Ухвала

від 31.07.2023 по справі 463/4395/22

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/4395/22

Провадження №1-кс/463/5225/23

У Х В А Л А

31 липня 2023 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання представника власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, -

в с т а н о в и в :

представник власник майна у звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 15 серпня 2022 року. Мотивував клопотання наступним. Вилучені речі не охоплюються ухвалою на проведення обшуку. З клопотанням про арешт майна прокурор звернувся до слідчого судді після спливу граничного строку. Жодних слідчих дій не проведено. Просив клопотання задовольнити.

Прокурор подав заперечення. Послався на наступне. З метою встановлення відомостей та слідів скоєння кримінального правопорушення слідчим 14 грудня 2022 року призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, предметом проведення якої є комп`ютерна техніка вилучена в ході обшуку 05.08.2022 за адресою: АДРЕСА_1. Супровідним листом Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань № 10-5-01-01-26723 від 26.12.2022 постанову слідчого про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи, а також комп`ютерну техніку вилучену за адресою: АДРЕСА_1 скеровано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. 05 січня 2023 року листом № 65/13709-9-22/35 Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повідомив про отримання на виконання постанови про призначення експертизи, а також об`єктів для дослідження та проінформував про необхідність проведення комп`ютерно-технічної експертизи понад 90 календарних днів. Враховуючи викладене, наразі є необхідним збереження схоронності речових доказів для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні, а також для належного проведення експертного дослідження, у зв`язку із чим був застосуваний захід забезпечення у вигляді арешту майна.

Представник власника майна, слідчий, прокурор у судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду клопотання повідомленні належним чином.

Дослідивши матеріали клопотань про накладення та скасування арешту, слідчий суддя виходить з наступного.

ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу Личаківського районного суду міста Львова у справі № 463/5490/22 (провадження № 1-кс/463/4337/22) від 15.08.2022, якою накладено арешт на майно, яке було вилучено під час обшуку 05.08.2022 за адресою: АДРЕСА_1.

Слідчими першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000398 від 17.06.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366 КК України.

05 серпня 2022 року на підставі ухвали Личаківського районного суду міста Львова у справі № 463/5527/22 (провадження № 1-кс/463/4073/22) від 29.07.2022 проведено обшук за місцем знаходження контакт-центру (call-центру) у м. Києві, за адресою: АДРЕСА_1, під час якого вилучено майно.

Постановою слідчого від 09.08.2022 вилучене майно в ході обшуку 05.08.2022 за адресою: АДРЕСА_1, визнано речовим доказом.

На підставі ухвали Личаківського районного суду міста Львова у справі № 463/5490/22 (провадження № 1-кс/463/4337/22) від 15.08.2022 накладено арешт на вилучене майно в ході обшуку 05.08.2022 із забороною користування, володіння та розпорядження.

З метою встановлення відомостей та слідів скоєння кримінального правопорушення слідчим 14 грудня 2022 року призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, предметом проведення якої є комп`ютерна техніка вилучена в ході обшуку 05.08.2022 за адресою: АДРЕСА_1.

Супровідним листом Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань № 10-5-01-01-26723 від 26.12.2022 постанову слідчого про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи, а також комп`ютерну техніку вилучену за адресою: АДРЕСА_1 скеровано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

05 січня 2023 року листом № 65/13709-9-22/35 Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повідомив про отримання на виконання постанови про призначення експертизи, а також об`єктів для дослідження та проінформував про необхідність проведення комп`ютерно-технічної експертизи понад 90 календарних днів.

Згідно з ч.1 ст. 174 КПК підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб,конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.2 ст.173 ПК України, при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт накладався у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння,що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт накладається у випадках, передбачених п.3, 4 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого,третіх осіб.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із ст.1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Під час судового розгляду встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, у вказаному кримінальному провадженні проводяться експертизи, зазначені в ухвалі про арешт майна речі визнанні речовими в розумінні ст.84 КПК України. Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що в застосуванні цього заходу потреба не відпала. За таких обставин у клопотанні слід відмовити.

Керуючись вимогами ст. ст.170, 171, 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

в задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1