Рішення
від 27.07.2023 по справі 759/237/22
ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 759/237/22

Провадження № 2-156/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2023 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Висоцької Г.В., при секретарі Куник О.В., розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Будівельна компанія «БАРЕЛЬЄФ» про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2022 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, в кому просив стягнути із останнього матеріальні збитки завдані неналежним виконанням договору підряду та зобов`язати доробити те переробити деякі роботи, передбачені договором. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 06.12.2018 року між сторонами було укладено Договір будівельного підряду №18/8, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався збудувати і здати в строк об`єкт будинок, відповідно до документації погодженої сторонами у Додатку №2 до Договору, а позивач зобов`язався прийняти об`єкт та сплати його в сумі 78500 доларів США. У період з 27.12.2018 року по 29.08.2019 року позивач повністю розрахувався за Договором підряду, шляхом здійснення платежів, за виконані роботи. В свою чергу, відповідач не у повній мірі та неналежно виконав свої зобов`язання за договором. Таким чином, позивача була завдана шкода за неповне та неякісне виконання низи робіт, а також несвоєчасне виконання робіт. У зв`язку із чим, позивач просив стягнути із відповідача матеріальні збитки у розмірі 2082775,60 грн. та зобов`язати переробити та доробити невиконані роботи.

Ухвалою судді від 20.06.2022 року прийнято позовну заяву, відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

15.09.2022 року ухвалою суду призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження до отримання висновку експерта.

15.03.2023 року ухвалою судді відновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання.

27.06.2023 року ухвалою суду закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності сторін, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно дост.280 ЦПК Українисуд зі згоди позивача ухвалює рішення про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першоїстатті 16ЦК України тастатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частина першастатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина першастатті 5 ЦПК Україниздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Стаття 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше, як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Пункти 1, 2, 3, 4 частини першоїстатті 264 ЦПК Українипід часухвалення рішеннясуд вирішує,чи малимісце обставини(факти),якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини за договором будівельного підряду №18/8 від 06.12.2018 року, відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується збудувати і здати в строк об`єкт, визначений у п.1.2 цього Договору, відповідно до документації погодженої сторонами у Додатку №2 цього Договору, а Замовник зобов`язується прийняти об`єкт та сплатити його в сумі 78500 доларів США сума сплачується в гривневому еквіваленті по курсу купівлі долара в ПАТ «Приватбанк» на момент оплати.

П.п.1.2. об`єктом за цим Договором є житловий будинок площею 140 кв.м., підвальне приміщення 20 кв.м., тераса 15 кв.м., кількість поверхів 2, розташований за будівельною адресою: АДРЕСА_1 . Розмір ділянки, на якій будується будинок 7 соток. Планування будинку відображено у Додатку №4 до Договору.

П.п.1.3. обсяг та види робіт за цим Договором складає нове капітальне будівництво. Склад та зміст робіт знаходиться в Додатку №2, додаткова інформація щодо обсягу, види та графік етапів робіт та їх оплати за цим Договором міститься у Додатку №1 до цього Договору.

П.п.1.4. документом визначаючим прийняття робіт по кожному етапу робіт Додатку №2є акт прийому-передачі виконаної роботи, який сторони узгоджують окремо, або є факт оплати Замовником етапу за дато на прибутковому касовому ордері.

Згідно із частиною першоюстатті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК Українивизначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно достатті 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із частиною першоюстатті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від виконання і вимагати відшкодування збитків.

Положеннямистатті 614 ЦК Українипередбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно достатті 837 ЦК Україниза договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 839 ЦК Українивизначено, що підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Згідностатті 843 ЦК Україниу договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Статтею 846 ЦК Українивизначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно положеньстатті 875 ЦК Україниза договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цьогоКодексу, якщо інше не встановлено законом.

За змістом частин першої, другоїстатті 877 ЦК Українипідрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов`язана надати відповідну документацію. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв`язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов`язаний повідомити про це замовника.

Частинами першою і четвертоюстатті 879 ЦК Українивизначено,що матеріально-технічнезабезпечення будівництвапокладається напідрядника,якщо іншене встановленодоговором будівельногопідряду.Договором назамовника може бути покладений обов`язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг. Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін. У разі необхідності консервації будівництва з незалежних від сторін обставин замовник зобов`язаний оплатити підрядникові виконані до консервації роботи та відшкодувати йому витрати, пов`язані з консервацією.

Відповідно достатті 883 ЦК Українипідрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Також, аналіз положень статей1166,1167,1187,1188 ЦК Українисвідчить про встановлення в цивільному праві України змішаної системи деліктів, до якої входить: по-перше, правило генерального делікту, відповідно до якого будь-яка шкода (матеріальна, моральна), завдана потерпілому неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; по-друге, правило спеціальних деліктів, яке передбачає особливості відшкодування шкоди, завданої у певних спеціально обумовлених у законодавстві випадках (спеціальними суб`єктами, у спеціальний спосіб тощо).

Правило генерального делікту закріплено устатті 1166 ЦК Українистосовно майнової шкоди.

Умовами застосування вказаної норми є завдання шкоди (майнової) неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю та вина заподіювача.

За правилом генерального делікту відповідальність за завдання шкоди покладається на особу, яка цю шкоду завдала, тобто на безпосереднього заподіювача.

Право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним.

Потерпілий вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди.

Верховний Суд послідовно у своїй практиці зазначає, що під час розгляду спору між сторонами, який стосується виконання умов договорів підряду, до предмета дослідження, серед іншого, входить встановлення обставин щодо характеру, обсягу, якості робіт, що є предметом договору, строків їх виконання та порядок їх прийняття, аналіз доказів, поданих на підтвердження виконання та передання цих робіт, встановленню підлягає також відповідність визначеної в договорі вартості робіт фактично виконаним роботам (підпункт 8.4.1 постанови Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі № 910/3802/19, пункт 4.6 постанови Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 910/15234/18, постанова Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 910/5253/19, постанова Верховного Суду від 21 грудня 2020 року у справі № 910/14846/19).

Як вбачається із висновку експерта №4480-Е від 23.02.2023 року, збудований житловий будинок за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , відповідає проекту згідно Договору будівельного підряду № 18/8 від 06.12.2018 року, відповідність використаних матеріалів визначених Додатком №6 до Договору № 18/8 від 06.12.2018 року встановити не можливо, оскільки для виконання багатьох будівельно-монтажних робіт, попередньо було виконано ряд підготовчих робіт, об`єми яких, після їх влаштування, встановити візуальним оглядом неможливо. Частина таких робіт є прихованими, та певні види робіт були повторно виконані не підрядником ТОВ «БК «Барельєф».

В результаті нутряного обстеження зазначеного об`єкту встановлено наступне: - на дату проведення дослідження фактично об`єкт закінчений будівництвом; - експертом перевірялись лише об`єми будівельних робіт, без врахування спеціалізованих робіт та устаткування.

При співставленні результатів огляду та обмірів житлового будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1 з наданим на дослідження Додатком №2 та №4 до Договору №18/8 від 06.1202018 року встановлено, що збудований житловий будинок відповідає проекту, а саме об`ємно-планувальним рішенням згідно додатку №4 та переліку виконаних робіт згідно додатку №2 до договору будівельного підряду.

Відповідність матеріалів визначених Додатком №6 до Договору, які були використані при залитті фундаменту, зведенні стін, влаштування покрівлі, утеплення фасаду, утеплення цоколю, облаштування підлоги та штукатурці стін, встановити неможливо, так як роботи, в яких застосовані матеріали, відносяться до прихованих, а виконавча документація відсутня.

Також на матеріали відсутні сертифікати та паспорти якості, тому встановити відповідність використаних матеріалів визначених Додатком №6 до Договору №18/8 від 06.12.2018 не можливо.

Причиною пошкоджень та руйнувань покриттів, конструкцій в приміщеннях будинку та ззовні будинку можуть бути порушення технології виконання будівельних робіт та застосування неякісних матеріалів.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, враховуючи висновок експерта, неможливо достовірно встановити, що позивачу завдано збитків на зазначену ним суму саме відповідачем, оскільки над момент звернення до суду та проведення експертного дослідження будинок повністю добудований, та відповідає проекту.

Відповідно достатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно достатті 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 78 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК Українипередбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи,які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ізстаттею 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 89 ЦПК Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу(групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи положення вищезазначених процесуальних норм, під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позивач не в повній мірі довів обставини справи, на які він посилається, оскільки суд погоджується з висновком експерта, з приводу того, що окремі види робіт було здійснено іншим підрядником, аніж ТОВ «БК «Барельєф», а також не можливо оцінити точну суму збитків за роботи, які є прихованими, та встановити їх обсяг, на даному етапі, теж неможливо.

З врахуванням зазначеного, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, у зв`язку з їх недоведеністю та окрім цього, стороною позивача не доведено причинно-наслідкового зв`язку понесених збитків, оскільки залучення іншого підрядника в певній мірі призвела до його додаткових витрат.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст. 837, 849, 853, 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», ст.12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Будівельна компанія «БАРЕЛЬЄФ» про захист прав споживачів залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Г.В.Висоцька

СудОбухівський районний суд Київської області
Дата ухвалення рішення27.07.2023
Оприлюднено03.08.2023
Номер документу112546907
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»

Судовий реєстр по справі —759/237/22

Рішення від 27.07.2023

Цивільне

Обухівський районний суд Київської області

Висоцька Г. В.

Рішення від 27.07.2023

Цивільне

Обухівський районний суд Київської області

Висоцька Г. В.

Ухвала від 27.06.2023

Цивільне

Обухівський районний суд Київської області

Висоцька Г. В.

Ухвала від 15.03.2023

Цивільне

Обухівський районний суд Київської області

Висоцька Г. В.

Ухвала від 14.09.2022

Цивільне

Обухівський районний суд Київської області

Висоцька Г. В.

Ухвала від 19.06.2022

Цивільне

Обухівський районний суд Київської області

Висоцька Г. В.

Ухвала від 02.02.2022

Цивільне

Голосіївський районний суд міста Києва

Шевченко Т. М.

Ухвала від 11.01.2022

Цивільне

Святошинський районний суд міста Києва

Бабич Н. Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні