Постанова

від 01.08.2023 по справі 640/1104/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/1104/20 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 серпня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Федотова І.В.,

Коротких А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2022 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗНК" до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 01.10.2019 № 0003083205 в частині застосування штрафу у сумі 10 019,04 грн, за порушення граничного терміну реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2022 позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що спірне податкове повідомлення-рішення в оскаржуваній частині є неправомірним.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «ЗНК» 08.10.2019 отримано податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») від Головного управління ДФС у місті Києві від 01.10.2019 № 0003083205 про застосування штрафу у розмірі 10 019,04 грн за порушення граничного терміну реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних відповідно до пункту 120.1 статті 120 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПК).

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта перевірки № 5778/26-15-32-05/32729772 від 30.08.2019 «Про результати камеральної перевірки даних задекларованих у декларації акцизного податку» позивача.

У порядку адміністративного оскарження, 16.10.2019, було направлено скаргу вих. №16/10-19 від 16.10.2019 на податкове повідомлення-рішення. ДФС України було винесено рішення про продовження розгляду скарги № 8279/6199-00-08-05-05 від 05.11.2019.

Позивачем було отримано рішення про результати розгляду скарги № 12784/6/99-00-08-05-05 від 12.12.2019, в якому податкове повідомлення-рішення відповідача залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що помилкова реєстрація позивачем акцизної накладної № 8 від 31.05.2019 за реєстраційним номером 9153311868 не призвела до заниження або завищення податкових зобов`язань, тобто, відсутнє порушення податкового законодавства.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Пунктом 231.1 статті 231 ПК визначено, що платник податку при реалізації пального зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального (пункт 231.3 статті 231 ПК).

Відповідно до пункту 231.4 статі 231 ПК право на складання акцизних накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники акцизного податку в порядку, передбаченому статтею 212 цього Кодексу.

Згідно з пункту 231.5 статті 231 ПК при реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов`язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального суб`єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Відповідно до абзацу першого пункту 231.6 статті 231 ПК реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Підтвердженням особі, що реалізує пальне, про прийняття її акцизної накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру акцизних накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац другий пункту 231.6 статті 231 ПК).

Згідно з пункту 120-2.1 статті 120 ПК порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених статтею 231 цього Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі:

- 2-х відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

- 10-ти відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 20-ти відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 30-ти відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів;

- 40-ка відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних днів.

Отже, законом встановлено чіткі терміни реєстрації акцизних накладних, що надаються продавцем товару покупцю, в Єдиному реєстрі акцизних накладних, за порушення яких податковим законодавством передбачено нарахування штрафних санкцій.

При цьому, під акцизною накладною у розумінні наведених норм варто розуміти документ, який складається та реєструється за фактом реалізації пального.

Наведене дає підстави для висновку, що відповідальність за порушення строку реєстрації акцизної накладної настає лише у тому випадку, якщо платник податку мав обов`язок скласти та зареєструвати таку накладну, у тому числі і у межах визначеного строку.

У разі ж якщо платник податку не мав такого обов`язку, проте здійснив реєстрацію акцизної накладної з інших, не визначених законом, причин, то такий платник податку не може нести відповідальності за пунктом 120-2.1 статті 120 ПК.

Як вірно встановив суд першої інстанції та чого не спростував скаржник, при реєстрації спірної акцизної накладної № 8 позивач невірно визначив місяць реалізації пального, зазначивши травень замість червня. Таку помилку позивачем було виправлено шляхом подання до Єдиного реєстру акцизних накладних розрахунку коригування № 9 від 30.06.2019 до акцизної накладної № 8, у які були відкориговані обсяги постачання, та подальшого складення і реєстрації акцизної накладної № 10 за червень 2019 року на скориговані обсяги постачання.

Відомостей про те, що відображені позивачем обсяги постачання пального у травні та червні 2019 року не відповідали фактичним обставинам, матеріали справи не містять.

Відтак, наведене свідчить, що реєстрація позивачем спірної акцизної накладної № 8 за травень 2019 року була помилковою, а відтак, він не може нести відповідальності згідно пункту 120-2.1 статті 120 ПК за порушення строків її реєстрації.

Відповідач в апеляційній скарзі викладає фактичні обставини та цитує норми матеріального права, не роблячи ніяких висновків, не доводячи свою позицію й не вказуючи у чому полягає неправильність рішення суду першої інстанції.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2022 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя І.В. Федотов

Суддя А.Ю. Коротких