Ухвала

від 01.08.2023 по справі 640/23331/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 серпня 2023 року

м. Київ

справа №640/23331/21

касаційне провадження № К/990/25478/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Пасічник С.С.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2023 у справі №200/5118/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хіт Сувенір» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Управління 19.07.2023 подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2023.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі судом з`ясовано такі обставини.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2022 апеляційну скаргу Управління залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору, у задоволенні клопотання Головного управління ДПС в м. Києві про відстрочення сплати судового збору відмовлено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2022 клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги задоволено частково та продовжено апелянту строк для усунення недоліків.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2022 відмовлено у задоволенні клопотань Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження, продовження строку на усунення недоліків скарги та про відстрочення сплати судового збору та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в м. Києві.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2022 витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи № 640/23331/21.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2022 відмовлено Головному управлінню ДПС у м. Києві у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2022 залишено без руху.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2022 відмовлено Головному управлінню ДПС у м. Києві у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та у задоволенні клопотання про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві повернуто.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2022 витребувано з Київського окружного адміністративного суду матеріали справи № 640/23331/21.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2023 у задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору та поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, в якій вказати поважні підстави для його поновлення.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27.06.2023 відмовив Управлінню у відкритті апеляційного провадження на рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з тим, що апелянтом у визначений судом строк не зазначено поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення зі скаргою (заявою) у встановлений процесуальним законом строк.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на відсутність фінансування на сплату судового збору. Разом з цим, Управлінням не наведено обґрунтувань щодо того, яким чином відсутність фінансування на сплату судового збору обмежила право скаржника подати до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення.

В той же час, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Обставини щодо відсутності асигнувань для сплати судового збору, не є об`єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою і в жодному разі не дають право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Посилання скаржника на введення в Україні воєнного стану саме по собі є безпідставним, оскільки скаржник в період дії воєнного стану своєї діяльності не припиняв.

Посилання скаржника на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до апеляційного суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу суб`єкта владних повноважень, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Введення воєнного стану, безумовно, є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність в державі в цілому. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв`язок. При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк (до введення воєнного стану чи під час воєнного стану, а якщо до введення воєнного стану, то як задовго до цієї події), яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За таких обставин, подана Головним управлінням ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2023 у справі №200/5118/22 касаційна скарга є необґрунтованою. У даному випадку, вірне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні частини другої статті 333 КАС України, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 333 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2023.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом за касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова С.С. Пасічник