Постанова

від 30.06.2023 по справі 758/3574/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

єдиний унікальний номер справи: №758/3574/20

номер провадження №22-ц/824/336/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2023року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних прав:

судді - доповідача Білич І.М.

суддів Мостова Г.І.,Слюсар Т.А.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 - адвоката Ясинецького Олега Анатолійовича, на рішення Подільського районного суду міста Києва від 02 вересня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Подільського районного суду міста Києва Захарчук С.С.,

у цивільній справі №758/3574/2020 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕП «ВД-Побут», про відшкодування матеріальної шкоди,-

в с т а н о в и л а:

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ТОВ «ВЕП «ВД-Побут» за результатами розгляду якого, просив стягнути 88834 грн. - матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття квартири та судові витрати пов`язані з розглядом справи, які складаються з: 3000 грн. - кошти сплачені за складання звіту щодо визначення розміру майнової шкоди; 10000 грн. - правнича допомога; 888,34 грн. - судовий збір.

В обґрунтування позову зазначаючи, що 30 січня 2019 року відбулося залиття квартири АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві власності. Причиною такого залиття є розрив зворотного клапана на ГВП після бойлера у квартирі АДРЕСА_2 , яка розташована поверхом вище та належить на праві власності ОСОБА_2 . У результаті залиття, позивачу було завдано майнову шкоду у сумі 88 834 грн., що підтверджується звітом про оцінку збитків від 06 серпня 2019 року. У зв`язку з тим, що відповідач в добровільному порядку не відшкодовує позивачу завдану матеріальну шкоду, останній був вимушений звернутися до суду.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 02 вересня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Ясинецький О.А.подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказуючи, що 30 січня 2019 року з вини відповідача відбулося залиття квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності скаржнику, що підтверджується актом про залиття квартири від 12 лютого 2019 року. У результаті такого залиття, позивачу були завдані матеріальні збитки, які згідно звіту № 28/19 від 06 серпня 2019 року складають 88 834 грн. Посилання суду першої інстанції на наявність розбіжностей у вищевказаних акті та звіті щодо пошкодження меблів, не заслуговують на увагу, оскільки після фіксування факту залиття квартири, пошкодження могли збільшитись. В матеріалах справи відсутні доводи відповідача щодо розбіжностей між актом від 12 лютого 2019 року та звітом від 06 серпня 2019 року. Відповідач доказів на спростування своєї вини до суду не надала, з клопотанням про призначення експертизи, не зверталася. Таким чином, вина відповідача у залитті квартири позивача та розмір збитків підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню. Також скаржник посилається на правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 668/7511/15-7, від 14 лютого 2018 року у справі № 666/213/16-ц, від 27 грудня 2019 року у справі № 686/11256/16-ц, від 11 грудня 2018 року у справі № 759/4781/16-ц, від 27 травня 2021 року у справі № 761/12945/19, від 01 квітня 2021 року у справі № 464/5150/16-ц, як на підставу для задоволення заявлених ним вимог.

Відзив на апеляційну скаргу подано не було.

Відповідно до ч. 1. ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

На час розгляду справи до суду апеляційної інстанції сторонами в справі не було надано заперечень щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження вини відповідача у заподіянні відповідачу шкоди. Суд критично поставився до акту, складеного комісією, оскільки квартира відповідача не обстежувалася, інших доказів про причетність відповідача до залиття квартири позивача останнім не надано, крім того акт про залиття квартири було складено 12 лютого 2019 року в той час, як залиття квартири відбулося 30 січня 2019 року. На думку суду, наданий позивачем звіт про оцінку збитків, не підтверджує завдані позивачу матеріальні збитки, оскільки пошкодження, які були зафіксовані в акті, складеному комісією, відрізняються від пошкоджень, відображених у звіті.

Проте погодитися з вказаними висновками суду першої інстанції не можна виходячи з наступного.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Так, судом при розгляді справи встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с. 8-12).

Квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_2 (а.с. 14).

Відповідно до акту, складеного12 лютого 2019 року комісією у складі майстра технічної дільниці ОСОБА_3 , слюсаря-сантехніка ОСОБА_4 , працівника з комплексного прибирання ОСОБА_5 , комісією проведено обстеження квартири АДРЕСА_1 з метою з`ясування причин залиття. Установлено, що залиття відбулося 30 січня з вини власника квартири № 70 , що поверхом вище по причині того, що лопнув зворотній клапан на ГВП після бойлера. При обстеженні квартири № 66 комісією зафіксовано, що в результаті залиття було пошкоджено: стелю в кімнаті, площею 22,6 кв.м. (а саме: фарбування водоемульсійною фарбою), частково дві стіни, які поклеєні шпалерами та частково підлога з ламінату; на кухні - віконний відкіс (водоемульсійне фарбування); в коридорі - стеля, площею 2 кв.м. (водоемульсійна фарба) (а.с. 07).

Згідно звіту про оцінку збитків № 28/19 від 06 серпня 19 року складеного ФОП ОСОБА_6 , розмір матеріальних збитків завданих ОСОБА_1 у результаті залиття квартири АДРЕСА_1 , яке трапилося 30 січня 2019 року станом на момент складання даного звіту становить 88 834 грн. (а.с. 18-30).

Згідно акту огляду від 31 липня 2019 року, оцінювач ОСОБА_6 , за участю власника квартири № 66 ОСОБА_1 , підтверджує факт пошкодження оздоблення та вбудованих меблів приміщень вищезазначеної квартири.

Виявлені наступні пошкодження: кімната 22,6 кв.м: розводи на поверхні водоемульсійного покриття підвісної стелі з частковою деформацією гіпсокартону ~14 кв.м.; розводи на поверхні вінілових шпалер стін з частковим відшаруванням ~3.4 кв.м.; деформування ламінату підлоги по всій площі; деформування бокових панелей та цоколю з ДСП вбудованої шафи-купе. Коридор 4,93 м2: розводи на поверхні водоемульсійного покриття підвісної стелі з частковою деформацією гіпсокартону ~ 1,9 кв.м.; розводи на поверхні вінілових шпалер фальшстіни з частковим відшаруванням плінтусу ~ 0,3 кв.м. (а.с. 22).

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Пунктом 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Частинами 1-5 ст. 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно приписів ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди..

Згідно ст. 322 ЦК України тягар утримання майна лежить на власнику майна.

Частиною 1 ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України).

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи спори про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

З вказаного вбачається, що обов`язок доказування наявності шкоди та її розміру покладається на позивача, а на відповідача - відсутність його вини в заподіянні шкоди.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 203/2378/14-ц (провадження № 61-24495св18) та від 27 травня 2021 року у справі № 761/12945/19 (провадження № 61-15575св20).

Так, на підтвердження наявності вини відповідача у залитті квартири позивачем долучено до позовної заяви акт складений 12 лютого 2019 року комісією у складі майстра технічної дільниці ОСОБА_3 , слюсаря-сантехніка ОСОБА_4 , працівника з комплексного прибирання ОСОБА_5 , згідно якого, залиття відбулося 30 січня з вини власника квартири № 70 ОСОБА_2 , що знаходиться поверхом вище, по причині того, що лопнув зворотній клапан на ГВП після бойлера.

На час постановлення оскаржуваного рішення, даний акт не скасовано, не визнано недійсним, тощо. Отже, вказаний акт свідчить про наявність вини відповідача у залитті квартири позивача, яке відбулося 30 січня 2019 року, яка відповідачем, не спростована.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно не було взято до уваги, що у відповідності до положень ч.ч. 4,5 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відтак, за відсутності заперечень відповідача щодо наявності його вини у завданні шкоди, яка виникла внаслідок залиття квартири позивача, висновки суду в частині недоведеності позивачем винних дій відповідача не узгоджуються з матеріалами справи та нормами діючого законодавства.

Позивачем на підтвердження спричиненої шкоди до суду було надано звіт про оцінку збитків № 28/19 від 06 серпня 19 року складений ФОП ОСОБА_6 , згідно до якого розмір матеріальних збитків завданих ОСОБА_1 у результаті залиття квартири АДРЕСА_1 , яке трапилося 30 січня 2019 року станом на момент складання даного звіту становить 88 834 грн.

Під час складання звіту, оцінювачем виявлені наступні пошкодження: кімната 22,6 кв.м: розводи на поверхні водоемульсійного покриття підвісної стелі з частковою деформацією гіпсокартону ~14 кв.м.; розводи на поверхні вінілових шпалер стін з частковим відшаруванням ~3.4 кв.м.; деформування ламінату підлоги по всій площі; деформування бокових панелей та цоколю з ДСП вбудованої шафи-купе. Коридор 4,93 м2: розводи на поверхні водоемульсійного покриття підвісної стелі з частковою деформацією гіпсокартону ~ 1,9 кв.м.; розводи на поверхні вінілових шпалер фальшстіни з частковим відшаруванням плінтусу ~ 0,3 кв.м.

Згідно акту від 12 лютого 2019 року, при обстеженні квартири позивача, комісією зафіксовано, що в результаті залиття було пошкоджено: стелю в кімнаті, площею 22,6 кв.м. (а саме: фарбування водоемульсійною фарбою), частково дві стіни, які поклеєні шпалерами та частково підлога з ламінату; на кухні - віконний відкіс (водоемульсійне фарбування); в коридорі - стеля, площею 2 кв.м. (водоемульсійна фарба).

З вказаного вбачається, що в наслідок залиття квартири позивача, останньому було завдано матеріальну шкоду.

В той же час, колегія суддів, вважає, що в локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 на ремонт оздоблення після залиття, оцінювачем безпідставно було враховано вартість робіт пов`язаних з : зніманням дверних полотен, демонтажем дверних коробок, установленням дверних коробок, установленням дверних полотен внутрішніх, установлення штепсельних розеток утопленого типу при схованій проводці, установлення вимикачів утопленого типу при схованій проводці; ремонт панелей вбудованої шафи (а.с. 23-27).

З урахуванням того, що ні під час складання звіту про оцінку збитків № 28/19 від 06 серпня 19 року, ні під час акту від 12 лютого 2019 року, зазначених пошкоджень виявлено не було, а відтак вони не можуть бути відновлені за кошти відповідача.

Згідно акту від 12 лютого 2019 року також вбачається, що внаслідок залиття квартири позивача, відбулося пошкодження кухні, а саме - віконний відкіс (водоемульсійне фарбування), проте у звіті про оцінку збитків № 28/19 від 06 серпня 19 року не містяться відомості щодо завданого позивачу збитку в результаті пошкодження віконного відкосу у кухні.

За таких обставин, виходячи з наведеного, загальний розмір збитку завданого позивачу в наслідок залиття його квартири з урахуванням витрат по придбанню матеріалів (загальний розмір яких становить 39 032 грн.), який доведений наявними в матеріалах, на думку колегії суддів, становить 52 844 грн. 16 коп. У зв`язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача матеріальної шкоди, частково знайшли своє підтвердження.

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що за складання звіту № 28/19 про оцінку збитків від 06 серпня 2019 року ОСОБА_1 сплачено кошти у сумі 3 000 грн. (а.с. 15-16, 17).

Враховуючи, що позивачем доведено завданий йому матеріальний збиток на суму 52 844 грн. 16 коп., наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат пов`язаних з виготовленням звіту у сумі 1 784 грн. 59 коп., що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог.

Щодо вимоги скаржника про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000 грн. надану у зв`язку з розглядом справи судом першої інстанції та 8 000 грн. надану у зв`язку з переглядом справи судом апеляційної інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ча.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 3 ст.141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

З матеріалів справи вбачається, що повноваження адвоката Ясинецького О.А. на представництво інтересів ОСОБА_1 у Подільському районному суді міста Києва підтверджується ордером серії КВ № 402791 від 30 вересня 2019 року (а.с. 36), свідоцтвом про заняття адвокатською діяльністю № 4623 від 26 липня 2011 року (а.с. 37) та договором про надання правничої (правової) допомоги від 30 вересня 2019 року (а.с. 33) укладеного між адвокатом Ясинецьким О.А. та ОСОБА_1, пунктом 3.1 якого, сторони погодили гонорар адвоката у сумі 10 000 грн.

Згідно акту виконаних робіт від 27 жовтня 2019 року підписаного адвокатом Ясинецьким О.А. та ОСОБА_1, адвокатом надано позивачу послуги, загальна вартість яких становить 10 000 грн. (а.с. 34), які були сплачені позивачем, що підтверджується квитанцією (а.с. 35).

Повноваження адвоката Ясинецького О.А. на представництво інтересів ОСОБА_1 у Київському апеляційному суді підтверджується ордером серії КВ № 402791 від 30 вересня 2019 року (а.с. 36), свідоцтвом про заняття адвокатською діяльністю № 4623 від 26 липня 2011 року (а.с. 37) та договором про надання правничої (правової) допомоги від 27 вересня 2022 року (а.с. 146-147) укладеного між адвокатом Ясинецьким О.А. та ОСОБА_1, пунктом 3.1 якого, сторони погодили, що гонорар адвоката буде визначено на підставі акту надання послуг.

Згідно акту надання послуг від 29 вересня 2022 року підписаного адвокатом Ясинецьким О.А. та ОСОБА_1, адвокатом надано скаржнику послуги у зв`язку з переглядом справи судом апеляційної інстанції, загальна вартість яких становить 8 000 грн. (а.с. 148), які були сплачені скаржником, що підтверджується квитанцією (а.с. 149).

Враховуючи наведене, беручи до уваги відсутність заперечень відповідача проти стягнення витрат на правничу допомогу надану адвокатом у зв`язку з розглядом справи судами першої та апеляційної інстанцій, а також, часткове задоволення позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у загальній сумі 10 722 грн. 10 коп., з яких: 5 959 грн. 59 коп. - витрати на професійну правничу допомогу надану у суді першої інстанції; 4 762 грн. 51 коп. - витрати на професійну правничу допомогу надану у суді апеляційної інстанції, що є пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 2 ч.1 ст.374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Частиною 1 ст. 1 ст. 376 ЦПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового, про часткове задоволення позовних вимог з зазначених вище підстав.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, на користь скаржника підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 1 313 грн. 17 коп., що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог.

Також слід зауважити, що дана справа віднесена процесуальним законом до категорії малозначних справ, а тому, в силу положень ч. 6 ст. 19 та ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених положеннями п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381-384, 387 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - адвоката Ясинецького Олега Анатолійовича задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 02 вересня 2022 року скасувати та постановити нове судове рішення, за яким:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) матеріальну шкоду, завдану в наслідок залиття квартири, у сумі 52 844 грн. 16 коп., витрати пов`язані з виготовленням звіту у сумі 1 784 грн. 59 коп., витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 722 грн. 10 коп. та судовий збір у сумі 1 313 грн. 17 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених положеннями п.2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач:

Судді: