Постанова

від 01.08.2023 по справі 440/3381/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Головко А.Б.

01 серпня 2023 р. Справа № 440/3381/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2022 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРАС ГРУП» до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В с т а н о в и в:

16.03.2022 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю ФОРАС ГРУП» (далі по тексту - ТОВ ФОРАС ГРУП», підприємство) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі по тексту - відповідач1, ГУ ДПС в Полтавській області, контролюючий орган), Державної податкової служби України (надалі по тексту відповідач2, ДПС України), в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Полтавській області, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі по тексту - Комісія) від 14.01.2022 № 1893/40237569/2, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 19 від 09.12.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої підприємством та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 19 від 09.12.2021.

Вимоги мотивував тим, що спірне рішення, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної, не відповідає вимогам податкового законодавства, оскільки на вимогу фіскального органу після зупинення реєстрації податкової накладної позивачем надані усі наявні документи на підтвердження правомірності її виписки. Проте, відповідні документи не взяті відповідачем до уваги, з огляду на що ухвалене рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач зазначив, що до контролюючого органу у підтвердження вчинення господарської операції та настання обставин, з якими закон пов`язує виникнення податкових зобов`язань та права виписки ПН, позивачем надано повідомлення з документами у підтвердження реальності здійснення господарських операцій. За результатами розгляду наданих документів, підприємству відмовлено в реєстрації ПН, у зв`язку із ненаданням платником податків копій документів, які підтверджують постачання товарів: договір, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, платіжні доручення або банківських виписок з особових рахунків на перерахування коштів від контрагента-покупця, тобто відсутня підстава виписки податкової накладної. За ненаданням первинних документів, які відповідно до положень п. 187 ст. 187 Податкового кодексу України (далі ПК України), Комісією ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 04.01.2022 року прийнято рішення за № 3615057/40237569 про відмову у реєстрації податкової накладної № 19 від 09.12.2021 року. Також відповідач зазначає, що суд не має права підміняти собою контролюючий орган ДПС України та зобов`язувати цей орган здійснити реєстрацію ПН.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2022 року (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) вимоги адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРАС ГРУП» задоволено частково.

Судовим рішенням визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.01.2022 № 3615057/40237569.

Державну податкову службу України зобов`язано зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРАС ГРУП» від 09.12.2021 № 19 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

За рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області на користь позивача стягнуто судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн.

Судове рішення вмотивовано тим, що відповідачами у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 19 від 09.12.2021, складеної позивачем. Також, суд зазнач, що рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.01.2022 № 1893/40237569/2, яке оскаржує позивач, не є тим рішенням, яке впливає на права та обов`язки позивача. З метою повного захисту позивача суд вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправним і скасував рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.01.2022 № 3615057/40237569.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Полтавській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що Порядок зупинення реєстрації ПН/РК № 1165 не містить вимог щодо зазначення вичерпного переліку документів, та й такий конкретизований перелік документів не може бути відомий контролюючому органу. Вказує, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної є: ненадання платником податку копій документів, які підтверджують постачання товарів: договір, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, платіжні доручення або банківських виписок з особових рахунків на перерахування коштів від контрагента-покупця, тобто відсутня підстава виписки податкової накладної.

ГУ ДПС у Полтавській області також звертає увагу суду, що адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. При розгляді справи, просить врахувати позицію, викладену у постановах Першого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021 по справі № 200/6012/20-а, Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2020 № 826/6702/14, Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2021 по справі № 380/1278/21, рішення Верховного суду від 06.03.2020 у справі № К/9901/27073/18, від 21.01.2020 по справі № 140/8878/20, від 21.05.2013 №21-87а13.

Аргументи, наведені контролюючим органом в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, податкова накладна № 19 від 09.12.2021 складена у зв`язку із настанням першої події оплата товару, після чого, за умовами договору, у продавця наставав обов`язок поставити товар.

Установлено, що ТОВ «ФОРАСТ ГРУП» діяльність за КВЕД 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автомобільних засобів, 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами, 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

20.01.2021 позивачем укладено Договір поставки № 21/0043/23 про постачання автозапчастин ПАТ «Кременчуцький завод дорожніх машин».

Відповідно до п. 1.1 постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти автозапчастини (надалі - Товар) та своєчасно оплатити його на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 4.1 поставка товару Постачальником проводиться протягом трьох днів з моменту оплати на мовах правил ІНКОТЕРМС - 2010 та визначається за домовленістю Сторін: або EXW - транспортом Покупця зі складу (місцезнаходження) Постачальника, або СРТ - транспортом та рахунок Постачальника на склад (місцезнаходження) Покупця, та у кожному конкретному випадку визначається за домовленістю Сторін.

Відповідно до п. 5.1 оплата Покупцем товару, поставленого за даним договором, здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 3 банківських днів з моменту надання рахунку-фактури (при цьому датою оплати є дата зарахування коштів на рахунок Постачальника). Покупець повинен здійснити перерахування грошових коштів у відповідності до банківських реквізитів Постачальника, що вказані в цьому Договорі.

На підставі платіжного доручення № 12312 від 09 грудня 2021 року (оплата товару) позивачем виписано податкову накладну № 19 від 09.12.2021 року на ПАТ «КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ЗАВОД ДОРОЖНІХ МАШИН», на загальну суму 16 160.02 грн, у тому числі ПДВ 2 693,34 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що до контролюючого органу підприємством були надані: договір № 21/0043/23 від 20 січня 2021 року, укладений та підписаний сторонами; видаткова накладна № 631 від 10.12.2021 року; рахунок на оплату № 695 від 08.12.2021р., видаткова накладна № 639 від 13.12.2021 року; рахунок на оплату № 691 від 07.12.2021р.; довіреність серії ААЕ № 514755 від 01.12.2021 року; платіжне доручення № 12312 від 09.12.2021 року (підтвердження оплати); акти звірки взаємних розрахунків за період 2021р.; договір поставки № 10/01-18 від 10.01.2018р.; договір поставки № U31199 від 01.02.2016р.; накладна № UAUP1_210064615 від 09.12.2021р.; рахунок № RA0000987080 від 09.12.2021р. товарно-транспортна накладна № TTN_212784830; платіжне доручення № 4222 від 20.12.2021р; акт звірки за період 01.01.2021р.-31.12.2021р.

Вказану податкову накладну 30.12.2021 позивачем направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних в електронному вигляді засобами автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів ДПС України, що підтверджується відповідним повідомленням з вказаної автоматизованої системи.

30.12.2021 року контролюючий орган через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України направив платнику квитанцію, у якій, серед іншого, зазначено: "Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 09.12.2021 №19 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 5911 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такою товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено : показник «D» = 4.5166%, «Р» = 75988.

Позивачем складено та подано до ГУ ДПС у Полтавській області повідомлення від 04.01.2022 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено

Рішенням Комісії від 04.01.2022 № 3615057/40237569 підприємству відмовлено у реєстрації податкової накладної № 19 від 09.12.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних з огляду на ненадання платником податків копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) в тому числі рахунків фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок, з особових рахунків.

Також, в рішенні зазначено, що товариством не надано копій первинних документів, які підтверджують постачання товарів: договір, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, платіжні доручення, або банківські виписки з особового рахунку на перерахування коштів від контрагента-покупця, тобто відсутні підстави виписки податкової накладної.

11.01.2022 року позивач оскаржив рішення Комісії від 04.01.2022 № 3615057/40237569.

14.01.2022 року за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних Комісією залишено скаргу без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних без змін.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, як передбачено п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

За змістом пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Положеннями пункту 10 постанови № 1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 постанови № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Додатком № 3 до постанови № 1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 якого з-поміж критеріїв визначено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Колегія суддів зазначає, що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: - відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; - обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; - переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно до п. 2, п. 4, п. 12 - 16 постанови № 1165 таблиця даних платника податку - це зведена інформація, що подається платником ПДВ до податкового органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

У таблиці даних платника податку зазначаються: - види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010; - коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; - коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Пояснення з інформацією про діяльність платника (з можливим зазначенням відомостей про наявні орендовані або власні приміщення, виробничі потужності, земельні ділянки, найманий персонал, залишки готової продукції, сировини) подається у вигляді прикріпленого до Таблиці додатка, код форми якого J/F13601.

Таблиця з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання. За результатами розгляду приймається рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику в порядку, встановленому ст. 42 ПК України.

При цьому, платник ПДВ може надати інформацію щодо видів діяльності, які не зазначені в попередньо поданій до контролюючого органу Таблиці шляхом подання нової Таблиці, в якій зазначає такі види діяльності та відповідно коди товарів згідно УКТЗЕД та коди послуг згідно ДКПП.

Відповідно до п.п. 4 і 5 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

У відповідності до п.п. 9 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; - та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; - та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом п. 5 Порядку № 520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

У постанові від 03.11.2021 року у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, як встановлено судом першої інстанції, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, що унеможливлює визначення платником порядку своїх дій, які він має вчинити з метою прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН.

Верховний Суд у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України.

У постанові від 29.06.2022 у справі №380/5383/21 Верховний Суд прийшов до висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

За загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

У постанові від 20.04.2023 року у справі № 380/4746/22 Верховний Суд дійшов висновку, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли рішення породжує для особи несприятливі наслідки.

Згідно з висновком Верховного Суду принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 року також зазначив, що висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Так, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали врахування таблиці даних платника податків, поданою платником податку, то відповідні обставини повинні бути чітко зазначені у рішенні.

Крім того, позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено які саме конкретно документи потрібні.

Згідно із оскаржуваним рішенням позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання платником податків первинних документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Також, в рішенні зазначено, що товариством не надано копій первинних документів, які підтверджують постачання товарів: договір, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, платіжні доручення, або банківські виписки з особового рахунку на перерахування коштів від контрагента-покупця, тобто відсутні підстави виписки податкової накладної.

За загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Колегія суддів зазначає, що податкова накладна Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРАС ГРУП" № 19 від 09.12.2021 відповідає вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що контролюючий орган не заперечує.

На думку колегії суддів при розгляді скарги позивача у комісії були всі необхідні документи, складені з дотриманням законодавства, які достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРАС ГРУП" № 19 від 09.12.2021.

При цьому, суд звертає увагу на той факт, що дослідження факту здійснення господарської операції, на виконання якої складено податкову накладну, є предметом документальної перевірки.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що у справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку про протиправність рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про відмову в реєстрації податкової накладної підприємства від 09.12.2021 № 19.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.01.2022 № 1893/40237569/2, яке оскаржує позивач, не є тим рішенням, яке впливає на права та обов`язки позивача.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов: лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача; повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав; вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Враховуючи предмет позову, який визначив позивач, посилання в позові та обґрунтування протиправності рішення Комісії ГУ ДПС у Полтавській області від 04.01.2022 № 3615057/40237569 про відмову у реєстрації податкової накладної, а також те, що у відзиві на позовну заяву відповідач доводив законність прийнятого рішення Комісії, останнє було безпосереднім предметом дослідження під час розгляду справи та були всі підстави для надання оцінки саме вказаному рішенню.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що для повного захисту порушеного права позивача, були наявні підстави для виходу за межі позовних вимог та визнання протиправним і скасування зазначеного рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, що є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Колегія суддів зазначає, що податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Колегія суддів вважає помилковим посилання скаржника, що зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подачі на реєстрацію податкову накладну від 09.12.2021 № 19 є втручанням у дискреційні повноваження відповідачів, оскільки в даному випадку обрана судом першої інстанції форма захисту порушених прав платника є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.05.2019 року у справі № 826/17220/17.

Щодо посилань контролюючого органу на постанови Верховного Суду від 06.03.2020 у справі № К/9901/27073/18, від 21.01.2020 по справі № 140/8878/20, від 21.05.2013 у справі №21-87а13, колегія суддів зазначає, що обставини справ, з урахуванням яких зроблені ці висновки, не є тотожними обставинам даної справи.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Інші доводи апеляційної скарги означених висновків колегії суддів не спростовують.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 КАС України немає.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2022 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова