Ухвала

від 25.07.2023 по справі 757/20564/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/20564/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/4041/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 травня 2023 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

представника власника майна ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 травня 2023 року задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про арешт майна та накладено арешт на майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку 10.05.2023, який здійснювався на підставі ухвали слідчого судді в будівлях та спорудах за адресою проживання ОСОБА_6 : АДРЕСА_1 , що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:04:040:0012, а саме: мобільний телефон в чорному корпусі Iphone XR imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , з сім картою НОМЕР_3 .

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити в повному обсязі у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про арешт майна, яке було вилучено в ході проведення обшуку 10.05.2023 р. в будівлях та спорудах за адресою проживання ОСОБА_6 : АДРЕСА_1 , що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:04:040:0012, а саме: мобільний телефон в чорному корпусі Iphone XR imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , з сім картою НОМЕР_3 .

Зобов`язати прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 негайно повернути майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку 10.05.2023 р. в будівлях та спорудах за адресою проживання ОСОБА_6 : АДРЕСА_1 , що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:04:040:0012, а саме: мобільний телефон в чорному корпусі Iphone XR imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , з сім картою НОМЕР_3 , ОСОБА_6 .

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, невмотивованою, прийнята без належного дослідження обставин, без належних доказів та грубо порушує права та законні інтереси ОСОБА_6 як третьої особи, стосовно майна якої вирішене питання про арешт.

Апелянт вказує на те, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.04.2023 р. у справі № 757/14915/23-к, якою було надано дозвіл на обшук за місцем проживання ОСОБА_6 , було відмовлено у задоволенні клопотання в частині вилучення комп`ютерної техніки, серверного обладнання, магнітних та електронних носіїв інформації, флеш-накопичувачів та інших носіїв інформації, мобільних терміналів/смартфонів/телефонів, засобів комутації, телекомунікаційного та іншого обладнання, у тому числі що застосовує технологію ІР-телефонії, сім-карток (операторів мобільного зв`язку). Однак всупереч вимогам зазначеної ухвали слідством в ході проведення обшуку було вилучено мобільний телефон в чорному корпусі Iphone XR imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , з сім картою НОМЕР_3 .

В оскаржуваній ухвалі відсутні будь-які відомості та обґрунтування, які б вказували, що вилучені в ході проведення обшуку предмети та речі містять на собі сліди вчинення будь-яких кримінальних правопорушень, та мають протиправне походження - одержані внаслідок здійснення незаконної фінансово-господарської діяльності. А відтак відсутні підстави вважати, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, і таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Також апелянт зазначає, що ні в клопотанні прокурора, ні в оскаржуваній ухвалі належним чином не обґрунтовані мотиви проведення судового засідання за відсутності володільця майна, що є грубим порушенням приписів КПК України.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна в підтримку поданої апеляційної скарги, яку просив задовольнити з наведених в ній підстав, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення вище зазначеної апеляційної скарги та вважав оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів, наданих судом першої інстанції, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000719 від 16.06.2022 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП, вступивши в злочинну змову з посадовими особами ряду суб`єктів господарської діяльності реального сектору економіки, які перебувають на податковому обліку в Східному МУ ДПС по роботі з ВПП, сприяли останнім в неправомірному віднесенні до складу податкового кредиту фінансових операцій з підприємствами, які мають ознаки «транзитності» та «фіктивності», а також у включенні до бюджетного відшкодування безпідставно завищених сум податку на додану вартість, що призвело до неправомірного отримання коштів з держаного бюджету на загальну суму близько 25,5 млрд.грн., чим завдано матеріальної шкоди державі в особливо великих розмірах.

Відповідно до матеріалів Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, слідством встановлено перелік суб`єктів господарської діяльності, які, за результатами перевірок контролюючими органами, отримали та/або можуть отримати право на неправомірне бюджетне відшкодування заявлених сум податку на додану вартість.

Зокрема, аналізом інформаційного ресурсу «Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість», встановлено ряд юридичних осіб, зареєстрованих на території Дніпропетровської області, які за результатами здійснення «ризикових» господарських операцій, подали заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, серед яких: ПрАТ «Суха Балка» (ЄДРПОУ 00191329).

Відповідно до аналітичної онлайн-системи «YouControl», ПрАТ «Суха Балка» зареєстровано 13.01.1995, за адресою: Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул. Конституційна, буд. 5, та перебуває на податковому обліку Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Основний вид діяльності - «07.10 Добування залізних руд». Розмір статутного капіталу - 41 869 377 грн. Керівником являється ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Головним бухгалтером є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . Особа, що має право підпису: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Також, згідно відомостей з Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість посадові особи ПрАТ «Суха Балка» у 2021 році не подавали заяви на відшкодування ПДВ. У 2022 році заявлено до відшкодування: 126 096 000 грн, узгоджена сума за результатами проведених перевірок податковими органами: 111 549 264 грн, відшкодовано на рахунок у банку станом на 17.01.2023: 23 215 044 грн.

Відшкодовується за рахунок придбання товарів на митній території України, переважно, за рахунок придбання електроенергії та інших товарів, при цьому ПрАТ «Суха Балка» не здійснювало реалізацію вказаних товарів та послуг, про що свідчить подана до органів Державної податкової служби звітність. Тобто, у залишках товариства повинно обліковуватись нереалізований товар.

Отже, з метою підтвердження правомірності формування від`ємного значення та декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ, нереалізований товар повинен обліковуватись на субрахунках 281 «Товари на складі» та зберігатися належним чином у складських приміщеннях, які відповідно до поданої форми 20-ОПП відсутні.

Враховуючи вищевикладене в органу досудового розслідування є підстави вважати, що ПрАТ «Суха Балка» безпідставно заявила про відшкодування ПДВ, що може призвести до безпідставного отримання коштів з державного бюджету.

Відтак, слідством в діяльності ПрАТ «Суха Балка» вбачаються ознаки, які відповідають критеріям ризиковості, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», внаслідок чого посадовими особами даних підприємств безпідставно завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ, заявлену на рахунок платника у банку.

Своїми протиправними діями невстановлені на даний час особи, які здійснюють нагляд та контроль над незаконною діяльністю ПрАТ «Суха Балка» впливають на соціально-економічну та криміногенну ситуацію в регіоні, чим завдають істотної шкоди економічному добробуту держави та суспільству в цілому.

Крім того, слідством отримано інформацію, що посадові особи ПрАТ «Суха Балка» упродовж 2021 року імпортували товарів (перфоратори, гума, підшипники тощо) на загальну суму 45 млн грн, в тому числі з рф. Також у 2022 р. імпортовано товарів (інструменти, вироби з чорних металів, обладнання) на загальну суму 22,4 млн грн.

У зв`язку із тим, що ПрАТ «Суха Балка» здійснювала імпорт товарів у 2021 році з рф, є підстави вважати, що в теперішній час вказана категорія товарів імпортується з рф через підконтрольних нерезидентів, зареєстрованих на території ЄС.

Також, слідством отримано інформацію щодо посадових осіб ПрАТ «Суха Балка», які умисно ухиляються від сплати податків шляхом внесення недостовірних відомостей до звітних документів при розрахунку податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та обчислюють ціну одиниці товарної продукції гірничого підприємства за фактичними цінами реалізації, які нижче ринкових, що призводить до заниження податкового зобов`язання та нанесення збитків державі на загальну суму понад 1 млрд грн.

Відповідно до висновку Аналітичного дослідження ДПС України №38/99-00-08-02-01-20/00191329 від 27.02.2023 встановлено, що в діях посадових осіб ПРАТ «СУХА БАЛКА» код ЄДРПОУ 00191329 вбачається ймовірне заниження податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в період 2018-2021 рр. на загальну суму 1 млрд. 505 млн. 831 тис. 692,04 грн.

Згідно Аналітичного дослідження покупцями залізної руди ПРАТ «СУХА БАЛКА» код ЄДРПОУ 00191329 виступають компанії-нерезиденти DUFERCO SA (Швейцарія), MINERFIN (Словаччина), PIKARO TRADING (Словаччина), U.S. Steel Kosice (Словаччина) та компанії-резиденти ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» (код ЄДРПОУ 00191129), ПрАТ «ЄВРАЗ ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 05393056), ПАТ «БЛАСТКО» (код ЄДРПОУ 31271138), ТОВ «Лерсон» (код ЄДРПОУ 33412502), ТОВ «ОПТІМАЛ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41583742).

В ході проведення обшуку 10.05.2023, який здійснювався на підставі ухвали слідчого судді, в будівлях та спорудах за адресою проживання ОСОБА_6 , а саме: АДРЕСА_1 , що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:04:040:0012, було виявлено та вилучено: мобільний телефон в чорному корпусі Iphone XR imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 з сім картою НОМЕР_3 , який поміщено та запаковано до спеціального пакету №PSP1366951.

Відповідно до постанови слідчого від 11.05.2023, вилучені вищевказані предмети та речі, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 42022000000000719, так як вказані предмети та речі є матеріальними об`єктами та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, крім того являються об`єктами на яке спрямоване кримінальне правопорушення, а також містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

12.05.2023 прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке тимчасово вилучено 10.05.2023 під час проведення обшуку в будівлях та спорудах за адресою проживання ОСОБА_6 : АДРЕСА_1 , що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:04:040:0012, а саме: мобільний телефон в чорному корпусі Iphone XR imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , з сім картою НОМЕР_3 .

19.05.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі №757/20313/23-к вказане клопотання повернуто стороні обвинувачення з наданням строку в 72 години для усунення недоліків.

22.05.2023, усунувши недоліки, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на вищезазначене тимчасово вилучене майно.

На обґрунтування вимог даного клопотання прокурор з урахуванням вище викладеного також послався на те, що вилучені предмети та речі є матеріальними об`єктами та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з чим й визнані речовими доказами, а також для проведення експертиз та інших слідчих (процесуальних) дій, в рамках яких необхідно провести дослідження вилучених предметів та речей, з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні

22.05.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання прокурора та накладено арешт на майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку 10.05.2023, який здійснювався на підставі ухвали слідчого судді, в будівлях та спорудах за адресою проживання ОСОБА_6 : АДРЕСА_1 , що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:04:040:0012, а саме: мобільний телефон в чорному корпусі Iphone XR imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , з сім картою НОМЕР_3 .

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також обставини кримінального провадження № 42022000000000719 від 16.06.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК Українита відношення до нього вилученого майна, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено вказане клопотання прокурора про арешт мобільного телефону в чорному корпусі Iphone XR imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , з сім картою НОМЕР_3 , з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Як вбачається зі змісту клопотання встановлено, що мобільний телефон в чорному корпусі Iphone XR imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , з сім картою НОМЕР_3 , має значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, оскільки на ньому можуть зберігатися відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються у кримінальному провадженні

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора про накладення арешту вище вказане майно.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. ст. 132, 170, 173 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування.

Також не є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали твердження апелянта, що слідчим суддею було порушено вимоги ч. 1 ст. 172 КПК України, а саме, не викликано власника майна в судове засідання. Дана обставина дає право власнику майна звернутися до слідчого судді в порядку ст. 174 КПК України з клопотанням про скасування арешту.

Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 травня 2023 року, - залишити без зміни,а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4