Рішення

від 31.07.2023 по справі 910/17446/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2023Справа № 910/17446/21

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Олексюк О. В., розглянувши

заяву ОСОБА_1

про розподіл судових витрат

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Укргіпробум"

до Фонду державного майна України;

Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2

про визнання незаконним і скасування наказу

за участю представників сторін:

від позивача: Іллюшко О. М.,

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особи-1: Бондар О. Г.;

третя особа-2: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа за позовом Приватного акціонерного товариства "Укргіпробум" (далі - ПрАТ "Укргіпробум", позивач) до Фонду державного майна України (далі - ФДМУ, відповідач-1) та Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі - РВ ФДМУ по місту Києву, відповідач-2), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу РВ ФДМУ по місту Києву № 840 від 10.05.1996 "Про перетворення Українського державного інституту по проектуванню деревообробних і меблевих підприємств "Укрдіпродеревпром" у відкрите акціонерне товариство у процесі його приватизації" в частині передачі до статутного фонду ВАТ "Укрдіпродеревпром" будівлі вентцентру за адресою: м. Київ, вул. М. Раскової, 17, позначеної на плані будівлі літерою "Б".

Справа розглядалась у порядку загального позовного провадження відповідно до процедури, визначеної Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України). За результатами розгляду цієї справи рішенням суду від 15.09.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного Господарського суду від 06.06.2023, у задоволенні позову ПрАТ "Укргіпробум" було відмовлено.

Після ухвалення зазначеного судового рішення, представник третьої особи (ОСОБА_1) подав докази понесення судових витрат на правничу допомогу на підтвердження заяви щодо розподілу судових витрат, зробленої у судовому засіданні до закінчення судових дебатів у справі, у якій просив стягнути з Приватного акціонерного товариства "Укргіпробум" витрати на правничу допомогу в сумі 45 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2023 розгляд вказаного питання було вирішено здійснювати у судовому засіданні із повідомленням учасників справи за правилами, визначеними ст. 244 ГПК України.

Представник третьої особи (Глазюк Олени Петрівни) у судовому засіданні свою заяву підтримав та обґрунтував, просив її задовольнити.

Представник позивача заперечив проти стягнення судових витрат, вважав витрати на правничу допомогу завищеними, просив зменшити їх розмір.

Представники відповідача-1, відповідача-2 та третьої особи-2 (ОСОБА_2) у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, їх позиція з приводу поданої заяви суду невідома.

Суд, розглянувши заяву про розподіл судових витрат, заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши наявні в цій частині докази, дійшов висновку, що подана заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами за результатами розгляду справи. Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ст. 126 ГПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (з ч. 8 ст. 129 ГПК України).

У даному випадку на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в сумі 45000,00 грн. заявник долучив копії:

- ордеру на надання правової допомоги серія КВ №165719 від 09.12.2021;

- договору про надання правничих послуг адвоката від 08.09.2021;

- протоколу узгодження ціни договору від 08.12.2021, за яким сторони погодили, що: гонорар адвоката за надану правову допомогу в суді першої інстанції (вивчення матеріалів справи, збирання доказів, інформування клієнта, узгодження правової позиції, представництво в суді, підготовка та подання процесуальних документів, усні консультації по суті справи), який залежить від кількості та тривалості судових засідань, встановлюється на рівні 5000,00 гривень за один судодень та не залежить від результату розгляду справи в суді першої інстанції; відшкодування понесених адвокатом витрат, пов`язаних із його явкою до суду у випадку, коли засідання не відбулося з причин неявки одного чи декількох учасників справи (за визначенням статті 41 ГПК України) за умови, що такими учасниками не є третя особа- 1 та/або третя особа-2, встановлюється в розмірі 1000,00 гривень за кожне засідання, що не відбулося; гонорар успіху адвоката у випадку позитивного для третьої особи-1 рішення суду першої інстанції встановлюється в розмірі 50% від фактичної (підсумкової) суми гонорару адвоката за правову допомогу в суді першої інстанції, але не нижче 10000,00 грн. і не більше 40000,00 грн.;

- копії розрахунку суми гонорару та відшкодування витрат адвоката по справі № 910/17466/21 за договором про надання правових послуг від 08.12.2021, відповідно до якого гонорар адвоката за надану правову допомогу в суді першої інстанції: становить 30000,00 грн. (6 судоднів*5000,00 грн.); гонорар успіху 50% від суми гонорару адвоката - 15000,00 грн., сума до сплати за договором від 08.12.2021 - 45000,00 грн.

- квитанцію № 169657874 від 1307.2023 про сплату юридичних послуг згідно договору від 08.12.2021 на суму 45000,00 грн.

Наведені вище докази суд вважає достатніми для підтвердження факту понесення третьою особою витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Разом з тим суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Також суд приймає до уваги позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 07.07.2021 у справі N 910/12876/19 про те, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Тобто, як зауважила Велика Палата Верховного Суду, нормами процесуального законодавства передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат такі, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Така позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховним Судом у справі N 905/1795/18 та у справі N 922/2685/19.

У даному випадку суд враховує наступні критерії визначення розміру витрат на правову допомогу: середній ступінь складності справи; її розгляд у загальному позовному провадженні з викликом учасників справи; предмет доказування, характер спірних відносин та значення справи для сторін; кількість наданих суду пояснень та доказів представником третьої особи; обсяг виконаної адвокатом роботи під час підготовки пояснень та інших заяв по суті позову; формування та викладення позиції представника третьої особи на кожні доводи сторін, кількість судових засідань та присутність у кожному з них адвоката третьої особи (Бондар О.Г.).

У той же час, суд приймає до уваги те, що обсяг виконаної адвокатом роботи під час розгляду справи не вимагав значних витрат часу та вмінь для формування правової позиції для кваліфікованого юриста; спір, що розглядався судом, не є складним; у третьої особи не було необхідності відшукувати нові докази, оскільки майже всі вони знаходились у позивача та відповідача; судом не проводились додаткові процесуальні дії.

Відповідно до позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 08.02.2022 у справі № 910/20792/20, при визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатом таких витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того суд враховує позицію Верховного Суду у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18, якою визначено, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Тому, з метою дотримання критерію розумності, співмірності між обсягом роботи, проведеної адвокатом та заявленими витратами, здійсненими на оплату адвокатських послуг, суд вважає за доцільне встановити розмір судових витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн. та покласти їх на Приватне акціонерне товариство «Укргіпробум», як платника судових витрат у зв`язку із відмовою у задоволенні позову, проти якого заперечувала ОСОБА_1 ..

Згідно п. 13 ст. 129 ГПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Приватного акціонерного товариства «Укргіпробум» (02002, Київ, вул. Марини Раскової, 19, ідентифікаційний код 00280689) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , індифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в сумі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.

У решті вимог заяви - відмовити.

Додаткове рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 13 липня 2023 року.

Повний текст додаткового рішення складений 31 липня 2023 року.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Суддя Головіна К. І.