Ухвала

від 31.07.2023 по справі 754/6091/22

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

6/754/188/23

Справа № 754/6091/22

У Х В А Л А

Іменем України

31 липня 2023 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б., вивчивши матеріали подання приватного виконавця Телявського Анатолія Миколайовича, заінтересована особа - ОСОБА_1 , стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс», боржник - ОСОБА_2 , про примусове проникнення до володіння особи, у якої знаходиться майно, -

В С Т А Н О В И В :

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Телявський А.М. звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до володіння особи, у якої знаходиться майно боржника, мотивуючи свої вимоги тим, що на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження № 71100404 з примусового виконання виконачого листа № 754/6091/22, виданого Деснянським районним судом м. Києва 01.02.2023 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» заборгованості за Договором №01-11-18-01 надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 01.11.2018 у сумі 600 894,89 грн. Боржником за зазначеним виконавчим документом є ОСОБА_2 . Оскільки рішення на даний час не виконується, а боржник ухиляється від його виконання, застосування вказаного заходу примусового виконання рішення суду є необхідним.

Відповідно до ч.2 ст. 439 ЦПК України, суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

З урахуванням вказаної норми, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні подання слід відмовити за наступних підстав.

Статтею 30 Конституції України закріплює принцип недоторканності житла. Не допускається проникнення в житло або інше володіння особи, проведення в них огляду не інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року; означені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Згідно зі ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, п. 1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (п. 2 ст. 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року).

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема, для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

Рішення суду про проникнення в житло або в інші володіння боржника має бути вмотивоване. Це свідчить про те, що суду мають бути надані переконливі докази, які б свідчили про те, що державний виконавець (приватний виконавець) вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника, проте це не дало результатів.

Юридично важливою обставиною при розгляді подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій.

Тобто, вирішуючи питання про задоволення чи відмову у задоволенні подання виконавця, суд має встановити наявність таких умов: постанова про відкриття виконавчого провадження надіслана на адресу боржника рекомендованим листом із повідомленням про вручення; боржник перешкоджає чи ухиляється від виконання рішення суду; виконавець вжив усіх заходів для виконання судового рішення, однак виконати рішення не вдалося.

Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавеця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. перебуває виконавче провадження з примусового виконання рішення Деснянського районного суду міста Києва у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЛЕКСІ ФІНАНАС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Приватним виконавцем було винесено постанову від 21.02.2023 про відкриття виконавчого провадження, також постановами такого приватного виконавця від 21.02.2023 накладено арешт на кошти боржника, а також на майно боржника, крім того зроблено запит до Міністерства внутрішніх справ України, щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів.

Згідно відповіді з Регіонального сервісного центру МВС України в м. Києві за боржником зареєстровано транспортні засоби, місцезнаходження яких невідомо.

21.02.2023 приватним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника, якою оголошено в розшук майно ОСОБА_2 , а саме: автомобіль марки OPEL, д.н.з НОМЕР_1 та автомобіль марки SKODA д.н.з НОМЕР_2 .

10.05.2023 на адресу приватного виконавця надійшло повідомлення від стягувача, яким проінформовано приватного виконавця, що на автомобілі марки OPEL, д.н.з НОМЕР_1 , знаходиться GPS-обладнання для стеження за його місцезнаходженням. Згідно даних спостереження вказаний транспортний засіб тривалий час знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , про що зроблено фотофіксацію.

Також встановлено, що володіння, в межах якого знаходиться вказаний транспортний засіб, зареєстрований за гр. ОСОБА_1 , у зв`язкуіз чим просить надати дозвіл на примусове проникнення до володіння ОСОБА_1 з метою проведення виконавчих дій.

ОСОБА_1 не є боржником за вказаним виконавчим провадженням.

В добровільному порядку вимоги приватного виконавця боржником не виконані, що стало підставою звернення до суду з даним поданням.

Згідно з п.12 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатись до суду з поданням про розшук дитини чи про постановляння вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи або іншої особи.

Відповідно до ст. 439 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Виходячи зі змісту ст. 439 ЦПК України, примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), можливе лише у разі, якщо боржник чи інша особа ухиляється або перешкоджає державному виконавцю у його вільному доступі до житла чи іншого володіння особи з метою провести виконавчі дії. Визначальним при розгляді подання виконавця про примусове проникнення до іншого володіння боржника є лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для проведення перевірки майнового стану боржника. Отже, виконавець, звернувшись до суду з поданням про примусове проникнення до житла боржника, має довести, що в даному випадку єдиним можливим засобом виконання судового рішення є примусове проникнення до іншого володіння боржника для перевірки його майнового стану.

Отже, за змістом наведених норм національного та міжнародного законодавства, проникнення у житло чи іншого володіння, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим.

Згідно з положенням ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч.ч. 2, 5, 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення.

За положеннями ч. 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії можуть провадитися у присутності понятих. Присутність понятих є обов`язковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов`язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна.

Також, згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Зазначене дає підстави для висновку, що до подання державного виконавця мають бути долучені копії належним чином завіреного поштового повідомлення про вручення боржникові копії постанови виконавця про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена боржнику на адресу, зазначену у виконавчому документі, або конверта з копією цієї постанови, який повернувся на адресу виконавця з певною відміткою поштового відділення (адресат за цією адресою не проживає, не знайдений, по закінченні терміну зберігання тощо).

Право виконавця на звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього виконавчим документом зобов`язань.

Обов`язок доказування факту ухилення боржника від виконання зобов`язань, відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України покладається в даному випаду на приватного виконавця, який звертається до суду із відповідним поданням.

При цьому, надання дозволу на примусове проникнення до житла чи іншого володіння можливе лише за наявності відповідних обґрунтованих підстав та беззаперечних доказів на їх підтвердження.

Пунктом 1. 5 Інструкції з організації примусового виконання рішень встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У зазначених актах, складених приватним виконавцем при виході за місцем мешкання боржника, та або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, відсутні докази про те, що сторона виконавчого провадження, а саме, боржник, повідомлявся про здійснення цих виконавчих дій своєчасно.

Окрім того, вирішуючи подання, встановлено, що всупереч Закону України «Про виконавче провадження постанова про відкриття виконавчого провадження не була направлена боржнику (відсутня розписка про отримання поштового повідомлення рекомендованого листа), відсутні докази про те, що приватним виконавцем були виконані всі необхідні дії, передбачені законом при виконанні виконавчого листа про стягнення боргу.

Крім того, Закон України "Про виконавче провадження" передбачає право виконавця на звернення до суду із поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи.

Земельна ділянка, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 не належить на праві власності боржнику за виконавчим провадженням.

Враховуючи наведене, суд вважає, що подання не доведене, обставини, викладені у поданні, не підтверджуються наявними в матеріалах подання доказами, відтак законні підстави для його задоволення не встановлені.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 439 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні подання приватного виконавця Телявського Анатолія Миколайовича, заінтересована особа ОСОБА_1 , стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс», боржник ОСОБА_2 про примусове проникнення до володіння особи, у якої знаходиться майно - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Повний текст ухвали суду складно 31.07.2023.

Суддя Деснянського районного суду м. Києва О.Б. Саламон