Постанова

від 12.03.2024 по справі 320/26549/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/26549/23 Суддя (судді) першої інстанції: Войтович І.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАНОМЕДТРАСТ" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАНОМЕДТРАСТ" про зупинення видаткових операцій на рахунках платника та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України звернулось до Київського окружного адміністративного суду із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАНОМЕДТРАСТ" про зупинення видаткових операцій на рахунках платника та зобов`язати такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року позов задоволено частково.

Зупинено здійснення видаткових операцій платника податків на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "НАНОМЕДТРАСТ" (код ЄДРПОУ: 36948373; місцезнаходження: 04119, м. Київ, Шевченківський район, вул. Деревлянська, буд. 8, кв. (офіс) 101А) шляхом накладення арешту на кошти у сумі 3 248 352,00 грн. (три мільйони двісті сорок вісім тисяч триста п`ятдесят дві гривні 00 коп.), що знаходяться в банківських установах, обслуговуючих такого платника.

У задоволенні решти заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

26 січня 2024 року позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "НАНОМЕДТРАСТ" (код ЄДРПОУ 36948373) зареєстроване в органах державної реєстрації як суб`єкт господарської діяльності, є платником податків та перебуває на податковому обліку Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 3 248 352,00 гривень.

Зазначений вище податковий борг підтверджується довідкою про наявність податкового боргу та інтегрованою карткою платника податків за 2023 рік.

28 березня 2023 року уповноваженою особою ГУ ДПС у м. Києві в порядку ст. 89 Податкового кодексу України (далі - ПІК України), прийнято рішення №0001429-1302-2615 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності платника податків ТОВ "НАНОМЕДТРАСТ" .

Вказане рішення разом з податковою вимогою №0001429-1302-2615 від 28 березня 2023 року та листом про надання активів №21882/6/26-15-13-02-10 від 29.03.2023 направлено засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта" на юридичну адресу ТОВ "НАНОМЕДТРАСТ".

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення відправлення №0103331071033, повернуто в зв?язку із закінченням терміну зберігання.

Задля здійснення опису майна ТОВ "НАНОМЕДТРАСТ" в податкову заставу 31.07.2023 податковим керуючим здійснено виїзд за податковою адресою ТОВ "НАНОМЕДТРАСТ" (04119, м. Київ, Шевченківський район, вул. Деревлянська, буд. 8, кв. (офіс) 101А) з метою обстеження щодо місцезнаходження суб?єкта підприємницької діяльності за юридичною (фактичною) адресою.

Згідно акту, за вказаною адресою посадові особи та/або засновники підприємства не знаходяться, місцезнаходження їх невідоме.

Вказані обставини були розцінені податковим керуючим як перешкоджання Товариством з обмеженою відповідальністю "НАНОМЕДТРАСТ" виконанню функцій податкового керуючого, у зв`язку з чим, 31.07.2023 о 14 годині 10 хвилині складено Акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим №1/26-15-13-02-18.

Позивач, з метою зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, звернувся до суду з вищевказаною заявою.

Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 88.1 ст. 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

В силу пп. 89.1.1- 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України, право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; 89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Пунктом 89.2 статті 89 ПК України закріплено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

У відповідності до п. 89.3 ст. 89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято рішення від 28 березня 2023 року №0001429-1302-2615 про опис майна підприємства у податкову заставу (а.с. 17).

З метою реалізації рішення про опис майна у податкову заставу, та складання акту опису майна, позивач склав та направив до відповідача лист про надання активів №21882/6/26-15-13-02-10 від 29.03.2023.

Згідно п. 91.3 ст. 91 ПК України, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктом 169.1.9 пункту 169.1 статті 169 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

Відповідно до п. 91.4 ст. 91 ПК України, у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 283 КАС України, провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо: 1) зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках/електронних гаманцях платника податків;

Матеріали справи свідчать, що 31.07.2023 податковим керуючим здійснено виїзд за податковою адресою ТОВ "НАНОМЕДТРАСТ" (04119, м. Київ, Шевченківський район, вул. Деревлянська, буд. 8, кв. (офіс) 101А) з метою обстеження щодо місцезнаходження суб?єкта підприємницької діяльності за юридичною (фактичною) адресою.

Відповідно до Акту відсутності за місцезнаходженням від 31 липня 2023 року б/н, головним державним інспектором Головного управління ДПС у м. Києві Калініним П.В. здійснено виїзд за юридичною адресою ТОВ "НАНОМЕДТРАСТ" м. Київ, Шевченківський район, вул. Деревлянська, буд. 8, кв. (офіс) 101А та встановлено, що за даною адресою підприємство, його посадові особи та/або засновники підприємства не знаходяться, місце знаходження їх невідомо (а.с. 22).

Вказані обставини були розцінені податковим керуючим, як перешкоджання Товариством з обмеженою відповідальністю "НАНОМЕДТРАСТ" виконанню функцій податкового керуючого, у зв`язку з чим, 31.07.2023 о 14 годині 10 хвилині складено Акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим №1/26-15-13-02-18.

Задовольняючи заяву про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, суд першої інстанції погодився з позицією податкового органу про наявність факту перешкоджання відповідачем виконанню повноважень податкового керуючого.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим, з огляду на наступне.

Із приписів п. 91.4 ст. 91 ПК України вбачається, що контролюючий орган має право звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого лише у випадку, якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, про що податковим керуючим складено акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень.

Разом з тим, слід зазначити, що Актом відсутності за місцезнаходженням від 31 липня 2023 року б/н підтверджується виключно факт відсутності відповідача та його посадових осіб за адресою.

При цьому, ні в Акті про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим від 31.07.2023 №1/26-15-13-02-18, ні в заяві про зупинення видаткових операцій, податковим органом не зазначено, в чому саме виявились дії відповідача по перешкоджанню податковому керуючому у виконанні ним своїх повноважень, хто саме вчиняв такі дії, коли і за яких обставин.

Водночас, як вказав Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 24 січня 2019 року у справі №810/2414/16, визначення словосполучень «недопуск до перевірки» і «відсутність за місцезнаходженням» не є тотожними за своїм значенням, у тому числі і за наслідками, які наступають у разі настання таких обставин у розумінні вимог податкового законодавства України.

Беручи до уваги викладене в сукупності, колегія суддів вважає, що наявні в матеріалах справи акти не свідчать про недопуск платником податків податкового керуючого для здійснення опису майна Товариства у податкову заставу, не подання документів, необхідних для такого опису, або перешкоджання виконанню податковим керуючим своїх повноважень, визначених Податковим кодексом України, що виключає наявність підстав у податкового органу для звернення до суду із даною заявою.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, що викладена у вищевказаній постанові від 24.01.2019 у справі №810/2414/16.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції помилково задовольнив заяву Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, а тому, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Колегія суддів приймає до уваги Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому зазначено, що при викладенні підстав для прийняття рішення суд повинен надати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Судова колегія, також, враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Крім того, у рішеннях ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково задовольнив заяву Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, а тому, рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні заяви.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 229, 243, 283, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАНОМЕДТРАСТ" задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року скасувати та прийняти нове рішення.

У задоволенні заяви Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Сорочко Є.О.

Суддя Чаку Є.В.