Ухвала

від 10.07.2023 по справі 686/17554/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/17554/23

Провадження № 1-кс/686/5877/23

УХВАЛА

Іменем України

10 липня 2023 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023240000000207 від 27.04.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

-10.07.2023 прокурор відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_3 у межах кримінального провадження № 12023240000000207 від 27.04.2023 року звернувся із клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучено 07.07.2023 року під час проведення особистого обшуку гр. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: імітаційні кошти в сумі 261400 гривень (сейф-пакет SUD 3073954); грошові кошти в сумі 4000 гривень (сейф-пакет PSP 1240808); поліетиленовий пакет чорного кольору (сейф-пакет SUD 3073953); мобільний телефон «Iphone 12» імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 із сім-карткою мобільного оператора зв`язку «Київстар» № НОМЕР_3 (сейф-пакет PSP 1240811) з метою забезпечення збереження речових доказів шляхом позбавленням можливості відчужувати, розпоряджатися та/або користування будь-яким чином вказаними речами.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що в провадженні СУ ГУНП в Хмельницькій області перебувають матеріали кримінального провадження № 12023240000000207, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.04.2023.

Досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи центрально-західного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, переслідуючи протиправний корисливий мотив, вступивши в змову з підконтрольними їм суб`єктами господарювання, налагодили злочинну схему вимагання та отримання неправомірної вигоди від суб`єктів господарювання, які звертаються до центрально-західного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці за отриманням дозвільних документів, які необхідні для здійснення їхньої господарської діяльності.

07.07.2023 о 12.10 год по АДРЕСА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході проведення особистого обшуку було виявлено та вилучено: В ході проведення обшуку виявлено та вилучено:

-імітаційні кошти в сумі 261400 гривень (сейф-пакет SUD 3073954);

-грошові кошти в сумі 4000 гривень (сейф-пакет PSP 1240808);

-поліетиленовий пакет чорного кольору (сейф-пакет SUD 3073953);

-мобільний телефон «Iphone 12» імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 із сім-карткою мобільного оператора зв`язку «Київстар» № НОМЕР_3 (сейф-пакет PSP 1240811).

07.07.2023 згідно ст.ст. 98, 100 КПК України вказані речі визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, так як вони є предметом вчинення злочину, а тому відіграють важливе значення для подальшого розслідування кримінального провадження.

Дослідивши надані матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження слідчий суддя дійшов висновку, що воно підлягає поверненню прокурору з таких підстав.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до ст. 170 КК України арештом майна є тимчасове до скасування установленому КПК України порядку позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду право на відчуженням розпорядження та користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання, можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів.

Зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України вбачається, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 1 ст. 171 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

В такому випадку слід звернути увагу й на рішення ЄСПЛ у справі «Смирнов проти Росії» від 07.06.2007, у якому зазначено про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимагати охорони фундаментальних прав особи.

Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна причина.

Відповідно до ст. 171 КПК України у клопотанніслідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У клопотанні відсутнє посилання на визначені ст.98 КПК України ознаки речових доказів вказаних речей та не обґрунтовано їх значення для кримінального провадження, у тому числі які обставини за епізодами, які є предметом досудового розслідування можна встановити за допомогою вилучених речей, довести або спростувати.

Відповідно до п. 11 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудовогослідства і суду, затвердженої наказом Генерального прокурора України, Міністра внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Державної судової адміністрації України № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010 вилученіпредмети, документи, цінності, які є речовими доказами, повинні бути оглянуті (у необхідних випадках за участі спеціаліста), детально описані в протоколі огляду. В протоколі відображаються кількісні і якісні характеристики предметів, всі інш ііндивідуалізуючі ознаки, які дозволяють відрізнити об`єкт від подібних йому, а також ті, які зумовлюють його доказове значення.

Однак вказані вимоги Інструкції дотримані не були.

Зокрема, документи, додані до клопотання, не містять детального опису речей, на які слід накласти арешт, не вказано їхніх родових та індивідуальних ознак, що унеможливлює їх ідентифікацію.

Долучені до клопотання документи не підтверджують визначеної кримінальним процесуальним законом мети арешту та пропорційності втручання у права особи відносно мети кримінального провадження та предмету досудового розслідування. Указані недоліки позбавляють слідчого суддю вирішити питання про накладення арешту та мають бути усунуті.

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Зазначені недоліки клопотання мають бути усунуті прокурором.

Керуючись ст.ст. 169, 171, 172,173 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023240000000207 повернути прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Роз`яснити прокурору, що у разі повернення клопотання про арешт майна прокурору, тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя