Рішення

від 12.05.2023 по справі 917/1547/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2023 Справа № 917/1547/22

м. Полтава

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Біотестлаб", вул.Ушинського, 25-А, м.Київ, 03151

до Селянсько-фермерського господарства "Світанок", вул. Миру, 23, с. Заріг, Оржицького району, Полтавської області, 37740

про стягнення 137 501,60 грн

Суддя Солодюк О.В.

Секретар судового засідання Олійник Н.І.

Учасники справи згідно протоколу судового засідання

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Біотестлаб" про стягнення з Селянсько - фермерського господарства "Світанок" заборгованості за Договором про виготовлення аутогенної вакцини № 29/10 від 29.10.2021 та Додатку № 1 від 29.10.2021 до Договору в розмірі 137 501,60 грн., з яких: 97 422,01 грн - основний борг, 15 133,78 грн - пеня, 2 298,09 грн - 3% річних, 22 647,72 грн - інфляційних.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2022 позовну заяву передано на розгляд судді Солодюк О.В.

Ухвалою від 02.12.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Цією ж ухвалою суд встановив процесуальні строки: відповідачу для подання відзиву на позов - не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали, та для подання заперечень до 5 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 10 днів з моменту отримання відзиву.

Позивач в обгрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем не дотримано рекомендацій, визначених листівкою, яке було зафіксовано сторонами 27.01.2022, у зв`язку з чим останній повинен був сплатити заборгованість за поставлений товар до 11.02.2022 включно.

23.12.2022 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов (вх. №10251), у якому зазначено, що вказана позивачем підстава для виникнення спору є невірною, оскільки між сторонами ніколи не укладались договори поставки, а лише договір про виготовлення аутогенної вакцини, що має зовсім іншу природу, а також визначає інші права і обов`язки сторін.

Представник відповідача зазначає, що позивач, подаючи позов, акцентував увагу на обов`язку відповідача здійснити повний та своєчасний розрахунок за виготовлену та надану ним вакцину, однак не надав жодного доказу на підтвердження факту виконання взятих ним на себе в рамках угоди зобов`язань, які по суті і є підставою для здійснення остаточного розрахунку з даним Постачальником, зокрема в додатках до позову відсутні: інструкція по застосуванню вакцини; результати попередньої перевірки нешкідливості вакцини; результати дії вакцини; докази зменшення кількості хворих на мастит корів; докази взаємозв`язку між частковим відхиленням від рекомендацій, вказаних у наданій постачальником Листівці та відсутністю будь якого результату від дії вакцини.

Таким чином, як зазначає представник відповідача, поданий позивачем позов порушує принцип змагальності сторін, визначений ст. 13 ГПК України, оскільки не надало доказів на підтвердження тих обставин, на які посилалось (докази належного виконання ним, як постачальником вакцини взятих на себе зобов`язань за договором № 29/10 від 29.10.2021 року).

Також у відзиві представник відповідача заперечує проти розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, та клопотанням просить суд розглядати справу у порядку загального позовного провадження, оскільки розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи впливає на права та законні інтереси відповідача у справі, зокрема позбавляє ряду можливостей, визначених для розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

28.12.2022 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 10342), у якій позивач на позовних вимогах наполягає та зазначає, що дана справа є малозначною.

Також представник позивача зазначає, що до обов`язків позивача згідно укладеного договору належить поставка виготовленого Товару Відповідачеві, розробка інструкції, випробування нешкідливості вакцини до початку застосування, а також гарантування результату від вакцинації, у випадку дотримання Відповідачем (Покупцем) рекомендацій, визначених листівкою, яка є додатком до договору. Товар був поставлений Відповідачеві, в підтвердження чого була надана видаткова накладна з підписом і печаткою Відповідача. Інструкція по застосуванню товару надається разом з товаром. Зауважень щодо ненадання інструкції разом з товаром від Відповідача не надходило.

Представник позивача посилається на те, що випробування нешкідливості вакцини на господарстві Покупця може проводитися лише з дозволу і в присутності представника Покупця, або представником Покупця самостійно. Випробування нешкідливості здійснюється на декількох тваринах для перевірки наявності алергічної реакції за 2-3 години до вакцинації усього поголів`я. Договором не передбачено складення документу про результати випробування нешкідливості вакцини. У зв`язку з тим, що Відповідач не заперечує факт отримання продукції та проведення вакцинації, а навпаки разом з відзивом надає докази про її проведення та при отриманні товару, його використанні, чи після, Відповідачем не надсилалися Позивачу вимоги чи претензії щодо невиконання зобов`язань за договором чи ненадання документів. Відповідач не може посилатися на невиконання Позивачем своїх зобов`язань як на підставу нездійснення оплати за договором.

У разі недотримання рекомендацій, визначених Додатком № 2, обов`язок оплати за поставлений Товар більше не залежить від факту і моменту зменшення кількості хворих на мастит корів. Сторони також встановили, що гарантування результату від вакцинації є дійсним за умови дотримання Відповідачем рекомендацій згідно листівки. Недотримання рекомендацій згідно п. 9 Додатку № 1 автоматично звільняє Позивача від недосягнення гарантованого результату і покладає на Відповідача обов`язок оплати за поставлений Товар.

Окрім того представник позивача зазначає, що з метою досудового врегулювання спору Відповідачу була направлена вимога №135 від 25.10.2022 про сплату заборгованості за договором у семиденний строк з дати її отримання. Дана вимога була отримана Відповідачем 08.11.2022. Відповіді на дану вимогу Відповідач не надав, жодних претензій про ненадання документів, чи не виконання Позивачем своїх обов`язків, не заявляв.

Ухвалою суду від 30.01.2023 залишено без задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження. Ухвалено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін, призначено справу для розгляду по суті у судовому засіданні на 28.02.2023 на 09:40 год.

Судове засідання, призначене на 28.02.2023р. на 09:40 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Ухвалою суду від 13.03.2023 року, суд ухвалив призначити розгляд справи на 02.05.2023 р. на 10:00 год.

В судовому засіданні 02.05.2023 представник позивача позовні вимоги підтримує. Представник відповідача проти позову заперечує.

В судовому засіданні 02.05.2023 р. оголошено перерву до 12.05.2023 до 10:00 год.

11.05.2023 від представника позивача до суду надійшла заява про виправлення арифметичної помилки в позовній заяві (вх.№5987), в якій представник просить суд вважати правильною суму пені у розмірі 15 133,7 97 грн. На підставі цього підлягає корегуванню також ціна позову.

Отже представник позивача просить суд стягнути заборгованість у розмірі 137 501,59 грн з яких:

- основний борг - 97 422,01 грн;

- пеня - 15 133,77 грн;

- інфляційні - 22 647,72 грн;

- 3% річних - 2 298,09 грн.

В судовому засіданні 12.05.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

29.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Біотестлаб" та Селянсько - фермерським господарством "Світанок" було укладено договір про виготовлення аутогенної вакцини №29/10 (надалі - Договір) та Додаток № 1 від 29.10.2021 р. до Договору (надалі - Додаток), згідно з умовами яких Позивач поставив Відповідачу аутогенну вакцину Бовімун аутовак маст, виготовлену із штамів Відповідача для профілактики маститів корів у фасовці 20 доз 100 мл та 10 доз 50 мл.

Згідно п. 3 Додатку розмір партії Товару становить 1500 доз. 200 доз у фасовці 20 доз та 1300 доз у фасовці 10 доз.

Поставка вищезазначеного товару на суму 97 422,01 грн. була здійснена згідно видаткової накладної №10713 від 29.10.2021.

Умовами Додатку визначено, що Продавець гарантує результат від вакцинації у вигляді зменшення на 20% субклінічних (з 60 до 48 голів) та клінічних (з 129 до 103 голів) форм маститів протягом 6 місяців з моменту першої вакцинації, за умови дотримання Покупцем рекомендацій згідно листівки, що є невід`ємною частиною договору.

Згідно пункту 5 Додатку оплата партії Товару здійснюється протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати фіксації Сторонами досягнення результату у вигляді зменшення на 20% субклінічних (з 60 до 48 голів) та клінічних (з 129 до 103 голів) форм маститів.

Пунктом 9 Додатку визначено, що Покупець зобов`язаний дотримуватися вказівок Продавця, що визначені у листівці, для забезпечення ефективності вакцини та забезпечити доступ представників Продавця до місць утримання тварин, на яких застосовується вакцина, до 4 разів на місяць, для перевірки дотримання Покупцем визначених вимог. У разі недотримання Покупцем рекомендацій, визначених у даній листівці, що буде зафіксовано представником Продавця при здійсненні перевірки чи недопущення представників Продавця до здійснення перевірки дотримання рекомендацій чи ненадання Продавцю результатів експрес-тестувань для можливості оцінки результатів вакцинації, Продавець звільняється від відповідальності за недосягнення гарантованого результату, а Покупець в такому разі зобов`язаний здійснити оплату вартості партії Товару протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дати фіксації Покупцем порушень або недопущення до перевірки.

За результатами перевірки, проведеної представниками сторін 27.01.2022, було зафіксоване недотримання Відповідачем рекомендацій, визначених листівкою.

У зв`язку з недотриманням Відповідачем рекомендацій, Продавець звільняється від відповідальності за недосягнення гарантованого результату щодо зменшення субклінічних та клінічних форм маститів, а Покупець в такому разі зобов`язаний здійснити оплату вартості партії Товару протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дати фіксації Покупцем порушень.

Недотримання рекомендацій Відповідачем було зафіксоване сторонами 27.01.2022, у зв`язку з цим Відповідач повинен був сплатити за поставлений йому товар грошові кошти до 11.02.2022 включно.

Позивач зазначає, що станом на дату звернення з даним позовом Відповідач за поставлений товар згідно договору №29/10 від 29.10.2021 заборгованість не сплатив, тому просить суд позов задовольнити в повному обсязі та стягнути суму заборгованості, яка становить 97 422,01 грн.

За порушення строку оплати, позивач заявив до стягнення пеню у розмірі 15 133,77 грн., інфляційні втрати - 22 647,72 грн., 3% річних - 2 298,09 грн.

Вирішуючи спір суд виходив із наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЦК України, цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст.173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст. 193 ГК України.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст.202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Позивачем була здійснена поставка товару згідно видаткової накладної № 10713 від 29.10.2021 на суму 97 422,01 грн.

Вказана накладна підписана представниками сторін та скріплена печатками сторін.

Згідно пункту 5 Додатку № 1 від 29.10.2021 до Договору №29/10 від 29.10.2021 оплата партії Товару здійснюється протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати фіксації Сторонами досягнення результату у вигляді зменшення на 20% субклінічних (з 60 до 48 голів) та клінічних (з 129 до 103 голів) форм маститів.

Пунктом 9 Додатку визначено, що Покупець зобов`язаний дотримуватися вказівок Продавця, що визначені у листівці, для забезпечення ефективності вакцини та забезпечити доступ представників Продавця до місць утримання тварин, на яких застосовується вакцина, до 4 разів на місяць, для перевірки дотримання Покупцем визначених вимог. У разі недотримання Покупцем рекомендацій, визначених у даній листівці, що буде зафіксовано представником Продавця при здійсненні перевірки чи недопущення представників Продавця до здійснення перевірки дотримання рекомендацій чи ненадання Продавцю результатів експрес-тестувань для можливості оцінки результатів вакцинації, Продавець звільняється від відповідальності за недосягнення гарантованого результату, а Покупець в такому разі зобов`язаний здійснити оплату вартості партії Товару протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дати фіксації Покупцем порушень або недопущення до перевірки.

Недотримання рекомендацій Відповідачем було зафіксовано сторонами 27.01.2022, у зв`язку з цим відповідач повинен був сплатити за поставлений йому товар до 11.02.2022 включно.

За поставлений товар відповідач не розрахувався і за ним утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 97 422,01 грн.

Доказів погашення боргу відповідачем суду не надано.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 97 422,01 грн основного боргу є обґрунтованими, підтвердженими наявними доказами та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача проти позовних вимог суд вважає безпідставним, оскільки обов`язок відповідача щодо оплати Товару в даному випадку виник відповідно до пункту 9 Додатку № 1 від 29.10.2021 до Договору №29/10 від 29.10.2021 у зв`язку з недотриманням відповідачем рекомендацій, визначених у листівці, що зафіксовано сторонами 27.01.2022.

Також позивач у позові просить суд стягнути з відповідача 22 647,72 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 12.02.2022 по 25.11.2022, 2 298,09 грн 3% річних нарахованих за загальний період прострочення основного боргу з 12.02.2022 по 25.11.2022 та пеню у розмірі 15 133,77 грн за період з 12.02.2022 по 10.08.2022.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

Відповідно до пункту 5.2 Договору, встановлено, що у разі порушення взятих на себе зобов`язань будь - якою стороною, винна сторона зобов`язана сплатити іншій Стороні неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаного зобов`язання за кожен день порушення.

За результатами проведеного перерахунку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення пені за період з 12.02.2022р. по 10.08.2022 в розмірі 15 133,77 грн обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин відповідно до ст.230 ГК України зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. (ч.1 ст.231 ГК).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивачем на підставі вказаних положень нараховано відповідачу за період з 12.02.2022р. по 25.11.2022р. інфляційні збитки в розмірі 22 647,72 грн. та за період з 12.02.2022р. по 25.11.2022р. 3% річних в розмірі 2 298,09 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки, пред`явлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що такі розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства, виконані арифметично вірно, вказані суми нараховані обґрунтовано та підлягають до стягнення.

В зв`язку з вищевикладеним, позовні вимоги у розмірі 137 501,59 грн., з яких: 97 422,01 грн - основна сума боргу, 15 133,77 грн. - пеня, 2 298,09 грн. - 3% річних та 22 647,72 грн - інфляційні є правомірними, документально підтвердженими та задовольняються судом.

Згідно з ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується частиною першою статті 129 ГПК України, в зв`язку з чим, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 481,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Селянсько-фермерського господарства "Світанок" (37740, Полтавська область, Орижицький район, с.Заріг. вул.Миру,23, код ЄДРПОУ 30951401) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Біотестлаб" (03151, м.Київ, вул. Ушинського, 25-А, код ЄДРПОУ 43829457) 137 501,59 грн., в т.ч. 97 422,01 грн. - основного боргу, 15 133,77 грн. - пені, 22 647,72 грн - втрати від інфляції, 2 298,09 грн.- 3% річних, 2 481,00 грн - витрати по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з частинами 1, 2 статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно статті 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Солодюк О.В.