Постанова

від 14.09.2010 по справі 2а-1168/10/1670

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

          

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2010 року < ЧАС >

м. Полтава

Справа № 2а-1168/10/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря  – Курганської Л.О.,  

представника позивача - Серков Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Прокурора м. Полтави в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві до товариства з обмеженою відповідальністю "Ерамі" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

24 березня 2010 року  Прокурор м. Полтави в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ерамі" про про стягнення заборгованості на загальну суму 107 803, 58 грн, у тому числі з податку на додану вартість у сумі 102 383,58 грн /з урахуванням заяви позивача про допущення описки у позовних вимогах/ та з податку на прибуток підприємства у сумі 5420,00 грн.

В обґрунтування заявленої вимоги позивач вказав, що відповідачем подані до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2009 року та податкова декларація з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартали 2009 року, однак, зазначені у них суми податкових зобов’язань /95,00 грн, 4325,00 грн, 2970,00 грн та 5547,00 грн відповідно/ відповідачем повністю не сплачені.

Також за несвоєчасне подання до ДПІ у м. Полтаві податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року до відповідача застосовано штрафну санкцію у сумі 170,00 грн на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»згідно податкового повідомлення-рішення від 03.12.2009 № 0014841502/0, яке відповідачем не оплачено.

За порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»внаслідок заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість за травень та червень 2009 року на загальну суму 90 670,00 грн у зв’язку зі включенням до складу податкового кредиту податку за період (листопад 2008 року), у якому відповідач ще не був зареєстрований платником податку на додану вартість, податковим повідомленням-рішенням від 11.09.2009 № 0010391502/0 відповідачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 95203,50 грн, у тому числі за основним платежем –90 670,00 грн та штрафною санкцією –4533,50 грн. За несвоєчасне погашення цієї суми податкового зобов’язання до відповідача застосовано штрафні санкції у сумах 9,50 грн та 24,00 грн згідно податкових повідомлень-рішень від 17.12.2009 № 0015451502/0 та від 17.12.2009 № 0015441502/0 відповідно, які відповідачем не оплачені.

Спірна сума заборгованості включає також суму пені в 1,58 грн, що нарахована відповідачу на підставі статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

У судовому процесі представник позивача підтримав доводи і вимоги сторони, інтереси якої він представляє.

Адресована відповідачу повістка про виклик до суду повернулася з відміткою  відділення поштового зв‘язку про те, що ТОВ «Ерамі»за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не знаходиться.

Згідно з частиною 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом  відповідної службової особи.

Узгоджується таке і з положенням частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», відповідно до якого якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, є підстави вважати, що відповідач повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи належним чином.

Оскільки матеріали справи містять докази, які у своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, то  спір  підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ерамі»/ідентифікаційний код 36274442/ 14.11.2008 пройшло передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації та отримало свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 790321.

Як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) підприємство знаходиться на обліку у ДПІ у м. Полтаві з 17.11.2008, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки від 17.11.2008 № 40241.

Згідно з матеріалами справи відповідачем подані до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2009 року та податкова декларація з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартали 2009 року, однак, зазначені у них суми податкових зобов’язань /95,00 грн, 4325,00 грн, 2970,00 грн та 5547,00 грн відповідно/ відповідачем повністю не сплачені.

Також за несвоєчасне подання до ДПІ у м. Полтаві податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року (фактично подано 22.10.2009, а граничний термін подання –20.10.2009) до відповідача застосовано штрафну санкцію у сумі 170,00 грн на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»згідно податкового повідомлення-рішення від 03.12.2009 № 0014841502/0.

За порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»внаслідок заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість за травень та червень 2009 року на загальну суму 90 670,00 грн у зв’язку зі включенням до складу податкового кредиту податку за період (листопад 2008 року), у якому відповідач ще не був зареєстрований платником податку на додану вартість, податковим повідомленням-рішенням від 11.09.2009 № 0010391502/0 відповідачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 95203,50 грн, у тому числі за основним платежем –90 670,00 грн та штрафною санкцією –4533,50 грн. За несвоєчасне погашення цієї суми податкового зобов’язання до відповідача застосовано штрафні санкції у сумах 9,50 грн та 24,00 грн згідно податкових повідомлень-рішень від 17.12.2009 № 0015451502/0 та від 17.12.2009 № 0015441502/0 відповідно.

Спірна сума заборгованості включає також суму пені в 1,58 грн, що нарахована відповідачу на підставі статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Як показав судовий розгляд справи, спору між сторонами щодо підстав визначення податкових зобов’язань та їх розміру згідно перелічених податкових повідомлень-рішень, а також щодо підстав нарахування пені у зазначені сумі не має.

Крім того, відповідно до статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення спору та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідач заперечення на позов суду не надав та й для вирішення цього спору значення мають обставини виконання відповідачем своїх зобов’язань по сплаті податкових зобов’язань у встановлений законодавством строк та на дату судового розгляду справи, а також  наявності у позивача права вимоги на стягнення вказаних видів платежів у судовому порядку.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів /обов’язкових платежів/, включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є відповідно до преамбули цього Закону - Закон України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відтак, з набранням чинності зазначеним Законом 01 квітня 2001 року уніфіковано зокрема порядок та строки подання податкових декларацій, строки сплати сум податкових зобов’язань, підстави та розмір відповідальності за порушення податкового законодавства.

З огляду на це, податок на додану вартість у сумі 95,00 грн за серпень 2009 року, у сумі 4325,00 грн за вересень 2009 року, у сумі 2970,00 грн за жовтень 2009 року, а також податок на прибуток підприємства за ІІІ квартали 2009 року у сумі 5547,00 грн, що самостійно узгоджені відповідачем у відповідних податкових деклараціях, підлягали сплаті у строк, встановлений підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме: протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до абзаців 1-5 підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

При цьому для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств /абзац 6 підпункту 4.1.4 /.

За змістом пункту 7.8 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” базовим податковим (звітним) періодом для податку на додану вартість є календарний місяць або квартал.

Для відповідача базовим податковим (звітним) періодом з податку на додану вартість був календарний місяць, а з податку на прибуток підприємства - квартал.

Отже, граничний строк сплати ПДВ за податковими деклараціями за серпень, вересень, жовтень 2009 року припадав відповідно на 30.09.2009, 30.10.2009 та 30.11.2009, а податку на прибуток підприємства за ІІІ квартали 2009 року –на 12.11.2009, однак, ці податки у належних сумах не були сплачені відповідачем ні на вказані дати, ані на дату судового розгляду справи.

Оплата податкових повідомлень –рішень від 03.12.2009 № 0014841502/0,  від 11.09.2009 № 0010391502/0, від 17.12.2009 № 0015451502/0 та від 17.12.2009 № 0015441502/0 має здійснюватись за правилом абзацу 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього Закону, відповідно до якого у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

За визначенням пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" апеляційне узгодження - узгодження податкового зобов'язання у порядку і строки, які визначені цим Законом за процедурами адміністративного або судового оскарження.

У матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем передбаченої підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень –рішень від 03.12.2009 № 0014841502/0,  від 11.09.2009 № 0010391502/0, від 17.12.2009 № 0015451502/0 та від 17.12.2009 № 0015441502/0, а також їх оскарження до суду. Судом самостійно при виконанні вимог статті 11 КАС України ознак існування таких доказів не виявлено.

Отже, суд не знаходить правових підстав та фактичних даних для висновку про те, що вказані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві порушують права та охоронювані законом інтереси ТОВ «Ерамі»у сфері публічно-правових відносин і тому не створюють для нього обов'язку виконати їх владні приписи в частині сплати податкового зобов’язання.

Доказів оплати  чи погашення в інший спосіб спірної суми заборгованості відповідачем до матеріалів справи не надано. Натомість, наявні у матеріалах справи картки особового рахунку відповідача з податку на прибуток та податку на додану вартість свідчать про наявність у відповідача заборгованості на загальну суму 107 803, 58 грн, у тому числі з податку на додану вартість у сумі 102 383,58 грн та з податку на прибуток підприємства у сумі 5420,00 грн.

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені Законом, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (органами стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції ( підпункт 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 зазначеного Закону).

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене пунктом 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Відповідно до статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду. При цьому, за визначенням пункту 1.7 статті 1 цього Закону активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Положенням статті 41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності. Звідси, вирішення питання про примусове відчуження будь-яких активів, що охоплюється вимогою про стягнення, згідно зі статтею 124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів і підлягає вирішенню безвідносно до інших дій, які були вчинені суб'єктом права з метою відновлення свого порушеного права і інтересу на отримання належних йому платежів в позасудовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.  Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі та стягнення з ТОВ «Ерамі»боргу  у сумі 107 803,58 грн.

На підставі викладеного, керуючись  статтями 160-163  Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Прокурора м. Полтави в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві до товариства з обмеженою відповідальністю "Ерамі" про стягнення податкового боргу у сумі 107 803,58 грн задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ерамі" (вул. Світла, 2-А, м. Полтава, 36008, код 36274442):

- до державного бюджету (р/р 31117029700002, код бюджетної класифікації платежу 14010100, одержувач УДК у місті Полтаві, ЗКПО 34698804, банк одержувача: ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019) податковий борг з податку на додану вартість у сумі 102 383,58 (сто дві тисячі триста вісімдесят три) грн 58 (п'ятдесят вісім) коп.;

- до державного бюджету (р/р 31112002700002, код бюджетної класифікації платежу 3011021000, одержувач УДК у місті Полтаві, ЗКПО 34698804, банк одержувача: ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019) податковий борг з податку на прибуток підприємств у сумі 5 420,00 (п'ять тисяч чотириста двадцять) грн 00 коп.          

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня її проголошення, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення встановленого строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.  

Повний текст постанови виготовлено 20 вересня 2010 року.

          Суддя                                                                                Н.І. Слободянюк