Ухвала

від 01.08.2023 по справі 903/176/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

01 серпня 2023 року Справа № 903/176/23 Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання Гандзілевська Яна Вікторівна

за участю представників сторін:

від стягувача: Бондарчук Р.І. довіреність №1.1-8/52/2023 від 05.01.2023

від відділу ДВС: Грущук М.В. довіреність від 24.07.2023

взяв участь прокурор відділу Волинської обласної прокуратури: Костюк Н.В. службове посвідчення №071760 від 01.03.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області заяву заступника начальника відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про затвердження мирової угоди по справі №903/176/23 за позовом заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Омега 4 про стягнення 1075357,35 грн,

ВСТАНОВИВ:

14.02.2023 заступник керівника Волинської обласної прокуратури подав до суду позов в інтересах держави в особі Луцької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Омега 4 про стягнення 1075357,35 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач фактично користувався земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та сплати орендної плати.

Ухвалою суду від 15.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 09.05.2023 позов задоволено. Постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега 4» (вулиця Галицького Данила, 14, м.Луцьк, 43016, код ЄДРПОУ 43571503) на користь Луцької міської ради (вулиця Б.Хмельницького,19, м.Луцьк, 45025, код ЄДРПОУ 34745204) 1075357,35 грн. (один мільйон сімдесят п`ять тисяч триста п`ятдесят сім гривень 35 коп) безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0710100000:11:052:0014, площею 0,1523 га. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега 4» (вулиця Галицького Данила, 14, м.Луцьк, 43016, код ЄДРПОУ 43571503) на користь Волинської обласної прокуратури (вул.Винниченка, 15, м.Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) 16130,36 грн. (шістнадцять тисяч сто тридцять гривень 36 коп) витрат по сплаті судового збору.

На виконання рішення суду від 09.05.2023 видано накази на примусове виконання рішення №1 від 06.06.2023 та №2 від 06.06.2023.

25.07.2023 заступник начальника відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подав до суду заяву про затвердження мирової угоди між Луцькою міською радою до Товариством з обмеженою відповідальністю Омега 4 в межах виконавчого провадження №72037283 (судовий наказ №903/176/23 від 06.06.2023).

Ухвалою суду від 26.07.2023 заяву заступника начальника відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про затвердження мирової угоди прийнято до розгляду. Розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 01.08.2023 о 10:45 год.

Представник відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судовому засіданні просила суд відмовити у затвердженні мирової угоди, оскільки на сьогоднішній день боржник не сплатив виконавчий збір, що становить більше як 100000,00 грн. Також зазначила, що за боржником зареєстроване нерухоме майно.

Представник стягувача в судовому засіданні просив суд затвердити мирову угоду від 05.07.2023 між Луцької міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Омега 4». Зазначив, що перший платіж в розмірі 50000,00 грн вже сплачено боржником, як це передбачено у мировій угоді в строк до 31.07.2023.

Прокурор в судовому засіданні та в письмових запереченнях просила суд відмовити у затвердженні мирової угоди, оскільки сплата 50 тис. грн. у місяць протягом майже двох років не сприятиме наповненню місцевого бюджету, як наслідок буде порушувати інтереси територіальної громади в особі Луцької міської ради в економічній сфері, адже одним із основних напрямків наповнення місцевого бюджету є плата за землю. Передбачаючи розстрочення грошового зобов`язання ні у заяві про затвердження мирової угоди, ні у самій мировій угоді не наводиться обставин, а також не надано жодних доказів, що свідчили б про неможливість відповідачем виконання рішення суду у значно коротші строки. Вказує, що відповідач не визнав свого обов`язку щодо звернення із клопотанням до органу місцевого самоврядування про оформлення відповідних прав на землю, та продовжує безпідставно зберігати кошти місцевого бюджету за використання земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно, що йому належить. На даний час, сума безпідставно збережених коштів, що неохоплена позовними вимогами (за період з 01.01.2023 по 31.07.2023) вже становить щонайменше 248 тисяч гривень.

Ні умовами мирової угоди, ні доказами у справі не підтверджується виконання обов`язку сторін щодо оформлення договірних відносин з використання земельної ділянки та сплати відповідних коштів до бюджету міста.

Відповідно до ч. 2 ст. 330 ГПК України, питання затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення, задоволення заяви про відмову стягувача від примусового виконання рішення вирішується судом протягом десяти днів з дня надходження до суду відповідної заяви, про що постановляється ухвала.

Заслухавши представників стягувача, відділу ДВС та прокурора, дослідивши матеріали заяви про затвердження мирової угоди в процесі виконання рішення, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Волинської області від 09.05.2023 позов задоволено. Постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега 4» (вулиця Галицького Данила, 14, м.Луцьк, 43016, код ЄДРПОУ 43571503) на користь Луцької міської ради (вулиця Б.Хмельницького,19, м.Луцьк, 45025, код ЄДРПОУ 34745204) 1075357,35 грн. (один мільйон сімдесят п`ять тисяч триста п`ятдесят сім гривень 35 коп) безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0710100000:11:052:0014, площею 0,1523 га. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега 4» (вулиця Галицького Данила, 14, м.Луцьк, 43016, код ЄДРПОУ 43571503) на користь Волинської обласної прокуратури (вул.Винниченка, 15, м.Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) 16130,36 грн. (шістнадцять тисяч сто тридцять гривень 36 коп) витрат по сплаті судового збору.

На виконання рішення суду від 09.05.2023 видано накази на примусове виконання рішення №1 від 06.06.2023 та №2 від 06.06.2023.

На виконанні у Відділі державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції перебуває виконавче провадження АСВП №72037283 з примусового виконання судового наказу Господарського суду Волинської області № 903/176/23 від 06.06.2023 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю « Омега 4» на користь Луцької міської ради 1075357,35 грн безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0710100000:11:052:0014, площею 0,1523 га.

Керуючись ч. 2 ст. 19 Закону України « Про виконавче провадження» під час виконання рішення суду між боржником та стягувачем 05.07.2023 укладено мирову угоду.

Як слідує з доводів заявника, на адресу відділу 24.07.2023 надійшло клопотання від представника Луцької міської ради Бондарчука Р.І. з проханням передати мирову угоду, укладену 05,07.2023 між Луцької міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю « Омега 4» на затвердження до Господарського суду Волинської області.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу (ч. 2 ст. 192 ГПК України).

Так, з тексту мирової угоди вбачається, що мирова угода у справі №903/176/23 від 05.07.2023 підписана від імені стягувача Луцької міської ради Луцьким міським головою І.І. Поліщуком, а від імені боржника ТОВ «Омега-4» директором А.М. Котищуком.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.

Відповідно до ст. 330 ГПК України мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ.

Питання затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення, задоволення заяви про відмову стягувача від примусового виконання рішення вирішується судом протягом десяти днів з дня надходження до суду відповідної заяви, про що постановляється ухвала.

Суд має право відмовити у затвердженні мирової угоди у процесі виконання рішення з підстав, визначених статтею 192 ГПК України, а у задоволенні заяви про відмову від примусового виконання рішення - з підстав, визначених статтею 191 ГПК України.

Стаття 192 ГПК України передбачає, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Згідно з ч. 5 ст. 192 ГПК України суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:

1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або

2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Згідно умов мирової угоди боржник підтверджує заборгованість загальною сумою 1075357,35 грн та зобов`язується сплатити її протягом липня 2023 року - квітень 2025 року шляхом перерахування на рахунок стягувача щомісячних платежів рівними частинами згідно з графіком.

В судовому засіданні представник стягувача повідомив суд, що перший платіж у сумі 50000,00 грн. сплачено боржником до 31.07.2023.

Тобто, мирова угода спрямована на розстрочку виконання рішення місцевого господарського суду по даній справі.

Так, відповідно до умов мирової угоди ТОВ «Омега 4» буде сплачувати протягом 2 років по 50000,00 грн. щомісячно, а у цілому погасить заборгованість у розмірі 1075357,35 грн.

За даними НБУ за підсумками 2022 року споживчі ціни зросли на 26.6%. При цьому, ціновий тиск залишається значним через наслідки війни, у тому числі руйнування підприємств та інфраструктури, порушення ланцюгів виробництва та постачання. Інфляційні очікування, попри стабілізацію, залишалися підвищеними. Інфляція поступово знижуватиметься та залишатиметься керованою завдяки заходам НБУ та уряду, а також підтримці міжнародних партнерів, НБУ прогнозує сповільнення інфляції до 18.7% у 2023 році. НБУ очікує, що вона зменшиться до 10.4% у 2024 році та 6.7% у 2025 році. Основний внесок в інфляцію в ці роки матиме адміністративний компонент через потребу приведення тарифів на житлово-комунальні послуги до ринкових рівнів.

Офіційний курс гривні за 2022 рік знизився на 34%, готівковий - на 48%. При цьому, за прогнозами НБУ девальвація гривні буде продовжуватись, хоч і в менш стрімких темпах.

Відповідно виконання рішення суду щодо стягнення коштів протягом такого тривалого періоду часу завдаватиме негативних наслідків для формування місцевого бюджету та подальшого їх використання Луцькою міською радою.

Крім того, суд погоджується з прокурором, що ТОВ «Омега 4» не надано жодних доказів, що свідчили б про неможливість виконання рішення суду у значно коротші строки.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 БК України має бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Суспільство, Український народ як сукупність окремих суб`єктів, індивідів, людей, також має, з огляду на ст. ст. 1,3,6-8, 53 Конституції України конституційне право правомірно очікувати захисту суспільних інтересів у вигляді адекватної реакції держави на випадки порушення законності при вирішені питань щодо розпорядження бюджетними коштами, правомірно очікувати і розраховувати на те, що держава вживатиме усіх можливих законних засобів і способів для відновлення становища, яке існувало до порушення права Українського народу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Наведені норми кореспондуються із положеннями ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до яких територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно тощо, а також інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам тощо.

Враховуючи стрімку девальвацію гривні та росту споживчих цін за попередні періоди, економічну невизначеність в країні через воєнний стан, умови мирової угоди щодо сплати 50 тис. грн. у місяць протягом майже двох років не сприятиме наповненню місцевого бюджету, як наслідок буде порушувати інтереси територіальної громади в особі Луцької міської ради в економічній сфері, адже одним із основних напрямків наповнення місцевого бюджету є плата за землю.

Передбачаючи розстрочення грошового зобов`язання ні у заяві про затвердження мирової угоди, ні у самій мировій угоді не наводиться обставин, а також не надано жодних доказів, що свідчили б про неможливість відповідачем виконання рішення суду у значно коротші строки.

Водночас, необхідно врахувати, що відповідно положень ст.ст. 120, 123 Земельного кодексу України обов`язок щодо оформлення прав на земельну ділянку, на які розташовані об`єкти нерухомого майна покладається саме на власника такого нерухомого майна, який зобов`язаний звернутись до органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання йому дозволу на виготовлення відповідної документації із землеустрою та прийняття рішення про її затвердження.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд констатує про наявність підстав, передбачених п. 1 ч. 5 ст. 192 ГПК України, про відмову у затвердженні мирової угоди, оскільки умови мирової угоди порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, в даному випадку Луцької міської ради.

Подібна позиція викладена у постанові Північного апеляційного господарського суду у справі № 925/148/21 від 08.06.2023.

Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 46, 192, 234, 235, 330 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви заступника начальника відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про затвердження мирової угоди, відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її оголошення відповідно до ч.1 ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256 ГПК України, п. 17.5 Перехідних положень Кодексу .

Повний текст хвали суду підписано 01.08.2023.

Суддя І. О. Гарбар