Рішення

від 27.07.2023 по справі 131/338/21

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/338/21

Провадження № 2/131/127/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 р.м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шелюховського М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іллінці цивільну справу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Дашівської селищної ради Вінницької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Іллінецької державної нотаріальної контори про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом та за законом,-

ВСТАНОВИВ:

До Іллінецького районного суду Вінницької області звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Дашівської селищної ради Вінницької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Іллінецької державної нотаріальної контори про визнання недійним свідоцтв про право на спадщину за заповітом та за законом.

Обргунтовуючи свої вимоги позивач, посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 82 роки, в с. Леухи, Іллінецького району Вінницької області померла ОСОБА_4 . За життя остання зробила особисте розпорядження на випадок своєї смерті у вигляді заповіту, згідно якого вона все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що на день смерті буде їй належати і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_1 . Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого ОСОБА_5 , приватним нотаріусом Іллінецького районного нотаріального округу від 17 квітня 2019 року, реєстр 453, спадкова справа № 121/2018, я, ОСОБА_1 набула у власність 1/2 частку житлового будинку за АДРЕСА_1 . 17.04.2019 року приватним нотаріусом Нікітчук Н.А. здійснено державну реєстрацію речових прав на вказане у свідоцтві нерухоме майно в розмірі 1/2 частки за № 18132605212.

Позивач зазначає, що в червні 2020 року ОСОБА_2 , звернувся до Іллінецького районного суду Вінницької області з позовними вимогами до ОСОБА_3 , Леухівської сільської ради, про виділ в натурі 3/4 частки земельної ділянки (0,2175 га.) із загальної площі 0,2900 га., кадастровий номер 0521284300:03:001:0327, для ведення особистого селянського господарства, розташованої по АДРЕСА_1 (справа № 131/599/20).

З позовної заяви та доданих до неї матеріалів ОСОБА_1 , дізналася, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 25 січня 2019 року державним нотаріусом Іллінецької державної нотаріальної контори Вінницької області, Манус В.В., спадкова справа № 53/2018, зареєстрована в реєстрі за № 40, спадкоємець ОСОБА_2 після смерті свого батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 набув у власність 3/4 частки земельної ділянки площею 0,2900 га., призначеної для ведення особистого селянського господарства, розташованої в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0521284300:03:001:0327, належної спадкодавцю згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ВН № 000736 29 січня 2019 року державний нотаріус Манус В.В. здійснила державну реєстрацію речових прав ОСОБА_2 за № 1752926605212.

Будучи необізнаною в галузі юриспруденції, на підставі наявних у ОСОБА_1 зазначених документів вона стала проводити певні консультації та дійшла висновку про порушення її спадкових майнових прав на сьогодні та в майбутньому, після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , які полягають в наступному.

Рішенням 17-а сесії 21 скликання Леухівської сільської ради, Іллінецького району Вінницької області від 01.04.1994 року, розглянуто заяви громадян з питань приватизації та землекористування. Задоволено заяви про передачу у власність присадибних земельних ділянок громадянам села : N2 23 - ОСОБА_6 -0.60 га.

01 липня 1994 року Леухівською сільською радою на підставі рішення 18 сесії 21 скликання видано ОСОБА_6 державний акт на право приватної власності на землю серії ВН № 000736.

Рішенням виконавчого комітету Леухівської сільської ради, Іллінецького району Вінницької області за № 20 від 17 квітня 1999 року передано у приватну власність житловий будинок ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .

На підставі рішення Леухівської сільської ради за № 4, від 17 квітня 1999 року ОСОБА_6 та ОСОБА_4 видано Свідоцтво № 242 про право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 від 20 вересня 1999 року.

На підставі зазначених правовстановлюючих документів виключно ОСОБА_6 став власником земельної ділянки та співвласником у рівних частках із ОСОБА_4 житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 частку якого позивач успадкувала. В свою чергу померла ОСОБА_4 була позбавлена будь яких прав на земельну ділянку, як під житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами, так і для ведення селянського господарства.

За життя ОСОБА_6 зробив розпорядження на випадок своєї смерті у вигляді заповіту, посвідченого секретарем Леухівської сільської ради, Іллінецького району Вінницької області 23 грудня 2015 року з реєстровим № 33. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер. Свої спадкові права на майно спадкодавця ОСОБА_6 заявили його сини - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

ОСОБА_7 оформив свої спадкові права на 3/4 частки земельної ділянки площею 0,2900 га. для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0521284300:03:001:0327, отримавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 29.01.2019 року.

ОСОБА_8 , в порядку статті 1241 ЦК України (право на обов`язкову частку у спадщині) оформив свої спадкові права на 1/4 частку земельної ділянки площею 0,2500 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 052184300:03:001:0327, отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом від 14.02.2019 року.

Об`єкти спадкування після смерті ОСОБА_6 розташовані по АДРЕСА_1 , на сьогодні Дашівської ОТГ Вінницької області.

Оформлення спадкових прав вказаних спадкоємців здійснено ОСОБА_9 , державним нотаріусом Іллінецької державної нотаріальної контори Вінницької області, спадкова справа № 53/2018.

Позивач зазначає, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 фактично є співвласниками як житлового будинку так і земельних ділянок за різним цільовим призначенням, а позивач є співвласником лише 1/2 частки житлового будинку з надвірними будівлями, розташованих за однією і тією ж адресою в с. Леухи. Виділ вказаного спадкового майна в натурі між ними не здійснено.

За вказаних обстави свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане ОСОБА_2 29.01.2019 року та свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_3 14.02.2019 року, (спадкова справа № 53/2018) після смерті їх батька ОСОБА_6 є недійсними через те, що спадкодавець ОСОБА_6 за життя у незаконний спосіб набув права власності на житловий будинок та земельну ділянку, а відтак, і спадкоємці незаконно набули прав на спадкове майно. У зв`язку із вищевказаним позивач звернулась до суду із даним позовом для захисту своїх прав.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 20 квітня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження (головуючий суддя Балтак Д.О.).

В подальшому наказом №59-к від 05 жовтня 2022 року суддю ОСОБА_10 з 05 жовтня 2022 року увільнено від роботи у зв`язку з призовом його на військову служби по мобілізації в умовах воєнного стану.

На підставі розпорядження №166 від 13 жовтня 2022 року Про призначення повторного автоматичного розподілу судової справи, справу повернуто до канцелярії суду для призначення повторного автоматизованого розподілу та за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено суддю Шелюховського М.В.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 28 жовтня 2022 року суддею Шелюховським М.в. справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду за правила загального позовного провадження.

Відповідач ОСОБА_2 у встановлений законом строк звернувся до суду із відзивом на позовну заяву яким, просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, натомість її представник адвокат Сухомудь Ф.С. надав суду заяву про проведення судового засідання без їх участі, позовні вимоги підтримують просив суд слухати справу без участі позивача та його представника, проти винесення заочного рішення не заперечують.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, натомість надав суду заяву про проведення судового засідання без його участі не заперечує щодо задоволення позову.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився надавши суду відзив на позовну заяву, про розгляд справи без участі представника селищної ради, не заперечують щодо їх задоволення.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши докази надані по справі, вважає, що позов підлягає до задоволення повністю, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Тому позивач, має право, гарантоване Конституцією України та іншими нормативними актами, на звернення до суду із відповідною позовною заявою за захистом своїх невизнаних чи оспорюваних прав та законних інтересів.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на судовий захист оспорюваних або не визнаних прав.

Судом встановлено, що позивачем пропущений строк звернення до суду із вказаним позовом, проте причини його пропуску можна визнати поважною, оскільки про порушення своїх прав ОСОБА_1 дізналася в червні 2020 року із поданої ОСОБА_2 , до Іллінецького районного суду Вінницької області позовної заяви до ОСОБА_3 , Леухівської сільської ради, про виділ в натурі 3/4 частки земельної ділянки ( 0,2175 га. ) із загальної площі 0,2900 га., кадастровий номер 0521284300:03:001:0327, для ведення особистого селянського господарства, розташованої по АДРЕСА_1 , що підтверджується ухвалою про відкриття провадження у справі № 131/599/20 (а.с.33).

Відповідно до змісту статті 293 ЦПК України факти, що мають юридичне значення встановлюються судом. Згідно змісту пункту 1 статті 315 ЦПК України, суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, зокрема, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для реалізації своїх прав.

Згідно змісту пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину та інше.

Факт родинних стосунків покійної ОСОБА_4 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , а саме що ОСОБА_4 є їх онукою, підтверджується довідкою виданою 09.03.2021 року Дашівською селищною радою, у змісті якої вказано, що згідно із записом №1 у по господарській книзі виконавчого комітету Леухівської сільської ради за 1946 рік значиться житловий будинок АДРЕСА_1 та станом на 1946 рік відносився до суспільної групи колгоспних дворів, який складався із: голови двору ОСОБА_11 1881 року народження та членів двору дружина останнього ОСОБА_13 1888 року народження та їх онуки ОСОБА_14 , 1936 року народження (а.с.51), а також довідкою № 36 виданою 04 лютого 2021 року Дашівською селищною радою Іллінецького району Вінницької області (а.с.50), підтверджується той факт, що ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є однією і тією ж особою.

У статті 1220 ЦК України зазначено, що спадщина відкривається після смерті фізичної особи, або оголошення її померлою.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 82 роки, в с. Леухи, Іллінецького району Вінницької області померла ОСОБА_4 , про що виконавчим комітетом Леухівської сільської ради Іллінецького району Вінницької області 10 липня 2018 року складено відповідний актовий запис № 13, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.19).

За життя спадкодавець ОСОБА_4 зробила особисте розпорядження на випадок своєї смерті у вигляді заповіту, посвідченого секретарем Леухівської сільської ради, Іллінецького району Вінницької області від 25 вересня 2017 року, ОСОБА_16 , згідно, якого ОСОБА_4 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що на день смерті буде їй належати і на, що вона за законом матиме право заповіла позивачу у справі - ОСОБА_1 (а.с.19).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого приватним нотаріусом Іллінецького районного нотаріального округу Нікітчук Н.А., від 17 квітня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за № 453, спадкова справа № 121/2018, ОСОБА_1 набула у власність 1/2 частку житлового будинку за АДРЕСА_1 (а.с.22), про, що 17.04.2019 року приватним нотаріусом Нікітчук Н.А. здійснено державну реєстрацію речових прав на вказане у свідоцтві нерухоме майно в розмірі 1/2 частки, що підтверджується витягом за № 18132605212.

Відповідно до рішення 17-а сесії 21 скликання Леухівської сільської ради, Іллінецького району Вінницької області від 01.04.1994 року, розглянуто заяви громадян та організації села з питань приватизації та землекористування в тому числі і заяву ОСОБА_6 . Зазначеним рішенням задоволено заяви про передачу у власність присадибних земельних ділянок громадянам села в тому числі і ОСОБА_6 - 0.60 га. (а.с.40,41).

01 липня 1994 року Леухівською сільською радою на підставі рішення 18 сесії 21 скликання видано ОСОБА_6 державний акт серії ВН № 000736 на право приватної власності на землю (а.с.42).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Леухівської сільської ради, Іллінецького району Вінницької області за № 20 від 17 квітня 1999 року «Про заяви громадян, що проживають на території сільської ради» ОСОБА_4 та ОСОБА_6 передано у приватну власність житловий будинок (а.с.43)

На підставі рішення Леухівської сільської ради за № 4, від 17 квітня 1999 року ОСОБА_6 та ОСОБА_4 видано Свідоцтво № 242 про право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 від 20 вересня 1999 року(а.с.26).

На підставі зазначених правовстановлюючих документів виключно ОСОБА_6 став власником земельної ділянки та співвласником у рівних частках із ОСОБА_4 житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 частку якого я успадкувала. В свою чергу ОСОБА_4 була позбавлена будь яких прав на земельну ділянку як під житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами, так і для ведення селянського господарства.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 10 квітня 2018 року Монастирищенським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області в м. Монастирище у віці 93 роки помер ОСОБА_6 (а.с.28).

За життя ОСОБА_6 зробив розпорядження на випадок своєї смерті у вигляді заповіту, посвідченого секретарем Леухівської сільської ради, Іллінецького району Вінницької області 23 грудня 2015 року з реєстровим № 33, яким все своє майно, яке буде належати йому на момент його смерті заповів своїм синам - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.211). 05 червня 2018 року нотаріусом Іллінецької державної нотаріальної контори заведено спадкову справу № 53/2018 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 (а.с.208- 242)

ОСОБА_2 оформив свої спадкові права на 3/4 частки земельної ділянки площею 0,2900 га. призначеної для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0521284300:03:001:0327, що підтверджується свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 29.01.2019 року (а.с 31).

ОСОБА_3 , в порядку статті 1241 ЦК України право на обов`язкову частку у спадщині) оформив свої спадкові права на 1/4 частку земельної ділянки площею 0,2900 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 052184300:03:001:0327, що підтверджується свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 14.02.2019 року (а.с. 35).

Згідно довідки № 86 від 09.03.2021 року Дашівської селищної ради, які ґрунтуються на відомостях з погосподарських книг по Леухівській сільській раді Вінницької області, то житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за АДРЕСА_1 станом на 1946 рік відносився до суспільної групи колгоспних дворів. Членами двору були ОСОБА_11 , народження 1881 року, його дружина ОСОБА_13 , народження 1888 року та онучка ОСОБА_14 , 1936 року народження (а.с.51).

Із довідки № 57 від 25.02.2021 року Дашівської селищної ради Іллінецького району Вінницької області, вбачається, що з 1966 року із ОСОБА_4 став проживати ОСОБА_6 у її помешканні без реєстрації шлюбу (а.с. 62).

Ухвалюючи рішення про передачу у власність присадибної земельної ділянки площею 0,60 га. виключно ОСОБА_6 від 01.04.1994 року Леухівська сільська рада не врахувала той факт, що в такий незаконний спосіб вона фактично позбавила ОСОБА_4 права користування земельною ділянкою, як останнього члена колгоспного двору (стаття 86,120,121, 549 ЦК Української PCP).

В порушення статті 17 ЗК Української PCP, рішення про передачу у власність земельну ділянку прийнято за відсутності заяви землекористувача із зазначенням розміру, місця розташування, мети її використання і склад сім`ї.

Не було замовлено та виготовлено проект відведення земельної ділянки, який в свою чергу мав би бути погоджено з сільською радою. Тим самим не дотримано вимог Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах «28 від 15.04.1993 року «Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею ( в тому числі на умовах оренди )».

Державний акт на право приватної власності на землю серії ВН за № 000736 для ведення особистого підсобного господарства та обслуговування житлового будинку загальною площею 0,54 га. по АДРЕСА_1 видано ОСОБА_6 . Леухівською сільською радою 01 липня 1994 року на підставі рішення 18 сесії 21 скликання тієї ж ради від 01 липня 1994 року, як вбачається із довідки виконавчого комітету Дашівської селищної ради № 134 від 05.04.2021 року зазначене рішення не існує та не приймалося (а.с.91), а також у довідці виконавчого комітету Дашівської селищної ради №133 від 05.04.2021 року зазначається, що рішення «Про погодження технічної документації із землеустрою» ОСОБА_17 в 1994 році Леухівською сільською радою не приймалося.

Щодо житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 та свідоцтва № НОМЕР_3 про право приватної власності, виданого Леухівською сільською радою ОСОБА_6 та ОСОБА_4 слід зазначити наступне.

Незаконність набуття вказаного об`єкта нерухомості у власність ОСОБА_6 полягає в тому, що останній ніякого відношення до будинку немає. Його фактичним власником була єдина ОСОБА_4 . Після смерті своїх діда ОСОБА_11 та баби ОСОБА_13 , ОСОБА_4 успадкувала усе їх майно. До того ж, вона була останнім членом колгоспного двору.

За даними технічної характеристики будівель і споруд, що знаходиться в технічному паспорті на садибний будинок, то житловий будинок 1909 року будівництва, веранда 1959 року, три сараї будівництва 1920 року, прибудова 1960 року, погреб під частиною будівлі 1920 року. За даними погосподарських книг ОСОБА_4 та ОСОБА_6 проживали разом з 1966 по 2011 роки. З цього слідує, що об`єкти нерухомості уже існували в тому первинному вигляді на час появи ОСОБА_6 , і вони не збільшилося у своїй вартості внаслідок трудових та грошових затрат зі сторони ОСОБА_6 , а тому, таке майно не може бути спільною частковою або спільною сумісною власністю. Власником будинку на час прийняття рішення органу місцевого самоврядування та видачі відповідного свідоцтва була виключно ОСОБА_18 . У зв`язку із цим, для спірних правовідносин не може бути застосовано вимоги ЗУ «Про власність» ( стаття 11, 12,13, 14,16, 17, 49, 51, 55 ).

Згідно свідоцтва № 242 про право власності на житловий будинок, воно видане на підставі рішення Леухівської сільської ради за № 4 від 17 квітня 1999 року, разом із тим, з наданої копії такого рішення виконкому Леухівської сільської ради слідує, що рішення за номером 20 від 17.04.1999 року, а не за № 4, а рішення виконкому за № 4 від 17.04.1999 року не приймалося.

Отже, на ряду з розглядом заяв громадян, що проживають на території сільської ради виконавчий комітет самостійно, без відповідної письмової заяви прийняв рішення передати у приватну власність житловий будинок ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , що в свою чергу підтверджується змістом такого рішення (а.с.40,41), зазначене рішення за своїм змістом не повне та конкретизоване в частині місцезнаходження будинку, його форми ( часткової чи сумісної ) власності, якими правовими нормами керувався виконавчий комітет при його прийнятті, не враховано попереднє рішення сесії, про передачу земельної ділянки під житловим будинком виключно ОСОБА_6 , рішення прийнято без волевиявлення (заяви) осіб.

За вказаних обставин орган місцевого самоврядування на час вчинення правочинів діяв всупереч статті 19 Конституції України, де зазначається, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Ст. 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За ст. 1297 Цивільного кодексу України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно з частинами 1, 3, 5 статті 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу він не заявив про відмову від неї.

Згідно п. 212 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців обов`язково вимагаються відповідні документи.

Відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

У висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1316/2227/11 (провадження № 61-12290св18), суд зазначив, що у ст. 1301 ЦК України, як підставу визнання свідоцтва недійсним, прямо вказано лише відсутність права спадкування в особи, на ім`я якої було видане свідоцтво. Це має місце, зокрема, у разі, якщо ця особа була усунена від спадкування; відсутні юридичні факти, що давали б їй підстави набути право на спадкування - утримання, спорідненість, заповіт; у випадку, коли спадкодавець, оголошений у судовому порядку померлим, виявився насправді живим і судове рішення про оголошення його померлим скасоване. Іншими підставами визнання свідоцтва недійсним можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб, включення до свідоцтва майна, яке не належало спадкодавцю на момент відкриття спадщини, тощо.

Як роз`яснено у пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

П. 1.2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вказує, що при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Згідно з п. 4.14 вказаного Порядку, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Суд ураховує, що особливість визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину як спеціального способу захисту спадкових прав судом зумовлена сутністю свідоцтва про право на спадщину, яке за своєю правовою природою не є правочином.

Як наголошено у постанові Верховного Суду від 15.10.2019 року № 916/780/18 свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права і не породжує, не змінює і не припиняє права та обов`язки, тобто не є правочином. Однак свідоцтво видається на підтвердження існування права, яке виникло внаслідок певного правочину, і такий посвідчуваний документ є чинним, якщо є дійсною правова підстава його видачі.

Таким чином, суд встановив, що оспорені свідоцтва про право на спадщину видані з порушенням процедури встановлення кола спадкоємців та порушують права позивача як спадкоємця за заповітом, а тому суд дійшов висновку про наявність законодавчо визначених підстав для визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем доведено належними та допустимими доказами те, що видачею оспорюваних свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 були порушені її права, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Позивачами при зверненні до суду з даним позовом було сплачено 5902,40 грн. судового збору, тому на підставі ст. ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача слід стягнути солідарно суму судового збору, сплаченого нею при подачі позову до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовільнити.

Поновити ОСОБА_1 строк позовної давності, як такий , що пропущений з поважних причин.

Встановити факт, а саме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживаюча по АДРЕСА_1 є онучкою подружжя ОСОБА_11 , 1881 року народження та ОСОБА_13 , 1888 року народження.

Визнати недійсним та скасувати рішення 17-ї сесії 21 скликання Леухівської сільської ради, Іллінецького району Вінницької області від 01 квітня 1994 року в частині передачі у власність присадибної земельної ділянки ОСОБА_6 , площею 0,60 га., по АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю серії ВН № 000736, виданого ОСОБА_6 01.07.1994 року на підставі «рішення 18 сесії 21 скликання Леухівської сільської ради, Іллінецького району Вінницької області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 23.

Визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Леухівської сільської ради, Іллінецького району Вінницької області за № 20 від 17 квітня 1999 року, в частині передачі у приватну власність житлового будинку за АДРЕСА_1 ОСОБА_6 .

Визнати недійсним свідоцтво № 242 про право власності на житловий будинок за АДРЕСА_1 , видане 20 вересня 1999 року, виконавчим комітетом Леухівської сільської ради, Іллінецького району Вінницької області на підставі рішення за № 4 від 17 квітня 1999 року, в частині його належності ОСОБА_6 .

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом видане 29 січня 2019 року державним нотаріусом Іллінецької державної нотаріальної контори Вінницької області Манус В.В., спадкова справа № 53/2018, в реєстрі за № 40, про успадкування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_4 3/4 частки земельної ділянки площею 0,2900 га., призначеної для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер - 0521284300:03:001:0327, розташованої в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 51.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом видане 14 лютого 2019 року державним нотаріусом Іллінецької державної нотаріальної контори Вінницької області Манус В.В., спадкова справа № 53/2018, реєстр за № 63, про успадкування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП - НОМЕР_5 1/4 частки земельної ділянки площею 0,2900 га., призначеної для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер - 0521284300:03:001:0327, розташованої в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 51.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Дашівської селищної ради Вінницької області на користь ОСОБА_1 5902,00 (п`ять тисяч дев`ятсот дві гривні 00 копійок) грн. сплаченого нею судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП - НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_5 .

Відповідач: Дашівська селищна рада Гайсинського району Вінницької області, ЄДРПОУ 04326081, адреса: 22740, вул. Горького, 9, смт Дашів Гайсинського району Вінницької області.

Третя особа: Іллінецька державна нотаріальна контора, адреса розташування: 22800, вул. Шевченка, 14 м. Немирів Вінницької області.

Суддя: