Постанова

від 01.08.2023 по справі 380/15635/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/15635/22 пров. № А/857/7927/23

Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді:Улицького В.З.

суддів:Гудима Л.Я., Затолочного В.С.

при секретарі судового засідання: Василюк В.Б.

за участю представника позивача: Щербина А.І.

представника відповідача: Палій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 року (рішення ухвалене у м. Львові судом у складі головуючого судді Братичак У.В., повне судове рішення складено 11.04.2023) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська Кондитерська фабрика «Світоч» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2022 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 14.10.2022 №331/33-00-07-01.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що з 10.08.2022 по 13.09.2022 у позивача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка. Така перевірка була проведена з посиланням на положення п.78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України та щодо законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке перевищує 100 тис. грн, по деклараціям з ПДВ за лютий - травень 2022 року. При проведенні документальної перевірки АТ «ЛКФ СВІТОЧ» відповідачем встановлено невідповідність ціни постачання виробника виходячи з наступного: ціна постачання готової продукції є нижчою ніж ціна визначена умовами п.6.1 Договору укладеного між АТ «ЛКФ СВІТОЧ» та ТОВ «НЕСТЛЕ Україна». Тобто, ціна продажу не компенсовує договірну ціну, а саме відшкодування наступних витрат: витрати на матеріали (сировину), упаковку, трудові витрати, виграти на енергоресурси, та інші витрати, що пов`язані з виконанням робіт; плату за виконану підрядником роботу, які і її формують згідно бухгалтерського обліку підприємства. Враховуючи наведене, перевіркою встановлено порушення платником податку вимог пп. 14.1.71, пп. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14, п. 188.1 ст. 188, п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання з ПДВ за період з 01.02.2022 по 31.05.2022 на суму 5439087 грн. Зазначає, що висновками Акта вказаної перевірки відповідачем проігноровано зміст первинних документів позивача та дійсних умов взаємовідносин позивача з його контрагентом (ТОВ «НЕСТЛЕ УКРАЇНА»), а саме змісту договору підряду №385 від 01.11.2016 щодо виготовлення та пакування продукції, та на власний розсуд змінено ціну, за якою АТ «Львівська Кондитерська фабрика «Світоч», на думку відповідача, повинне було реалізовувати продукцію власного виробництва. Вказує, що за висновками Акта перевірки, ним нібито занижені податкові зобов`язання з ПДВ при реалізації продукції власного виробництва за ціною відмінною від тієї, яка мала б бути на думку відповідача. Фактично, відповідач проводить донарахування податкових зобов`язань на різницю між собівартістю продукції та ціною постачання, яка є нижчою собівартості продукції в окремих періодах, проте в рамках договірної ціни постачання власно виробленої продукції. Просив позов задоволити.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 року адміністративний позов задоволено.

Рішення суду першої інстанції оскаржило Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Приймаючи рішення та задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено, що договірна ціна виготовлення та упакування для замовника позивачем власної продукції не відповідала рівню звичайних (ринкових) цін, і така невідповідність була встановлена шляхом дотримання суб`єктом владних повноважень процедури та вчинення дій, що визначені законодавством України. Також не спростовано того, що при визначенні податкових зобов`язань з податку на додану вартість за операціями з продажу товарів власного виробництва підприємство виходило з договірних цін, встановлених сторонами у Договорі підряду та що реалізація продукції АТ «Львівська Кондитерська фабрика «Світоч» нижче її собівартості у перевірений період відповідала діловій меті підприємства.

Враховуючи, що відповідачем не заперечується реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, твердження контролюючого органу про завищення позивачем суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, у періоді, що перевірявся є безпідставними.

Проте колегія суддів не погоджується з даним висновком з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Львівська Кондитерська фабрика «Світоч» зареєстроване за адресою: вул. Ткацька, 10, м.Львів, 79019.

Основним видом діяльності товариства є виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів.

Посадовими особами Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу ХХ Податкового кодексу України, наказу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 08.08.2022 та направлень від 10.08.2022 №№97/33-00-07-01, 98/33-00-07-03 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка АТ «Львівська Кондитерська фабрика «Світоч» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по деклараціях з податку на додану вартість за лютий 2022 року (від 21.03.2022 №9042939970), за березень 2022 року (від 19.04.2022 №9047353309), з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 19.09.2022 №175/33-00-07-01/00382154.

Актом перевірки встановлено наступні порушення, а саме: пп. 14.1.71, пп. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14, п. 188.1 ст. 188, п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) за травень 2022 року на суму 5439087 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки позивачем було надано заперечення на акт перевірки від 29.09.2022 №76.

За результатом розгляду поданих заперечень до акту перевірки, відповідач залишив висновки викладені в акті перевірки від 19.09.2022 №175/33-00-07-01/00382154 без змін в зв`язку з чим позивачу надано відповідь на заперечення до акту перевірки від 13.10.2022 №2445/6/33-00.

На підставі висновків акта перевірки від 19.09.2022 №175/33-00-07-01/00382154 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 14.10.2022 №331/33-00-07-01 форми «В4» щодо зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 5 439 087 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з положеннями пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПК України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажом товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Відповідно до пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності;

Підпунктами 16.1.2 , 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 вказаного Кодексу встановлено, що платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 44.1, 44.2 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Абзацом 1 пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 цього кодексу, звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Згідно з пп. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПК України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Апеляційним судом встановлено, що у період, що перевірявся між ТОВ «Нестле Україна» (далі «Замовник») та АТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч» (далі «Підрядник») було укладено Договір підряду від 01.11.2016 №385 (далі «Договір»).

Згідно з п. 1.1 Договору цим Договором регулюються відносини між Сторонами, пов`язані з виконанням Підрядником протягом строку дії цього Договору робіт із виготовлення та упакування продуктів харчування (в цьому Договорі - «Продукція») за Замовленням Замовника та із використанням Підрядником як власних матеріалів (сировини) і засобів, так і матеріалів (сировини), що надаються Замовником в порядку, визначеному Договором.

Підрядник зобов`язується на умовах цього Договору на свій ризик за Замовленням Замовника та згідно Специфікацій виконувати визначені цим Договором роботи з виготовлення та упакування Продукції, що також включає розміщення Продукції на надані Замовником палети для подальшого зберігання та транспортування (надалі по тексту - Роботи) та передавати результати таких Робіт Замовникові.

Специфікації, що є невід`ємною частиною цього Договору, узгоджуються Сторонами окремо та містять наступну інформацію: Код Продукції; Назву Продукції; Опис та графічне зображення упаковки Продукції; Графічне зображення на неупакованій Продукції (якщо це узгоджено Сторонами); вартість Робіт з виготовлення одиниці Продукції; Інші дані, які Сторони вважатимуть за необхідне узгодити.

Замовник передає Підрядникові оригінал-макет та інші зразки пакувальних матеріалів (далі по тексту - Упаковка), технічні специфікації, креслення тощо.

Замовник передає Підрядникові палети з метою розміщення на них Продукції для її подальшого зберігання та транспортування.

Замовник зобов`язується на умовах цього Договору приймати виконані Підрядником за цим Договором роботи (їх результати) та оплачувати такі роботи (п.п. 1.2 1.3 Договору).

За умовами пунктів 6.1-6.4 вказаного Договору ціна робіт за цим Договором включає:

-відшкодування витрат Підрядника, до яких Сторони відносять: витрати на матеріали (сировину), Упаковку, трудові витрати, витрати на енергоресурси, та інші витрати, що пов`язані з виконанням Робіт;

-плату за виконану Підрядником Роботу:

-податок на додану вартість (ПДВ) за ставкою згідно чинного законодавства України.

Ціна Робіт з виготовлення одиниці продукції є твердою, встановлюється Сторонами договірним шляхом, закріплюється у Специфікації (Доповненні №1) до Договору та може бути змінена виключно за погодженням Сторін в порядку, визначеному у п. 6.3. Договору.

Сторони застосовують наступний механізм зміни ціни робіт:

-кожний календарний місяць Підрядник аналізує зміни вартості складових компонентів ціни Робіт, зазначених у п. 6.1.1. Договору.

-підрядник повідомляє Замовника про необхідність перегляду діючих цін, якщо на ринку відбувається зміна вартості її складових компонентів, зазначених у п. 6.1.1. Договору.

-сторони погоджують нову ціну Робіт з виготовлення одиниці Продукції протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання Замовником повідомлення Підрядника шляхом підписання нової Специфікації.

Загальна ціна цього Договору визначається сукупною ціною робіт, що виконуються за цим Договором, за відповідними Актами прийому-передачі виконаних робіт.

На підтвердження виконання умов вказаного Договору підряду позивачем надані: копії угод про перегляд цін, копії додаткових угод, копії специфікацій до договору, податкові накладні, тощо.

Реальність та фактичне виконання вказаного договору відповідачем не заперечується, відповідач також не вказує на наявність буд-яких недоліків у первинних документах позивача.

Як слідує з матеріалів справи, при проведенні документальної перевірки АТ «Львівська Кондитерська фабрика «Світоч» з питання дотримання податкового законодавства при визначенні бази оподаткування ПДВ за операціями з реалізації певного виду готової продукції за період з 01.02.2022 по 31.05.2022 встановлено невідповідність ціни постачання виробника - ціна постачання готової продукції є нижчою ніж ціна визначена умовами п.6.1 Договору укладеного між AT «ЛКФ СВІТОЧ» та ТОВ «НЕСТЛЕ Україна».

Таким чином, ціна продажу не компенсовує договірну ціну, а саме відшкодування наступних витрат: витрати на матеріали (сировину), упаковку, трудові витрати, витрати на енергоресурси, та інші витрати, що пов`язані з виконанням робіт; плату за виконану Підрядником роботу, які і її формують згідно бухгалтерського обліку підприємства.

Зазначене підтверджується відповідними бухгалтерськими документами:

Дт 90 «Собівартість готової продукції» Кт 26 «Готова продукція»

КТ 23 «Виробництво» , де відображена сума фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції, яка включає наступні витрати: витрати на матеріали (сировину), упаковку, трудові витрати, витрати на енергоресурси, та інші витрати, що пов`язані з виконанням робіт по виготовленню продукції.

Згідно з Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 2 «Запаси» продукція власного виробництва є запасами підприємства.

Пунктом 6 Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 2 установлено значення терміну запаси - це активи, які:

а)утримуються для продажу у звичайному ході бізнесу;

б)перебувають у процесі виробництва для такого продажу або існують у формі основних чи допоміжних матеріалів для споживання у виробничому процесі або при наданні послуг.

Чиста вартість реалізації - попередньо оцінена ціна продажу у звичайному ході бізнесу мінус попередньо оцінені витрати на завершення та попередньо оцінені витрати, необхідні для здійснення продажу.

Справедлива вартість - це сума, за якою можна обміняти актив або погасити заборгованість в операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Пунктом 7 Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 2 передбачено, що чиста вартість реалізації це чиста сума, яку суб`єкт господарювання очікує отримати від продажу запасів у звичайному ході бізнесу. Справедлива вартість відображає суму, за яку ті самі запаси можна обміняти між обізнаними та зацікавленими покупцями та продавцями на ринку. Перша - це вартість, визначена суб`єктом господарювання, остання - ні. Чиста вартість реалізації для запасів може не дорівнювати справедливій вартості мінус витрати на продаж.

Згідно з п. 8 Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 2 запаси включають також готову вироблену продукцію або незавершене виробництво суб`єкта господарювання й основні та допоміжні матеріали, призначені для використання в процесі виробництва.

Запаси оцінюють за меншою з таких двох величин: собівартість та чиста вартість реалізації.

Пунктом 10 Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 2 установлено, що собівартість запасів повинна включати всі витрати на придбання, витрати на переробку та інші витрати, понесені під час доставки запасів до їх теперішнього місцезнаходження та приведення їх у теперішній стан.

Тобто, вартість готової продукції оцінюється за витратами на її виробництво.

З огляду на вищенаведене, перевіркою встановлено заниження AT «ЛКФ СВІТОЧ» податкових зобов`язань з ПДВ по операціях з реалізації певних видів готової продукції нижче договірної ціни, яка прирівняна до звичайної та ринкової.

Таким чином, перевіркою встановлено порушення платником податку вимог пп. 14.1.71, пп. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14, сп. 188.1 ст. 188, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу, що призвело до заниження податкового зобов`язання з ПДВ за період з 01.02.2022 по 31.05.2022 на суму 5 439 087 грн.

При прийнятті рішення, колегія суддів враховує висновок Верховного Суду, висвітлений у постанові від 27.02.2020 у справі №440/1503/19.

Щодо доводів Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська Кондитерська фабрика «Світоч» про незаконність перевірки з огляду на вихід за визначені п.78.1.8 Податкового кодексу межі перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що перевірка проведена на підставі направлень від 10.08.2022 №97/33-00-07-01, №98/33-00-07-03 виданих Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків Чолій Оксаною - головним державним інспектором відділу планових перевірок управління податкового аудиту Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Смолій Галиною - головним державним інспектором відділу планових перевірок управління податкового аудиту Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та наказу від 08.08.2022 №74, виданого Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі вимог п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Зазначені документи вручені посадовим особам АТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч», про що вчинено відповідний запис у журналі реєстрації перевірок.

Відповідно до п. 78.1.8 ПК України 78.1. Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Оскільки позивачем задекларовано від`ємне значення з податку на додану вартість, в деклараціях за лютий - березень 2022р. відповідачем правомірно проведено перевірку, при тому, що позивачем допущено працівників відповідача до перевірки.

При цьому, наказ про проведення перевірки позивачем не оскаржувався, тому така перевірка проведена відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвали нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування обставин справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також наявна невідповідність висновків суду обставинам справи.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - задоволити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 року у справі № 380/15635/22 скасувати та прийняти нову постанову якою у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська Кондитерська фабрика «Світоч» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. З. Улицький судді Л. Я. Гудим В. С. Затолочний Повне судове рішення складено 02.08.2023