Ухвала

від 12.01.2024 по справі 755/8285/22

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/8285/22

Провадження №: 2-р/755/11/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" січня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючої судді Гончарука В.П.

за участі секретаря Гриценко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві заяву Дніпровської районної в місті Києві Державної адміністрації про роз`яснення рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26.06.2023 року у справі №755/8285/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Київської міської Ради про визнання права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації житлової площі в гуртожитку (кімнати) -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява Дніпровської районної в місті Києві Державної адміністрації у справі №755/8285/22 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської Ради про визнання права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації житлової площі в гуртожитку (кімнати) в частині його виконання, а саме в частині завершення процедури приватизації.

Заява обґрунтована тим, що 18 січня 2021 р. ОСОБА_2 , звернувся із заявою про оформлення в приватну власність житлового приміщення (кімнати) АДРЕСА_1 , що було його єдиним житлом.

25 лютого 2021 р. Рішенням Дніпровської районної в місті Києві Державної адміністрації Органом приватизації житла було розглянуто заяву та доданий пакет документів від ОСОБА_2 та встановлено недоліки в поданих документах, такі як:

- відсутність в паспорті громадянина України відмітки про номер займаної кімнати в гуртожитку, при наявній відмітці про його місце реєстрації за адресою розташування гуртожитку;

- відомості про особу, що діяла на підставі довіреності та подала від імені померлого ОСОБА_2 заяву та відповідний пакет документів про приватизацію кімнати №92 в гуртожитку;

- відсутність нотаріально посвідченої копії довіреності на право подачі заяви від імені ОСОБА_2 на ім`я представника та інші формальні недоліки.

В розпорядження також зазначеного, що при усуненні вказаних недоліків Орган приватизації житла повторно також розгляне питання щодо приватизації зазначеного житла.

Однак ОСОБА_2 повторно не звертався до органу приватизації житла Дніпровської Районної в місті Києві Державної адміністрації.

ОСОБА_1 постійно не проживала та не зареєстрована в кімнаті АДРЕСА_1 , згідно вимог ч.4 ст.5 ЗУ "Про приватизацію Державного житлового фонду".

На підставі викладеного, заявник просить роз`яснити рішення в частині завершення процедури приватизації.

В судове засідання сторони не з`явились, що не перешкоджає розгляду питання по суті.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положення цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва у справі №755/8285/22 визнано за ОСОБА_1 право на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації житлової прощі в гуртожитку (кімнати) АДРЕСА_1 , що перейшло до неї на підставі заповіту від померлого ОСОБА_2 .

Дане рішення набрало законної сили.

Пунктом 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» встановлено, що роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання.

З аналізу наведених процесуальних норм випливає, що роз`яснення судового рішення полягає у викладенні в більш чіткій та конкретній формі резолютивної частини рішення і таке роз`яснення пов`язане та має на меті забезпечити чітке і правильне виконання судового рішення, якщо його зміст є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, що виконує це судове рішення.

Роз`ясненню підлягає судове рішення, яке підлягає виконанню як у добровільному порядку, так і примусово у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».

Судове рішення - акт судового розгляду справи будь-якого виду провадження, яке відповідно до ст. 124 Конституції Україниухвалюється судами іменем України і є обов`язковим до виконання на всій території України.

Діюче процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим.

Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру.

Суд може відмовити у роз`ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення, незрозумілість рішення зумовлена неуважністю прочитання тексту рішення, правовою безграмотністю, або у випадку, коли судове рішення не підлягає роз`ясненню. Крім того, відповідно до ст. 271 ЦПК України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Рішення суду, зміст якого просить роз`яснити заявник є зрозумілим, доступним для сприйняття та виконання, містить вичерпні, чіткі та такі, що випливають із встановлених фактичних обставин, висновки по суті заявлених вимог.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

У відповідності до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статті 1223 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін. ) державного житлового фонду на користь громадян України

Частиною 4 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" передбачено, що право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають у цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію Частиною 4 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".

За змістом статей 3, 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина, який постійно мешкає у квартирі (будинку), відносно якої вирішується питання про передачу у власність.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 затверджено Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, яким визначено порядок передачі квартир багатоквартирних будинків, одноквартирних будинків, жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму, у власність громадян.

У пункті 17 Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, яким визначено порядок передачі квартир багатоквартирних будинків, визначено, що громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Відповідно до пункту 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, яким визначено порядок передачі квартир багатоквартирних будинків, передбачено, що громадянин подає до органів приватизації такі документи:

-заяву на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;

-копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним;

-копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

-копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім`ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо);

-довідку про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі;

-технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок;

-копію ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку;

-документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім`ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;

-копію документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності);

-заява-згоду тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.

Право на приватизацію квартири, яка належить до державного житлового фонду, мають особи, які постійно проживають у цій квартирі. Для отримання права власності на житло особа повинна звернутись до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою, яка підлягає розгляду названим органом у строк, передбачений чинним законодавством.

У тому разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію займаної ним квартири, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, але після збігу встановленого частиною 3 статті 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" строку, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати визнання за ними права власності на таку квартиру.

На підставі викладеного, керуючись ст. 271 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Роз`яснити рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 26.06.2023 р. за позовом ОСОБА_1 до Київської міської Ради про визнання права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації житлової площі в гуртожитку (кімнати), вказавши те, що оскільки, за свого життя ОСОБА_2 розпочав процедуру приватизації житла та висловив бажання на реалізацію свого права, відповідно його спадкоємиця ОСОБА_1 має право на завершення процедури приватизації і подання до органу приватизації належно поданої заяви із відповідними документами зібраними та отриманими померлим ОСОБА_2 , заповітом для завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації житлової прощі на своє ім`я в кімнаті АДРЕСА_1 , що перейшло до неї на підставі заповіту від померлого ОСОБА_2 .

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду м.Києва протягом 15 діб з моменту її проголошення.

Суддя: