовних вимог немайнового характеру, з ОСББ Олімпієць 2016» відповідно до ч. 2 ст. 129 ГПК України має бути присуджено в дохід Державного бюджету України 10 510,00 грн.
Щодо апеляційних скарг ОСОБА_1 на додаткові рішення Господарського суду Запорізької області від 15.08.2022 року у справі № 908/174/20.
Частини 1 та 3 ст. 244 ГПК України передбачають, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо він не вирішив питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Слід зазначити, що додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Із аналізу змісту ст. 244 ГПК України вбачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й судове рішення; додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати (п. 24 постанови Верховного Суду від 31.05.2021 у справі № 911/132/14).
Звідси додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.
Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 20.12.2019 у справі №240/6150/18, у постановах Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 923/631/15, від 23.01.2020 у справі № 927/229/19, від 23.12.2021 у справі № 925/81/21, від 21.09.2022 у справі № 925/632/19.
Таким чином, скасування зміна та часткове скасування судового рішення Господарського суду Запорізької області від 11.05.-12.05.2021 року у справі № 908/174/20 є самостійною підставою для скасування додаткового судових рішень до нього.
Відтак, додаткові рішення Господарського суду Запорізької області від 15.08.2022 року у справі № 908/174/20 належить скасувати, а додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 12.09.2022 року, яким суд першої інстанції вирішив питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу також втрачає чинність.
Наведене зумовлює необхідність здійснення судом перерозподілу судових витрат в порядку ч. 14 ст. 129 ГПК України.
Колегія суддів виходить з того, що Господарським судом Запорізької області у справі № 908/174/20, 12.05.2021 оголошено вступну і резолютивну частини судового рішення (повний текст судового рішення у справі підписаний 14.06.2021).
17 травня 2021 на адресу Господарського суду Запорізької області від представника відповідача надійшла заява в порядку статті 244 Господарського процесуального кодексу України про прийняття додаткового рішення у справі з питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 800,00 грн.
Водночас, ОСОБА_1 зазначає, що відповідач подав заяву про ухвалення додаткового рішення в строк, більший, ніж визначені ст. 221 ГПК 5 днів з моменту прийняття судом рішення, тому ця заява мала бути залишена без розгляду.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у додатковій постанові від 03.03.2021 у справі № 912/354/20 наголосив, що докази, які стосуються розміру судових витрат подаються у суворо визначені кодексом строки: до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Згідно ч. 4 ст. 116 ГПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
У зв`язку з прийняттям 12.05.2021 судом рішення у справі про часткове задоволення позовних вимог, з урахуванням приписів ч. 8 ст. 129 ГПК України останнім днем п`ятиденного строку для подання відповідних доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу є 17.05.2021 (з урахуванням вихідних днів).
ОСББ «Олімпієць 2016» заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу справі № 908/174/20 подано до Господарського суду Запорізької області 17.05.2021 (т. 4 а.с. 1).
Відтак, аргументи в цій частині заперечень позивача є необґрунтованими.
Заявник (відповідач у справі) вказує, що у викладеному в повному обсязі рішенні від 12.05.2021 судом не вирішено питання про розподіл судових витрат в частині наданої адвокатом Фофановим Я.Л. професійної правничої допомоги відповідачу у розмірі 2 800,00 грн.
На підтвердження вказаної суми відповідач надав платіжні доручення, а саме:
- № 11 від 16.03.2021 на суму 700,00 грн.; - № 20 від 11.05.2021 на суму 700,00 грн.; - № 21 від 11.05.2021 на суму 700,00 грн.; - № 22 від 13.05.2021 на суму 700,00 грн.
Як зазначає представник відповідача , зазначені виплати були зроблені відповідачем на підставі укладеного між сторонами договору про надання правової допомоги № 28 від 17.02.2020. Додатковою угодою № 1 від 18.02.2020 до договору сторони узгодили принцип нарахування гонорару адвоката.
За результатами виконаної роботи сторони склали акт виконаних робіт від 13.05.2021.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що 22 червня 2021 на адресу Господарського суду Запорізької області від представника відповідача надійшла заява в порядку статті 244 Господарського процесуального кодексу України, про прийняття додаткового рішення у справі з питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 700,00 грн.
Заявник (відповідач у справі) вказує, що у викладеному в повному обсязі рішенні від 12.05.2021 судом не вирішено питання про розподіл судових витрат в частині наданої адвокатом Фофановим Я.Л. професійної правничої допомоги відповідачу у розмірі 7 700,00 грн. На підтвердження вказаної суми відповідач надав платіжні доручення, а саме: - № 68 від 20.02.2020 на суму 1 400,00 грн.; - №92 від 21.03.2020 на суму 700,00 грн.; - № 93 від 27.03.2020 на суму 700,00 грн.; - № 125 від 04.05.2020 на суму 700,00 грн.; - № 193 від 18.08.2020 на суму 700,00 грн.; - № 205 від 15.09.2020 на суму 700,00 грн.; - № 219 від 24.09.2020 на суму 700,00 грн.; - № 226 від 08.10.2020 на суму 700,00 грн.; - № 304 від 03.02.2021 на суму 700,00 грн.; - № 1 від 12.03.2021 на суму 700,00 грн.
Як зазначає представник відповідача, зазначені виплати були зроблені відповідачем на підставі укладеного між сторонами договору про надання правової допомоги № 28 від 17.02.2020. Додатковою угодою № 1 від 18.02.2020 до договору сторони узгодили принцип нарахування гонорару адвоката. За результатами виконаної роботи сторони склали акти виконаних робіт, а саме: - від 27.02.2020; - від 25.03.2020; - від 27.03.2020; - від 04.05.2020; - від 18.08.2020; - від 15.09.2020; - від 24.09.2020; - від 08.10.2020; - від 03.02.2021; - від 12.03.2021.
Водночас, Шолудько В.І. зазначає, що відповідач подав заяву про ухвалення додаткового рішення в строк, більший, ніж визначені ст. 221 ГПК 5 днів з моменту прийняття судом рішення, тому ця заява мала бути залишена без розгляду.
У зв`язку з прийняттям 12.05.2021 судом рішення у справі про часткове задоволення позовних вимог, з урахуванням приписів ч. 8 ст. 129 ГПК України останнім днем п`ятиденного строку для подання відповідних доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу є 17.05.2021 (з урахуванням вихідних днів).
ОСББ «Олімпієць 2016» заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу справі № 908/174/20 подано до Господарського суду Запорізької області 22.06.2021 (т. 4 а.с. 18).
Разом з тим, судом також встановлено, що 16.03.2021 відповідач подавав до суду першої інстанції клопотання на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по справі №908/174/20 (т. 2 а.с. 232-241). Вказане клопотання є практично ідентичним за своїм змістом до заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу справі № 908/174/20, яку подано до Господарського суду Запорізької області 22.06.2021.
Судом враховується, що до цього клопотання було долучено докази, що підтверджують надання адвокатом Фофановим Я.Л. професійної правничої допомоги відповідачу у розмірі 7 000,00 грн фактично в тому ж об`ємі, що й подана 22.06.2021 до Господарського суду Запорізької області заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу справі № 908/174/20, за винятком копії платіжного доручення № 219 від 24.09.2020р. на суму 700 грн.
Відтак, аргументи в цій частині заперечень позивача є частково обгрунтованими, а саме в частині необхідності залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу справі № 908/174/20, яку подано до Господарського суду Запорізької області 22.06.2021 в частині витрат на суму 700 грн, згідно платіжного доручення № 219 від 24.09.2020р., яке подано до суду з пропуском строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Таким чином, колегією суддів розглядаються заявлені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в загальному розмірі 2 800,00 + 7 000,00 грн = 9 800,00 грн.
Так, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у додатковій постанові від 05.08.2019 у справі № 911/1563/18, зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Отже в силу приписів ст. 126 ГПК України, саме на сторону яка не погоджується з розміром витрат на правничу допомогу та яка заперечує їх розмір покладається обов`язок доведення неспівмірності таких витрат.
Апеляційний суд зауважує, що матеріали справи не містять клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат - відсутні.
Крім того, позивач не спростував обґрунтованості наведеного відповідачем складу витрат на професійну правничу допомогу адвоката та їх вартості, не навівши у поданих до суду процесуальних документах заперечень щодо неспівмірності заявлених до відшкодування витрат.
Варто зазначити, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 13 ГПК України).
Кожна сторона реалізує свої права на власний розсуд, але в той же час, у відповідності до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
За приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Колегія суддів звертається до правової позиції щодо наявності підстав для стягнення витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20); постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2019 року у справі № 910/3929/18.
Таким чином, колегія суддів вважає, що заявлена відповідачем сума витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованою та адекватною до обсягу наданих послуг, співмірною із предметом спору, не перевищує розмір витрат на професійну правничу допомогу, наведений в попередньому розрахунку, а їх понесення підтверджено належними доказами, наявними в матеріалах справи.
Враховуючи вищевикладене та результат розгляду апеляційної скарги та вирішення спору, апеляційний суд вбачає підстави для часткового задоволення заяв відповідача та стягнення з позивача суми витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 2 800,00 грн, які обчислені пропорційно незадоволеним позовним вимогам.
В свою чергу, з матеріалів справи № 908/174/20 слідує, що позивачем був укладений договір 19.01.2020 року про надання правничої допомоги та представництво з професійним адвокатом, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 789 від 04.06.2010.
На виконання вказаного договору сторони склали акт приймання виконаних робіт від 22 січня 2020 року на загальну суму 5 000,00 грн.
В позовній заяві позивач вказував, що ним фактично понесені витрати на надання правничої допомоги у розмірі 5 000,00 грн та планується понесення витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 8 000,00 грн.
До матеріалів справи позивачем також надані акти приймання виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги та представництво від 19.01.2020 року, які складені сторонами за договором: - від 10 березня 2020 року на загальну суму 3 000,00 грн.; - від 02 лютого 2021 року на загальну суму 1 500,00 грн.; - від 18 березня 2021 року на загальну суму 3 000,00 грн.; - від 11 березня 2021 року на загальну суму - 1 500,00 грн.
Таким чином, фактично понесені витрати позивача на професійну правничу допомогу при розгляді господарської справи № 908/174/20 судом першої інстанції, становлять загальну суму - 14 000,00 грн.
Апеляційний суд зауважує, що матеріали справи не містять клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат - відсутні.
Крім того, відповідач не спростував обґрунтованості наведеного позивачем складу витрат на професійну правничу допомогу адвоката та їх вартості, не навівши у поданих до суду процесуальних документах заперечень щодо неспівмірності заявлених до відшкодування витрат.
Таким чином, колегія суддів вважає, що заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованою та адекватною до обсягу наданих послуг, співмірною із предметом спору, не перевищує розмір витрат на професійну правничу допомогу, наведений в попередньому розрахунку, а їх понесення підтверджено належними доказами, наявними в матеріалах справи.
Враховуючи вищевикладене та результат розгляду апеляційної скарги та вирішення спору, апеляційний суд вбачає підстави для часткового задоволення заяви позивача та стягнення з відповідача суми витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 10 000,00 грн, які обчислені пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
02.05.2022 року до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Олімпієць 2016 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у справі №908/174/20.
До заяви додано наступні документи:
- копія договору №28 від 17.02.2020 року про надання правової допомоги;
- копія додаткової угоди №1 від 18.02.2020 року до договору №28 від 17.02.2020 року про надання правової допомоги;
- копія додаткової угоди №2 від 30.12.2021 року до договору №28 від 17.02.2020 року про надання правової допомоги;
- копії платіжних доручень №122 від 22.11.2021 року на суму 1 300,00 грн., №652 від 01.03.2022 року на суму 1 000,00 грн., №42 від 27.04.2022 року на суму 1 000,00 грн.;
- копії Актів виконаних робіт до договору про надання правової допомоги №28 від 17.02.2020 року від 18.11.2021року та від 27.04.2022 року.
- копія Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю 31І№001492 від 29.11.2017 року на ім`я адвоката Фофанова Ярослава Леонідовича.
- копія Ордеру на надання правової допомоги серія ЗП №048237 від 17.02.2020 року.
Заявник просив суд апеляційної інстанції покласти на позивача ОСОБА_1 понесені відповідачем витрати на надану адвокатом правничу допомогу під час розгляду апеляційної скарги у даній справі в розмірі 3 300,00 грн.; провести розгляд зазначеної заяви без участі представників відповідача.
Відповідно до акту виконаних робіт до договору про надання правової допомоги №28 від 17.02.2020 року від 18.11.2021 року адвокат витратив на складення відзиву на апеляційну скаргу по справі №908/174/20, яка знаходиться в провадженні Центрального апеляційного господарського суду, 2 (дві) години. Вартість послуг (гонорар) адвоката за складення відзиву на апеляційну скаргу по справі згідно додаткової угоди №1 до договору №28 від 17.02.2020 року, склала 1 300,00 грн (т. 3 а.с. 99).
Відповідно до акту виконаних робіт до договору про надання правової допомоги №28 від 17.02.2020 року від 27.04.2022 року адвокат Фофанов Я.Л.:
- прийняв участь у судовому засіданні Центрального апеляційного господарського суду по справі №908/174/20, яке відбулось 16.02.2022 року. Вартість послуг (гонорар) адвоката за участь у судовому засіданні по справі згідно додаткової угоди №2 до договору №28 від 30.12.2021 року, склала 1 000,00 грн;
- прийняв участь у судовому засіданні Центрального апеляційного господарського суду по справі №908/174/20, яке відбулось 27.04.2022 року. Вартість послуг (гонорар) Адвоката за участь у судовому засіданні по справі відповідно до додаткової угоди №2 до договору №28 від 30.12.2021року, склала - 1000,00 грн.
Разом розмір винагороди (гонорар) адвоката Фофанова Я.Л. склав 2 000,00 грн.
Таким чином, заявник просить суд стягнути з позивача витрати на правову допомогу адвоката у загальному розмірі 3 300,00 грн.
В свою чергу, Шолудько В.І. зазначив, що відповідач подав заяву про ухвалення додаткового рішення 02.05.2022, тобто в строк, більший, ніж визначені ст. 221 ГПК 5 днів з моменту ухвалення судом постанови (27.04.2022), тому ця заява мала бути залишена без розгляду; ОСББ не надало позивачу копій доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, тому у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави брати до уваги такі докази відповідно до ст. 80 ГПК; заявлений відповідачем розмір витрат на правову допомогу не відповідає принципу співмірності;
Апеляційний суд зауважує, що постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2022 року у даній справі апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення. Рішення господарського суду Запорізької області від 11.05.-12.05.2021 року у справі №908/174/20 залишено без змін.
Заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Олімпієць 2016 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у справі №908/174/20 надійшла до Центрального апеляційного господарського суду 02.05.2022, тобто в межах п`ятиденного строку, визначеного ч. 8 ст. 129 ГПК України ((з урахуванням вихідних днів).
Необхідно наголосити, що матеріали справи не містять клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат - відсутні.
Крім того, позивач не спростував обґрунтованості наведеного відповідачем складу витрат на професійну правничу допомогу адвоката та їх вартості, не навівши у поданих до суду процесуальних документах заперечень щодо неспівмірності заявлених до відшкодування витрат.
Таким чином, колегія суддів вважає, що заявлена відповідачем сума витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованою та адекватною до обсягу наданих послуг, співмірною із предметом спору, не перевищує розмір витрат на професійну правничу допомогу, наведений в попередньому розрахунку, а їх понесення підтверджено належними доказами, наявними в матеріалах справи.
Враховуючи вищевикладене та результат розгляду апеляційної скарги та вирішення спору, апеляційний суд вбачає підстави для часткового задоволення заяви відповідача та стягнення з позивача суми витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 2 200,00 грн.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 231, 236, 269, 275, 277, 278, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.05.-12.05.2021 року у справі № 908/174/20 задовольнити частково.
Апеляційні скарги ОСОБА_1 на додаткові рішення Господарського суду Запорізької області від 15.08.2022 року у справі № 908/174/20 задовольнити.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 11.05.-12.05.2021 року у справі №908/174/20 в частині задоволення позовних вимог змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 11.05.-12.05.2021 року у справі №908/174/20 в частині:
- залишення без розгляду позову про визнання дій об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016» щодо відключення помешкання позивача від постачання електричної енергії протиправними, відмови в іншій частині заявлених позовних вимог та розподілу судового збору - скасувати.
Постановити в цій частині нове рішення, яким:
- визнати недійсним рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016» від 30 січня 2018, оформлені протоколом № 4 в частині питання №6 порядку денного;
- провадження в частині позовних вимог про визнання дій об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016» щодо відключення помешкання позивача від постачання електричної енергії протиправними та стягнення пов`язаної з цим моральної шкоди - закрити;
- в решті заявлених позовних вимог відмовити.
Додаткові рішення Господарського суду Запорізької області від 15.08.2022 року у справі № 908/174/20 скасувати.
Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016» (69104, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, буд. 22, код ЄДРПОУ 40726535) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у сумі 10 510,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016» (69104, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, буд. 22, код ЄДРПОУ 40726535) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.
Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпієць 2016» (69104, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, буд. 22, код ЄДРПОУ 40726535) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 01.08.2023
Головуючий суддяВ.Ф. Мороз
Суддя А.Є. Чередко
Суддя Л.А. Коваль
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.07.2023 |
Оприлюднено | 02.08.2023 |
Номер документу | 112544067 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин про оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні