Рішення

від 02.08.2023 по справі 320/26549/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2023 року Справа № 320/26549/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАНОМЕДТРАСТ" про зупинення видаткових операцій на рахунках платника та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України з позовом до ТОВ "НАНОМЕДТРАСТ" (код ЄДРПОУ 36948373) про зупинення видаткових операцій на рахунках платника та зобов`язати такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з метою проведення опису майна у податкову заставу податковий керуючий 31.07.2023 здійснив виїзд за місцем реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "НАНОМЕДТРАСТ" та склав о 14 год. 10 хв. акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим. У зв`язку із перешкоджанням податковому керуючому щодо здійснення опису майна платника податків, контролюючий орган звернутися до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Відповідач своїм правом на відзив не скористався.

Ухвалою суду від 01.08.2023 відкрито провадження у заяві та призначено судове засідання на 02.08.2023 о 09:00.

02.08.2023 до суду прибув представник позивача, подав клопотання з проханням розглянути заяву у порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позов не подав.

Відповідно до підпункту 1 частини 3 статті 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 9 статті 205 КАС України визначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд вважає за необхідне розглянути заяву позивача в порядку письмового провадження.

ТОВ "НАНОМЕДТРАСТ" (код ЄДРПОУ 36948373) зареєстроване в органах державної реєстрації як суб?єкт господарської діяльності, є платником податків та перебуває на податковому обліку Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 3 248 352,00 гривень.

Зазначений вище податковий борг підтверджується довідкою про наявність податкового боргу та інтегрованою карткою платника податків за 2023 рік.

28 березня 2023 року уповноваженою особою ГУ ДПС у м. Києві в порядку ст. 89 Податкового кодексу України (далі - ПІК України), прийнято рішення №0001429-1302-2615 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності платника податків ТОВ "НАНОМЕДТРАСТ" .

Вказане рішення разом з податковою вимогою №0001429-1302-2615 від 28 березня 2023 року та листом про надання активів №21882/6/26-15-13-02-10 від 29.03.2023 направлено засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» на юридичну адресу ТОВ «НАНОМЕДТРАСТ».

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення відправлення №0103331071033, повернуто в зв?язку із закінченням терміну зберігання.

Задля здійснення опису майна ТОВ "НАНОМЕДТРАСТ" в податкову заставу 31.07.2023 податковим керуючим здійснено виїзд за податковою адресою ТОВ "НАНОМЕДТРАСТ" (04119, м. Київ, Шевченківський район, вул. Деревлянська, буд. 8, кв. (офіс) 101А) з метою обстеження щодо місцезнаходження суб?єкта підприємницької діяльності за юридичною (фактичною) адресою.

Згідно акту, за вказаною адресою посадові особи та/або засновники підприємства не знаходяться, місцезнаходження їх невідоме.

На виконання приписів норми п. 91.4 ст. 91 ПК України, податковим керуючим 31.07.2023 о 14 годині 10 хвилині складено акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим №1/26-15-13-02-18.

З метою зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача, що знаходяться в банках та інших фінансових установах, податковий орган звернувся до суду із заявою.

Розглянувши подані до суду документи і матеріали, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами.

Згідно з підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в установлені строки.

Суд зазначає, що законодавцем встановлений такий захід податкового примусу, як зупинення видаткових операцій на рахунках платника (підпункти 20.1.31, 20.1.32 пункту 20.1 статті 20, пункту 89.4 статті 89, пункту 91.4 статті 91 ПК України).

Відповідно до підпунктів 20.1.31 та 20.1.32 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право:

- звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках/електронних гаманцях такого платника податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень;

- звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Згідно із пунктом 89.4 статті 89 ПК України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов`язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, небанківським надавачам платіжних послуг, емітентам електронних грошей, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Згідно із пунктом 16.1 ПК України платник податків зобов`язаний, зокрема:

- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи;

- не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи;

- повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця.

Також, відповідно до пункту 45.2 статті 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Оскільки платник податків не виконав передбачені статтею 16 ПК України обов`язки, зокрема: не сплатив суму податкового боргу, не вжив заходів з погашення такого боргу та не надав документів, необхідних для опису майна у податкову заставу.

При цьому підставою для складання акту про перешкоджання виконанню повноважень податковим керуючим є, в тому числі, ненадання платником податків документів, необхідних для такого опису.

Дії податкового керуючого щодо спроби здійснення опису майна відповідача у податкову заставу та складання відповідних актів є обґрунтованими та законними.

Однак проведення опису майна в податкову заставу податковим керуючим було неможливим. Отже, платник податків перешкоджає виконанню повноважень податкового керуючого.

Крім того, враховуючи положення підпунктів 20.1.31 та 20.1.32 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України не підлягають зупиненню видаткові операції на рахунках платника податків щодо операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків та погашення податкового боргу.

Будь-яких доказів на спростування доводів контролюючого органу відповідач до суду не надав.

Податковим кодексом України вживаються два поняття, які позначають арешт коштів на рахунках платника податків - власне арешт коштів, а також зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Аналіз норм Податкового кодексу України, а також чинного законодавства, що регулює банківську діяльність і порядок здійснення безготівкових розрахунків, дає підстави для висновку про тотожність зазначених понять для цілей регулювання податкових правовідносин.

Так, відповідно до частини другої статті 59 Закону України від 7 грудня 2000 року №2121-III "Про банки і банківську діяльність" зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму". Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми.

Отже, накладення арешту на кошти на рахунках платника податків є необхідною передумовою для зупинення видаткових операцій на таких рахунках в усіх випадках, крім тих, які випливають з норм Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму".

Таким чином, з урахуванням змісту статті 59 Закону України від 7 грудня 2000 року №2121-III "Про банки і банківську діяльність" зупинити видаткові операції з підстав, передбачених Податковим кодексом України, можна не інакше, як шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках платника податків.

За таких обставин повноваження податкових органів щодо звернення до суду з вимогами як про накладення арешту на кошти платника податків, так і про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків варто розуміти як право на звернення з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, що перебувають на його рахунках у банку.

Зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, якщо арешт накладено без встановлення такої суми або якщо інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.

При цьому в усіх випадках суд ухвалює рішення про зупинення видаткових операцій платника податків шляхом накладення арешту на кошти платника податків у відповідній сумі, або про накладення арешту на кошти платника податків у відповідній сумі. Зазначені варіанти змісту резолютивної частини судового рішення є еквівалентними за своїми правовими наслідками. Ці наслідки полягають у виникненні арешту коштів і зупиненні через цю обставину видаткових операцій.

Оскільки позивачем не вказано в межах якої суми податкового боргу слід зупинити видаткові операції, суд вважає за необхідне зупинити видаткові операції на рахунках та накласти арешт в межах податкового боргу ТОВ «НАНОМЕДТРАСТ».

Що стосується вимоги щодо зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, суд зазначає таке.

Перелік виключних підстав, у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі заяви визначений ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас, заявлена заява щодо зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого не входить в цей перелік. Відтак, задоволенню не підлягає.

Одночасно суд роз`яснює, що позивач може звернутись до суду з цією вимогою в загальному порядку.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач у справі, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Позивач не заявляв клопотань щодо стягнення таких витрат.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Заяву Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України задовольнити частково.

2. Зупинити здійснення видаткових операцій платника податків на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "НАНОМЕДТРАСТ" (код ЄДРПОУ: 36948373; місцезнаходження: 04119, м. Київ, Шевченківський район, вул. Деревлянська, буд. 8, кв. (офіс) 101А) шляхом накладення арешту на кошти у сумі 3 248 352,00 грн. (три мільйони двісті сорок вісім тисяч триста п`ятдесят дві гривні 00 коп.), що знаходяться в банківських установах, обслуговуючих такого платника.

3. У задоволенні решти заяви відмовити.

4. Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог частини восьмої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Суддя Войтович І.І.