Постанова

від 27.07.2023 по справі 758/13236/14-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №758/13236/14-ц Головуючий в суді І інстанції Анохін А.М.

Провадження № 22-ц/824/9727/2023 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Гуля В.В.,

за участі секретаря Малашевського О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотехнік Україна» на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2022 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотехнік Україна» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Подільського районного суду м. Києва від 18.11.2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Екотехнік Україна», третя особа - ОСОБА_2 про поновлення на роботі і стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та за зустрічним позовом ТОВ «Екотехнік Україна» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року ТОВ «Екотехнік Україна» звернувся до суду із заявою про перегляд за ново виявленими обставинами рішення Подільського районного суду м. Києва від 18.11.2015 року, яку обґрунтовувало тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2018 року в справі № 910/8402/18 було встановлено істотні обставини, що, в свою чергу, не були і не могли бути відомі відповідачу до моменту їх встановлення цим рішенням.

Так, рішенням Подільського районного суду м. Києва від 18.11.2015 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Екотехнік Україна», третя особа - ОСОБА_2 про поновлення на роботі і стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та зустрічного позову ТОВ «Екотехнік Україна» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів - відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд виходив з того, що згідно виданої ОСОБА_3 довіреності від 16.04.2011 року вбачається, що він визначив розмір заробітної плати 1 100 євро. Тобто ОСОБА_3 сам особисто визначив цей розмір. Весь час, починаючи з 2011 року, жодних претензій не пред`являлось, фінансування ТОВ «ЕКОТЕХНІК УКРАЇНА» здійснювалось компанією «ЕКОТЕХНІК ПРАГА», в тому числі й на оплату праці працівників товариства. Отже, ОСОБА_1 не самостійно визначив собі як директору розмір заробітної плати, підстав вважати, що він робив це незаконно, у суду немає.

Вказував, що Господарським судом міста Києва під час розгляду справи № 910/8402/18 за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Екотехнік Україна» про визнання рішення загальних зборів недійсними, встановлено, що з документу під назвою "доверенность № 2011/07" вбачається, що це волевиявлення засновників EKOTECHNIK Praha , а не ТОВ «Екотехнік Україна», тобто іншої юридичної особи, відмінної від відповідача. ТОВ «Екотехнік Україна» зареєстровано лише 15.07.2011, що виключає можливість прийняття рішень загальних зборів вказаного товариства 16.04.2011 року.

Також, не доведено існування рішення загальних зборів учасників ТОВ «Екотехнік Україна» про призначення заробітної плати директора ОСОБА_1 в розмірі 1100 Євро №2011/07 від 16.04.2011 року.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2022 року в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, представник ТОВ «Екотехнік Україна» подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та задовольнити заяву, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування судом усіх обставин справи.

Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що судом першої інстанції не враховано, що рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2018 року у справі № 910/8402/18 встановлені обставини, що спростовують факти, покладені в основу рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні зустрічного позову, позаяк вказаним рішенням встановлено, що Довіреність №2011/07 від 16.04.2011 року не може вважатися рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Екотехнік Україна» про призначення заробітної плати директора ОСОБА_1 у розмірі 1100 євро.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що нових обставин, які мають значення для справи рішенням Господарського суду м. Києва не було встановлено, оскільки Господарським судом м. Києва був вирішений спір між сторонами та надана правова оцінка обставинам, а тому обставини на які посилається заявник не є нововиявленими та не спростовують факти, покладені в основу рішення суду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «»ЕКОТЕХНІК УКРАЇНА» створено на підставі рішення загальних зборів учасників товариства від 14.07.2011року, що підтверджується протоколом №1. Учасниками є дві особи : ОСОБА_3 (громадянин Чеської Республіки), частка у статутному капіталі товариства якого 98% ( що дорівнює 98 голосам на загальних зборах) та позивач ОСОБА_1 , частка якого складає 2%( а.с.38). Даним рішенням затверджено статут підприємства та призначено директором Дячука Ю.П.

ТОВ «ЕКОТЕХНІК УКРАЇНА» створено на базі компанії «ЕКОТЕХНІК ПРАГА» як представництво в Україні в м.Києві. Генеральним директором «ЕКОТЕХНІК ПРАГА» являється ОСОБА_3 , який уповноважив ОСОБА_1 бути представником в усіх установах та організаціях в м.Києві з питань реєстрації та діяльності компанії «ЕКОТЕХНІК УКРАЇНА», призначив його директором із заробітною платою 1100 євро. ( довіреність, а.с.100).

Наказом №-к від 01.08.2011р. ОСОБА_1 взяв на себе обов`язки директора.

Відповідно до статуту товариства, п.8.4.4, до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належить утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства.

Виконавчим органом товариства, що здійснює поточне керівництво діяльністю товариства, є директор, який призначається загальними зборами учасників товариства, що визначено п.9.1 статуту ( а.с.41-51)

Директором ОСОБА_1 введено в дію штатний розклад, до переліку посад якого увійшла посада директора з посадовим окладом 16200 грн. ( вирахував 1100 євро за курсом НБУ ), що підтверджується наданими копіями наказів №2 від 02.01.2013р., від 02.01.2014р. ( а.с.96,97). Інші накази про затвердження штатного розкладу за повідомленням позивача залишились на робочому місті та були вивезені новим керівництвом, тому надати їх не мав можливості.

30.10.2014р. рішенням загальних зборів було припинено повноваження директора ОСОБА_1 , що підтверджується протоколом загальних зборів №8 від 30.10.2014р. ( а.с.62), та призначено на посаду директора ОСОБА_7 . Дані відомості про зміну керівництва 31.10.2014р. внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ( а.с.7).

В справі міститься ще один протокол від 30.10.2014р. (копія) про звільнення з посади директора ОСОБА_1 на підставі його заяви за власним бажанням, але оригінал суду не надавався. Тому він не може прийматись судом як належний та допустимий доказ.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2014 року ОСОБА_1 відмовлено в позові про визнання недійсним рішення загальних зборів №8 від 30.10.2014р., яким припинено його повноваження, і як зазначено в рішенні , що навіть присутність особисто позивача на цих зборах, якому належить частка у 2% не могла б істотно вплинути на обговорення питань порядку денного та кардинально змінити результати голосування та, відповідно, прийняття оскаржуваного рішення. (а.с.106-107). Дане рішення залишилось в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 року.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 18.11.2015 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Екотехнік Україна», третя особа - ОСОБА_2 про поновлення на роботі і стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та зустрічного позову ТОВ «Екотехнік Україна» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів - відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд виходив з того, що згідно виданої ОСОБА_3 довіреності від 16.04.2011 року вбачається, що він визначив розмір заробітної плати 1 100 євро. Тобто ОСОБА_3 сам особисто визначив цей розмір. Весь час, починаючи з 2011 року, жодних претензій не пред`являлось, фінансування ТОВ «ЕКОТЕХНІК УКРАЇНА» здійснювалось компанією «ЕКОТЕХНІК ПРАГА», в тому числі й на оплату праці працівників товариства. Отже, ОСОБА_1 не самостійно визначив собі як директору розмір заробітної плати, підстави вважати, що він робив це незаконно, у суду немає.

В подальшому, громадянин Чеської Республіки ОСОБА_3 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнік Україна" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнік Україна" про призначення заробітної плати директора в розмірі 1100 Євро № 2011/07 від 16.04.2011.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18 жовтня 2018 року у справі № 910/8402/18 відмовлено у задоволенні позову.

Суд виходив з того, що за відсутності в матеріалах справи оригіналу або належним чином засвідченої копії довіреності № 2011/07 від 16.04.2011 або рішення загальних зборів ТОВ "Екотехнік Україна" № 2011/07 від 16.04.2011, суд позбавлений можливості встановити факти та дослідити обставини, наведені позивачем у позовній заяві. Таким чином, суд дійшов висновку про те, що громадянином Чеської Республіки ОСОБА_3 станом на 18.10.2018 не доведено факт скликання та проведення 16.04.2011 зборів учасників ТОВ "Екотехнік Україна", а тому і не доведено порушення відповідачем його прав, як учасника товариства.

При цьому, суд відхилив доводи ОСОБА_3 про те, що ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 10.02.2012 року у справі № 758/13236/14-ц довіреність № 2011/07 від 16.04.2011 року визнано рішенням загальних зборів ТОВ "Екотехнік Україна".

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано з підстави, визначеної п. 1 ч. 2 статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Отже, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 423, п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, а строк звернення з заявою про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами починає відлік із дня, коли заявник дізнався або міг дізнатися про існування цих нововиявлених обставин, які йому не були відомі на час розгляду справи.

Стаття 429 ЦПК України унормовує розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами; за змістом частини другої цієї статті суд розглядає справу за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Таким чином, нововиявленими обставинами за своєю суттю є фактичні дані, що в установленому законом порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення (частина друга статті 423 ЦПК України).

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вказані правові норми передбачають, що це мають бути обставини, які є істотними, тобто, такими, що якби вони були відомі раніше, то суд ухвалив би інше рішення; вони є нововиявленими, а не новими обставинами, тобто, існували на час розгляду судом спору; вони входять до предмету доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Підставою перегляду будь-якого судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

На відміну від нововиявлених обставин, нові обставини, тобто обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухвалені судового рішення, є новим обставинами.

За аналогією не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами нові докази.

Згідно з практикою ЄСПЛ процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення «Праведная проти Росії» від 18 листопада 2004 року).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами" встановлено, що скасування судового рішення (пункт 3 частини другої статті 361 ЦПК) може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору.

Вирішуючи питання про скасування судового рішення із зазначених підстав, суди мають виходити з преюдиційного зв`язку судових рішень, зокрема, із того, що між рішеннями має існувати матеріально-правовий зв`язок, факти, встановлені в одній із справ, мають значення для іншої справи.

На підставі викладеного, перевіривши наявні у матеріалах справи докази в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що нововиявлених обставин, які мають значення для справи, у рамках справи №910/8402/18 позивачем не наведено та рішенням Господарського суду м. Києва від 18 жовтня 2018 року не встановлено, а відтак відсутні підстави для задоволення заяви.

Доводи апелянта співпадають з доводами заяви про перегляд рішення за ново виявленими обставинами, належна оцінка яким надана судом першої інстанції, з чим погоджується колегія суддів, та зводяться лише до незгоди з висновками суду першої інстанції та власного тлумачення характеру спірних правовідносин і встановлених судом обставин.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваної ухвали не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені такі порушення норм матеріального чи процесуального права, які б відповідно до ст. 376 ЦПК України, могли б бути підставою для її скасування, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотехнік Україна» залишити без задоволення, а ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Судді: