Постанова

від 05.10.2023 по справі 285/2380/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №285/2380/23 Головуючий у 1-й інст. Помогаєв А. В.

Категорія 17 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючогоТрояновської Г.С.

суддів Борисюка Р.М., Галацевич О.М.

за участю секретаря судового засіданняНестерчук М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №285/2380/23 за позовом ОСОБА_1 до Брониківської об`єднаної територіальної громади в особі Брониківської сільської ради Звягельського району Житомирської області, про продовження строку для укладення договору відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 31 липня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Помагаєва А.В. у м. Звягелі,

в с т а н о в и в :

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із названим позовом та просила продовжити строк на один рік з дня набрання рішенням суду законної сили, для відчуження належних їй земельних ділянок, а саме:

- площею 0,1653 га, кадастровий номер 1824080400:06:000:0368, право власності на земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.12.2021 року за номером 50072385, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2547313218080;

- площею 4,2475 га, кадастровий номер 1824080400:08:000:0397; право власності на земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.12.2021 року за номером 50071698, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2547052718080.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що вона є громадянкою республіки білорусь та має посвідку на постійне місце проживання в Україні та картку платника податків. У 2021 році зареєструвала право власності на зазначені вище земельні ділянки на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. Вказала, що 20.03.2023 вона звернулася до приватного нотаріуса Звягельського районного нотаріального округу Житомирської області Плюйка В.П. з проханням посвідчити договори дарування належних їй земельних ділянок, проте нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Зазначила, що їй не було відомо про необхідність відчуження іноземцем земельних ділянок протягом року з дня набуття права власності. Крім того, сільська рада не зверталася до суду з позовом про примусове відчуження земельних ділянок. Посилалася на відсутність заборони у законодавстві на продовження строку на відчуження земельних ділянок іноземцями. Виходячи із наведеного, просила задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 31 липня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до мотивів позовної заяви. Окрім того зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що вона не мала права на спадкування спірних земельних ділянок, а свідоцтво про право на спадщину є чинним.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є громадянкою Республіки Білорусь, що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 24.05.2021 №525, виданою виконавчим комітетом Брониківської сільської ради Новоград- Волинського району Житомирської області (а.с. 7).

Згідно наданих позивачем витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.12.2021 ОСОБА_1 є власником двох земельних ділянок:

- площею 0,1653 га, кадастровий номер 1824080400:06:000:0368;

- площею 4,2475 га, кадастровий номер 1824080400:08:000:0397.

Звертаючись із позовом, ОСОБА_1 вказала, що успадкувала вказані земельні ділянки після смерті матері та мала намір їх подарувати, проте нотаріус відмовив у вчиненні відповідної нотаріальної дії.

Постановою приватного нотаріуса Звягельського районного нотаріального округу Житомирської області Плюйка В.П. 20.03.2023 відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії посвідченні договору дарування земельних ділянок площею 0,1653 га, кадастровий номер 1824080400:06:000:0368; площею 4,2475 га, кадастровий номер 1824080400:08:000:0397, що розташовані на території Брониківської сільської ради Звягельського району Житомирської області, так як для відчуження нерухомого майна земельних ділянок, пропущено строк в один рік після виникнення права власності (а.с. 11).

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції вказав, що позивач, яка на час відкриття спадщини не була громадянкою України, не могла набути право власності на землю в Україні у будь-який спосіб, зокрема - у порядку спадкування, оскільки чинне на той час законодавство містило спеціальне обмеження щодо переходу права власності на таке майно до іноземців та осіб без громадянства. Враховуючи положення ч. 12 ст. 6 ЗК України 1990 року (в редакції що діяла на час відкриття спадщини), ч.2 ст. 215 , ст. 228 ЦК України, суд дійшов висновку, що правочин спадкування позивачем права власності на землю є нікчемним, оскільки спрямований на незаконне заволодіння майном, отже порушує публічний порядок.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що мати позивача ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Положеннями статей 524, 525 ЦК УРСР визначено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство зазаконом маємісце,коли і оскільки воно незмінено заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 560, 561 ЦК УРСР спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається також державною нотаріальною конторою при переході спадкового майна до держави (статті 534, 553, 555 цього Кодексу).

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.

При спадкоємстві як за законом, так і за заповітом свідоцтво може бути видане і раніше закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, якщо в державній нотаріальній конторі є дані про те, що, крім осіб, що заявили про видачу свідоцтва, інших спадкоємців немає.

Із матеріалів справи вбачається, що 26.05.2021 ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема права на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності ВАСТ «Зоря Полісся» с. Кропивня Новоград-Волинського району Житомирської області, яке належало спадкодавиці на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0224247, виданого Новоград-Волинською районною державною адміністрацією Житомирської області 29.04.1998, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 15.05.1998 № 312. Розмір земельної частки (паю) становить 5,15 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Вказане Свідоцтво є чинним.

Витягом про реєстрацію речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.12.2021 підтверджується, що ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків : НОМЕР_1 , країна громадянства: Білорусь, зареєструвала засобою 22грудня 2021року правоприватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1824080400:08:000:0397 площею 4,2475 га та на земельну ділянку з кадастровим номером 1824080400:06:000:0368 площею 0,1653 га.

Відповідно до частини першої статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Відповідно до статті 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до частини четвертої статті 81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Статтею 145 ЗК України передбачено, що якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

В разі не відчуження земельної ділянки іноземними особамита особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом, право власності на земельну ділянку припиняється (п. «е» ч. 1 ст. 140 ЗК України).

Пунктом «д» статті 143 ЗК України визначено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Позивач ОСОБА_1 є громадянкою республіки білорусь.

Право власності на земельні ділянки у позивача виникло 22.12.2021.

Отже, на підставі наведених норм ОСОБА_1 зобов`язана була відчужити вищезгадані земельні ділянки протягом річного строку, визначеного ч. 4 ст. 81 ЗК України.

Посилання позивача на статтю 127 ЦПК України, яка регулює поновлення процесуальних строків, є безпідставним.

Дані правовідносини врегульовані нормами Земельного кодексу України: ст.ст.81, 84, 140,145 ЗК України, вони регулюють порядок і строк відчуження земельної ділянки іноземним громадянином, який відраховується з моменту переходу такого права і такий строк є преклюзивним і змінюватися не може.

Преклюзивні строки - це час, закінчення якого тягне за собою втрату самого права на власність, на користування чи на володіння.

Норма пункту 15 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, якою встановлено заборону купівлі-продажу або іншим способом відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, не поширюється на ці правовідносини, оскільки положення ч.4 ст. 81 ЗК України є імперативними.

Отже, чинним законодавством України не передбачена можливість поновлення в судовому порядку строку для відчуження земельної ділянки, яка успадкована іноземним громадянином.

Таким чином, ОСОБА_3 набула правовласності наспірні земельніділянки в порядку спадкування, право власності на які зареєструвала 22.12.2021, проте всупереч вимогам частини четвертої статті 81 ЗК України не відчужила протягом встановленого законом річного строку, тобто до 22.12.2022, який є преклюзивним та не підлягає поновленню/продовженню.

Виходячи із наведеного, суд першої інстанції, дійшовши правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , припустився помилки в мотивах такої відмови, а тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні, з мотивів, викладених у цій постанові.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 31 липня 2023 року змінити з мотивів, викладених у цій постанові.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 06.10.2023.

Головуючий Судді