Ухвала

від 01.08.2023 по справі 240/1614/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 240/1614/22

адміністративне провадження № К/990/24722/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бердичівський хлібзавод» на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 січня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2023 року у справі №240/1614/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бердичівський хлібзавод» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бердичівський хлібзавод» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог (вх №46848/22 від 23 вересня 2022 року, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 7 грудня 2021 року:

- №000121060701, щодо збільшення грошового зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Бердичівський хлібзавод» на суму 1 276 371,00 гривень, що складається з податкового зобов`язання у розмірі 1 160 337,00 гривень та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 116 034,00 гривень;

- №000121070701 щодо збільшення грошового зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Бердичівський хлібзавод» на суму 417 976,00 гривень, що складається з податкового зобов`язання у розмірі 379 978,00 гривень та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 37 998,00 гривень;

- стягнути з Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бердичівський хлібзавод» витрати по сплаті судового збору в розмірі 25 715,21 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 22 400,00 гривень.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 січня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2023 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення від 7 грудня 2021 року №000121060701 на суму 1 276 371,00 гривень. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бердичівський хлібзавод» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 19 371,56 грн (дев`ятнадцять тисяч триста сімдесят одна гривня п`ятдесят шість копійок).

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі скаржник покликається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження та зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій застосовано положення пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України у подібних правовідносинах без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15 квітня 2020 року №806/4126/14, від 12 лютого 2020 року №813/3577/13-а, від 17 березня 2020 року №812/9439/13-а, від 25 жовтня 2022 року №120/3818/19-а, від 14 лютого 2022 року №826/3560/16, від 11 листопада 2022 року №816/2740/15, від 13 квітня 2023 року №540/3549/20.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення: норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права; безпосередній висновок судів попередніх інстанцій, який такому суперечить; обґрунтування подібності правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Крім того, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Суд звертає увагу скаржника, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.

Водночас у поданій касаційній скарзі скаржником зроблено вказівку на постанови Верховного Суду без будь-якого обґрунтування подібності правовідносин із загальним посиланням на ухвалення судами рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Подана касаційна скарга фактично містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Крім того, під час перевірки поданої Товариством з обмежною відповідальністю «Бердичівський хлібзавод» касаційної скарги встановлено, що позивач посилається на неправильне застосування судами положень, зокрема, пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та зазначає витяги з тексту постанов Верховного Суду.

Верховний Суд наголошує, що задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний адміністративний суд, виходив виключно з аналізу виявлених у ході контрольного заходу порушень, що лягли в основу прийняття контролюючим органом спірних податкових повідомлень-рішень.

У свою чергу, обґрунтування касаційної скарги позивача стосується застосування пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що не узгоджується з мотивами оскаржуваних рішень у цій справі.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бердичівський хлібзавод» на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 січня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2023 року у справі №240/1614/22 повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Шишов