Постанова

від 01.08.2023 по справі 440/1567/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2023 р.Справа № 440/1567/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.09.2022, головуючий суддя І інстанції: О.О. Кукоба, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 16.09.23 року по справі № 440/1567/22

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз"

до Головного управління ДПС у Полтавській області третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Аріконс Груп"

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" (далі - позивач, АТ "Лубнигаз") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - відповідач ГУ ДПС у Полтавській області), у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.07.2021 №00048410701.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказав на невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства, оскільки факт отримання АТ "Лубнигаз" послуг з реконструкції, будівництва станцій катодного захисту, реконструкції ШРП та ГРП на підставі укладеного з ТОВ "Аріконс Груп" договору підтверджений належним чином складеними податковими накладними та первинними документами бухгалтерського обліку, що надані у ході перевірки податковому органу.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.09.2022 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 20 липня 2021 року №00048410701.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 24498,41 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта документальної планової виїзної перевірки від 30.06.2021 №4804/16-31-07-01-10/05524713, якою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, наслідком чого визначено заниження позивачем зобов`язання зі сплати ПДВ у розмірі 1306582 грн. Вказує на неможливість виконання ТОВ "Аріконс-Груп" будівельних робіт для позивача у зв`язку з відсутністю необхідної кількості трудових ресурсів та необхідністю залучення до виконання робіт працівників, які мають відповідну кваліфікацію та дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки. Зауважує, що інформація, зазначена в актах виконання робіт щодо обсягу наданих послуг, є недостовірною, оскільки не відповідає фактичному обсягу наданих послуг, обсягу трудових ресурсів підрядника. Крім того просив врахувати, що контролюючий орган керувався ПКУ, п.4 розділу ІІ "Прикінцевих положень Закону України від 17.09.2020 № 909-ІХ" Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" та постановою Кабінету Міністрів України № 89 від 3 лютого 2021 року "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок", відповідно до яких податковий орган наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної позапланової перевірки з підстав, визначених п.п.78.1.1 та /або 78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України. Вважає, що проведення перевірки не порушило прав позивача та мало цілком легітимну мету.

Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача надав заперечення на відзив позивача на апеляційну скаргу, які просив врахувати при ухваленні рішення по справі.

Відповідно до ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що АТ "Лубнигаз" зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний номер 05524713, здійснює основний вид діяльності 35.22 Розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи, перебуває на обліку у Лубенській ДПІ Головного управління ДПС у Полтавській області, є платником податку на додану вартість (т. 4 а.с. 243-248).

29.04.2021 року за вих.№346 відповідач надіслав позивачу повідомлення, що згідно із затвердженим ДПС України планом-графіком проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік та на підставі статті 77 Податкового кодексу України з 11.05.2021 буде проводитись документальна планова виїзна перевірка АТ "Лубнигаз" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС (т. 1 а.с. 14).

На підставі наказу Головного управління ДПС у Полтавській області від 29.04.2021 №1027-П та відповідно до направлень від 06.05.2021 №№ 1416, 1417, 1418 посадові особи податкового органу 11.05.2021 розпочали документальну планову виїзну перевірку за місцем ведення АТ "Лубнигаз" господарської діяльності (т. 5 а.с. 12, 14-16).

Термін проведення перевірки продовжено на 10 робочих днів з 08.06.2021 відповідно до наказу Головного управління ДПС у Полтавській області від 02.06.2021 №1409-П (т. 5 а.с. 13).

Генеральному директору АТ "Лубнигаз" Кондратенку І.І. до початку перевірки пред`явлено службові посвідчення та направлення на перевірку, а також вручено копію наказу податкового органу від 29.04.2021 №1027-П, що підтверджено підписами уповноваженої особи платника податків у направленнях на перевірку.

За результатами перевірки складено акт від 30.06.2021 №4804/16-31-07-01-10/05524713, яким встановлено порушення платником податків вимог пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в наслідок чого визначено заниження позивачем податкового зобов`язання зі сплати ПДВ до бюджету загалом у розмірі 1306582 грн (т. 5 а.с. 17-46).

20.07.2021 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області сформовано податкове повідомлення-рішення №00048410701 про збільшення суми грошового зобов`язання позивача зі сплати податку на додану вартість загалом у розмірі 1633227,50 грн (у т.ч., 1306582 грн - основний платіж, 326645,50 грн - штрафні (фінансові) санкції) (т. 5, а.с. 4).

03.08.2021 року позивач подав скаргу до ДПС України на податкові повідомлення-рішення та додав документи на 422 аркушах ( т.1 а.с. 127-139).

Рішенням ДПС України від про результати розгляду скарги від 23.12.2021 №28947/6/99-00-06-01-01-06 скарга озивача на зазначене податкове повідомлення-рішення залишена без задоволення (т. 1, а.с. 142-149).

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Полтавській області від 20.07.2021 №00048410701, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки доказом правомірності спірного податкового повідомлення-рішення зі сторони податкового органу є акт документальної планової перевірки, складений в період коли відповідач не мав законних підстав на її проведення, такий акт не може бути прийнятий і оцінений як допустимий доказ через передчасність проведення перевірки.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, відповідальність за порушення податкового законодавства, функції та правові основи діяльності контролюючих органів та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику врегульовані Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Положеннями пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

За положеннями пунктів 78.5-78.8 ст. 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно з п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України (в редакції на момент винесення наказу) установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 року №1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 березня 2022 року на території України карантин.

Отже, Кабінетом Міністрів України на момент прийняття спірного наказу не приймалося рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення, зокрема, документальних позапланових перевірок платників податків з підстав, визначених пп. 78.1.1 та 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу II Закону України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 89 від 3 листопада 2021 року «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

- тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними;

- документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року №568-ІХ);

- документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Отже, постановою КМУ № 89 розширено перелік підстав, з яких може бути проведено документальну позапланову перевірку, ніж зазначений у Податковому Кодексі України.

Водночас, мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок була чинною, її дія не зупинялася.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 ПК України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Тобто, зміна приписів ПК України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України.

Згідно з пунктом 5.2 статті 5 ПК України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим ч. 3 ст. 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у ПК України, з одного боку, і в постанові Кабінету Міністрів України, з іншого боку, - застосуванню підлягають положення і правила саме ПК України.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 22.02.2022 (справа № 420/12859/21), від 15.04.2022 (справа № 160/5267/21), від 06.07.2022 (справа № 360/1182/21), від 01.09.2022 (справа № 640/16093/21), від 12.10.2022 (справа № 160/24072/21), від 07.12.2022 (справа № 640/16523/21), від 28.12.2022 (справа № 540/5445/21).

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судом обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що контролюючий орган при прийнятті спірного наказу діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки у відповідача не було права на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки в період дії мораторію на проведення перевірок з урахуванням вимог пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Доводи апелянта про те, що постанова Кабінету Міністрів України № 89 від 03.02.2021 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» на час прийняття спірного наказу була чинною та підлягала виконанню колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Так, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.

Беручи до уваги той факт, що пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України є нормою вищої юридичної сили, ніж Постанова Кабінету Міністрів України № 89 від 3 лютого 2021 року, тому застосуванню підлягають саме норми Податкового кодексу України.

Доводи ГУ ДПС про відсутність суперечностей (колізії) між пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України і постановою Кабінету Міністрів України №89 ґрунтуються на власному тлумаченні скаржником цих норм.

Також, слід зазначити, що у постанові від 27 квітня 2022 року у справі № 140/1846/21 Верховний Суд встановив, що постанова КМУ № 89 прийнята не на підставі та не на виконання ПК України та законів з питань митної справи, у зв`язку з чим не може вважатися складовою податкового законодавства, а тому не підлягає застосуванню у питаннях, пов`язаних з оподаткуванням.

Крім того, постанову Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» визнано протиправною та нечинною рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2022 року №640/18314/21, яке набрало законної сили 05.07.2022.

За таких обставин, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що податковий орган при прийнятті податкового повідомлення-рішення діяв поза межами та не у спосіб, передбачений чинним законодавством України, а тому наявні підстави для задоволення позову.

Інші доводи сторін висновків колегії суддів не спростовують.

Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно-правовим обгрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Ураховуючи те, що за наслідками апеляційного перегляду цієї справи рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, тому відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 229, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.09.2022 по справі № 440/1567/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. КурилоСудді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 02.08.2023 року