Рішення

від 31.07.2023 по справі 914/1372/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2023 Справа № 914/1372/23

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький м`ясокомбінат», Львівська обл., м. Дрогобичдо відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Кариота», м. Київпро:стягнення заборгованості, інфляційних втрат, 3% річних Суддя Крупник Р.В. Секретар Шевчук О.О.Представники сторін:від позивача:не з`явився;від відповідача:не з`явився.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

У квітні 2023 року ТОВ «Дрогобицький м`ясокомбінат» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ «Кариота» про стягнення заборгованості, інфляційних втрат, 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.05.2023 задоволено заяву судді Матвіїва Р.І. від 03.05.2023 про самовідвід у справі №914/1372/23, відведено суддю Матвіїва Р.І. від розгляду зазначеної справи, справу №914/1372/23 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суду.

Відповідно до протоколу потворного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.05.2023, справу №914/1372/23 передано на розгляд судді Крупнику Р.В.

Ухвалою від 08.05.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 29.05.2023.

Ухвалою від 29.05.2023 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 30.05.2023) суд відклав підготовче засідання у справі на 06.07.2023.

Ухвалою від 06.07.2023 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 31.07.2023.

Позивач явки уповноваженого представника у судове засідання 31.07.2023 не забезпечив, направив на адресу суду клопотання про проведення судового засідання без його представника (вх. №18707/23 від 28.07.2023), у якому також вказав, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить вирішити спір на підставі наявних матеріалів справи.

Відповідач явки повноважного представника у судове засідання 31.07.2023 також не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними у справі поштовими трекінгами.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Позов обґрунтовано тим, що 02.04.2019 між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Договір №020419, згідно із яким продавець зобов`язується у 2019 році продати і відвантажити блоки із м`яса на кістках (яловичина) першого сорту заморожені в обсязі згідно рознарядки покупця відповідно до його потреб, а покупець забезпечити приймання та оплату товару за цінами згідно з умовами цього договору.

Як стверджує позивач, свої зобов`язання він виконав належним чином та поставив відповідачу товар за договором на загальну суму 15`065`745,00 грн. в обсязі 121`010,00 кг. Відповідно до умов договору оплата кожної партії товару повинна здійснюватись покупцем протягом семи календарних днів з дати отримання товару кінцевим споживачем. Отриманий від позивача товар відповідач оплачував по факту кожної поставки, які відбулися 19.08.2019, 26.09.2019, 15.10.2019, 04.11.2019 та 11.11.2019, однак з періодичними простроченнями. Загальна сума перерахованих відповідачем грошових коштів становить 14`848`600,00 грн. Зважаючи на це, неоплаченою залишалась сума у розмірі 217`145,00 грн.

Зважаючи на те, що заходи досудового врегулювання спору не призвели до погашення боргу, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення 447`682,59 грн., з яких 217`145,00 грн. основний борг, 140`610,13 грн. інфляційних втрат, 89`927,46 грн. 3% річних.

Аргументи відповідача.

Відповідач своїм правом на висловлення заперечень проти позову, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), не скористався та не подав до суду у встановлений процесуальним законом строк відзиву на позовну заяву.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

02.04.2019 між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Договір №020419 (надалі Договір), згідно із п. 1.1 якого продавець зобов`язується у 2019 році продати і відвантажити блоки із м`яса на кістках (яловичина) першого сорту заморожені в обсязі згідно з рознарядками покупця відповідно до його потреби, а покупець забезпечити приймання та оплату товару за цінами, згідно з умовами цього договору.

Згаданим пунктом Договору визначено найменування продукції, а саме блоки із м`яса на кістках (яловичина) першого сорту заморожені, а також ціну за одиницю виміру товару з ПДВ, тарою і транспортними витратами 124,50 грн.

До складу блоків можуть входити лише м`ясні частини півтуші, які відносяться до першого сорту: від торгового відрубу спина, грудна та задня, та від промислового відрубу грудинка та лопаткова частина (із підплечовим краєм) згідно з вимогами ДСТУ 4426:2005 (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору загальна сума цього договору дорівнює сумі кількості товару, вказаної у всіх рознарядках до цього договору помноженої на ціну, вказану у п. 1.1 цього договору. Ціна договору включає в себе вартість самого товару, його упаковки, маркування, доставки на умовах договору, передачі, усі податки та збори, що сплачуються або мають бути сплачені щодо поставки товару.

Пунктами 5.1-5.2 Договору визначено, що поставка товару здійснюється окремими партіями протягом дії цього договору відповідно до виданих покупцем рознарядок, які покупець вручає представнику продавця. Продавець повинен здійснити поставку товару у повному обсязі включно у строки, вказані у рознарядках до цього договору. Поставка товару супроводжується видатковою та товарно-транспортною накладними. Продавець здійснює поставку товару на умовах EXW (згідно Інкотермс 2010) за адресою складських приміщень продавця.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач отримав товар на суму 15`065`745,00 грн., що підтверджується копіями наявних у матеріалах справи видаткових накладних, які підписані представниками сторін та скріплені печатками останніх, а також товарно-транспортних накладних ( Т. 1, а.с. 12-79).

Як передбачено п.п. 4.1-4.2 Договору розрахунок за ним проводиться шляхом оплати кожної партії товару покупцем протягом 7 (семи) календарних днів з дати отримання товару кінцевим споживачем. Розрахунок здійснюється в безготівковій формі в національній грошовій одиниці України.

Відповідач частково оплатив вартість поставленого йому позивачем товару, а саме у розмірі 14`848`600,00 грн., що підтверджується виписками із банківських рахунків ТОВ «Дрогобицький м`ясокомбінат» (Т. 1, а.с. 83-95).

Таким чином, неоплаченою залишилася сума у розмірі 217`145,00 грн. (15`065`745,00 14`848`600,00). Вказана сума складається із заборгованості за видатковими накладними №РН-0000026 від 11.11.2019 (неоплачений залишок у розмірі 10`475,00 грн.) та №РН-0000027 від 11.11.2019 (неоплачена у повному розмірі, а саме у сумі 206`670,00 грн).

Зважаючи на те, що ТОВ «Кариота» не оплатило вартості поставленого товару у повному розмірі, позивач звертався до нього із претензіями про сплату боргу №11 від 04.02.2022 та №42 від 03.05.2022.

Оскільки після надіслання претензій відповідач все ж не сплатив основний борг, позивач звернувся до суду із цим позовом про стягнення 217`145,00 грн. Крім цього, ТОВ «Дрогобицький м`ясокомбінат» на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахувало на суму основної заборгованості 140`610,13 грн. інфляційних втрат, 89`927,46 грн. 3% річних, про стягнення яких також просить суд.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як передбачено ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Договір №020419 від 02.04.2019, який за своїм змістом є договором поставки.

Згідно із ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв обумовлений сторонами товар на загальну суму 15`065`745,00 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як передбачено п. 4.1 Договору, розрахунок за ним проводиться шляхом оплати кожної партії товару покупцем протягом 7 (семи) календарних днів з дати отримання товару кінцевим споживачем.

Зважаючи на те, що Договором не передбачено будь-яких умов щодо порядку реалізації товару покупцем іншим особам, після отримання такого товару від продавця, враховуючи проведення відповідачем часткових оплат, суд доходить висновку, що під кінцевим споживачем у п. 4.1 Договору розуміється саме відповідач. При цьому суд враховує, що у Договорі відсутні будь-які інші згадки про споживачів у контексті, який давав би можливість припустити, що під кінцевим споживачем слід розуміти особу відмінну від відповідача.

Таким чином, першим днем прострочення оплати вартості поставленого товару є наступний день, що йде за останнім днем строку, встановленого у п. 4.1 Договору.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач свого обов`язку щодо оплати вартості поставленого товару за Договором у повному розмірі і у погоджений сторонами строк належним чином не виконав та лише частково перерахував позивачу суму у розмірі 14`848`600,00 грн.

Таким чином, розмір основного боргу станом на момент ухвалення цього рішення становить 217`145,00 грн. (15`065`745,00 14`848`600,00).

Зважаючи на те, що доказів повної чи часткової сплати вказаної суми заборгованості відповідачем до суду подано не було, суд дійшов висновку про законність і обґрунтованість позовної вимоги ТОВ «Дрогобицький м`ясокомбінат» про стягнення основної заборгованості та наявність підстав для її задоволення у повному обсязі.

Звернувшись до суду із позовом, позивач, окрім основної суми заборгованості, також просить стягнути із відповідача 140`610,13 грн. інфляційних втрат, 89`927,46 грн. 3% річних.

Належним чином проаналізувавши вказані позовні вимоги, а також розрахунки подані на їх підтвердження, суд зазначає наступне.

Як передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що такі обраховані правильно, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме у розмірі 140`610,13 грн. та 89`927,46 грн. відповідно.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 6`715,24 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 73-74, 76-80, 123-124, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кариота» (03110, м. Київ, вул. Олександра Пироговського, буд. 19, корп. 4; код ЄДРПОУ 40114864) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький м`ясокомбінат» (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Трускавецька, буд. 114; код ЄДРПОУ 30899640) 217`145,00 грн. основної заборгованості, 140`610,13 грн. інфляційних втрат, 89`927,46 грн. 3 % річних та 6`715,24 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 02.08.2023.

Суддя Крупник Р.В.