Рішення

від 18.07.2023 по справі 922/776/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2023м. ХарківСправа № 922/776/22 (904/8283/21)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатого В.О.

при секретарі судового засідання П`ятак А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Харківської області в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпак Україна" (49044, м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, буд. 12, код ЄДРПОУ 41418912) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегрітас" (61153, м.Харків, пр. Ювілейний, 56, офіс 105, код ЄДРПОУ 37055591) про та за зустрічним позовом до про стягнення коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегрітас" Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпак Україна" зобов`язання вчинити дії в межах справи № 922/776/22 про банкрутство ТОВ "Інтегрітас" за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - не з`явився ;

відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - ліквідатора ТОВ "Інтегрітас" арбітражного керуючого Іваненка Є.В. - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Промпак Україна", звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача, ТОВ "Інтегрітас", про стягнення за неналежне виконання умов Договору поставки №01102019/2 від 01.10.2019 163984,30 грн, з яких: 159556,55 грн - сума основного боргу, 3747,83 грн - пеня, 679,92 грн - 3% річних, а також понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу .

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2021 позовну заяву залишено без руху та зобов`язано позивача протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, усунути недоліки позовної заяви.

13.10.2021 до Господарського суду Дніпропетровської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено справа розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

15.11.2021 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому ТОВ "Інтегрітас" просить суд відмовити у задоволенні позову .

Також, 15.11.2021 до Господарського суду Дніпропетровської області від надійшла зустрічна позовна заява про зобов`язання вчинити певні дії, в якій ТОВ "Інтегрітас" просить суд зобов`язати ТОВ "Промпак Україна" забрати (вивезти) за свій рахунок товар (плівку п/е 290*8 джамбо у кількості 177,1 кг), поставлений на склад ТОВ "Інтегрітас" за адресою: 49045, м. Дніпро, вул. Кільченська, 1; стягнути судові витрати у вигляді сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу, які за орієнтовним розрахунком складають 2270,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2021 залишено зустрічну позовну заяву без руху, зобов`язано позивача (за зустрічним позовом) протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду про залишення зустрічної позовної заяви без руху, усунути недоліки зустрічної позовної заяви, а саме надати докази сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн.

02.12.2021 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява ТОВ "Інтегрітас" про долучення до матеріалів справи платіжного доручення про сплату судового збору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2021 прийнято зустрічну позовну заяву ТОВ "Інтегрітас" про зобов`язання вчинити дії до розгляду разом із первісним позовом.

Також, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2021 здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №904/8283/21 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 29.12.2021.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2021 відкладено підготовче засідання на 01.02.2022.

12.01.2022 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив ТОВ "Промпак Україна" на зустрічну позовну заяву, в якому відповідач за зустрічним позовом просить суд відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви та вимогах про стягнення з ТОВ "Промпак Україна" витрат на професійну правничу допомогу; витрати зі сплати судового збору за зустрічним позовом покласти на ТОВ "Інтегрітас".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 01.03.2022.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (із змінами) у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2022 призначено підготовче засідання на 27.04.2022.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2022 відкладено підготовче засідання на 26.05.2022.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2022 відкладено підготовче засідання на 22.06.2022.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2022 передано матеріали справи №904/8283/21 Господарському суду Харківської області, в провадженні якого перебуває справа №922/776/22 про банкрутство ТОВ "Інтегрітас" для розгляду спору по суті в межах цієї справи.

Суд зазначає, що в межах справи № 922/776/22 ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.05.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Інтегрітас", визнано вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ "Гуд-Рент" до ТОВ "Інтегрітас" у розмірі 1466462,19 грн та 24810,00 грн - витрати зі сплати судового збору за подання до суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном ТОВ "Інтегрітас", призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Іваненка Є.В., призначено попереднє засідання суду.

13.05.2022 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Інтегрітас" за № 68678.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду справа №922/776/22 (904/8283/21) передана на розгляд судді Усатому В.О.

Ухвалою суду від 15.07.2022 прийнято справу № 904/8283/21 до провадження в межах справи №922/776/22 про банкрутство ТОВ "Інтегрітас". Ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 09.08.2022.

Судове засідання, призначене на 09.08.2022, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою суду від 10.08.2022 призначено підготовче засідання у справі на 08.09.2022.

06.09.2022 до Господарського суду Харківської області від ТОВ "Промпак Україна" надійшло клопотання (вх. № 9294) про розгляд справи без участі представника останнього.

Ухвалою суду від 08.09.2022, крім іншого, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання суду на 11.10.2022 о 12:40.

Ухвалою суду від 11.10.2022 відкладено підготовче засідання на "08" листопада 2022 р. о 15:00 год

Ухвалою суду від 08.11.2022 відкладено підготовче засідання на "23" листопада 2022 р. об 11:20

Ухвалою суду від 23.11.2022 відкладено підготовче засідання на "20" грудня 2022 р. о 14:40 год.

20.12.2022 до суду від ліквідатора ТОВ "Інтегрітас" надійшло клопотання (вх.16705) про надання останньому можливості реалізувати своє право на ознайомлення з матеріалами справи .

Ухвалою суду від 20.12.2022 відкладено підготовче засідання на "25" січня 2023 р. о 12:00 год.

25.01.2023 до суду від ліквідатора ТОВ "Інтегрітас" надійшло клопотання (вх.1853) про відкладення розгляду справи. В обґрунтування зазначеного клопотання ліквідатор зазначає, що відповідно до отриманої відповіді за результатами встановлення майнових активів боржника у процедурі розпорядження його майном, боржник має відкриті рахунки в АТ «ПРОКРЕДИТ Банк», АТ «ОТП Банк». На сьогоднішній день ліквідатором ще не отримано доступ до вказаних рахунків, триває процедура переоформлення (поновлення) доступу, збір документів, яких не вистачає, отримання ключів та встановлення програми клієнт-банку для доступу до рахунку. Також, ліквідатор вказує, що отримання відомостей щодо руху грошових коштів по даним рахункам є принциповим для даної справи

В судове засідання 25.01.2023 сторони уповноважених представників не направили, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 25.01.2023 відкладено підготовче засідання на "02" березня 2023 р. о 14:50 год.

02.03.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 5112), в якому ліквідатор ТОВ "Інтегрітас" просить суд закрити провадження у справі в частині 63112,48 грн. у зв`язку з сплатою зазначеної суми, а отже відсутністю предмета спору; задовольнити позов в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 76444,07 грн., 3 % річних в розмірі 679,92 грн. та пені в розмірі 3747,83 грн. Крім того, ліквідатор ТОВ "Інтегрітас" судові витрати просить суд задовольнити пропорційно до суми задоволення позовних вимог, а саме в сумі 5980,70 грн., з яких 1972,08 грн. судового збору та 4008,62 грн. витрат на правничу допомогу. В решті вимог, ліквідатор ТОВ "Інтегрітас", просить суд відмовити в позові.

Ухвалою суду від 02.03.2023 відкладено підготовче засідання на "30" березня 2023 р. о 10:00 год.

В судове засідання 30.03.2023 сторони уповноважених представників не направили, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 30.03.2023 відкладено підготовче засідання на "02" травня 2023 р. о 14:45 год.

В судовому засіданні 02.05.2023 ліквідатор ТОВ "Інтегрітас" просив суд відкласти судове засідання у зв`язку з необхідністю додаткового часу для отримання доказів в підтвердження своїх доводів, викладених у відзиві, зокрема, доступу до рахунків боржника відкритих АТ «ПРОКРЕДИТ Банк» та АТ «ОТП Банк».

В судове засідання 02.05.2023 ТОВ "Промпак Україна" не направив свого уповноваженого представника, про причини неявки суд не повідомив, відповідь на відзив ліквідатора не надав.

Ухвалою суду від 02.05.2023 відкладено підготовче засідання на "24" травня 2023 р. о 11:40 год.

В судове засідання 24.05.2023 сторони уповноважених представників не направили, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 24.05.2023 відкладено підготовче засідання на 22 червня 2023 року о 12:55 год.

22.06.2023 протокольною ухвалою суду відкладено підготовче засідання на 27 червня 2023 року о 10:00 год.

26.06.2023 до суду від ТОВ "Промпак Україна" надійшло клопотання (вх.№16300) про долучення до матеріалів справи письмових доказів та розгляд справи без участі останнього.

В судовому засіданні 27.06.2023 ліквідатор ТОВ "Інтегрітас", вважав можливим закрити підготовче провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 27.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на "18" липня 2023 р. о 14:30 год.

18.07.2023 сторони в судове засідання не з`явились, надали клопотання про розгляд справи в їх відсутність.

Суд зазначає, що строки розгляду справи в порядку загального позовного провадження врегулювані розділом ІІІ ГПК України. Так, у відповідності до ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду. В свою чергу, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Водночас, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" ( із змінами) від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Через постійні обстріли міста Харкова ворожими військами будівля, у якій розміщується Господарський суд Харківської області, зазнала пошкоджень, а приміщення суду зазнали часткових руйнувань. За змістом статей10,12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Радою суддів України 02 березня 2022 року опубліковано рекомендації щодо роботи суддів в умовах воєнного стану, з урахуванням яких керівництвом Господарського суду Харківської області тимчасово до усунення вищезазначених обставин встановлено певний порядок роботи. Відповідно до частини 1 та 2 статті Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений з об`єктивних причин вийти за межі строку, встановленого ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, і який не є розумним у даному з урахуванням вищезазначених обставин. При цьому, суд здійснив усі необхідні дії для розгляду справи, а в матеріалах справи достатньо матеріалів для вирішення спору по суті.

У пунктах 2, 4 частини 3 статті 129 Конституції України закріплені такі основні засади судочинства як: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Зазначені принципи знайшли своє відображення у статтях 7, 13 ГПК України, а тому господарські суди зобов`язані реалізовувати їх під час здійснення господарського судочинства. Закон України "Про судоустрій та статус суддів" (пункт 3 статті 7) також гарантує право кожного на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку. Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09 жовтня 1979 року, пункт 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява №38695/97, пункт 43, ECHR 2000-II). Суд констатує про те, що під час розгляду справи, були створені належні умови для реалізації сторонами своїх прав, що передбачені ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Щодо первісного позову.

01.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтегрітас" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промпак Україна" (продавець) укладено Договір поставки № 01102019/2 (далі Договір поставки).

Згідно п. 1.1. Договору поставки, продавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар на умовах, визначених у даному Договорі.

Відповідно п.1.2. Договору поставки, найменування, асортимент, кількість та ціна товару, що є предметом даного Договору, визначаються у накладних, які оформлюються та підписуються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару. Усі накладні є складовими частинами цього Договору в частині визначення ціни, асортименту, найменування та кількості товару.

Пунктом 1.3. Договору поставки передбачено, що товар вважається його кількість, зазначена в одній накладній, що є невід`ємною частиною Договору.

У відповідності п.1.4. Договору поставки, загальний обсяг товару, що продається за даним Договором, визначається протягом строку дії Договору з урахуванням кількості та асортименту товару за всіма переданими відповідно до умов цього Договору окремими партіями товару.

Пунктом 2.2. Договору поставки передбачено, що ціна договору визначається як сума вартості всіх товарів, що були передані покупцеві на підставі накладних протягом строку його дії

Згідно п.3.1. Договору поставки, якість товару повинна відповідати вимогам чинної нормативно-технічної документації та підтверджується відповідними документами, встановленими чинним законодавством для даного виду товару (сертифікат відповідності, гігієнічний висновок тощо).

Відповідно п. 4.1. Договору поставки, доставка товару проводиться окремими партіями протягом строку дії Договору.

Згідно п. 4.4. Договору поставки, датою передачі партії товару вважається дата прийому-передачі товару, зазначена у відповідній накладній (відповідному супроводжувальному документі).

Відповідно п.5.1. Договору поставки розрахунки за товари, що поставляються, відбуваються шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на рахунковий рахунок постачальника, вказаний в цьому договорі, та здійснюються покупцем: на умовах розстрочення платежу - протягом 21 (двадцяти одного) календарних днів з дня відвантаження товару (дата відвантаження вказала на видаткових вкладних).

Сторони погодили, що розрахунок за кожну партію товару здійснюється згідно виставлених рахунків, в яких визначаються умови платежу щодо такої партії товару.

Згідно п. 6.1. Договору поставки прийом-передача товару здійснюється представниками сторін в пункті доставки в порядку, визначеному чинним законодавством України, та оформлюється шляхом підписання накладних. У питаннях прийому-передачі товару сторони керуються положеннями Інструкції про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за кількістю, затвердженою Постановою Держарбітражу від 15.06.65 р. № П-6, та Інструкції про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за якістю, затвердженою Постановою Держарбітражу від 25.04.66 р.№ П-7.

Відповідно п. 6.2. Договору поставки, перехід ризиків та права власності на товар відбувається в момент прийому-передачі товару.

Пунктом 6.3. Договору поставки, у випадку виявлення прихованих недоліків якості товару після його передачі покупцеві виклик представника продавця є обов`язковим , при цьому покупець позбавляється права використовувати товар з виявленими недоліками до вирішення сторонами спірного питання.

Згідно п. 7.1. Договору поставки, у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов`язаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.

Відповідно до п. 10.1. Договору поставки, Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє протягом одного календарного року. Якщо по закінченні дії даного Договору жодна з сторін не заявить про своє бажання розірвати даний Договір, останній вважається кожен раз продовженим на такий самий строк, і на тих самих умовах. Договір може бути достроково розірваним за згодою сторін або за однієї з сторін, в такому разі сторона, яка вимагає розірвання Договору, повинна попередити про це іншу сторону за 14 (чотирнадцять) календарних днів до розірвання Договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору поставки № 01102019/2, ТОВ "Промпак Україна" поставив, а ТОВ "Інтегрітас" прийняв товар на суму 212431,87 грн, що підтверджується:

- видатковою накладною №1090 від 23.07.2021 на суму 76546,26 грн.;

- видатковою накладною №1175 від 06.08.2021 на суму 135885,61 грн.

ТОВ "Промпак Україна" зазначає, що ТОВ "Інтегрітас" не здійснив оплату за поставлений товар в повному обсязі , у зв`язку з чим за останнім рахувалась заборгованість станом на дату подачі позову до суду у розмірі 163984,30 грн, з яких: 159556,55 грн - сума основного боргу, 3747,83 грн - пеня, 679,92 грн - 3% річних.

Однак, як стверджує ТОВ "Промпак Україна", під час розгляду справи в суді, ТОВ "Інтегрітас" була здійснена часткова оплата суми основної заборгованості у розмірі 70000,00 грн та частково повернуто товар на суму 13112,48 грн., у зв`язку з чим сума основної заборгованості ТОВ "Інтегрітас" станом на дату ухвалення рішення у даній справі складає 76444,07 грн. В підтвердження суми основного боргу у розмірі 76444,07 грн. ТОВ "Промпак Україна" долучено до матеріалів справи, крім іншого, Акт звірки взаєморозрахунків підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками.

Такі обставини, на думку позивача за первісним позовом, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача суму основного боргу з урахуванням часткових оплат під час розгляду справи, крім того, 3747,83 грн - пені, 679,92 грн - 3% річних.

Ліквідатор ТОВ "Інтегрітас" в свою чергу проти задоволення позовних вимог в частині стягнення 76444,07 грн. суми основного боргу, 3747,83 грн - пені, 679,92 грн - 3% річних не заперечує, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню (вх.№5112 від 02.03.2023). Окрім того, ліквідатор ТОВ "Інтегрітас" вказує, що закриттю підлягають позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "Інтегрітас" 63112,48 грн. Також, ліквідатор звертає уваги суду, що ТОВ "Промпак Україна" не враховано платіж на суму 20000,00 грн від 04.10.2021, який буд здійснений ТОВ "Інтегрітас" до подачі позову ТОВ "Промпак Україна" до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина 1 статті 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Приписами статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших шлях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і які відповідають вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує факт здійснення господарської операції і є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору поставки № 01102019/2 від 01.10.2019 ТОВ "Промпак Україна" було поставлено ТОВ "Інтегрітас" товар на загальну суму 212431,87 грн., що підтверджується видатковою накладною №1090 від 23.07.2021 на суму 76546,26 грн. та видатковою накладною №1175 від 06.08.2021 на суму 135885,61 грн.

Відповідно до умов Договору поставки ТОВ "Інтегрітас" мав розрахуватись з ТОВ "Промпак Україна" за поставлений товар по видатковій накладній №1090 від 23.07.2021 до 13.08.2021 включно, по видатковій накладній №1175 від 06.08.2021 - до 27.08.2021 включно.

Як вбачається з долучених сторонами до матеріалів справи платіжних доручень, ТОВ "Інтегрітас" проводив часткові проплати за отриманий товар, зокрема 17.09.2021 на суму 42875,32 (фактична сума оплати за спірними видатковими накладними), 24.09.2021 на суму 10000,00 грн., 04.10.2021 на суму 20000,00 грн, та після відкриття провадження у справі 18.10.2021 на суму 10000,00 грн, 25.10.2021 на суму 40000,00 грн.

Отже, станом на день подачі первісного позову до суду сума основної заборгованості, яка рахувалась за ТОВ "Інтегрітас" становила 139556,55 грн.

Відповідно до викладеного вище, позивачем за первісним позовом при підрахунку суми основної заборгованості у позовній заяві, яка подано до суду 05.10.2021 не враховано проведену відповідачем за первісним позовом проплату в сумі 20000,00 грн. від 04.10.2021, яка була здійснена ДО подачі первісного позову до суду, а отже в цій частині у суда відсутні підстави для задоволення позову, оскільки станом на час звернення позивача за первісним позовом предмет спору частково в розмірі 20000,00 грн вже не існував.

Крім того, після відкриття провадження у справі за первісним позовом ТОВ "Інтегрітас" сплатив частково заборгованість, що стверджується наявними в матеріалах справи платіжним дорученням 18.10.2021 на суму 10000,00 грн, 25.10.2021 на суму 40000,00 грн

Так відповідачем за первісним позовом оплачено в загальному розмірі 50000,00 грн. суми основної заборгованості після відкриття провадження у справі. Окрім того, 18.11.2021 ТОВ "Інтегрітас" було повернуто товар постачальнику на суму 13112,48 грн, що підтверджується поверненням постачальнику №35 від 18.11.2021 на суму 13112,48 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Оскільки, після звернення позивача за первісним позовом до суду у даній справі, відповідачем було сплачено 50000,00 грн. суми основної заборгованості та повернуто товар постачальнику на суму 13112,48 грн, що дорівнює разом 63112,48 грн., провадження у справі N922/776/22 (904/8283/21) підлягає закриттю в частині стягнення основного боргу у розмірі 63112,48 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, на день прийняття рішення у ТОВ "Інтегрітас" перед ТОВ "Промпак Україна" наявна заборгованість за Договором поставки № 01102019/2 від 01.10.2019 ( по видатковій накладній №1090 від 23.07.2021 та по видатковій накладній №1175 від 06.08.2021) у сумі 76444,07 грн. , що підтверджується, також, Актом звірки взаєморозрахунків підписаним уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками.

Доказів в підтвердження оплати наявного залишку суми основної заборгованості у розмірі 76444,07 грн до матеріалів справи не долучено.

Окрім того, ліквідатор ТОВ "Інтегрітас" визнає позовні вимоги у розмірі 76444,07 грн. суми основного боргу (вх.№5112 від 02.03.2023).

За наведених обставин, з урахуванням поданих сторонами доказів, суд вважає позовні вимоги первісного позову в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 76444,07 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім основного боргу, ТОВ "Промпак Україна" просить стягнути з ТОВ "Інтегрітас" 3747,83 грн. пені та 679,92 грн. 3% річних за прострочення зобов`язання в частині строків оплати за поставлений товар .

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ч. 1 статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до ч. 6 статті 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно п. 7.1. Договору поставки, у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов`язаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.

Ліквідатор ТОВ "Інтегрітас" визнає суми нараховані позивачем за первісним позовом за прострочення зобов`язання в частині строків оплати визначених умовами спірного договору, зокрема пені у розмірі 3747,83 грн та 3% річних у сумі 679,92 грн у своєму відзиві (вх.№5112 від 02.03.2023).

З огляду на вищевикладене, перевіривши наведені позивачем за первісним позовом розрахунки, враховуючи визнання ліквідатор ТОВ "Інтегрітас" пені у сумі 3747,83 грн та 3% річних у сумі 679,92 грн, суд вважає можливим прийняти визнання ліквідатором відповідача за первісним позовом позовних вимог в цій частині, та вважає позовні вимоги ТОВ "Промпак Україна" в частині стягнення пені у розмірі 3747,83 грн та 3% річних у сумі 679,92 грн такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.2 ч.1ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як передбачено в ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Положеннями пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Матеріали справи N 922/776/22 (904/8283/21) не містять клопотання позивача за первісним позовом про повернення судового збору, зокрема щодо вимог про стягнення основної заборгованості у розмірі 63112,48 грн.

Враховуючи вищенаведене та те, що в даному випадку позов було подано внаслідок несплати відповідачем за первісним позовом заборгованості у визначені договором строки, враховуючи, що часткові оплати відповідачем за первісним позовом були здійснені після скерування ТОВ "Промпак Україна" позову до суду , суд дійшов висновку в порядку ч. 9 ст. 129 ГПК України покласти судовий збір у розмірі 1213,07 грн. на відповідача за первісним позовом та судовий збір у розмірі 300,00 грн залишається за позивачем за первісним позовом.

Суд роз`яснює позивачу за первісним позовом, що питання про повернення останньому сплаченого судового збору у розмірі 946,68 грн. буде вирішено судом після подання позивачем за первісним позовом відповідного клопотання.

Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом (ч. 1, 3 ст. 131-2 Конституції України).

Зазначеним положенням Конституції України кореспондує ст. 16 ГПК України, якою передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відшкодування судових витрат сторони, у тому числі й витрат на професійну правничу допомогу, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження зазначеного принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до вирішення спору в досудовому порядку.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 ГПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16).

Як вбачається із матеріалів справи, в якості доказів понесення витрат на послуги адвоката до матеріалів справи надано копію Договору-доручення про надання правової допомоги від 20.09.2021, копію Акту приймання-передачі виконаних робіт від 04.10.2021, копію прибуткового касового ордеру Серія 01АААГ, копію Ордеру №1095258, копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ДП №2949.

Досліджуючи надані позивачем за первісним позовом докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в порядку статті 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатом Луценко С.О. професійної правничої допомоги позивачеві за первісним позовом у справі №922/776/22 (904/8283/21).

При цьому, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (див. постанови Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19, від 19.01.2022 у справі №910/1344/19, від 03.02.2022 у справі №910/17183/20).

Відтак, розмір адвокатського гонорару, порядок його обчислення та сплати має бути чітко прописаний в договорі про надання правової допомоги. Умовами Договору-доручення про надання правової допомоги від 20.09.2021 сторони погодили, що гонорар адвоката становить 5000,00 грн. Жодних змін в частині погодженого Договором розміру фіксованої вартості правничої допомоги сторонами внесено не було.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору визначеному нормами статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (пункт 46 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

Крім того суд, вважає за необхідне зазначити, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).

В даному випадку, відповідачем не було подано до суду клопотання про зменшення розміру витрат на послуги адвоката.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України).

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року по справі № 912/354/20.

Подані до суду ТОВ "Промпак Україна" документи досліджені судом та визнаються належними доказами понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу .

Дослідивши надані докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, враховуючи відсутність клопотання з боку ліквідатора відповідача щодо зменшення розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу, часткове задоволення позову, та те, що первісний позов виник саме з вини відповідача, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача за первісним позовом по стягненню з відповідача за первісним позовом судових витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 4390,19 грн.

Щодо зустрічного позову, суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом вище, 01.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтегрітас" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промпак Україна" (продавець) укладено Договір поставки № 01102019/2 (далі Договір поставки).

Згідно п. 1.1. Договору поставки, продавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар на умовах, визначених у даному Договорі.

Згідно п.3.1. Договору поставки, якість товару повинна відповідати вимогам чинної нормативно-технічної документації та підтверджується відповідними документами, встановленими чинним законодавством для даного виду товару (сертифікат відповідності, гігієнічний висновок тощо).

Пунктом 6.3. Договору поставки, у випадку виявлення прихованих недоліків якості товару після його передачі покупцеві виклик представника продавця є обов`язковим , при цьому покупець позбавляється права використовувати товар з виявленими недоліками до вирішення сторонами спірного питання.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору поставки № 01102019/2 від 01.10.2019 ТОВ "Промпак Україна" було поставлено ТОВ "Інтегрітас" товар за видатковою накладною №1175 від 06.08.2021 на суму 135885,61 грн.

Позовні вимоги зустрічної позовної заяви вмотивовані тим, що ТОВ "Інтегрітас" під час використання товару плівки п/е 290*8 джамбо, поставленого за видатковою накладною №1175 від 06 серпня 2021 р. було виявлено приховані недоліки товару, а саме недоліки торців рулону плівки товару п/е 290*8 джамбо, які унеможливлювали подальше використання зазначеного товару у господарський діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що 29.10.2021 ТОВ «ІНТЕГРІТАС» направило письмове повідомлення про виклик представника, та 04 листопада 2021 було складено акт №1 про виявлені недоліки, згідно якого виявлено 177,1 кг плівки п/е 290*8 джамбо, поставленого за накладною №1175 від 06.08.2021 з недоліками, які унеможливлюють подальше використання товару.

Проте, як стверджує ТОВ «ІНТЕГРІТАС» у зустрічній позовній заяві, жодних дій щодо вивезення та заміни неякісного товару ТОВ «ПРОМПАК УКРАЇНА» не здійснило.

Такі обставини, на думку позивача за зустрічним позовом, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про зобов`язання вчинити певні дії, в якій ТОВ "Інтегрітас" просить суд зобов`язати ТОВ "Промпак Україна" забрати (вивезти) за свій рахунок товар (плівку п/е 290*8 джамбо у кількості 177,1 кг), поставлений на склад ТОВ "Інтегрітас" за адресою: 49045, м. Дніпро, вул. Кільченська, 1.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в зустрічній позовній заяві вимог, суд виходить із наступного.

За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України). Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).

Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, за змістом статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 ЦК України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 ГК України).

Окремим видом зобов`язання є договір поставки. Так, згідно з частинами першою, другою статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За вимогами статті 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Статтею 678 ЦК України визначено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару.

З матеріалів справи вбачається, що 18.11.2021 ТОВ "Інтегрітас" було повернуто товар постачальнику на суму 13112,48 грн, що підтверджується "поверненням постачальнику №35 від 18.11.2021" на суму 13112,48 грн., яке підписано уповноваженими представниками сторін без зауважень та скріплено печатками сторін.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд зазначає, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові.

З огляду на викладене, після скерування зустрічного позову до суду ТОВ "Промпак Україна" фактично виконало позовні вимоги, заявлені в зустрічній позовній заяві, а отже провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Суд роз`яснює позивачу за зустрічним позовом , що питання про повернення останньому сплаченого судового збору буде вирішено судом після подання позивачем за зустрічним позовом відповідного клопотання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегрітас" (61153, м.Харків, пр. Ювілейний, 56, офіс 105, код ЄДРПОУ 37055591) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпак Україна" (49044, м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, буд. 12, код ЄДРПОУ 41418912) за Договором поставки №01102019/2 від 01.10.2019 суму основної заборгованості у розмірі 76444,07 грн., пеню у розмірі 3747,83 грн , 3% річних у розмірі 679,92 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 4390,19 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1213,07 грн.

Закрити провадження у справі №922/776/22 (904/8283/21) за первісним позовом в частині стягнення суми основного боргу за Договором поставки №01102019/2 від 01.10.2019 у розмірі 63112,48 грн.

В іншій частині первісного позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Закрити провадження у справі №922/776/22 (904/8283/21) за зустрічним позовом про зобов`язання вчинити певні дії .

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено "28" липня 2023 р.

СуддяВ.О. Усатий