Рішення

від 17.08.2023 по справі 914/1372/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2023 Справа № 914/1372/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрогобицький м`ясокомбінат"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кариота"

про стягнення заборгованості, інфляційних втрат, 3% річних

за участю представників:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/1372/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрогобицький м`ясокомбінат" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кариота" про стягнення заборгованості, інфляційних втрат, 3% річних.

Рішенням Господарського суду Львівської області у складі судді Крупника Р.В. від 31.07.2023 позов задоволено повністю, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кариота" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрогобицький м`ясокомбінат" 217145,00 грн основної заборгованості, 140610,13 грн інфляційних втрат, 89927,46 грн 3% річних та 6715,24 грн судового збору.

01.08.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Дрогобицький м`ясокомбінат" подано заяву (вх.№3002/23) про ухвалення додаткового рішення у справі №914/1372/23, в якій позивач просить здійснити розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кариота" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрогобицький м`ясокомбінат" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000,00 грн.

У зв`язку з перебуванням судді Крупника Р.В. у відпустці, згідно з пунктами 2.3.3. та 2.3.47. Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Рішення зборів суддів Господарського суду Львівської області від 07.08.2020 було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи для розгляду заяви (вх.№3002/23 від 01.08.2023) про ухвалення додаткового рішення у даній справі №914/1372/23.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2023 заяву (вх.№3002/23 від 01.08.2023) про ухвалення додаткового рішення у справі №914/1372/23 було передано для розгляду судді Петрашкові М.М. Інформацію внесено до системи автоматизованого розподілу.

Необхідно зазначити, що у позовній заяві позивач зазначив, що відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть подані ним до закінчення судових дебатів або, якщо у позивача не буде можливості подати такі докази до закінчення судових дебатів у справі, тоді вони будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У позовній заяві позивачем також наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50000 грн.

Ухвалою суду від 03.08.2023 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрогобицький м`ясокомбінат" (вх.№3002/23 від 01.08.2023) про ухвалення додаткового рішення у справі №914/1372/23 призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.08.2023.

Сторони явку представників в судове засідання 17.03.2023 не забезпечили.

Отже розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №914/1372/23, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, 21.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дрогобицький м`ясокомбінат" (клієнт) та адвокатом П`ятковською Іриною Петрівною (виконавець) укладено договір № 21/03/23 про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до пункту 1.1. якого виконавець бере на себе зобов`язання по наданню клієнту за його зверненням (за його дорученням) на довгостроковій основі правової (правничої) допомоги (послуг правового характеру) у відповідності з умовами цього договору, а клієнт зобов`язується здійснювати оплату правової допомоги та фактичних витрат, понесених безпосередньо при виконанні цього договору.

Згідно з пунктом 2.1. договору, правова допомога, передбачена пунктами 1.1., 1.2. цього договору, що надається виконавцем за цим договором, оплачується у клієнтом у залежності від обсягу часу, що його витрачено виконавцем на надання правничої допомоги за цим договором.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що винагорода за правову допомогу, що надається виконавцем (надалі - гонорар), оплачується клієнтом за ставкою 1000,00 грн за 1 годину, витрачену виконавцем на надання правової допомоги клієнту.

Відповідно до 2.8. договору, акт про надану правову допомогу є підставою для проведення клієнтом оплати по рахунку, виставленому виконавцем.

31.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дрогобицький м`ясокомбінат" (клієнт) та адвокатом П`ятковською Іриною Петрівною (виконавець) підписано акт №2-31/07/23 про надану правову допомогу згідно з договором про надання правової (правничої) допомоги № 21/03/23 від 21.03.2023, відповідно до якого виконавець надав, а клієнт прийняв правову/правничу допомогу (послуги правового характеру) у справі №914/1372/23 на загальну суму 30000,00 грн. У вказаному акті про надану правову допомогу наведено детальний опис робіт (наданих послуг) та їх ціна.

Крім того, в матеріалах справи містяться: копія рахунку на оплату №2-31/07/23 від 31.07.2023 на суму 30000,00 грн, копія платіжної інструкції №7848 від 31.07.2023 на суму 30000,00 грн., що підтверджує оплату за надану правову допомогу у справі № 914/1372/23 згідно з договором про надання правової (правничої) допомоги № 21/03/23 від 21.03.2023, копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом з тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем не подано жодних заперечень щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Згідно із частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Матеріали справи містять документи, які свідчать про реальність надання правової допомоги позивачу.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, дослідивши подані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, керуючись критеріями розумності розміру адвокатських витрат, а також реальності (необхідності) цих витрат, враховуючи категорію та складність справи, обсяг наданих представником позивача послуг та виконаних робіт, оцінивши співмірність заявленого позивачем розміру витрат на оплату послуг адвоката із ціною позову, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підтверджуються наявними у справі доказами.

Згідно частини першої та другої статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи в власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, дослідивши подані докази, оцінивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 30000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 74, 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №914/1372/23 задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кариота" (03110, місто Київ, вулиця Олександра Пироговського, будинок 19, корпус 4, ідентифікаційний код 40114864) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрогобицький м`ясокомбінат" (82100, Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Трускавецька, будинок 114, ідентифікаційний код 30899640) 30000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складено 28.08.2023.

Суддя Петрашко М.М.