Рішення

від 31.07.2023 по справі 910/9558/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.07.2023справа №910/9558/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Вензабуд» (вул. Зоологічна, буд. 4-А, оф. 139, м. Київ, 04119; ідентифікаційний код 42056140; далі - ТОВ «Вензабуд») про винесення додаткового рішення

у справі № 910/9558/22

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ітстрой»</a> (пр. Відрадний, буд. 95 , оф. 10, м. Київ, 03061; ідентифікаційний код 41972979; далі - ТОВ «Ітстрой»)

до ТОВ «Вензабуд»

про стягнення 653 951,02 грн

та зустрічним позовом ТОВ «Вензабуд»

до ТОВ «Ітстрой»

про стягнення 1 193 088,62 грн,

за участю представників:

ТОВ «Ітстрой» - не з`явився;

ТОВ «Вензабуд» - Ракітова О.В. (договір від 10.03.2020 №10/03).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.05.2023 позовні вимоги за первісним позовом ТОВ «Ітстрой» до ТОВ «Вензабуд» про стягнення 653 951,02 грн задоволено частково; стягнуто з ТОВ «Вензабуд» на користь ТОВ «Ітстрой» 416 208,22 грн основної заборгованості та 6 243,13 грн судового збору; зустрічні позовні вимоги ТОВ «Вензабуд» до ТОВ «Ітстрой» про стягнення 1 193 088,62 грн задоволено частково; стягнуто з ТОВ «Ітстрой» на користь ТОВ «Вензабуд»: 587 245,11 грн пені; 602 183,07 грн штрафу і 17 841,42 грн судового збору.

16.05.2023 ТОВ «Вензабуд» подало суду клопотання про винесення додаткового рішення, в якому просило стягнути з ТОВ «Ітстрой» 119 308,91 грн витрат на правову допомогу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.05.2023 судове засідання з розгляду вказаного клопотання призначено на 29.05.2023.

Разом з тим, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2023 витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9558/22; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги ТОВ «Вензабуд» на рішення господарського суду міста Києва від 08.05.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/9558/22.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.05.2023 провадження з розгляду клопотання ТОВ «Вензабуд» про винесення додаткового рішення у справі зупинено до повернення матеріалів справи №910/9558/22 з апеляційної інстанції.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 апеляційну скаргу ТОВ «Вензабуд» на рішення господарського суду міста Києва від 08.05.2023 задоволено частково; рішення від 08.05.2023 змінено, викладено його резолютивну частину в такій редакції: позовні вимоги ТОВ «Ітстрой» до ТОВ «Вензабуд» задоволено частково; стягнуто з ТОВ «Вензабуд» на користь ТОВ «Ітстрой» 416 208,22 грн основної заборгованості та 6 243,13 грн судового збору; у задоволенні решти позовних вимог ТОВ «Ітстрой» відмовлено; зустрічні позовні вимоги ТОВ «Вензабуд» до ТОВ «Ітстрой» задоволено частково; стягнуто з ТОВ «Ітстрой» на користь ТОВ «Вензабуд»: 587 245,11 грн пені; 602 183,07 грн штрафу і 17 841,42 грн судового збору; у задоволенні решти позовних вимог ТОВ «Вензабуд» відмовено; проведено в порядку частини одинадцятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зустрічне зарахування стягнутих грошових сум та стягнуто різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму, - ТОВ «Вензабуд», а саме: стягнуто з ТОВ «Ітстрой» на користь ТОВ «Вензабуд» 773 219,96 грн пені та штрафу і 11 598,29 грн судового збору.

20.07.2023 матеріали справи повернуто до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.07.2023 поновлено провадження з розгляду клопотання ТОВ «Вензабуд»; призначено судове засідання на 31.07.2023.

Представник ТОВ «Ітстрой» у судове засідання 31.07.2023 не з`явився; про причини неявки суд не повідомив.

Представник ТОВ «Вензабуд» у судовому засіданні 31.07.2023 підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Згідно з пунктом 3 частини першої та частиною третьою статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частинами першою і третьою статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої і частини п`ятої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За приписами частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

10.03.2020 ТОВ «Вензабуд» (клієнт) і адвокатом Ракітовим Олексієм Вікторовичем (адвокат) було укладено договір №10/03 про надання правової допомоги, за умовами пункту 1.1 якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати адвокатські послуги з усіх юридичних питань, що виникають при здійсненні господарської діяльності клієнта в об`ємі та на умовах, передбачених даним договором та додатками до нього.

Пунктом 3.1 вказаного договору ТОВ «Вензабуд» і адвокат погодились, що за послуги адвоката, по`вязані з наданням правової допомоги, клієнт сплачує адвокату гонорар відповідно до додаткових угод, укладених сторонами до даного договору.

Згідно з пунктом 2.1 додатку від 10.10.2022 №1 до договору від 10.03.2020 №10/03 вартість гонорару адвоката складає 119 308,91 грн.

30.11.2022 ТОВ «Вензабуд» і адвокатом підписано акт приймання-передачі №1, який містить перелік виконаних робіт, тривалість виконання робіт та їх вартість - 119 308,91 грн.

Також ТОВ «Вензабуд» надано детальний опис наданих послуг, виконаних адвокатом від 30.11.2022.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом з тим згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 зі справи №922/445/19 зазначила таке.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої і дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята і шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи обставини даної справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, прийняття судом рішення про часткове задоволення зустрічних позовних вимог ТОВ «Вензабуд», суд дійшов висновку, що розмір заявленої ТОВ «Вензабуд» суми витрат на професійну правничу допомогу є надмірно великим в порівнянні з фактично наданими адвокатом послугами, а тому стягненню з ТОВ «Ітстрой» підлягає 27 000 грн витрат на професійну правничу допомогу; у стягненні решти суми витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись статтями 123, 126, 129 і 244 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ітстрой»</a> (пр. Відрадний, буд. 95 , оф. 10, м. Київ, 03061; ідентифікаційний код 41972979) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вензабуд» (вул. Зоологічна, буд. 4-А, оф. 139, м. Київ, 04119; ідентифікаційний код 42056140) 27 000 (двадцять сім тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.

2. Після набрання даним судовим рішенням законної сили видати відповідний наказ.

3. У стягненні решти суми витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 01.08.2023.

Суддя Оксана Марченко