Рішення

від 31.07.2023 по справі 285/2380/23

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/2380/23

провадження у справі №2/0285/626/23

31 липня 2023 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі головуючого судді Помогаєва А.В., за участю секретаря судового засідання Ковальчук М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Брониківської об`єднаної територіальної громади в особі Брониківської сільської ради Звягельського району Житомирської області, про продовження строку для укладення договору відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2023 року позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом, у якому просить продовжити строк для укладення договору відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

В обґрунтовуванняпозовних вимогпозивач зазначає,що вона є громадянкою Республіки Білорусь, має посвідку на постійне проживання в Україні. З 1990 року проживає в с. Кропивня Звягельського району Житомирської області. На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом їй належать земельні ділянки:

- площею 0,1653 га, кадастровий номер 1824080400:06:000:0368, право власності на земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.12.2021 року за номером 50072385, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2547313218080;

- площею 4,2475 га, кадастровий номер 1824080400:08:000:0397; право власності на земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.12.2021 року за номером 50071698, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2547052718080.

20.03.2023 позивач звернулася до приватного нотаріуса Звягельського районного нотаріального округу Житомирської області Плюйка В.П. з проханням посвідчити договори дарування належних їй земельних ділянок, але нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальної дії з тих підстав, що ОСОБА_1 пропущено визначений ст. 81 ЗК України строк відчуження земельних ділянок.

Позивач вважає, що причини пропуску такого строку є поважними та просить суд його поновити, посилаючись на положення ст. 127 ЦПК України.

Причинами пропуску строку відчуження земельних ділянок зазначає незнання вимог чинного законодавства України, стан здоров`я позивача та членів її родини.

Позивач у судове засідання не з`явилась. Подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представником відповідача подано заяву про визнання позову та розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.05.2021, посвідченого державним нотаріусом Новоград-Волинської державної нотаріальної контори Ружицьким О.Д., ОСОБА_1 є спадкоємицею майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності ВАСТ "Зоря Полісся" с. Кропивня Новоград-Волинського району Житомирської області, яке належало спадкодавиці на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №0224247 від 29.04.1998. Розмір земельної частки (паю) становить 5,15 в умовних гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с. 8).

Згідно наданих позивачем витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.12.2021 ОСОБА_1 є власником двох земельних ділянок:

- площею 0,1653 га, кадастровий номер 1824080400:06:000:0368;

- площею 4,2475 га, кадастровий номер 1824080400:08:000:0397.

Зі змісту позовної заяви та наданих особистих документів вбачається, що позивач ОСОБА_1 є громадянкою Республіки Білорусь.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2Закону України«Про правовийстатус іноземцівта осіббез громадянства» іноземці та особи без громадянства мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов`язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачено Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. (ст. 14 Конституції України).

Відповідно до ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Позивач посилається на положення ст. 127 ЦПК України як правову підставу продовження пропущеного строку. Суд визнає таке посилання помилковим, оскільки норми даної статті визначають порядок поновлення процесуальних строків.

Встановлений ч. 4 ст. 81 ЗК України строк відчуження земель сільськогосподарського призначення, прийнятих у спадщину іноземцями, не є процесуальним. Отже, такий строк не підлягає поновленню.

Порядок припинення права власності на земельну ділянку особи, якщо земельна ділянка не може належати їй на праві власності та/або у зв`язку з порушенням обов`язку щодо її відчуження протягом установленого законом строку визначено ст. 145 ЗК України.

Раом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_1 оформила право власності на земельні ділянки в порядку спадкування права власності на земельну частку (пай) після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За таких обставин, до правовідносин, що виникли у зв`язку зі смертю спадкодавця, слід застосовувати норми законодавства України, які діяли на день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (зі змінами) часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Статтею 548 зазначеного кодексу було визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Правовідносини щодо володіння землею на день відкриття спадщини регулювались Земельним кодексом України від 18 грудня 1990 року N 561-XII, яким (ч. 12 ст. 6) було встановлено обмеження щодо неможливості передачі земельних ділянок у власність іноземним громадянам та особам без громадянства.

Таким чиином, позивач, яка на час відкриття спадщини не була громадянкою України, не могла набути право власності на землю в Україні у будь-який спосіб, зокрема - у порядку спадкування, оскільки чинне на той час законодавство містило спеціальне обмеження щодо преходу права власності на таке майно до іноземців та осіб без громадянства.

Відповідно до Цивільного коддексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV, який діяв на час оформлення свідоцтва про право ОСОБА_1 на спадщину за законом від 26.05.2021, діяло положення ч. 2 ст. 215, згідно якого недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 6 ЗК України 1990 року (в редакції що діяла на час відкриття спадщини) та ст. 228 ЦК України, суд дійшов висновку, що правочин спадкування позивачем права власності на землю є нікчемним, оскільки спрямований на незаконне заволодіння майном, отже порушує публічний порядок.

За таких обставин, позивач не набула право власності на земельні ділянки, щодо яких просить суд продовжити строк для укладення договору про їх відчуження. Позов є необгрунтованим та не підлягає задоволенню.

Суд не приймає визнання позову відповідачем, оскільки така заява є безпідставною та суперечить інтересам держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня ухвалення рішення.

Інформація про сторони:

Позивча: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , с. Кропивня, Звягельський р-н, Житомирська обл., РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Брониківська сільська рада Звягельського району Житомирської області, в. Центральна, б. 22, с. Романівка, Звягельський р-н, Житомирська обл., ЄДРПОУ 04348800.

Суддя А.В. Помогаєв