Постанова

від 04.10.2023 по справі 372/2969/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В.

№ 22-ц/824/14477/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 372/2969/22

04 жовтня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.

суддів - Музичко С.Г.

- Болотова Є.В.

при секретарі - Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 серпня 2023 року, постановлену під головуванням судді Янченка А.В., у цивільній справі за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський» про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень стосовно права власності ОСОБА_1 на земельні ділянки,-

в с т а н о в и в:

У листопаді 2022 року заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський» про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень стосовно права власності ОСОБА_1 на земельні ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі рішень приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Герасимів Ю.В., здійснено державну реєстрацію права приватної власності СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» на 33 земельні ділянки загальною площею 31,5 га на території Феодосіївської об`єднаної територіальної громади в межах сіл Хотів, Лісники та Ходосівка, які належать колективному сільськогосподарському підприємству агрокомбінат «Хотівський» згідно з державним актом на право колективної власності на землю серії КВ від 06.12.1999 року № № 109, 110 та від 07.12.1999 № 111.

У подальшому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О. посвідчено договори купівлі-продажу усіх вказаних земельних ділянок, які у СТОВ «Агрокомбінат «Хотівський» придбав ОСОБА_1 і внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Однак, на думку заявника, СТОВ «Агрокомбінат «Хотівський» не мав жодних правових підстав для оформлення права власності на спірні земельні ділянки, а відтак - і на подальше їх відчуження на користь відповідача.

Вказував, що СТОВ «Агрокомбінат «Хотівський» - це новостворена юридична особа приватного права, яка не є правонаступником колишнього КСП «Агрокомбінат «Хотівський» і яка не отримувала від нього майнових внесків у вигляді земельних паїв.

Посилаючись на наведене, позивач просив позов задовольнити.

У липні 2023 року заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов`язані з відчуженням, зміною, поділом, заставою, або іншого виду зміни власників земельної ділянки, які належать ОСОБА_1 з наступними кадастровими номерами: 3222457400:03:004:0007, 3222484501:01:001:0356, 3222484501:01:002:0186, 3222484501:01:006:0252, 3222484501:01:008:0580, 3222487000:04:004:0271, 3222487200:04:001:0033, 3222487200:04:002:0183, 3222487200:04:002:0184, 3222487200:04:002:0185, 3222487200:04:003:0003, 3222487200:04:006:0646, 3222487200:04:006:0656, 3222487200:04:006:0657, 3222487200:04:006:0658, 3222487200:04:006:0659, 3222487200:04:006:0660, 3222487200:006:0662, 3222487200:04:007:0010, 3222487200:04:008:0248, 3222487200:04:008:0249, 3222487200:04:008:0253, 3222487200:04:008:0260, 3222487201:01:011:0129, 3222487201:01:011:0130, 3222487201:01:011:0132, 3222487200:04:006:5256, 3222487200:04:006:5258, 3222484500:02:001:5441, 3222484500:02:001:5442, 3222484500:02:001:5443, 3222484500:02:002:5601, 3222484500:02:002:5602.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що в провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа № 372/2969/22 за позовною заявою заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський» про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень стосовно права власності ОСОБА_1 на земельні ділянки.

На переконання заявника, очевидність протиправного оформлення права власності на спірні земельні ділянки, їх велику кількість та значну площу відповідач у разі задоволення позову може проявити недобросовісну поведінку, направлену на істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду шляхом поділу, об`єднання земельних ділянок, внесення їх у заставу або відчуження. Отже, існують достатньо обґрунтовані припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може перешкодити ефективному захисту порушених інтересів держави.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 серпня 2023 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Феодосійської сільської ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 серпня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду є незаконною та необгрунтованою, прийнята без урахування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права. Зазначав, що враховуючи очевидність протиправного оформлення права власності на спірні земельні ділянки, їх велику кількість та значну площу, відповідач у разі задоволення позову, може проявити недобросовісну поведінку, направлену на істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду шляхом поділу, обєднання земельних ділянок, внесення їх у заставу або відчуження.

Вказував, що заява про забезпечення позову обґрунтована необхідністю забезпечити можливість реального виконання рішення у справі та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні, у випадку задоволення позову, оскільки державна реєстрація права власності на спірні земельні ділянки за відповідачем, у разі відсутності забезпечення позову, дає право вільно ними розпоряджатися, у тому числі, відчужувати на користь третіх осіб.

Зауважував, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на земельні ділянки не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки вони залишаються у його володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися вказаним майном обмежується на певний час, отже має тимчасовий характер та є лише збереженням існуючого становища до розгляду цієї справи по суті.

Посилався на те, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку та не надав належної оцінки тому, що у даному випадку прокурор звернувся до суду з немайновою вимогою, судове рішення, у разі задоволення якої, не вимагатиме примусового виконання.

В судове засідання учасники справи не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважала можливим, проводити розгляд справи за відсутності учасників справи, які належним чином були повідомлені.

Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., перевіривши матеріали справи та ухвалу суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.

Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Таким чином, умовою застосування забезпечення позову, як сукупності процесуальних дій, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може ускладнити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 11) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову, перелік яких визначений у статті 150 цього Кодексу, а також інші заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 частини першої статті 150 ЦПК України.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Предметом спору у даній справі є вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за яким земельні ділянки були передані у приватну власністьвідповідача.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки з наданих позивачем доказів дійсно вбачається наявність спору між сторонами з приводу земельних ділянок, а невжиття таких заходів у майбутньому може призвести до ускладнення виконання судового рішення.

При цьому надаючи правову оцінку доказам позивача, на які він посилається як на підставу для забезпечення позову, враховуючи фактичні обставини справи та дії відповідача, колегія суддів вважає, що вид забезпечення позову, який просив застосувати прокурор, є співмірним позовним вимогам.

Колегія суддів зауважує, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, тому, врахувавши, що зазначений спосіб забезпечення є адекватним захистом для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, тому забезпечення позову у даній справі є необхідним.

З огляду на зазначене, з урахуванням обставин справи, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції не з`ясував всіх обставин справи, що мають значення для вирішення заяви про забезпечення позову, не урахував доводів прокурора, не надав їм належної правової оцінки, не перевірив матеріали справи, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської підлягає задоволенню, ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 серпня 2023 року постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради задовольнити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 серпня 2023 року скасувати та постановити нове судове рішення.

Заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов`язані з відчуженням, зміною, поділом, заставою, або іншого виду зміни власників на земельні ділянки, які належать ОСОБА_1 з наступними кадастровими номерами:

3222457400:03:004:0007, 3222484501:01:001:0356, 3222484501:01:002:0186, 3222484501:01:006:0252, 3222484501:01:008:0580, 3222487000:04:004:0271, 3222487200:04:001:0033, 3222487200:04:002:0183, 3222487200:04:002:0184, 3222487200:04:002:0185, 3222487200:04:003:0003, 3222487200:04:006:0646, 3222487200:04:006:0656, 3222487200:04:006:0657, 3222487200:04:006:0658, 3222487200:04:006:0659, 3222487200:04:006:0660, 3222487200:006:0662, 3222487200:04:007:0010, 3222487200:04:008:0248, 3222487200:04:008:0249, 3222487200:04:008:0253, 3222487200:04:008:0260, 3222487201:01:011:0129, 3222487201:01:011:0130, 3222487201:01:011:0132, 3222487200:04:006:5256, 3222487200:04:006:5258, 3222484500:02:001:5441, 3222484500:02:001:5442, 3222484500:02:001:5443, 3222484500:02:002:5601, 3222484500:02:002:5602.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає негайному виконанню.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09 жовтня 2023 року.

Головуючий: Судді: