Постанова

від 31.07.2023 по справі 280/2051/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 липня 2023 року м. Дніпросправа № 280/2051/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року (суддя Бойченко Ю.П., повне судове рішення складено 27 квітня 2023 року) в справі № 280/2051/23 за позовом Апеляційного суду Запорізької області до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Апеляційний суд Запорізької області звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ДВС), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови від 02 березня 2023 року у виконавчому провадженні № 71178562 про стягнення виконавчого збору в розмірі 26 800 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року позов задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. про стягнення виконавчого збору, винесену 02 березня 2023 року у виконавчому провадженні №71178562.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вказує, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією виконавця у межах виконавчого провадження, є обов`язком виконавця відповідно до статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», а висновок суду першої інстанції, що виконання судового рішення має здійснюватися з урахуванням вимог Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», у зв`язку з чим виконавчий збір не стягується, є неправильним.

Виконавчий лист, на підставі якого відкрите виконавче провадження, містить вимоги про зобов`язання вчинити дії, а не стягнення коштів чи майна, що виключає можливість застосування приписів Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Виконавчий лист на містить вимог щодо звернення стягнення як форми заходу примусового виконання, а має вимоги зобов`язального характеру.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року у справі №280/700/19, яке набрало законної сили 02 липня 2020 року, зобов`язано Апеляційний суд Запорізької області перерахувати та виплатити (з урахуванням різниці виплаченої суми) ОСОБА_2 надбавку за вислугу років за періоди з 01 квітня 2002 року по 31 грудня 2005 року, з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року в розмірі, визначеному ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів», з урахуванням окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, надбавки за виконання особливо важливої роботи, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань та індексації доходу з урахуванням компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»; зобов`язано Апеляційний суд Запорізької області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 за період з 01 квітня 2002 року по 31 грудня 2005 року, з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року включно заробітну плату за час відпустки, допомогу по тимчасовій непрацездатності та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років за вказані періоди включно, з урахуванням компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

08 серпня 2020 року ОСОБА_2 видані виконавчі листи.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2022 року замінено сторону стягувача у виконавчих листах №280/700/19, виданих Запорізьким окружним адміністративним судом 07 серпня 2020 року, з ОСОБА_2 на ОСОБА_1

02 березня 2023 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження №71178562 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Запорізьким окружним адміністратвиним судом 07 серпня 2020 року у справі №280/700/19, про зобов`язання Апеляційний суд Запорізької області перерахувати та виплатити (з урахуванням різниці виплаченої суми) ОСОБА_1 надбавку за вислугу років за періоди з 01 квітня 2002 року по 31 грудня 2005 року, з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року в розмірі, визначеному ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів», з урахуванням окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, надбавки за виконання особливо важливої роботи, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань та індексації доходу з урахуванням компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

02 березня 2020 року у межах виконавчого провадження №71178562 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору, відповідно до якої постановлено стягнути з Апеляційного суду Запорізької області виконавчий збір у розмірі 26 800,00 грн.

Суд першої інстанції вважав, що виконання рішення суду має здійснюватися з урахуванням вимог Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», оскільки боржником є орган державної влади, фінансування судів здійснюється за рахунок державного бюджету, тому враховуючи приписи пункту 3 частини п`ятої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», дійшов висновку, що постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 02 березня 2023 року у виконавчому провадженні №71178562 є протиправною.

Суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 02 березня 2023 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження №71178562 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 07 серпня 2020 року у справі №280/700/19, про зобов`язання Апеляційного суду Запорізької області перерахувати та виплатити (з урахуванням різниці виплаченої суми) ОСОБА_1 надбавку за вислугу років за періоди з 01 квітня 2002 року по 31 грудня 2005 року, з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року в розмірі, визначеному ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів», з урахуванням окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, надбавки за виконання особливо важливої роботи, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань, індексації доходу з урахуванням компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

02 березня 2020 року у межах виконавчого провадження №71178562 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору, відповідно до якої постановлено стягнути з Апеляційного суду Запорізької області виконавчий збір у розмірі 26 800,00 грн.

Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» від 29 грудня 2017 року №452/2017 Апеляційний суд Запорізької області ліквідовано.

За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Апеляційний суд Запорізької області є органом державної влади, який з 02 жовтня 2018 року перебуває у стані припинення.

За повідомленням Державної казначейської служби України про закриття рахунків від 12 грудня 2019 року рахунки Апеляційного суду Запорізької області закрито.

Спірним в цій справі є питання правомірності постанови про стягнення виконавчого збору при здійсненні виконавчого провадження, боржником в якому є державний орган.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), відповідно до статті 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02 червня 2016 року №1403-VIII.

Згідно зі статтею 10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

При цьому частинами першою - четвертою статті 27 Закону №1404-VІІІ передбачено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Пунктом 3 частини п`ятої статті 27 Закону №1404-VІІІ встановлено, що виконавчий збір не стягується якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року № 4901-VI (далі - Закон № 4901-VI) встановлені гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання (частина перша статті 1).

Частиною першою статті 2 Закону № 4901-VI передбачено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Частина друга статті 2 Закону № 4901-VI встановлює, що дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

Відповідно до статті 7 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Виходячи з приведених приписів Закону № 4901-VI, цим законом встановлені гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган.

Позивач в цій справі та боржник у виконавчому провадженні №71178562 Апеляційній суд Запорізької області є державним органом, фінансування якого здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, як передбачено частиною першою статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII.

Оскільки в цьому випадку виконання рішення щодо зобов`язання вчинити певні дії щодо майна (коштів), боржником у якому є державний орган, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, та в порядку, встановленому Законом № 4901-VI, то відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір у такому виконавчому провадженні не стягується.

Отже, висновок суду першої інстанції про протиправність постанови державного виконавця від 02 березня 2020 року, прийнятою у межах виконавчого провадження №71178562, про стягнення виконавчого збору з Апеляційного суду Запорізької області виконавчий збір у розмірі 26 800,00 грн. є обґрунтованим.

Доводи апелянта про те, що виконавчий лист, на підставі якого відкрите виконавче провадження, містить вимоги про зобов`язання вчинити дії, а не стягнення коштів чи майна, що виключає можливість застосування приписів Закону № 4901-VI, спростовані приведеними вище висновками суду.

Посилання апелянта на неврахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду у справах, перелік яких вказано в апеляційній скарзі, спростовані власне мотивувальною частиною рішення суду першої інстанції, в якій приведено належне обґрунтування неврахування позицій Верховного Суду, зокрема, з тих підстав, що ці висновки не є застосовними до спірних правовідносин через їх відмінність із правовідносинами, які були предметом розгляду Верховним Судом.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року в справі № 280/2051/23 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року в справі № 280/2051/23 за позовом Апеляційного суду Запорізької області до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення 31 липня 2023 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 31 липня 2023 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко