Ухвала

від 02.08.2023 по справі 372/2969/22

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/2969/22

Провадження №2/369/2330/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2023 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради про забезпечення позову у цивільній справі № 372/2969/22 за позовною заявою заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський» про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень стосовно права власності ОСОБА_1 на земельні ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

23.11.2022 року заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський» про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень стосовно права власності ОСОБА_1 на земельні ділянки.

18.07.2023 року заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради через канцелярію суду подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов`язані з відчуженням, зміною, поділом, заставою, або іншого виду зміни власників земельної ділянки, які належать ОСОБА_1 з наступними кадастровими номерами: 3222457400:03:004:0007, 3222484501:01:001:0356, 3222484501:01:002:0186, 3222484501:01:006:0252, 3222484501:01:008:0580, 3222487000:04:004:0271, 3222487200:04:001:0033, 3222487200:04:002:0183, 3222487200:04:002:0184, 3222487200:04:002:0185, 3222487200:04:003:0003, 3222487200:04:006:0646, 3222487200:04:006:0656, 3222487200:04:006:0657, 3222487200:04:006:0658, 3222487200:04:006:0659, 3222487200:04:006:0660, 3222487200:006:0662, 3222487200:04:007:0010, 3222487200:04:008:0248, 3222487200:04:008:0249, 3222487200:04:008:0253, 3222487200:04:008:0260, 3222487201:01:011:0129, 3222487201:01:011:0130, 3222487201:01:011:0132, 3222487200:04:006:5256, 3222487200:04:006:5258, 3222484500:02:001:5441, 3222484500:02:001:5442, 3222484500:02:001:5443, 3222484500:02:002:5601, 3222484500:02:002:5602.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що в провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа № 372/2969/22 за позовною заявою заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський» про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень стосовно права власності ОСОБА_1 на земельні ділянки.

У вказаній цивільній справі позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі рішень приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Герасимів Ю.В., здійснено державну реєстрацію права приватної власності СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» на 33 земельні ділянки загальною площею 31,5 га на території Феодосіївської об`єднаної територіальної громади в межах сіл Хотів, Лісники та Ходосівка, які належать колективному сільськогосподарському підприємству агрокомбінат «Хотівський» згідно з державним актом на право колективної власності на землю серії КВ від 06.12.1999 року № № 109, 110 та від 07.12.1999 № 111.

У подальшому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О. посвідчено договори купівлі-продажу усіх вказаних земельних ділянок, які у СТОВ «Агрокомбінат «Хотівський» придбав ОСОБА_1 і внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Однак, на думку заявника, СТОВ «Агрокомбінат «Хотівський» не мав жодних правових підстав для оформлення права власності на спірні земельні ділянки, а від так і на подальше їх відчуження на користь відповідача.

Вказував, що у позовній заяві наведені та обґрунтовані доказами обставини, які свідчать про те, що СТОВ «Агрокомбінат «Хотівський» - це новостворена юридична особа приватного права, яка не є правонаступником колишнього КСП «Агрокомбінат «Хотівський» і яка не отримувала від нього майнових внесків у вигляді земельних паїв.

На підставі наведеного зазначав, що ураховуючи, на переконання заявника, очевидність протиправного оформлення права власності на спірні земельні ділянки, їх велику кількість та значну площу відповідач у разі задоволення позову може проявити недобросовісну поведінку, направлену на істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду шляхом поділу, об`єднання земельних ділянок, внесення їх у заставу або відчуження. Отже, існують достатньо обґрунтовані припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може перешкодити ефективному захисту порушених інтересів держави.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Відповідно до частини першої ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву позивача слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Із роз`яснень Верховного Суд України у п. 4 постанови Пленуму від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

При цьому цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

У відповідності до ч. 1 ст. 149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК заходів забезпечення позову. Тобто, законодавець вказує лише на можливість, а не обов`язок суду забезпечити позов, при чому відповідно до вимог законодавства це можливо за умови, що з матеріалів справи чи самої заяви про забезпечення позову вбачається, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому, під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Отже, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку. Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Слід відзначити, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість відчуження спірного майна без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх доказами згідно зі статтею 81 ЦПК, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що дії відповідача спрямовані на відчуження спірного нерухомого майна, тому не доведено, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, прокурор належним чином не обґрунтував заяву про забезпечення позову в частині того, що існує ризик реалізації вказаного майна під час розгляду справи.

При цьому, із вказаної заяви, та доданих до неї документів не вбачається ризиків здійснення відповідачем будь-яких дій, направлених на відчуження спірного майна.

З врахуванням наведеного, суд, надаючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

На підставі вище викладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Керуючись статтями 149-153, 258-261-210 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради про забезпечення позову у цивільній справі № 372/2969/22 за позовною заявою заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський» про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень стосовно права власності ОСОБА_1 на земельні ділянки відмовити.

Копію ухвали невідкладно направити заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ч. 2 ст. 261 ЦПК України.

Суддя А.В. Янченко