Рішення

від 25.07.2023 по справі 440/2936/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/2936/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Березіної С.Ю.,

представника відповідача Базавлук К.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Ташань" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ташань" (далі по тексту - ТОВ "Ташань" / позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі по тексту - Головне управління ДПС у Полтавській області / відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 листопада 2022 року № 00045290405.

В обгрунтування позовної заяви позивач вказував на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Зазначив, що грошові зобов`язання не сплачено з об`єктивних причин та без умислу, оскільки на той момент у товариства були відсутні кошти. Стверджував, що через широкомасштабне збройне вторгнення російської федерації позивач не зміг продати кукурудзу, яка знаходилась на зберіганні на елеваторі ТОВ "Надія". Вказував, що хоча і з пропуском строку, але за першої можливості позивачем було сплачено грошові зобов`язання.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

18 квітня 2023 року від Головного управління ДПС у Полтавській області надійшов відзив на позов. У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на правомірність висновків акту перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Стверджував, що позивачем не надано будь-яких доказів неможливості сплатити в строки податкові зобов`язання, а тому ТОВ "Ташань" умисно не сплатило такі зобов`язання (а.с. 51-54).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 червня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав заяву в якій просив перенести розгляд справи.

За результатами розгляду вищевказаної заяви суд прийшов до висновків про розгляд справи за даної явки.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що ТОВ "Ташань" (код ЄДРПОУ 38874995) зареєстровано як юридична особа 05 вересня 2013 року, номер запису 15881020000012962 (а.с. 28-31).

Основним видом діяльності позивача є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

07 листопада 2022 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податковій декларації з податку на прибуток за 2021 рік ТОВ "Ташань".

За результатами камеральної перевірки Головним управлінням ДПС у Полтавській області 17 листопада 2022 року складено акт № 5670/16-31-04-05-03/38874995, за висновками якого встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов`язання за податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за 2021 рік в розмірі 600 000 грн, чим порушено пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України та частину третю підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу України (а.с. 16-21).

На підставі висновків акту камеральної перевірки № 5670/16-31-04-05-03/38874995 контролюючим органом 29 листопада 2022 року складено податкове повідомлення-рішення № 00045290405, яким до ТОВ "Ташань" на підставі статті 124.2 Податкового кодексу України застосовано штраф в розмірі 150 000 грн (а.с. 58-59).

Застосовуючи до ТОВ "Ташань" штраф на підставі статті 124 Податкового кодексу України, Головне управління ДПС у Полтавській області виходило з того, що:

"ТОВ "Ташань" подало до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2021 рік.

Вказана декларація подана за формою затвердженою наказом Міністерства фінансів України " 897 від 20 жовтня 2015 року "Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств", який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 14155/27860.

Відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2021 рік (№9432247653 від 21 лютого 2022 року) ТОВ «ТАШАНЬ» узгоджена сума грошового зобов`язання, яка підлягає сплаті становить 710063,00 гривень. Зараховано переплату у розмірі 1,00 грн. сплачено частково податку на прибуток 17 березня 2022 року в сумі 5000 грн, 01 червня 2022 року в сумі 55062 грн та 21 липня 2022 року в сумі 50000 грн Станом на 31 липня 2022 року залишилося не сплачено 600000,00 грн. Податок на прибуток сплачений:

- 11 серпня 2022 року в сумі 100000 грн, із затримкою 11 календарних днів;

- 02 вересня 2022 року в сумі 100000 грн, із затримкою 33 календарних днів;

- 06 вересня 2022 року в сумі 100000 грн, із затримкою 37 календарних днів;

- 07 жовтня 2022 року в сумі 20000 грн, із затримкою 68 календарних днів;

- 19 жовтня 2022 року в сумі 280000 грн, із затримкою 80 календарних днів.

Узгоджена сума грошового зобов`язання за податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за 2021 рік в розмірі 600000,00 грн на порушення пункту 57.1 ст.57 Кодексу та частини третьої підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу сплачена з затримкою від 11 до 80 календарних днів.

ТОВ «ТАШАНЬ» мало можливість дотриматися норм чинного законодавства, зокрема:

ТОВ «ТАШАНЬ» самостійно подало податкову декларацію з податку на прибуток підриємств за 2021 року за встановленою формою та в строк визначений підпункту 49.18.6 пункту 49.18 статті 49 Кодексу. Вказана декларація складена і підписана відповідно до статті 48 Кодексу, подана у спосіб визначений пункту 49.3 статті 49 Кодексу (засобами електронного зв`язку в електронній формі). Тобто, платник добре обізнаний з нормами Кодексу та нормативно-правових актів.

Підприємство обізнане з граничними строками сплати податку, адже вони закріплені з Кодексі та знаходяться у вільному доступі. Про терміни сплати інформація міститься в інтерактивному календарі на сайті ДПС та у відкритій частині електронного кабінету платника податку.

Для забезпечення виконання обов`язку зі сплати податкового зобов`язання з податку на прибуток платник був обізнаний з інформацією щодо бюджетного рахунку, який з: зміщено на сайті ДПС та в електронному кабінеті платника.

ТОВ «ТАШАНЬ» самостійно визначено суму податкового зобов`язання, що підлягає до сплати в бюджет, тобто на етапі підготовки податкової декларації платник усвідомлював про обов`язок в подальшому сплатити податкові зобов`язання".

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням від 29 листопада 2022 року № 00045290405, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України /надалі ПК України (у відповідних редакціях)/ Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, підпунктом 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, граничний строк подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2021 рік припадав на 01 березня 2022 року, а граничний строк сплати зазначеної в такій декларації суми податку на прибуток - на 11 березня 2022 року.

Водночас Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом України № 2118-IX від 03 березня 2022 року, який набрав чинності 07 березня 2022 року, підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено пунктом 69:

"69. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

69.1. У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

69.2. Податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються.

69.3. Платники податків, які у зв`язку з наслідками їх безпосередньої участі у воєнних діях не дотрималися визначених цим пунктом термінів виконання податкових обов`язків, звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за невиконання податкових обов`язків, за умови виконання таких обов`язків протягом одного місяця з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов`язків".

Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України № 2263-IX від 22 травня 2022 року, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України № 2142-IX від 24 березня 2022 року в редакції Закону № 2260-IX від 12 травня 2022 року, що набрав чинності з 27 травня 2022 року, пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України викладено в новій редакції, а саме:

"69. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

69.1. У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року".

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Ташань" подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2021 рік (вх.№ 9432247653 від 21 лютого 2022 року) (а.с. 63-64).

Відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2021 рік (№ 9432247653 від 21 лютого 2022 року) ТОВ "Ташань" узгоджена сума грошового зобов`язання з податку на прибуток, яка підлягає сплаті, становила 710063 грн.

Податкове зобов`язання сплачено частково 17 березня 2022 року в сумі 5000 грн, 01 червня 2022 року в сумі 55062 грн та 21 липня 2022 року в сумі 50000 грн. Станом на 31 липня 2022 року залишилося не сплачено 600000,00 грн. Податок на прибуток сплачений: 11 серпня 2022 року в сумі 100000 грн, із затримкою 11 календарних днів; 02 вересня 2022 року в сумі 100000 грн, із затримкою 33 календарних днів; 06 вересня 2022 року в сумі 100000 грн, із затримкою 37 календарних днів; 07 жовтня 2022 року в сумі 20000 грн, із затримкою 68 календарних днів; 19 жовтня 2022 року в сумі 280000 грн, із затримкою 80 календарних днів

Факт допущення вказаного порушення позивачем не заперечується, проте ТОВ "Ташань" вказує на відсутність умислу в діях позивача, оскільки з початком повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України позивач не мав можливості своєчасно та в повній мірі сплатити узгоджені суми грошових зобов`язань.

Так, позивач зазначив, що основним видом діяльності останнього являється Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, згідно довідки ТОВ "Надія", станом на 24 лютого 2022 року на елеваторі ТОВ "Надія" знаходилась на зберіганні кукурудза 3 кл. в кількості 124575 кг, що належить ТОВ "Ташань" (а.с. 36).

У свою чергу, як стверджував позивач реалізувати наявну продукцію останній не міг до відкриття "зернового коридору".

При цьому після реалізації продукції та отримання коштів ТОВ "Ташань" одразу, в добровільному порядку, погасило борг з податку на прибуток за 2021 рік (а.с. 40-45).

Відповідно до пунктів 109.1, 109.2 статті 109 ПКУ податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 112.1 статті 112 ПКУ).

Відповідно до пункту 112.2 статті 112 ПКУ особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Пунктом 112.7 статті 112 ПК України зазначено, що у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Звичайна вина в податковому праві, з огляду на зміст пункту 112.2 статті 112 ПКУ, наявна тоді, коли особа не вжила достатніх заходів для того, щоб поводитися розумно, добросовісно і з проявами належної обачності під час вчинення дій або бездіяльності, за які передбачено фінансову відповідальність, і ці обставини було доведено контролюючим органом. Причому усі наведені обставини мають бути наявними у сукупності (нерозумно, недобросовісно та без належної обачності). Тобто, щоб визнати особу винною, потрібно довести, що вона діяла водночас і нерозумно, і недобросовісно, і без належної обачності, при цьому, маючи змогу поводитися належними чином.

На відміну від цього, умисна вина наявна в тому разі, коли особа не лише не вжила достатніх заходів для того, щоб зберігати належну розумність, добросовісність та обачність, але також і вчинила певні конкретні діяння, спрямовані на невиконання податкового обов`язку.

Абзацом 2 пункту 109.1 статті 109 ПКУ встановлено, що умисність діяння полягає в удаваному, цілеспрямованому створенні умов, які не можуть мати іншої мети, крім як порушення податкового законодавства чи іншого законодавства, що контролюється податковими органами. Цілеспрямоване створення умов для невиконання податкових обов`язків за своїм характером має відрізнятися від власне невиконання податкового обов`язку. Іншими словами, не можна визнати вчинене податкове правопорушення умисним лише за наявності самого факту невиконання вимог законодавства. Невиконання податкового обов`язку - це наслідок, який має бути результатом (1) або невжиття платником податків належних заходів з метою виконання такого обов`язку (і тоді правопорушення буде просто винним), (2) або цілеспрямованих діянь, метою яких є створення умов для невиконання вимог закону (і тоді правопорушення буде умисним).

Пункт 124.1 статті 124 ПКУ (в редакції, чинній з 01 січня 2021 року) передбачає, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 124.2 статті 124 ПКУ діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Отже, юридичним фактом, з яким законодавець пов`язує відповідальність у вигляді штрафу за пунктом 124.2 статті 124 ПК України, є обов`язок доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у статті 16 ПК України.

Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов`язана з встановленням умислу.

В противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру.

Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Отже, необхідною умовою притягнення платника податків до фінансової відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого пунктом 124.2 статті 124 ПК України, є наявність умисних дій та вини такого платника податків, що зумовлює обов`язок контролюючого органу під час перевірки встановити доведеність обставин, які б свідчили про цілеспрямоване створення платником податків умов, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПК України.

Із змісту спірного податкового повідомлення-рішення слідує, що контролюючим органом застосовано до позивача штраф в розмірі 25 відсотків від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання, як за діяння, які вчинені умисно, що передбачено пунктом 124.2 статті 124 ПК України.

Згідно з актом камеральної перевірки від 07 листопада 2022 року порушення полягало у несвоєчасній сплаті податку на прибуток за 2021 рік в розмірі 600 000 грн, чим порушено пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

Водночас, суд зауважує, що в акті перевірки контролюючим органом не зазначено обставини та не доведено фактів, які свідчили б про умисне порушення платником податків строків сплати грошового зобов`язання, окрім зазначення того, що ТОВ "Ташань" самостійно визначило розмір грошового зобов`язання та було обізнано про терміни його сплати.

При цьому, умисел на вчинення відповідного правопорушення буде наявний тоді, коли, наприклад, платник податків буде намагатися уникнути стягнення податкового боргу за рахунок відкриття щоразу нових банківських рахунків; домовляючись із контрагентами про те, що кошти будуть перераховуватися на ті рахунки, на які не виставлено інкасо; переходячи на розрахунки в негрошовій формі, маючи податковий борг тощо. Так само про умисну несплату грошових зобов`язань може свідчити здійснення операцій з активами платника податків, спрямованих на виведення активів із податкової застави, на ускладнення процедури звернення стягнення на такі активи (наприклад, за рахунок створення обтяжень на майно за вимогами пов`язаних осіб) тощо.

Якщо ж подібних діянь із боку платника податків немає, то й відсутні підстави стверджувати, що він не сплачує податки умисно.

Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.

Крім того, не видається можливим встановлення у межах камеральної перевірки таких обставин, що свідчать про винність та умисність діянь платника податків, оскільки згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, які об`єктивно не можуть підтвердити чи спростувати розумність, добросовісність і належну обачність платника податків, що є необхідним для встановлення його вини.

Крім того, суд зазначає, що умовами, які визначають вину особи, у розумінні статті 112 ПК України є: встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте невжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання; доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак, невжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи у вчиненні податкового правопорушення.

Отже, Податковим кодексом України на контролюючий орган покладено обов`язок доведення вини, без виконання якого особу не можливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого необхідною умовою є наявність вини.

Суд зазначає, що акт камеральної перевірки від 07 листопада 2022 року № 5670/16-31-04-05-03/38874995 не містить достатніх обґрунтувань умисного вчинення позивачем порушення норм пункту 57.1 статті 57 ПК України та необхідності застосування до позивача фінансових санкцій, передбачених пунктами 124.2 статті 124 ПК України (як зазначено у висновку акта перевірки).

При цьому, як випливає з акту камеральної перевірки від 07 листопада 2022 року № 5670/16-31-04-05-03/38874995, опис порушень ТОВ "Ташань" податкового законодавства зводиться до недотримання платником податку термінів сплати узгоджених грошових зобов`язань, за обізнаності такого платника про обов`язок такої сплати, що у свою чергу підпадає під відповідальність встановлену пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України.

Однак, контролюючим органом застосовано до ТОВ "Ташань" максимально можливий розмір штрафу встановлений статтею 124 ПК України за порушення сплати узгоджених сум грошових зобов`язань вперше.

Крім того, такі доводи відповідача, - як самостійне визначення розміру грошового зобов`язання та обізність платника податків про терміни його сплати, для визнання такого діяння - умисним (пункт 124.2 ПК України), фактично нівелює та унеможливлює застосування до платника податку відповідальність встановлену пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, обов`язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, покладено на контролюючий орган.

Таким чином, суд дійшов висновку, що контролюючий орган безпідставно застосував до позивача штраф у розмірі 25% від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання, передбачений пунктом 124.2 статті 124 ПК України, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області 00045290405 від 29 листопада 2022 року не ґрунтується на вимогах законодавства, прийнято без врахування усіх обставин, які мали значення для його прийняття, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ташань" (код ЄДРПОУ 38874995, вул. М.Грушевського, 1, м. Полтава) до Головного управління Державної податкової служби в Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192, вул. Європейська, 4, м. Полтава) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Полтавській області від 29 листопада 2022 року № 00045290405.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ташань" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02 серпня 2023 року.

Суддя С.О. Удовіченко