Рішення

від 26.06.2023 по справі 755/8285/22

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/8285/22

Провадження №: 2/755/993/23

"26" червня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Гончарука В.П.,

за участю секретаря: Гриценко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської Ради, треті особи: Дніпровська районна у м. Києві державна адміністрація, КП «Київпастранс» про визнання права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації житлової площі в гуртожитку (кімнати), -

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 , яка діяла в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 до Київської міської Ради про визнання права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації житлової площі в гуртожитку (кімнати).

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як працівник філії КП «Київпастранс» автобусний парк №2, тривалий час був зареєстрований та фактично проживав у гуртожитку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що було його єдиним житлом.

28 серпня 2019 р. Комунальним підприємством «Київпастранс» Автобусний парк №2 було видано Ордер на житлову прощу в гуртожитку №47 на ім`я ОСОБА_3 .

18 січня 2021 р. ОСОБА_3 , звернувся із заявою про оформлення в приватну власність житлового приміщення (кімнати) АДРЕСА_2 , що було його єдиним житлом.

25 лютого 2021 р. Рішенням Дніпровської районної в місті Києві Державної адміністрації Органом приватизації житла було розглянуто заяву та доданий пакет документів від ОСОБА_3 та встановлено недоліки в поданих документах, такі як:

- відсутність в паспорті громадянина України відмітки про номер займаної кімнати в гуртожитку, при наявній відмітці про його місце реєстрації за адресою розташування гуртожитку;

- відомості про особу, що діяла на підставі довіреності та подала від імені померлого ОСОБА_3 заяву та відповідний пакет документів про приватизацію кімнати №92 в гуртожитку;

- відсутність нотаріально посвідченої копії довіреності на право подачі заяви від імені ОСОБА_3 на ім`я представника та інші формальні недоліки.

12 березня 2021 р. керівником філії КП «Київпастранс» АП №2 було подано лист на ім`я керівника Органу приватизації житла Дніпровської районної в місті Києві Державної адміністрації, яким було підтверджено право на приватизацію житла ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 31 березня 2021 р.

За свого життя ОСОБА_3 склав заповіт, що зареєстрований у спадковому реєстрі за №65399253, бланк №НОК №546629 у відповідності до якого розпорядився про перечу всього майна, щоб йому не належало та де б воно не знаходилось ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3

ОСОБА_1 є онукою померлого ОСОБА_3 , що підтверджується:

Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком якого є ОСОБА_3 ;

Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 22.02.2008 р., із ОСОБА_5 , яка після реєстрації шлюбу взяла прізвище чоловіка - ОСОБА_6 ;

Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 12.03.2007 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками якої є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

11 грудня 2021 р. спадкоємиця, ОСОБА_1 , звернувшись із відповідною заявою до державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори (адреса розташування: місто Київ, вул. Бажова, 13/9), отримала Постанову державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії - оформлення свідоцтва про право на спадщину.

Постанова мотивована відсутністю у померлого зареєстрованого права власності на нерухоме майна, в тому числі на кімнату у гуртожитку за адресою АДРЕСА_3 .

Відсутні підстави для приватизації спірної квартири в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , оскільки за життя не було у відповідності до закону проведено приватизацію житла.

Ухвалою суду від 07 вересня 2022р. справа була призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву та просив розглядати справу у їх відсутності позовні вимоги не визнав.

Представник третьої особи - Дніпровської районної у м. Києві державна адміністрація подала до суду письмові пояснення на позовну заяву та просила здійснювати розгляд справи у відсутності їх представника, в задоволені позову просила відмовити, мотивуючи це тим, що не була завершена процедура приватизації, а рішення про відмову у вчиненні приватизації від 25.02.2021 р. за №43-64/21 була прийнята відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник третьої особи КП «Київпастранс» в судове засідання не з`явився, але надав до суду письмові пояснення в яких не оспорював обставин, що викладені в позовній заяві, не заперечував того факту, що за життя спадкодавець ОСОБА_3 проживав у спірній кімнаті, за життя скористався своїм правом та подав заяву щодо приватизації спірного житла, але рішенням від 25.02.2021 р. за №43-64/21 було відмовлено у вчинені приватизації спірного майна, дане рішення набуло законної сили та у встановленому законом порядку не оскаржувалося, в зв`язку з чим вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та просив слухати справу в його відсутність.

Ухвалою суду від 30 листопада 2022 р. підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

26 жовтня 2022 р. ОСОБА_1 , в інтересах якої діяла її мати ОСОБА_2 досягла повноліття та уклала договір із надання правової допомоги із захисником, на підтвердження чого було надано ордер адвоката.

З матеріалів справи вбачається, що за життя ОСОБА_3 висловив волю на приватизацію займаної ним квартири та звернувся з відповідною заявою до органу приватизації, однак, у порушення приписів п.18 Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, надав не повний пакет документів, у зв`язку з чим орган приватизації відмовив у задоволення заяви.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 проживав в кімнаті АДРЕСА_2 , що є у комунальній власності тереторіальної громади м.Києва та знаходиться у господарському віданні КП «Київпастранс»., інших зареєстрованих осіб у вказаній кімнаті не було.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як вбачається із статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно вимог ч.1, 2 ст.1220 ЦК України Спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

За вимогами ст. 1220 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно вимог п.1 ст.1236 ЦК України Заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Обставини передбачені ст. 1224 ЦК України - відсутні.

Частиною 4 ст.1268 ЦК України визначено: малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину.

Стаття 345 ЦК України передбачає, що фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Частиною четвертою статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають у цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючи поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

За змістом статей 3,8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина, який постійно мешкає у квартирі (будинку), відносно якої вирішується питання про передачу у власність.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396затверджено Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, яким визначено порядок передачі квартир багатоквартирних будинків, одноквартирних будинків, жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму, у власність громадян.

У пункті 17 Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, яким визначено порядок передачі квартир багатоквартирних будинків, визначено,що громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Відповідно до пункту 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, яким визначено порядок передачі квартир багатоквартирних будинків, передбачено, що громадянин подає до органів приватизації такі документи:

- заяву на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;

- копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтва про народження), які проживають разом з ним;

- копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

- копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім`ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо);

- довідку про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі;

- технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок;

- копію ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку;

документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім`ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;

- копію документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності);

- заява-згоду тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.

Частиною 5 п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено: У разі непередання квартири (будинку) у власність наймачеві його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише тоді, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири наймачеві.

Право на приватизацію квартири, яка належить до державного житлового фонду, мають особи, які постійно проживають у цій квартирі. Для отримання права власності на житло особа повинна звернутись до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою, яка підлягає розгляду названим органом у строк, передбачений чинним законодавством.

У тому разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію займаної ним квартири, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, але після збігу встановленого частиною третьою статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» строку, ( Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина) до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати визнання за ними права власності на таку квартиру.

Вказаний правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 11 грудня 2013 року у справі № 6-121цс13.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ листом від 16.05.2013р.№ 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначив:

«Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини.

Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду (п.3.2).

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 за свого життя розпочав процедуру приватизації житла, своїми діями виявив бажання скористатись належним йому правом на приватизацію шляхом замовлення та отримання технічного паспорту на житлове приміщення, звернення із відповідною заявою до органу приватизації та діями, спрямованими на усунення виявлених недоліків в доданих до заяві документах.

19 березня 2021 р. ОСОБА_3 усунув виявлений недолік шляхом звернення до Дніпровського районного відділу ЦМУ Державної міграційної служби в м. Києві та Київській області де були внесені уточнення до паспорту громадянина України щодо номеру кімнати, в якій зареєстрований та фактично проживав ОСОБА_3 . Отримав інші відсутні документи та належним чином посвідчені копії.

Під час здійснення дій, спрямованих на збирання необхідних документів, на території України були введені обмеження за запроваджено ряд заборон у зв`язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби «Covid19» .

У відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 "Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації" та постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236, в місті Києву було встановлено жовтий рівень епідемічної небезпеки, що запроваджувало ряд обмежень, а вже в березні 2021 р. - червоний рівень небезпеки. За передбаченими обмеженнями було ускладнено рух транспортом загального користування. В тому числі і міжміським, враховуючи, що довірена особа ОСОБА_2 фактично зареєстрована та мешкає в Броварському районі Київської області, що змушує її користуватись міжміським транспортом. Відвідування державних установ здійснювалось в обмеженому режимі, що в свою чергу ускладнювало звернення до останніх.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер.

Відповідно суд приходить до висновку, що доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_3 не вчинював дій спрямованих на здійснення приватизації спірного житла, матеріали справи не містять.

Відстуність вищевказаних документів у рішенні органу приватизації при подачі заяви, не є підставою для відмови у приватизації.

Орган приватизації, не був позбавлений можливості додатково витребувати від ОСОБА_3 (за життя) документів, яких не вистачало для прийняття рішення.

До складу спадщини входить право на завершення процедури приватизації квартири, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому порядку та не завершив у зв`язку зі смерттю.

Аналогічна правова позиція зазначена у рішенні КЦС ВП, справа № 524/3501/20.

За змістом ч. 2 ст. 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес, крім визначених цією частиною статті способів, іншим способом, що встановлений договором або законом.

За положенням ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 94 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи зібрані у справі докази, з урахуванням пояснень представників позивача та відповідача, суд прийшов висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 15, 16, 345, 392, 1216-1218, 1223, 1233, 1268-1270, 1297 Цивільного кодексу України, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженим Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16 грудня 2009 року, статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації житлової прощі в гуртожитку (кімнати) АДРЕСА_2 , що перейшло до неї на підставі заповіту від померлого ОСОБА_3 .

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 26.06.2023 р.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_5 адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Київської міської Ради , адреса: м. Київ, вул. Хрещатик , 36.

Третя особа: Дніпровська районна у м. Києві державна адміністрація, адреса: м.Київ, б - р Праці, буд.1/1;

КП «Київпастранс», адреса: м.Київ, вул, Набережне шосе , буд.2

Суддя: